Донецька ОДА

#МістаГероїв. Людей, які є прикладом сміливості. Одні з таких – подружжя Анастасія та Сергій Рибальченко, які перетворили готель на центр допомоги переселенцям з першого дня війни.26 лютого 2022 року до готелю почали заїжджати перші люди з Антонівки, яку сильно почали бомбити росіяни. 1 березня, коли окупаційні війська повністю зайшли в місто, в готелі вже було 32 людини. Здебільшого жінки і діти. В однієї сімейної пари дитині було лише 3 тижні. Сергій Рибальченко розповідає, що перший період був дуже важким. Не було запасу продуктів. Перші два дні чоловік самостійно готував для тих, хто приїхав. Через тиждень робота в готелі була досить злагодженою.«Коли ми приймали людей, то казали їм, що всі тут перебувають не з власної волі, тому треба жити як громада, ставитися одне до одного з розумінням і терпінням», - розповідає чоловік.У готелі жили сім’ї по 6-9 місяців. За період окупації тут проживало понад 5 тисяч людей. Російські військові почали заходити у місто і шукали готель, щоб зупинитись. Приходили до Анастасії та Сергія.«Одного вечора приїхали росіяни. Вони шукали готель для заселення. У цей момент на рецепції були діти, вони грали в настільні ігри і пили чай. Поки з одними ми спілкувалися на рецепції про заселення, інші випитували у дітей, чи випускають їх на вулицю, чи з власної волі вони тут, чи годують їх, чи хочуть вони виїхати до росії», — згадує Анастасія.Під час окупації за всіма стежили, допитували, у тих, хто займався евакуацією, волонтерством, обшукували будинки родичів.У день звільнення Херсона були справжні сльози радості.«Ми з Настею поїхали в центр. Побачили людей, зрозуміли, що це наші. По очах видно, що це не кацапи. Знайшли свій прапор. Причепили його на машину і почали їздити містом» - розповідає Сергій.Після деокупації роботи у подружжя не поменшало, хаб допомоги переселенцям продовжує працювати. Приймає людей із «гарячих» точок. Крім того, там розмістилися мешканці мікрорайону Острів, де йдуть безперервні бої та була «велика вода».

Про облік майна, пошкодженого внаслідок російської агресії, говорив сьогодні на онлайновій нараді із керівництвом Мінекономіки.З самого початку повномасштабного вторгнення ми ретельно документуємо всі воєнні злочини російської армії на нашій землі. Однак ми маємо точно знати як соціальні, так і економічні наслідки війни. Саме тому уряд працює над створенням «Реєстру обладнання, інших засобів виробництва підприємств усіх форм власності, пошкоджених, знищених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України».Цей список — не просто документ, а інструмент, яким мають право скористатися представники бізнесу. Завдяки допомозі міжнародних партнерів, держава має змогу замінити підприємцям частину втраченого обладнання.Процедура доволі тривала і багатоступенева, однак я закликаю підприємців Донеччини не марнувати цієї нагоди. Важливо відновлювати економіку вже зараз, не чекаючи на репарації у майбутньому.Працюємо разом для Перемоги!

Передав книжки сільській бібліотеці у Рубцях на Лиманщині.Всього бібліотека сьогодні одержала від Донецької ОВА 105 сучасних українських книжок — є серед них художня література, є й багато документальної літератури, присвяченої історії України і, зокрема, різним етапам російсько-української війни.Дуже приємно, що навіть у сучасному онлайновому світі бібліотеки не втрачають своєї актуальності. Це означає, що ми маємо забезпечити майбутні покоління гідними книжками і поступово замінити російськомовні видання на українську та світову літературу. Це — важлива частина ментального спротиву нашої держави. Також ознайомився з роботою освітньо-консультаційного пункту освітніх послуг у Рубцях. Тут діти мають можливість навчатись разом з вчителями та однолітками, а також проходити дистанційне навчання. Для цього пункт забезпечений електрикою, комп'ютерами та високоякісним доступом до інтернету.Наші діти мають право на освіту. Працюємо над тим, щоб це право було реалізоване навіть в умовах повномасштабної війни.