Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":🏛 Взяв участь у засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу та адаптації законодавства України до права Європейського Союзу. На порядку денному - переговорні позиції України у рамках Кластерів 2 "Внутрішній ринок" та 6 "Зовнішні зносини".🟢 Учасники підтвердили відданість України цінностям і стандартам ЄС, зокрема чотирьом основоположним свободам внутрішнього ринку — вільному руху товарів, послуг, капіталу та людей. Ці принципи є фундаментом економічної єдності ЄС, сприяючи його стабільному розвитку, процвітанню та стійкості. Україна має на меті поступово, на основі досягнень, інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС та його свобод уже під час переговорів.🟠 Зовнішня політика України спирається на норми міжнародного права, сприяє регіональній і глобальній стабільності та підтримує прозору, засновану на правилах систему міжнародної торгівлі. Інтеграція України до спільної торговельної політики ЄС посилить позиції Союзу як глобального гравця, здатного протистояти економічним викликам і торговельним ризикам. Україна послідовно працює над гармонізацією із зовнішньою та безпековою політикою ЄС, застосовуючи поетапний підхід.🇺🇦 Без сумніву, одну з ключових ролей у процесі євроінтеграції відіграє вітчизняний парламент. Верховна Рада активно працює над адаптацією національного законодавства до стандартів ЄС, ухвалюючи необхідні закони та реформи. Парламент також забезпечує демократичний контроль за переговорним процесом, сприяє прозорості та залученню громадськості до євроінтеграційних ініціатив, що є ключовим для успішного просування України до членства в ЄС. Ми збережемо високу динаміку та якість роботи над вказаним напрямком. Україна буде в Євросоюзі!
Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":🔶 Наші ветерани війни, учасники бойових дій щодня зустрічаються з викликами. Вони боронили і боронять нашу державу, ризикуючи життям, а тепер нерідко змушені через суди добиватися справедливості. Наприклад, йдеться про правильне нарахування пенсій, виплат чи інших соціальних гарантій. Натомість, судовий збір, який потрібно сплатити для подання позову, для багатьох із них є серйозною фінансовою перешкодою.✒️ Зареєстрував законопроєкт №13277. Він пропонує абсолютно логічне рішення - звільнити учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України від сплати судового збору в усіх судових інстанціях, якщо справа стосується їхнього соціального захисту. ▶️ Йдеться про випадки, коли вказана категорія оскаржує рішення, дії чи бездіяльність державних органів, наприклад, щодо пенсій, компенсацій чи інших виплат. При цьому неважливо, чи пов’язана справа безпосередньо з їхнім статусом – головне, щоб вона стосувалася їхніх прав у сфері соціального захисту.📖 Нинішнє законодавство вже передбачає такі пільги для учасників бойових дій, але воно нечітке. Норми закону мають відсильний характер, через що суди не завжди однаково трактують, коли ветеран може не платити судовий збір. Для багатьох із громадян, особливо тих, хто має обмежені доходи, звільнення від судового збору є реальною можливістю відстояти свої права.
Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":☝️ Кожна людина має отримувати можливість звернення до суду для того, аби захистити свої права. Це право має бути беззаперечним в незалежності від фінансового стану позивача. Зареєстрував законопроєкт №13221. Його мета – зробити судові процеси доступнішими для людей, які через фінансові труднощі не можуть сплатити судовий збір. 🔹 Передусім, законопроєкт чітко визначає обставини, які свідчать про скрутне матеріальне становище людини. Сьогодні законодавство дозволяє судам зменшувати або звільняти від сплати судового збору, якщо він перевищує 5% річного доходу позивача. Проте відсутність конкретного переліку доказів, які підтверджують фінансову неспроможність, створює невизначеність. Люди часто не знають, які документи подавати, а суди по-різному трактують ситуацію. 📝 Ініціатива пропонує чіткий список документів. Зокрема, це довідка про склад сім’ї, банківські виписки про відсутність коштів, довідка з податкової про рахунки, документи про заборгованість за комунальні послуги тощо.⚖️ Важливо зазначити, що цей законопроєкт базується на правовій позиції Верховного Суду, висловленій у 2025 році, а також на стандартах Європейського суду з прав людини. Це підтверджує, що ми рухаємося в напрямку європейських цінностей, де доступ до правосуддя є однією з основ демократії.
Валерій Гнатенко, народний депутат із групи «Відновлення України»: ▶️ Український парламент прийняв у першому читанні ЗП №9510 задля посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зокрема у випадку неплатоспроможності роботодавця. ✒️ Законопроєкт спрямований на те, щоб захистити працівників, які зіштовхуються з несправедливістю – невиплатою заробітної плати. З-поміж іншого, документ передбачає компенсацію для працівників за період, коли вони не отримували зарплату. Розмір цієї компенсації – не менше мінімальної заробітної плати пропорційно до часу затримки. Також важливо, що період, за який виплачується компенсація, буде враховуватись в Державному реєстрі соціального страхування, ніби за нього сплачено єдиний соціальний внесок.🔶 Проте є моменти, які викликають занепокоєння. Зокрема, документ передбачає, що роботодавець, який виплатив компенсацію працівнику, може уникнути штрафів у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Це, з одного боку, стимулює роботодавців швидше вирішувати проблему заборгованості, але, з іншого, може створити лазівку для тих, хто свідомо затягує з виплатами.🟩 Загалом депутатська група «Відновлення України» підтримала даний законопроєкт за основу та очікує на його доопрацювання до другого читання.
Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":🩺 Забезпечення наших громадян доступними та ефективними противірусними препаратами в період сезонних захворювань на грип та ГРВІ є питанням загальносуспільної ваги. Ситуація, що склалася в Україні з початком епідсезону, потребує особливої уваги. За даними Центру громадського здоров’я, лише за тиждень на ГРВІ захворіло понад 260 тисяч осіб, серед яких половина – діти. Віруси грипу типів A і B продовжують циркулювати, а їх мутації можуть ускладнити прогнозування перебігу епідемії. Особливо вразливими є великі міста, школи та місця масового скупчення людей.🏥 У таких умовах противірусні препарати, такі як озельтамівір та занамівір, стають важливим інструментом боротьби із захворюваннями. Проте сьогодні ми бачимо дефіцит цих ліків в аптеках, а їхня вартість – від 500 до 1500 гривень за упаковку – є серйозним бар’єром для багатьох українських сімей. Уявімо: якщо в родині хворіє кілька людей одночасно, витрати на лікування можуть стати непосильними. Це питання не лише здоров’я, а й соціальної справедливості.🟢 Вказані препарати було б доцільно включити о програми реімбурсації, щоб соціально незахищені верстви населення могли їх отримувати за доступною ціною, а також забезпечити аптеки достатньою кількістю ліків. Такі кроки відповідають завданням Міністерства охорони здоров’я, серед яких – гарантування якісних медичних послуг та доступність лікарських засобів для громадян.📝 Підготував депутатський запит, що готується до направлення Міністру охорони здоров'я Віктору Ляшку. Маю надію, що Міністерство оперативно відреагує на нього, адже здоров’я українців – це та цінність, яку ми зобов’язані захищати спільними зусиллями.
Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":🤝 Продовження роботи Української платформи донорів є вагомою поміччю у забезпеченні бюджетної стійкості нашої держави. Нещодавнє засідання Керівного комітету платформи стало цьому додатковим свідченням.🌐 Дана платформа, яка об’єднує країни G7, Європейський Союз, міжнародні фінансові організації та наших ключових партнерів, уже довела свою ефективність як інструмент координації допомоги.🔶 Позитивним сигналом є те, що наші партнери підтвердили бюджетну підтримку на 2025 рік у розмірі 39,3 мільярда доларів. Це реальна основа для фінансування соціальних видатків, без яких неможливо підтримувати гідний рівень життя наших громадян. Також саме завдяки цій співпраці є можливість залучати ресурси для відбудови енергетики, житла, інфраструктури та підтримки приватного сектору.🟢 Особливо хочу відзначити ініціативу щодо використання прибутків від заморожених російських активів. Перші транші вже надійшли до держбюджету. Повна конфіскація цих коштів могла б стати не лише фінансовим, а й символічним актом — агресор має платити за відновлення того, що він зруйнував. Українська платформа донорів відіграє ключову роль у просуванні цього питання на міжнародному рівні. Вдячний нашим партнерам за готовність підтримувати справедливість.
Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":📲 Міжнародний реєстр збитків для України (RD4U) відкрив нові можливості для людей, щоб заявити про свої біди і наблизити справедливість. Тепер кожен, хто був змушений покинути свій дім через війну, хто зазнав тяжких травм, насильства, катувань чи втратив свободу, може подати заяву до реєстру через портал Дія.ℹ️ Нові категорії заяв охоплюють деякі з найбільш тяжких і травматичних порушень, пережитих під час війни:▪️A1.1 Вимушене внутрішнє переміщення (ВПО)▪️A2.3 Серйозні тілесні ушкодження▪️A2.4 Сексуальне насильство▪️A2.5 Катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання▪️A2.6 Позбавлення свободи▪️A2.7 Примусова праця або служба▶️ Незабаром зможуть подавати заяви і підприємства, і державні установи, які втратили майно чи зазнали збитків. Агрессор має заплатити за все – від зруйнованих будинків до зламаних доль.🟧 Понад 50 країн і організацій підтримують нас на цьому шляху. Разом ми вже працюємо над тим, щоб конфіскувати заморожені російські активи і спрямувати їх на відбудову України та компенсації людям. Реєстр збитків – це перший крок на цьому шляху.
Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":✅ Разом з колегою Володимиром Морозом розробили і зареєстрували законопроєкт №13125, спрямований на непересічну тему підтримки дітьми своїх непрацездатних батьків.📖 Нині у Сімейному кодексі прописано, що дорослі діти мають допомагати своїм батькам, якщо ті не можуть себе забезпечити, наприклад, через похилий вік чи інвалідність. Це правильна норма, адже підтримка в сім’ї – основа нашого суспільства. ⁉️ Але що таке "непрацездатність"? Як зрозуміти, коли допомога дійсно потрібна, а коли можна сказати "ні" через те, що батьки свого часу не дбали про своїх дітей? На практиці ці питання часто викликають суперечки і люди губляться, бо закон не завжди дає однозначну відповідь.▶️ Наша пропозиція пропонує внести необхідні зміни. Потрібно чітко прописати, що непрацездатними вважаються батьки, які досягли пенсійного віку або мають інвалідність. Це зрозуміле визначення, яке усуває плутанину. ⚖️ З іншої сторони, суди мають вирішувати ситуації, коли батьки потребують допомоги, але свого часу ухилялися від виховання дітей. У такій ситуації дочка чи син можуть бути звільнені від цього обов’язку. Ці зміни базуються на рішеннях Верховного Суду та позиціях Європейського суду з прав людини. Закон має бути справедливим.
Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":👨🦱 Розлучення батьків – це завжди стрес для дитини. А коли ще й брати чи сестри опиняються в різних оселях, це може бути подвійним ударом. Тому я з колегами Володимиром Морозом і Олександром Лукашевим запропонували внести зміни до Сімейного кодексу, щоб суди підходили до таких справ із більшою увагою до почуттів і потреб дітей.👨⚖️ Нині суд вирішує, де житиме кожна дитина, але не завжди враховує, як це вплине на їхній зв’язок із братами чи сестрами. А це ж дуже важливо. Уявіть: діти, які росли разом, раптом опиняються далеко один від одного. Чи не зашкодить це їхньому душевному стану? Чи зможуть вони бачитися, якщо живуть у різних містах? А може, старший брат чи сестра завжди піклувалися про молодших – невже це не має значення? Ось про це наш законопроєкт №13052.⚖️ Ми пропонуємо, щоб суди враховували все. Зокрема, чи не травмує дітей розлука, як давно вони живуть із мамою чи татом, чи не було так, що один із батьків узагалі не цікавився дитиною. І, звісно, чи відчувають діти себе однією сім’єю, навіть якщо батьки вже не разом. Наприклад, якщо брат із сестрою живуть у різних містах, чи не стане відстань між ними перепоною для спілкування? Усе це потрібно враховувати, щоб рішення було справедливим і не нашкодило дітям.🟠 Необхідно, щоб суди в таких спорах завжди ставили на перше місце інтереси дитини, а не просто формально вирішували, з ким вона житиме. Бо для дітей розлучення – це вже випробування, і потрібно зробити все, щоб воно не стало ще важчим.
Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":🤝 "Зимова єПідтримка" продемонструвала свою конструктивну роль у підтримці українських родин під час зимового періоду. 56% коштів, виділених у рамках програми, українці спрямували саме на оплату комунальних послуг. 📌 Водночас, не лише послуги ЖКГ стали пріоритетом. Частина коштів пішла на мобільний зв'язок, українські ліки та книги, що не лише забезпечує базові потреби, але й підтримує український бізнес. Так, наприклад, на телекомунікації було витрачено 1,4 млрд грн, а на ліки — 189 млн грн.☝️ Особливо хочу відзначити, що кошти, надані в рамках програми, залишаються у нашій економіці, створюючи нові робочі місця і наповнюючи бюджет через податки. Ці податки, у свою чергу, йдуть на фінансування наших Сил оборони, що є вкрай важливим в умовах сьогодення.ℹ️ Загалом було подано близько 12 млн заявок на виплату 1000 гривень, що свідчить про широку потребу в цій підтримці. Подати заявку на "Зимову єПідтримку" можна до кінця лютого, а витратити ці кошти - до кінця 2025 року.
