ТК "Досвітні вогні" | Інтернатуру з хірургії Надія Марківна проходила у Кривому Розі та Жовт...

Інтернатуру з хірургії Надія Марківна проходила у Кривому Розі та Жовтих Водах. Після завершення навчання вона двадцять років працювала в Жовтоводській міській лікарні хірургом. Очолювала відділення трансфузіології, а з 2012 року поєднувала адміністративну роботу з хірургічною практикою. У 2020 році відділення закрили, і пані Надію запросили працювати лікарем-хірургом до П’ятихатської центральної міської лікарні, де вона допомагає пацієнтам уже понад п’ять років. Крім того, близько п’яти років за сумісництвом працює черговим лікарем приймального відділення у селищі Петрове.🚘Щодня жінка долає понад 50 кілометрів власним автомобілем, аби дістатися до роботи. Вона щиро радіє можливості працювати, допомагати людям і дарувати їм надію. Медикиня цінує команду лікарів, теплі стосунки з колегами і гарне ставлення керівництва.🏅Надія Марківна має низку почесних відзнак, зокрема посвідчення учасника бойових дій. Під час Революції Гідності взимку 2014 року перебувала на Майдані у Києві. Працювала й у найгарячіші дні – 19 та 20 лютого – рятуючи поранених. «Я ніколи не бачила стільки крові, як тоді. Ми приймали пацієнтів без передиху. Мітингувальники уособлювали душу народу – боролися за незалежність і наше майбутнє. Там я відчула справжню повагу до лікарів. Дякую Богу, що ми вистояли», – з щемом в душі ділиться жінка.🇺🇦З 2015 по 2018 рік Надія Марківна як доброволець-госпітальєр їздила у гарячі точки на сході України під час АТО. Вона надавала першу медичну допомогу та супроводжувала поранених захисників до госпіталів. Ще одна вагома відзнака лікарки – звання «Почесний донор України».Досвід роботи у зоні бойових дій суттєво вплинув на її світогляд. Вона навчилася швидко приймати рішення, стала витривалішою та рішучішою. Ті умови загартували характер і ще раз довели: лікувати людей і служити своєму народу – справа її життя. «Я ніколи не вимикаю телефон. Люди телефонують постійно – навіть не з хірургічних питань. Просять вислухати, підтримати, порадити. Ще жодного разу не відмовила», – каже лікарка.🙌🏻Вільного часу у пані Надії зараз небагато – війна щодня додає нових викликів і роботи. До повномасштабного вторгнення вона співала в академічному хорі, грала на гітарі, вела активне творче життя. Та з 24 лютого 2022 року дала собі обіцянку: повернеться до творчості лише після перемоги. Відтоді не бере до рук гітару, не вмикає телевізор, не дозволяє собі розваг. Натомість робить добрі справи – підгодовує тварин і птахів та, попри вже пенсійний вік, продовжує працювати, бо відчуває: вона потрібна людям.Єдине, що допомагає відновити сили, – подорожі. Вони дають можливість очистити думки, набратися внутрішнього світла і знову повернутися до пацієнтів із ясним розумом та відкритим серцем.💬Говорячи про мрії, хірургиня щиро вірить: українці зовсім скоро радітимуть мирному небу, свободі, тиші та гармонії на рідній землі. «А все інше ми вже самі створимо. Дякуємо нашим Захисникам, надіємося на Бога. Я прожила прекрасне життя, здобула безцінний досвід, зустріла на своєму шляху чудових людей. Не хотіла б нічого змінювати. Хочеться лише миру», – говорить вона.🌺Такі лікарі, як Надія Марківна Самусева, є справжнім прикладом того, як покликання, людяність і відданість своїй справі можуть змінювати життя інших. Її шлях – це історія наполегливості, віри у мрію та безмежної любові до людей. Попри труднощі, випробування і роки напруженої праці, вона щодня продовжує робити те, що вміє найкраще – рятувати, підтримувати й дарувати надію💙💛