ТК "Досвітні вогні" | Сьогодні ми згадаємо історію вигнання нацистських окупантів із П’ятиха...

Сьогодні ми згадаємо історію вигнання нацистських окупантів із П’ятихаток за часів Другої світової війни, спираючись на спогади командира 2-го батальйону 3-го полку 1-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії Шатрова Віктора Степановича та командира 3-го полку 1-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії полковника Лебедєва Бориса Сергійовича. Інформацію було взято з їхніх листів, які зберігаються в архіві П'ятихатського народного історико-краєзнавчого музею.З 13 серпня 1941 року до 18 жовтня 1943 року м. П’ятихатки знаходилося під окупацією німецьких військ. Нацистів цікавила більш за все залізнична станція – саме там розташовувалася велика кількість особового складу, було розміщено ешелони німецької техніки.18 жовтня 1943 року батальйон командира Шатрова прямував на визволення селища Жовта Річка (Жовті Води) та за наказом полковника Лебедєва змінив курс на П’ятихатки, хоча такого населеного пункту на картах Віктора Степановича не було: «Я дав команду зібрати командирів рот і по карті комполку скласти азимут на П’ятихатки, він був приблизно 90 градусів, відстань 5–6 кілометрів», – згадував у своїх листах Віктор Шатров. Головною метою було тихо підійти до населеного пункту, відкрити вогонь з усієї можливої зброї й оволодіти залізничним вузлом та містом.Як розгортались події під час вигнання нацистських окупантів міста дізнаємося зі спогадів командира Шатрова:«Приблизно з 23 до 00 батальйон підійшов до околиці, почалося те, що неможливо описати словами: у повітря злетіло близько 50 ракет, відкрили вогонь 36 кулеметів і більше 300 автоматів, трасуючі кулі розрізали туман і темряву, рикошетили і здіймалися вгору. Це був не бій, а феєрверк, у мить звідусіль пролунало: «Ура!», лише уявіть, більше 500 людей у нічний час вигукують: «Ура!», … при тому, що це – бій, і ніхто не знає, що його чекає попереду…».У ніч з 18 на 19 жовтня в результаті блискавично вдалої атаки м. П’ятихатки було очищене від поневолювачів, було захоплено багато трофеїв: 35 кулеметів, 90 автоматів, більше сотні гвинтівок, 3 польові гармати, 9 справних танків «тигр», приблизно 4000 військової техніки, 13 залізничних ешелонів з боєприпасами та продуктами. Багато особового складу взяли в полон. Та ворог продовжував атакувати місто, але вже з неба. Чинити опір авіації допомагали трофейні німецькі зенітні установки, які залишилися поблизу станції. Відбивши П’ятихатки, армія продовжила наступальні дії в бік Кривого Рогу.…На 40-річчя вигнання нацистських окупантів із міста, у жовтні 1983 року, Віктор Шатров навідувався до П’ятихаток, населеного пункту, за визволення якого батальйон на чолі з Віктором Степановичем отримав неймовірну славу та визнання, а за високі досягнення на Дніпровсько-Криворізькому напрямку командиру батальйону було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.