Приїхали до хлопців на Гуляйпільському напрямку — одному з найскладніших на Запорізькому фронті.Тут немає «тихих днів». Постійна бойова робота, високе навантаження і мінімум часу на відновлення. Саме на таких напрямках особливо гостро відчувається, наскільки важливими є не лише накази й ресурси, а й справедливі рішення держави щодо тих, хто воює.Говорили з військовими не тільки про ситуацію на фронті, а й про те, що турбує їх не менше: підвищення зарплат, виплати при підписанні першого контракту, терміни служби, демобілізацію, ротації, підтримку після поранень, соціальні гарантії. Це саме ті питання, які ми разом із командою «Розумної Політики» закладаємо в наші законопроєкти і які продовжуємо відстоювати в Парламенті.Принциповий момент: усі наші законодавчі ініціативи, що стосуються військових, з’являються виключно після прямого спілкування з ними. Не з кабінетів і не з аналітичних довідок — а з таких поїздок і таких розмов.Саме тут починаєш по-справжньому розуміти, в яких умовах люди тримають оборону: як вони живуть, з чим стикаються щодня і що для них є критично важливим. І це зовсім інше відчуття, ніж ухвалювати рішення, сидячи далеко від фронту.Передали EcoFlow, генератори та Starlink — базові речі для зв’язку, координації і роботи в цих умовах.Армія не може триматися виключно на витривалості людей. Вона має триматися на зрозумілих правилах, відповідальності держави і відчутті справедливості.
Запоріжжя. Одне з прифронтових українських міст, яке щодня чує вибухи. А тепер ще змушене виживати в умовах блекаутів. У такій ситуації особливо важливо, щоб працювали підприємства, які забезпечують наших енергетиків усім необхідним для відновлення інфраструктури. Був на одному з українських виробництв, яке без зайвого піару виконує важливу для країни роботу.Коли енергосистема постійно зазнає ударів, а мережі працюють на межі можливостей, саме така продукція забезпечує відновлення та стабільну роботу критичної інфраструктури — від лікарень до промислових об’єктів.Підприємство виготовляє кабельно-провідникову продукцію для енергетики, транспорту й промисловості. Водночас воно змогло зберегти виробничі компетенції, робочі місця та виконувати замовлення, необхідні для енергосистеми країни.Власне виробництво в цій сфері — це вже не лише економіка, а й елемент національної безпеки. Воно зменшує залежність від імпорту, пришвидшує відновлення мереж і знижує ризики критичних збоїв.Завдання держави — не створювати для них бар’єрів, а забезпечити зрозумілі правила роботи, доступ до внутрішніх замовлень і прогнозовану політику.Без цього країна залишатиметься вразливою там, де має бути максимально сильною.
У Києві відбувся ювілейний турнір «Кубок Білої Пантери» – подія, яка давно стала чимось більшим, ніж просто спортивні змагання. Це про позитивні емоції, рух і можливості, які так важливо зберігати для дітей навіть у найважчі часи.Змагання організовує наша колега з команди «Розумної Політики», чемпіонка Ольга Саладуха. Цього року «Кубок Білої Пантери» відбувся вже вп’яте. І я впевнений – таких ювілеїв буде ще багато. Перші змагання пройшли у 2022-му, напередодні повномасштабного вторгнення. І з того часу турнір щороку збирає учасників попри війну, повітряні тривоги й блекаути. Для дітей це справжнє свято спорту: живі емоції, підтримка тренерів, батьків і друзів, віра у власні сили. Навіть під час війни вони повинні мати всі можливості тренуватися, розвиватися і мріяти, щоб згодом гідно представляти нашу державу на світових аренах і показувати, що таке українська сила і характер. Саме такі турніри допомагають дітям робити кроки у великий спорт.З минулого року в межах «Кубка Білої Пантери» проходять і змагання серед поранених ветеранів. Вони показують справжню стійкість, силу духу, бажання не здаватися і досягати успіхів.Дякую всім, хто робить цей турнір можливим! Нехай «Кубок Білої Пантери» і надалі дарує дітям радість, можливості для розвитку і віру в себе. Бажаю всім учасникам більше сил, енергії й наснаги рухатися вперед, попри все!
Права військових для влади «не на часі»?! Коли владі потрібно протягнути якесь абсурдне рішення – вона відразу знаходить лазівки, забуваючи про норми Регламенту. А коли йдеться про захист людей, права військових, справедливі правила — одразу звучить «ми не можемо». Варто казати чесно: не «не можемо», а «не хочемо». Чому профільний комітет закриває очі на норми закону, коли місяцями і роками ігнорує законопроєкти, які очікують на розгляд? З квітня 2024 року в комітеті лежить законопроєкт «Розумної Політики» №11217 про терміни служби. Закон, який мав дати військовим просту і чесну відповідь: коли вони повернуться додому. Натомість зручно повторювати мантру про те, що всі повернуться «коли переможуть путіна». А що сказати родинам тих, хто мав демобілізуватися раніше, але вже ніколи не зможе? Те, що «українців єднає цвинтар»?! Так само мовчать про ротації, додаткові відпустки, виплати військовим. Мовчать про те, що захисники вже майже чотири роки отримують ту саму зарплату! Зате завжди знаходиться час і можливості, щоб ускладнювати бронювання, підвищувати податки, тиснути на бізнес і знищувати економіку! Ми маємо зламану систему мобілізації. ТЦК відправляє до війська людей з інвалідністю, тих, хто має трьох і більше дітей. Після навчальних центрів новобранці потрапляють у бойові підрозділи непідготовленими, і їх змушені тижнями довчати вже у бригадах! Десятки чи навіть сотні тисяч опиняються в СЗЧ або в розшуку. І це після того, як держава витратила колосальні кошти на їх мобілізацію, підготовку й забезпечення! Замість того щоб інвестувати ці кошти в мотиваційні інструменти, влада обирає тиснути на тих, хто ще тримає країну попри все!
Імітація захисту й брехливі звіти: влада сама зробила подарунок ворогу! Як була «захищена» українська енергетика — вже побачила вся країна. На відновлення й захист енергетичної інфраструктури виділялися мільярди гривень. Але реальний результат — або недобудовані укріплення, або зупинені роботи, або «захист», який існує лише на паперах. В окремих випадках проєктно-кошторисну документацію оформлюють на об’єкти, які вже зруйновані або критично пошкоджені. Із виділених на захист інфраструктури мільярдів фактично використано мізер. Де решта коштів?! Уся ця інформація — у відкритому доступі. Влада робить великий подарунок ворогу, розповідаючи де в нас слабкі місця, а потім звітуючи, що «все відновлено». По-перше, після таких заяв ворог б’є з новою силою.По-друге, як можна брехати людям про відновлення світла і опалення? Нехай прем’єрка і міністри сходять в гості до людей у квартири, де +5, +8 градусів. Нехай подивляться їм в очі і почують, що про «все відновлено» думають ті, хто мерзне вдома!
Не ламають корупційні схеми, а позбавляють студентів відстрочки❗Ще одне дурне рішення влади‼️В Україні дійсно не вистачає людей на фронті. Це проблема, яку треба вирішувати комплексно. Але замість системних рішень влада знову обирає найпростіший і найдурніший шлях — забрати відстрочку у студентів та учнів закладів профтехосвіти старше 25 років.При цьому ініціатори такого «геніального» рішення уникають важливих запитань: як так сталося, що частина людей навчається лише формально, і чому їх не відраховують? Як вони вступили в ці заклади, і хто взяв за це гроші? Чому замість того, щоб навести порядок, карають усіх без розбору: і тих, хто реально здобуває освіту, і тих, хто використовує навчання для ухилення від служби?У результаті відстрочку забирають у людей, які навчаються, щоб працювати в Україні, відновлювати економіку, платити податки, будувати майбутнє держави. Влада створює нову лазівку для того, щоб вони шукали можливості виїхати в інші країни, де їх приймуть і з дипломом, і без нього. Україна ж у підсумку втратить ще більше своїх громадян — молодих, працездатних, і мотивованих!
Провалили голосування за призначення Шмигаля міністром енергетики: він не має ні професійного, ні морального права бути в уряді‼️З першого дня повномасштабної війни всім було зрозуміло: ворог буде нищити українську енергетику. Це було очевидно, адже росія завжди б’є туди, де може завдати найбільшої шкоди й позбавити людей нормального життя. Але сьогодні стає очевидним ще й інше: на рівні з ворогом шкоди країні завдає й власна влада!Сьогодні Верховна Рада мала призначити вже колишнього прем’єр-міністра і міністра оборони Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. На щастя, голосів для цього не вистачило — навіть фракція «Слуга народу» дала лише 153 голоси.Під час свого виступу Шмигаль так і не відповів на ключові запитання. Зокрема, чи не соромно претендувати на посаду міністра енергетики після того, як саме за його керівництва урядом роками працювала схема Галущенка–Міндіча? Саме тоді ухвалювалися постанови, які фактично дозволили створення й функціонування корупційних схем в енергетиці!Так само не пролунало відповіді, що заважало за ці роки захистити об’єкти критичної інфраструктури й побудувати газопоршневі підстанції, які могли б забезпечити українські міста світлом і теплом. Чому не були ухвалені закони, які закривають «шлагбаум Галущенка», які реально допомагають українському бізнесу виживати в надважких умовах?Сьогодні в квартирах українців +5 градусів тепла. Магазини закриваються, бо не можуть працювати на генераторах. Бізнес не витримує податкового і силового тиску. І це — не лише наслідок ворожих обстрілів. Це також пряма відповідальність української влади, яка знала про загрози, але роками не зробила нічого, аби їх мінімізувати!
Зеленський має не ховатися за референдумами й людьми, а брати відповідальність на себе!Президент, який і призвів до становища, в якому перебуває сьогодні держава, вигадує способи вийти сухим із води. Щоб потім дуже зручно заявити, що «це не я, так люди вирішили». Навколо референдуму виникає дуже багато питань і ризиків.Що робити, якщо явка на референдумі буде менше 50%? За законом такий результат просто не має сили. Увесь процес перетворюється на нуль!Ще небезпечніший інший сценарій. Якщо суспільство скаже «ні» запропонованому мирному плану, чи готова влада до того, що міжнародні партнери скажуть: дякуємо за чесність, але далі дійте самі. І тоді Україна залишиться з росією фактично наодинці. Якими силами ми будемо воювати? Які підрозділи, які люди, з яким ресурсом?!Є і третя, не менш небезпечна загроза. Результат 49% проти 51% неминуче призведе до розколу суспільства. Для країни, яка воює, це ідеальне поле для російських маніпуляцій і внутрішньої дестабілізації. Такий сценарій не наближає мир, а підриває державу зсередини!Президент не має права ховатися за референдумами. Він повинен приймати рішення і брати на себе відповідальність. За території. За армію. За стратегічний курс країни. За кожен крок, який визначає майбутнє держави!
Порожні обіцянки влади коштують українцям надто дорого. Люди чекають не прогнозів, а правди!Зеленський анонсував, що війна може завершитися вже у першій половині цього року. Українське суспільство чекає не заяв і гасел, а конкретних кроків і зрозумілої стратегії. Українці добре пам’ятають ще й інші заяви президента. Чотири роки тому нас так само переконували, що війни не буде і варто готуватися до шашликів. Багатьох з тих, хто повірив у це і залишився у себе в домівках у Маріуполі, Бучі чи Ізюмі, сьогодні, на жаль, уже немає в живих. Вони на цвинтарях, які, за цинічними словами віцепрем’єра Кулеби, сьогодні об’єднують українців. Потрібно обережніше кидатися заявами і прогнозами. Зеленський багато чого говорив, що потім не здійснювалося. Зокрема, про кордони 1991 року. Якщо стратегія змінилася, нехай вийде і чесно скаже про це суспільству! А де сьогодні «формула миру», плани «перемоги» і «внутрішньої стійкості»? Ще нещодавно президент заявляв, що будь-які розмови про вибори під час війни – це робота на росію. Сьогодні можливість проведення виборів і навіть референдуму вже активно обговорюється і навіть опрацьовується з боку самої влади. Чому сценарії, за які ще вчора людей таврували зрадниками, сьогодні подаються як можливий і навіть реалістичний шлях? Можливо, влада думає, що українці мають коротку пам’ять. Але вони не забули слова, обіцянки і їхню ціну. Саме тому сьогодні суспільство чекає не нових анонсів, а чесності й відповідальності за кожне сказане публічно слово!
Ключові ухилянти з ОП вирішили, що частині суспільства треба заборонити голосувати! Блогери Банкової уже відкрито обговорюють ідею позбавити частину громадян права брати участь у виборах. Вони чудово розуміють: без маніпуляцій, фальсифікацій, виборів у «Дії» та інших способів узурпації влади шансів отримати підтримку українців у них просто немає.Головний ухилянт країни Подоляк вирішив, що конституційні права можна обмежити тим, хто не поновив дані в ТЦК. І нікого не цікавлять причини. Хтось роками живе за кордоном. Хтось виїхав навчатися. Хтось був змушений покинути країну через абсурдні рішення влади. Хтось – у СЗЧ не через бажання втекти, а через ненормальну ситуацію в підрозділі. А когось взагалі вже немає в живих, бо вони повірили словам Зеленського про «шашлики у травні».Логіка влади проста: вони хочуть не допустити до виборів усіх, хто їх не підтримує, хто вміє думати і може критикувати. Через це з’являються ідеї провести вибори і референдуми під час війни, куди прийдуть лише прихильники влади, а військові і мільйони українців, які вимушено покинули країну, фізично не зможуть проголосувати. Тому й навішуються ярлики. Що буде далі? Зеленський з Подоляком будуть вирішувати «правильний» колір очей чи волосся? Може такою і є ідеологія влади, але це не ідеологія України! Реакції президента на такі "геніальні" висловлювання немає, що означає лише одне: це — частина плану збереження влади. Тоді могли б відразу провести коронацію на Майдані. Але не за таку Україну бореться наш народ!
TGLIST.COM.UA
