Сьогодні в Катовіце.Найбільше місто Верхньої Сілезії. Колись це був край шахт і вугілля. Сілезія стала одним із найбільших бенефіціарів фондових програм ЄС, особливо в сфері інфраструктури, освіти й індустріальних парків.Двадцять років тому міста Сілезії жили тільки шахтами. Потім відбулися болючі закриття. Але був план. Європейські фонди, інвестиції, нові університетські програми, промислові парки. І регіон змінився.Для Дніпропетровщини це питання номер один. Павлоградський район тримається на шахтах. Що буде, якщо через п’ять років вони закриються? Чим житимуть громади, де все зав’язане на вугіллі?Те ж саме у Кривому Розі. Метал дає тисячі робочих місць, але ринок змінюється. Що як зупиняться «Арселор», ІнГЗК, Північний гірничо-збагачувальний комбінат – що тоді робити? Попри війну, необхідно готувати нашу економіку до певних змін вже зараз. Сілезія показала, що гроші самі по собі проблем не вирішують. Вирішує стратегія. Чітке бачення, нові професії, інфраструктура, яка притягує інвестора.У нас часу менше, ніж у поляків. Головна різниця: Польща проходила трансформацію у мирний час, із доступом до фінансів ЄС. Україна має скорочений горизонт і фактор війни. Багато чого залежить від того, де і як вона закінчиться. Але незалежно від цього ми вже сьогодні працюємо, щоб почути найкращі практики. Перейняти і використати досвід того, як польські регіони трансформувалися, використали європейські фінанси для того, щоб стати кращими, багатшими.Дніпропетровщина має всі можливості зберегти статус індустріального лідера і водночас стати центром нової економіки.