Європа тут | Європейська правда

Трамп вирушив на саміт НАТО в поганому настрої, посадовці не виключають конфлікт, повідомляє CNNЯк зазначає телеканал, президент США Дональд Трамп, який ніколи не виявляв особливого ентузіазму щодо обіцянок підтримки США в обороні Європи, за останні 12 місяців став ще більш скептичним, стверджуючи, що найдавніші союзники Америки не підтримали її, коли він потребував їхньої допомоги після початку війни в Ірані.Він ніколи прямо не виключав спроби виходу з НАТО і постійно ставить під сумнів його цінність для США, які, на його думку, забезпечують безпеку Європи.Трамп також погрожував захопити Гренландію і періодично виявляв повагу до правителя Росії Путіна, який, як побоюються деякі європейські посадовці, може планувати операції на території НАТО.Все це створило напружену атмосферу навколо саміту в Анкарі, на який, за словами самого Трампа, він їде з великим небажанням.Новина за лінком:https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/07/7/7241088/Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

У дайджесті вихідних – заяви з Польщі про Україну в ЄС, місце трибуналу для Путіна, 250 років США. Зеленський після розмови з Трампом заявив про реальну перспективу завершити війну, а віцепрезидент США Венс вважає, що можливості росіян у наступальних операціях наближаються до нуля. Ультраправий віцемаршал Сейму Польщі стверджує, що уряд таємно передав Україні ракети до Patriot. Міністр оборони доручив розсекретити інформацію про військову допомогу Україні і нагадав, що опозиційного до уряду президента Кароля Навроцького також інформують про надання допомоги.  Далі – стисла версія дайджесту новин за 4 та 5 липня. 250 РОКІВ США 4 липня у Сполучених Штатах святкували 250-річчя незалежності держави. Президент США Дональд Трамп у своїй промові заявив про відродження “комуністичної загрози”, яка, за його словами, становить небезпеку для процвітання країни. У Вашингтоні через спеку скасували парад до Дня незалежності США. Президент України Володимир Зеленський опублікував вітання для Сполучених Штатів до 250-ї річниці незалежності країни, що відзначається 4 липня. “Батьківщину-мати” підсвітили кольорами американського прапора на 250-річчя США. Крім того, ввечері 4 липня Зеленський привітав у телефонній розмові Трампа із Днем незалежності США. Під час спілкування український президент подякував Трампу за американську допомогу Україні. “Є реальна перспектива завершити цю війну, і рішучість Америки матиме вирішальне значення”, – наголосив український президент. Зеленський додав, що вони домовились продовжити розмову особисто під час саміту НАТО в Анкарі. До речі, в Альянсі оприлюднили програму саміту 7-8 липня. У Кремлі заявили, що Дональд Трамп та правитель Росії Владімір Путін мали розмову з нагоди Дня незалежності США. За словами помічника кремлівського правителя Юрія Ушакова, Путін “нагадав про внесок Росії у становлення американської державності”. МІСЦЕ ТРИБУНАЛУ ДЛЯ ПУТІНА Зеленський повідомив, що уряд Нідерландів висловив готовність прийняти у себе Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. “Це рішення дасть змогу притягнути до відповідальності вище політичне та військове керівництво Росії саме за злочин агресії, а не лише за його наслідки”, – написав у соцмережах президент за підсумками розмови з нідерландським прем’єром Робом Єттеном. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Нідерланди вирішили, що розмістять на своїй території не тільки підготовчі фази Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України (Фаза 0, Advance Team; Фаза 1, Skeleton Tribunal), а і його повноцінну операційну фазу (Фаза 2, fully-fledged operational Special Tribunal). За словами Сибіги, тепер Спеціальний трибунал остаточно виходить із площини концепцій і політичних дискусій та набуває реальних інституційних обрисів. ЗАЯВИ З ПОЛЬЩІ ПРО УКРАЇНУ В ЄС Лідер польської опозиційної партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський у листі до членів партії закликав їх блокувати вступ України ЄС, доки Київ не змінить своєї політики щодо “культу Бандери та інших злочинців, прославляння УПА та ОУН”. За його словами, “було скоєно неймовірно зухвалий та зневажливий вчинок: назвати важливий підрозділ української армії, за який, зрештою, платять поляки, на честь неймовірно жорстоких та жорстоких убивць польського населення на Волині та у Східній Галичині”. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що отримав “позитивні сигнали” від чинних та колишніх топпосадовців України, але очікує від Києва першого кроку для деескалації напруги у двосторонніх відносинах. Посадовець зазначив, що очікує чіткого сигналу від Києва стосовно рішення українського президента про найменування підрозділу на честь героїв УПА.46,6% поляків вважають Україну відповідальною за ескалацію конфлікту у відносинах. На Раковицькому кладовищі в Кракові було пошкоджене місце поховання українського письменника, науковця та професора Богдана Лепкого. Повна картина вихідних – в дайджесті за посиланням:https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/07/5/7240998/Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

У дайджесті п’ятниці – загроза нападу на Польщу, політична криза у Молдові, поступка Мадяра Україні. Міністр закордонних справ України у Варшаві запропонував антикризові заходи для відносин з Польщею.  США нібито попереджали Польщу, що Росія може “випробувати НАТО” гібридним нападом. Польський прем’єр Туск вважає найближчі місяці можуть бути критичними. Підозрювану у замаху на підсанкційного бізнесмена Вадима Єрмолаєва українку оголосили в міжнародний розшук. У її помешкання приходили з обшуком.  Далі – стисла версія дайджесту новин за 3 липня. ПОСТУПКА МАДЯРА УКРАЇНІ Як повідомила польська радіостанція RMF FM, Угорщина погодилася на відкриття шостого кластера у переговорах з Україною. Шостий кластер переговорів охоплює спільну зовнішню політику та політику безпеки, торговельну політику, а також відносини з третіми країнами. Це рішення означає часткове пом’якшення позиції Угорщини, але не кінець проблем. Як повідомляє RMF FM, Будапешт і надалі не погоджується на початок процедури щодо решти чотирьох кластерів. Якщо наступні етапи процедури пройдуть згідно з планом, офіційне відкриття шостого кластера переговорів має відбутися 14 липня під час засідання міністрів у справах Європи країн Європейського Союзу. У середу, 8 липня, Комітет постійних представників ЄС (Coreper) розгляне затвердження результату скринінгу кластера 6 “Зовнішні відносини” у перемовинах про вступ до Євросоюзу України та Молдови з тим, щоб розпочати процедуру його відкриття. ОЧІКУВАННЯ ВІД САМІТУ НАТО Саміт НАТО в Анкарі назве Росію загрозою й пообіцяє Україні 140 млрд євро на два роки. Варто зауважити, що теза про 70 млрд євро щороку не стосуватиметься усіх держав-членів НАТО: лише союзники з Європи та Канади візьмуть на себе зобовʼязання з підтримки України. Ще одне важливе уточнення: 70 млрд на рік – це не додаткові кошти, а загальна сума, яку союзники по Альянсу нададуть Україні у 2026-2027 роках. До неї входить і “оборонна” частина кредиту ЄС на 90 млрд євро, яка у 2026 році становитиме 28,3 млрд євро, і всі двосторонні зобовʼязання з військової підтримки України від європейських членів НАТО та Канади. Сибіга отримав запевнення Польщі про продовження підтримки України у війні проти РФ. За даними Bloomberg, Італія хотіла пом’якшення заяви саміту НАТО у частині, що стосується України. Італія хотіла б прибрати згадку 2027 року у контексті продовження підтримки України у фінальній заяві саміту НАТО в Анкарі. Рим аргументував це тим, що зазначення конкретного терміну заздалегідь виключало б можливість більш раннього досягнення мирного врегулювання конфлікту шляхом переговорів, зазначили джерела. Глава уряду Польщі Дональд Туск закликав членів польської делегації, яка вирушає на саміт НАТО в Анкарі, бути обережними з подальшими заявами щодо фінансової підтримки України з боку Варшави. “Україна бореться, але Польща несе (…) головний тягар захисту нашого кордону, а разом з цим – європейського кордону від загроз зі сходу, і тому до неї слід ставитися по-особливому”, – пояснив Туск. Президент Литви застеріг перед розколом у НАТО через витрати на оборону. ПОЛІТИЧНА КРИЗА У МОЛДОВІ Прем’єр Молдови Александру Мунтяну несподівано оголосив про свою відставку.  Президентка Молдови Мая Санду заявила про відсутність суперечок між ними й заперечила припущення, що йому в чомусь перешкоджали: “Я очікувала більшої залученості у важливі рішення, більшої участі у тому, щоб чути людей“. Лідер Партії соціалістів Молдови, проросійський експрезидент Ігор Додон закликав до дострокових виборів після рішення прем’єра Молдови про відставку. Докладно про політичну кризу у Молдові – у нашому новому відео. Більше важливого і цікавого за п’ятницю – в огляді за лінком:https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/07/3/7240939/Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

У дайджесті четверга – реакція Європи на обстріл Києва, Україна шукає Patriot, контакти з зятем Трампа. В Міністерстві закордонних справ Чехії заявили, що на російських планувальників удару по Києву чекає найтемніше місце у пеклі. Міністр оборони Федоров звернувся до майже 40 країн з проханням передати ракети до Patriot із запасів. Зеленський сподівається, що Трамп допоможе з ракетами-перехоплювачами. Франція оштрафувала на мільйон євро танкер Tagor “тіньового флоту” РФ, а Волинську трагедію нібито хочуть згадати у звіті про прогрес України на шляху в ЄС. Якщо це станеться, пише RMF24, це буде прецедентом. Далі – стисла версія дайджесту новин за 2 липня. РЕАКЦІЯ ЄВРОПИ НА ОБСТРІЛ КИЄВА У ніч на 2 липня Росія масовано атакувала Київ, внаслідок чого, за останніми даними, загинула щонайменше 21 людина.  Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова каже, що це був один із найбільших комбінованих ударів по Києву та інших містах з початку повномасштабного вторгнення, який тривав понад 12 годин. Вона поінформувала, що Росія завдала удару по місцю, де мешкають дипломати. Всі вони залишилися неушкодженими, але їхні речі постраждали під час пожежі, що охопила будівлю. Міністри закордонних справ багатьох європейських країн засудили нічну атаку по Києву.  ОЧІКУВАННЯ ВІД САМІТУ НАТО Президент Фінляндії Александр Стубб повідомив, що перед самітом НАТО мав плідну телефонну розмову з українським колегою Володимиром Зеленським. За словами Стубба, Фінляндія засуджує нічні атаки Росії на цивільні об’єкти в Україні. “Україна домінує на полі бою, але потребує нашої всебічної підтримки для зміцнення своєї протиповітряної оборони. Ми підтримуємо заклик України до припинення вогню та встановлення справедливого й тривалого миру”, – зауважив фінський президент. Він додав, що з нетерпінням чекає на подальше обговорення цих питань із союзниками та партнерами наступного тижня в Анкарі (7-8 липня). Президент Володимир Зеленський після чергового масованого обстрілу Росією України очікує на позитивну відповідь президента США Дональда Трампа щодо ліцензій на Patriot. AFP повідомляє, що союзники сподіваються уникнути суперечок з президентом США Дональдом Трампом під час саміту НАТО в Анкарі, оголосивши про нові видатки та угоди, а також проявивши особливу гостинність. За даними агентства Reuters, НАТО збирається оголосити на саміті в Анкарі наступного тижня, що європейські союзники заповнили майже всі прогалини, залишені Сполученими Штатами в оборонних планах Альянсу. У Трампа обіцяють привілеї союзникам, які збільшують витрати на оборону. В Італії запевнили, що не блокуватимуть оголошення про допомогу Україні на саміті НАТО. НАПРУГА У ВІДНОСИНАХ ІЗ ПОЛЬЩЕЮ У Польщі вважають, що Україна не ділиться дроновими технологіями через історичні суперечки. “Гадаю, це випливає з тієї стратегії, яку вони зараз обрали – що саме конфлікт, коріння якого сягає в історію, зараз формує імідж президента Зеленського”, – зазначив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Останні напруження виникли після того, як президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі на тлі суперечки щодо українського військового підрозділу, названого на честь героїв УПА. У понад третини поляків ставлення до українців змінилося на гірше. А ще у Польщі місцевого депутата звинуватили в образі президента Навроцького і його дружини через пост про Шрека. РЕШТА НОВИН У Німеччині посилюють умови для отримання соцвиплат, зокрема для українських біженців. Крім того, у Німеччині заявили, що українець, звинувачений у підриві “Північних потоків”, діяв від імені влади України. Євросоюз запропонує безмитний доступ на свій ринок для 80% експорту Вірменії. Повна картина четверга – в дайджесті за посиланням:https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/07/2/7240870/

У дайджесті середи – реакція Польщі на Пантеон, плани саміту НАТО щодо України, мито на посилки з Китаю. Келлог каже, що поставив би більше грошей на українців, ніж на росіян, а Німеччина суттєво розширила попередження щодо поїздок до РФ через атаки України. Ірландія розпочинає піврічне головування у Раді ЄС і обіцяє незмінну підтримку Україні. У Фінляндії відключили останні стаціонарні телефони, а Трамп вперше здійснив подорож на подарованому Катаром літаку. Далі – стисла версія дайджесту новин за 1 липня. ГОЛОВУВАННЯ ІРЛАНДІЇ В ЄС Ірландія з 1 липня розпочинає піврічне головування у Раді ЄС. Прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін запевнив, що ЄС за головування Ірландії й надалі надаватиме незмінну підтримку Україні, “народ якої проявив таку мужність і рішучість у захисті своєї країни”. “Вони заслуговують на справедливий і тривалий мир”, – додав він. Президент України Володимир Зеленський привітав Ірландію з початком головування в Раді ЄС і висловив сподівання, що Україна у цьому півріччі “не втратить жодного місяця” у контексті вступу в ЄС. “Зараз, у липні, є високі шанси відкрити решту пʼять переговорних кластерів. Жодних сутнісних перепон цьому немає”, – зазначив він. Зеленський розраховує, що Польща та Угорщина підтримають відкриття кластерів для України. РЕАКЦІЯ ПОЛЬЩІ НА ПАНТЕОН Верховна Рада на засіданні у середу, 1 липня, підтримала створення Українського національного пантеону. Законопроєкт передбачає вшанування у Пантеоні осіб, які зробили історично значущий внесок у здобуття та відновлення незалежності, захист суверенітету і територіальної цілісності, розвиток культури, науки, спорту, літературної мови та громадянського суспільства. Глава канцелярії президента Польщі Збігнев Богуцький заявив, що Україна має суверенітет і свободу прийняття рішення, але є питання, чи ці рішення правильні. “Думаю, і на думку переважної більшості поляків, прославлення Бандери та злочинців, які вчинили нелюдські злочини геноциду на Волині та у Східній Малопольщі, – це не той шлях, що веде до Заходу, до світу цивілізації, спільних європейських чи трансатлантичних цінностей”, – зазначив Богуцький. За даними видання WP, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вирушить до Варшави і запропонує Польщі спільного героя для Пантеону. В польському уряді попередили, що Росія може скористатись напруженістю у відносинах між Україною та Польщею для здійснення зловмисних дій. ПЛАНИ САМІТУ НАТО ЩОДО УКРАЇНИ На саміті лідерів НАТО, який проходитиме 7-8 липня в Анкарі, проведуть засідання Ради Україна-НАТО, але на рівні голів міністрів закордонних справ. Посол України при НАТО Альона Гетьманчук зазначила, що Україна як партнер на саміті буде представлена найпомітніше – на рівні президента і на рівні міністра закордонних справ. Гетьманчук заявила, що деякі очікування Києва від саміту в Анкарі вже справдилися, зокрема, те, що Україна увійшла до пріоритетів події. “В ключових трьох визначених Північноатлантичною Радою пріоритетах саміту є підтримка України”, – зазначила посол. А ще Альона Гетьманчук в інтерв’ю “ЄвроПравді” повідомила, що наразі Україна отримує 90-92% перехоплювачів до систем ПРО Patriot за схемою PURL. Постійний представник Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер анонсував “суттєві оголошення” для України на саміті в Анкарі. “Думаю, оголошення з боку США та союзників будуть суттєвими. Ви побачите, як кожен активізується”, – заявив Вітакер. Reuters пише, що міністр оборони Михайло Федоров у листі закликав ЄС спрямувати 6,6 млрд євро з Фонду миру на оборону України. РЕШТА НОВИН Лукашенко помилував ще 28 засуджених за “екстремістськими” статтями – що зазвичай використовуються у політично вмотивованих процесах. У причетності до замаху на бізнесмена Єрмолаєва в Монако підозрюють СБУ. ЄС оголосив пакет підтримки Південного Кавказу для розвитку інфраструктури і зміцнення миру. Більше важливого і цікавого – в огляді новин середи за лінком:https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/07/1/7240799/Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

ДАЙДЖЕСТ ВІВТОРКА Міністр оборони Польщі каже, що “з Бандерою Україна не вступить до ЄС”. В польському уряді чекають на імена тих, кого Україна вшанує у Нацпантеоні. За даними RMF FM, Польща вдоволена, що домоглася обмеження на ввезення сталі з України до ЄС. Тим часом ЄС перерахував Києву перший “оборонний” платіж на дрони у розмірі 3,9 млрд євро, а Данія готує пакет військової допомоги Україні на 590 млн євро. Після візиту Лукашенка до Китаю, до Північної Європи вирушає китайський міністр закордонних справ.  А ще – новий прем’єр Литви, вибух у Монако. Далі – стисла версія дайджесту новин за 30 червня. КРИТИКА ЗЕЛЕНСЬКОГО ІЗ ПОЛЬЩІ Президент Польщі Кароль Навроцький атакував опозиційних до нього польських політиків, при цьому висунувши звинувачення на адресу України, нібито вона все частіше “перетинає межі добросусідських відносин”. За даними видання Dziennik Gazeta Prawna, президент Польщі Кароль Навроцький може обмежити контакти з українським колегою Володимиром Зеленським на тлі загострення напруженості в українсько-польських відносинах. Співрозмовник видання стверджує, що Навроцький може оприлюднити свою позицію 11 липня – у Національний день ​​пам’яті жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої”. Президентський палац вбачає в оголошенні Зеленського про створення Національного пантеону свідому провокацію з боку України. У оточенні Навроцького набирає сили переконання, що останні дії влади України не є випадковими, а вписуються в довгострокову історичну політику, яку проводить Київ. За даними Onet, уряд Польщі наразі не планує різкої реакції у відповідь на заяву Володимира Зеленського про створення Українського національного пантеону: Варшава очікує остаточного оформлення проєкту та оголошення імен тих, кого українці вирішать вшанувати. УЛЬТРАПРАВІ ЄВРОПИ У Чехії ультраправа коаліційна партія “Свобода та пряма демократія” (SPD) хоче, щоб президент України Володимир Зеленський був позбавлений найвищої чеської державної нагороди – ордена Білого лева. Опитування Median свідчить про те, що популістську SPD чинного спікера парламенту Томіо Окамури підтримало би 6,5% виборців.  Крім того, за результатами того ж дослідження, популістська партія “Автомобілісти за себе”, що входить до керівної коаліції у Чехії та уряду Андрея Бабіша, у разі проведення виборів у травні не здолала б прохідний бар’єр.  У Німеччині внутрішня розвідка називає правих екстремістів найбільшою загрозою для демократії в країні, проте відзначає загрози і з боку лівих радикалів. Лідерка німецьких ультраправих хоче відновити імпорт російських енергоносіїв: “Дешева енергія з Росії була секретом успіху “Made in Germany”. Нам потрібно її повернути”. 3,9 МЛРД ЄВРО ДЛЯ ЗСУ Європейська комісія перерахувала Україні платіж у розмірі 3,9 млрд євро у межах першого траншу обсягом близько 6 млрд євро, призначеного для закупівлі безпілотників. Гроші надходять у рамках позики ЄС на 90 млрд євро. Як відомо, “оборонна” частина цієї суми не прив’язана до будь-яких умов для України.  У ЄС обіцяють Україні ще частину “оборонного” траншу з 90 млрд євро “найближчими днями”. Затримка повної виплати Україні 6 млрд євро першого траншу кредиту ЄС на загальну суму 90 млрд євро, призначеного на підтримку української армії, повʼязана з тим, що Київ з запізненням подав на розгляд Єврокомісії понад 250 контрактів на закупівлю дронів українського виробництва – і ЄС не встиг їх перевірити. Тим часом Данія готує пакет військової допомоги Україні на 590 млн євро. Україна замовила у німецької компанії Rheinmetall 155-мм артилерійські снаряди та метальні заряди у кількості близько кількох десятків тисяч одиниць. Крім того, Україна і Швеція уклали угоду про закупівлю 16 винищувачів Gripen E. Прем’єр Угорщини заявив, що його уряд не підтримує пропозицію ЄС про те, що українським чоловікам призовного віку не слід надавати тимчасовий захист. Повна картина вівторка – в дайджесті за посиланням:https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/06/30/7240721/Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

У дайджесті понеділка – можливий замах на Навроцького, стрілянина у Німеччині, Ватикан критикує ЄС. У країнах Балтії не бачать ризиків повномасштабного вторгнення з боку Росії, але не виключають диверсій.  Польща вимагає від Німеччини щорічних компенсацій для жертв нацизму, а польські депутати у Європарламенті ініціювали резолюцію щодо “геноциду УПА”. Далі – стисла версія дайджесту новин за 29 червня. РИЗИКИ ДЛЯ КРАЇН БАЛТІЇ В литовському Міністерстві оборони заявили, що наразі немає ознак того, що Росія готується до великомасштабного військового нападу на країни Балтії, але загроза диверсії проти Литви залишається високою. Латвійське Бюро з питань охорони Конституції (SAB) також не бачить ризиків широкомасштабного конвенційного нападу Росії на країни Балтії. Однак вони припускають, що у короткостроковій перспективі Росія може здійснювати гібридні атаки. У Нідерландах допускають обмежену операцію РФ проти члена НАТО, але після завершення війни в Україні. ВАТИКАН КРИТИКУЄ ЄС Минулого тижня Ватикан звинуватив Брюссель у застосуванні подвійних стандартів щодо війни. Виступаючи минулої п’ятниці на закритій конференції Папи Лева XIV, присвяченій темі війни, кардинал Віктор Мануель Фернандес звинуватив ЄС у непослідовності у зовнішній політиці. Мовляв, Євросоюз накладає санкції на одні країни та надає військову й фінансову підтримку іншим, навіть коли в інших регіонах відбуваються, за його словами, “більш серйозні вторгнення з ще жорстокішими наслідками”. Ця суперечність, на думку Фернандеса, відображає політичні та економічні інтереси, а не стабільну прихильність до міжнародного права. Брюссель, у свою чергу, утримався від прямої реакції на цю критику. Речник Європейської служби зовнішніх справ Ануар Ель Ануні зазначив, що ЄС “закликає до дотримання міжнародного права – завжди і за будь-яких обставин”.  ВИМОГИ ПОЛЬЩІ ДО НІМЕЧЧИНИ Й УКРАЇНИ Німецький журнал Spiegel пише, що Польща вимагає від Німеччини щорічних компенсацій кожному постраждалому від нацистів. У червні від міністра закордонних справ Німеччини сигнали, що загалом він підтримує ідею про необхідність компенсацій. Видання зазначає, що у Польщі залишається близько 50 тисяч досі живих людей, які застали окупацію і постраждали від переслідувань. За розрахунками Süddeutsche Zeitung, у разі задоволення прохання Польщі про виплати у зазначених розмірах це коштувало би Німеччині 100 млн євро у перший рік і близько 300 млн євро за увесь час програми. Польські депутати у Європарламенті ініціювали резолюцію щодо “геноциду УПА”. “Наша група в Європейському парламенті подала пропозицію про проведення дебатів та ухвалення резолюції на вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого УПА. Відносини в Європі мають ґрунтуватися на правді. Українські політики мають нарешті це зрозуміти”, – заявив депутат Європарламенту від польської опозиційної партії “Право і справедливість” Пйотр Мюллер. Голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач заявив, що влада України є “клептократичною”, та висловив сумнів у її бажанні вступу до ЄС. “Переважна більшість пересічних українців, безперечно, цього прагне, хоче бути частиною Заходу (хоча ще кілька років тому це не було таким очевидним), але чи прагнуть цього також їхні олігархічні корумповані еліти?” – зазначив Пшидач. Через два дні після завершення Конференції з питань відновлення України Зеленський оголосив про створення Українського національного пантеону. На тлі цього у польському уряді посилюється переконання, що президент України загострює конфлікт із Польщею. СТРІЛЯНИНА У НІМЕЧЧИНІ У понеділок у німецькому місті Штаде, що на захід від Гамбурга, в закладі для молоді сталася стрілянина. Німецька поліція припускає, що стрілянина у місті Штаде була “випадком домашнього насильства” і, виходячи з поточного стану розслідування, не має жодних ознак політичного мотиву. Щонайменше шестеро людей загинули. Більше важливого і цікавого – в огляді новин понеділка за лінком:https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/06/29/7240646/Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

Польща вимагає від Німеччини щорічних компенсацій кожному постраждалому від нацистів, пише Spiegel Як пише видання, Польща нібито просить по 10 тисяч злотих (приблизно 2333 євро) щорічно на кожного постраждалого. У Польщі залишається близько 50 тисяч досі живих людей, які застали окупацію і постраждали від переслідувань. З огляду на їхній поважний вік, їхня чисельність з кожним роком зменшується. За розрахунками Süddeutsche Zeitung, у разі задоволення прохання Польщі про виплати у зазначених розмірах це коштувало би Німеччині 100 млн євро у перший рік і близько 300 млн євро за увесь час програми. Від міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадефуля у червні лунали сигнали, що загалом він підтримує ідею про необхідність компенсацій. Нагадаємо, Польща за часів правління партії "Право і справедливість" вимагала від Німеччини повоєнних репарацій обсягом понад трильйон євро.Більше тут:https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/06/29/7240579/Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

У дайджесті п’ятниці – нові умови для українців в ЄС, Угорщина блокує Україну, рейтинг Навроцького. Генсек НАТО на тлі далекобійних ударів по російській нафтопереробці заявив, що “Україна справляється добре”, а в Естонії закликають Захід дотискати Росію. Лідер польської партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський вважає, що Польща має блокувати рух України до ЄС. У Молдові викрили схему з незаконного вивезення в РФ товарів для військових літаків. Далі – стисла версія огляду новин за 26 червня.  НАСЛІДКИ УДАРІВ УКРАЇНИ ПО РФ Генеральний секретар НАТО Марк Рютте високо оцінив далекобійні удари України по російській нафтопереробці. “Україна справляється добре. Вона просто справляється надзвичайно добре. Вона все ще попереду, коли йдеться про інновації, наприклад, у технології безпілотників – їх стало більше, і вони успішно вражають важливу енергетичну інфраструктуру в Росії, оборонну та допоміжну інфраструктуру”, – заявив Рютте. За його словами, загальний обсяг виробництва на нафтопереробних заводах у Росії знизився на одну третину. Він додав, що Росія зазнає економічних труднощів, її державні кошти вичерпуються. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна закликав посилити тиск на РФ на тлі ударів України. Він сказав, що, з огляду на масштаби втрат російських людських ресурсів, критичний момент “наближається”. “Зараз саме час проявити це стратегічне терпіння, посилити тиск на Росію та бути готовими до будь-яких реакцій з її боку. Це може стати відправною точкою для закінчення війни”, – наголосив естонський міністр. РЕЙТИНГ НАВРОЦЬКОГО Одне з нових досліджень громадської думки у Польщі показало стрімке зростання підтримки президента Кароля Навроцького. Не виключають, що таке зростання підтримки Навроцького прямо пов’язане з його рішенням відкликати вручений президенту Володимиру Зеленському орден Білого орла. Колишній міністр оборони Польщі Маріуш Блащак слідом за лідером партії “Право і справедливість” Ярославом Качинським вирішив повернути Україні свій ордер. Лідер польської партії “Право і справедливість” (“ПіС”) Ярослав Качинський, який раніше оголосив про повернення Україні нагороди, вважає, що Польщі слід почати блокувати нові раунди переговорів у процесі вступу України в ЄС. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна готова до рівноправного, чесного взаємовигідного партнерства з Польщею. Він хоче застосувати всі інструменти для владнання суперечки з Польщею. ЗАХАРОВА ЛЯКАЄ МОЛДОВУ “АНЕКСІЄЮ” Президентка Молдови Мая Санду прокоментувала резонансний проєкт у Румунії про об’єднання з Молдовою. “Це документ, ініційований агентом Москви, мета якого – дискредитувати ідею об’єднання, і нічого більше. Це якби я завтра прийшла до парламенту із законодавчою ініціативою щодо приєднання до Молдови Франції… Об’єднання відбувається не так, усі ми чудово це розуміємо”, – заявила президентка Молдови Мая Санду. Одночасно вона відкинула можливість референдуму щодо об’єднання в осяжній перспективі. Нагадаємо, йдеться про законодавчу ініціативу від маргінальної партії SOS Romania одіозної Діани Шошоаке, де вимагають від уряду Румунії почати перемовини з Кишиневом щодо об’єднання. Проєкт автоматично став ухваленим без голосування у залі внаслідок завершення терміну розгляду ініціативи та переходить на розгляд Сенату. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Румунія “давно має плани поглинання Молдови” і що міжнародній спільноті варто було б турбуватися через цю “анексію”. РІЗНЕ ЩОДО УКРАЇНИ І УКРАЇНЦІВ Спрощене отримання громадянства України стане доступним і для етнічних українців Молдови. Естонія надає додаткові 125 тисяч євро на підтримку енергетики України. Президент України Володимир Зеленський звільнив посла на Кіпрі, а також підписав наказ про призначення послів на Мальті та в Сан-Марино. Більше важливого і цікавого за п’ятницю – в огляді новин за лінком:https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/06/26/7240514/Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

Президентка Санду прокоментувала резонансний проєкт у Румунії про об’єднання з Молдовою Цедокумент, ініційований агентом Москви, мета якого – дискредитувати ідею об’єднання, і нічого більше. Це якби я завтра прийшла до парламенту із законодавчою ініціативою щодо приєднання до Молдови Франції… Об’єднання відбувається не так, усі ми чудово це розуміємо – заявила президентка Молдови Мая Санду.Одночасно вона відкинула можливість референдуму щодо об’єднання в осяжній перспективі. Нагадаємо, йдеться про законодавчу ініціативу від маргінальної партії SOS Romania одіозної Діани Шошоаке, де вимагають від уряду Румунії почати перемовини з Кишиневом щодо об’єднання. Проєкт автоматично став ухваленим без голосування у залі внаслідок завершення терміну розгляду ініціативи та переходить на розгляд Сенату.Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Румунія "давно має плани поглинання Молдови" і що міжнародній спільноті варто було б турбуватися через цю "анексію".Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу