Держфінмоніторинг (FIU)

Держфінмоніторинг спільно з СБУ виявив ознаки схеми привласнення благодійних коштів, виділених у межах міжнародної гуманітарної програми.Гроші від міжнародної організації перераховувалися благодійній організації, зареєстрованій в Україні, для допомоги людям, які постраждали від війни. А це майже 20 млн грн, з яких понад 18 млн грн були використані не за призначенням.Кошти переказувалися на рахунки ФОПів і фізичних осіб нібито за товари, оренду та послуги, а далі розпорошувалися через p2p-перекази. Значну частину транзакцій проводили на суми, граничні з пороговими для фінансового моніторингу – до 400 тис. грн, намагаючись уникнути уваги до операцій. Примітно, що окремі фігуранти зареєстровані та здійснюють діяльність на тимчасово окупованій території, є пособниками окупантів, причетні до терористичної організації «ДНР». Одна з фігуранток є матір’ю засновника та директора цієї благодійної організації в Україні, який також очолює аналогічну структуру в рф.Тож, кошти, які мали піти на підтримку людей, стали частиною схеми виведення через мережу ризикових операцій. І це не просто про можливі фінансові зловживання. Привласнювати гроші, які мали йти людям, що постраждали від війни – окремий рівень цинізму.

Міжнародна діяльність фінансової розвідки – це про реальний вплив на фінансову безпеку і доступ до інформації, без якої неможливо розкрити сучасні транскордонні схеми.Чому це важливоУ сфері фінансових злочинів транскордонний елемент давно не виняток: кошти можуть проходити через різні юрисдикції, компанії, рахунки й офшори.Що вже вдалосяПопри серйозний супротив, призупинення членства рф у FATF залишається чинним. Європейський Союз включив росію до переліку юрисдикцій високого ризику, а це вже прямий інструмент фінансового тиску.Як розширюється міжнародна співпрацяДержфінмоніторинг посилює мережу взаємодії з іноземними партнерами: підписано 5 нових меморандумів з підрозділами фінансової розвідки Ісландії, Сейшельських Островів, Багамських Островів, Британських Віргінських Островів та Островів Теркс і Кайкос. Окремо – угода зі Швейцарією, перший за 25 років двосторонній документ про прямий обмін фінансовою розвідінформацією між Україною та Швейцарією.Практичний рівень взаємодіїЛише в межах Egmont проведено понад 50 двосторонніх зустрічей для посилення обміну фінансовою розвідкою. До слова, у 2025 році Держфінмоніторинг направив сотні запитів та спонтанних повідомлень до підрозділів фінансової розвідки у понад 60 країн.Що це дає на практиціСаме така взаємодія дає змогу виявляти та блокувати кошти, пов’язані з протиправною діяльністю, у тому числі бюджетні кошти, які спочатку привласнюються, а потім легалізуються через складні транскордонні схеми.Стратегічний результатВажливим результатом стало лідерство у проєкті MONEYVAL з дослідження загроз війни. Разом із ГУР та СЗР Держфінмоніторинг зробив усе, щоб донести міжнародним партнерам реальний масштаб загроз з боку рф і необхідність жорсткої реакції на міжнародних майданчиках.Що посилює аналітикуЩе один важливий напрям – доступ до нових джерел інформації, зокрема платних баз даних, які вже інтегруються в аналітичну роботу. А це напряму впливає на якість матеріалів, які передаються правоохоронним органам.Міжнародна робота фінансової розвідки – це не про присутність. Це про те, щоб у схем залишалося дедалі менше «сліпих зон», а в держави дедалі більше інструментів для дії.

Цьогоріч Держфінмоніторинг спільно з СБУ виявили ознаки масштабної схеми з виведення грошей, виділених на військово-тактичні товари – зокрема засоби РЕБ та супутнє обладнання. Що встановили: після надходження бюджетного фінансування кошти швидко перекидалися далі – на ФОПів, які працюють лише 1-3 місяці, фіктивні компанії та структури без реальних можливостей щось постачати.У цій справі вже проаналізовано понад 1,5 млрд грн.Для виведення коштів використовувалися різні інструменти: змінювали призначення платежів, проганяли кошти через транзитні компанії, концентрували перекази у короткий час, а далі намагалися виводити гроші в готівку. При цьому в окремих учасників – мінімальні податки при великих оборотах.Також перевіряються і зовнішньоекономічні операції – зокрема за участі компаній з країн ЄС та Азії. У фокусі – можливе завищення вартості імпорту, використання підконтрольних нерезидентних структур і виведення коштів за кордон під виглядом оплати товарів або послуг.Частину операцій уже заблоковано. Йдеться про десятки мільйонів гривень.Тут важливо називати речі своїми іменами: коли гроші, які мали працювати на оборону країни, намагаються вивести в тінь, це удар не лише по бюджету. Це удар по безпеці держави.

У березні 2026 року Держфінмоніторинг зупинив фінансові операції на понад 28 млн грн на рахунках так званих «дропів».Хто це такі?Простими словами, «дропи» – це люди, чиї банківські картки та рахунки використовують для переказу чужих грошей. Іноді люди йдуть на це свідомо, іноді навіть не до кінця розуміють, у що втягуються. Але саме через такі рахунки часто проходять кошти в незаконних схемах.Фактично «дропи» стають чужими руками для виведення, переказу і маскування грошей.Щоб цьому протидіяти, Держфінмоніторинг ще з 2025 року посилив роботу в цьому напрямі: разом із банками збирає та аналізує інформацію про підозрілі операції, а частину процесів автоматизував, щоб швидше бачити підозрілі схеми.Результат є не лише за один місяць.Із серпня 2025 року до Бюро економічної безпеки України вже передано матеріали щодо фінансових операцій на понад 31 млрд грн.У час війни це вже давно не просто питання банківського контролю. Це питання фінансової безпеки держави. Бо гроші не повинні працювати на злочинні схеми.