"Покращення" на 69 грн: Так влада "дбає" про пенсіонерів!Середня пенсія в Україні, за даними Пенсійного фонду, складає 6410 грн. Але якщо подивитися детальну статистику, то стає зрозуміло, що абсолютна більшість – понад 55% пенсіонерів – отримують виплати менше 5 тис грн. Але влада звітує про «покращення»: у порівнянні з першим кварталом цього року пенсії зросли на 69 грн 6 коп. Це майже 1% від того, що люди отримують. Якщо порівнювати з минулим роком, то пенсія зросла на 600 грн, або 10%.Можливо, ми могли б порадіти за пенсіонерів, якби не один аспект: інфляція за цей рік складає 14,3%. Тобто насправді літні люди стали отримувати менше. А продукти здорожчали далеко не на 14%: капуста – втричі, яблука – вдвічі, яйця – на 60%, олія – на третину. Катастрофічна ситуація – з мінімальною пенсією, яка складає 2361 грн. Саме тому команда «Розумної Політики» зареєструвала законопроєкт № 13214 про підвищення мінімальної пенсії вдвічі – до 4722 грн. І ми чітко вказали, де взяти гроші:- 14,4 млрд — замість «Вовиної» тисячі- 3 млрд — фінансування політичних партій- 1,8 млрд — додаткове фінансування Офісу Президента- 1,5 млрд — «єдиний телемарафон»Уряд блокує наш законопроєкт, який би допоміг хоча б трохи виправити ситуацію. Їм набагато зручніше просто не помічати проблему.Але літні люди заслуговують на те, щоб жити гідно, а не виживати. І дбати про це зобов’язана держава!
Мільйони українців за кордоном кинуті напризволяще! Здається, влада робить усе, щоб вони не поверталися!Не встигла влада створити Міністерство єдності, як його вже ліквідували. Проіснувавши декілька місяців, воно не зробило нічого – лише проїдало бюджетні кошти. А близько 7 мільйонів українців, які через війну перебувають за кордоном, як були, так і залишаються сам на сам з усіма викликами. Влада повинна була мати план ще «на вчора». По-перше – як мотивувати українців повертатися додому. І по-друге – як забезпечити тут їх базовими речами для виживання. Бо якщо в один момент декілька сотень тисяч або мільйонів наших громадян повернуться на батьківщину – що буде робити країна? Де поселити тих, чиє житло зруйноване або залишилося на окупованій території? Як забезпечити людей роботою? Бо з одного боку — дефіцит кадрів, з іншого — масове безробіття. Як забезпечити освітою дітей, надавати медичні послуги? Ідеться не про комфорт, а про базові умови для виживання!І найстрашніше — сьогодні ці запитання навіть не ставляться на рівні влади. І з цього складається враження, що вона робить усе, щоб українці не поверталися. Але насправді – Україні дуже потрібні наші люди. Не як демографічна статистика, а як цінність, без якої не буде майбутнього! Тому повернення українців має бути не проблемою, а національним пріоритетом!
Врадіївка 2.0⁉️ Українці показують владі, що межа терпіння близька‼️За останні тижні пролунали два потужні сигнали від суспільства.Перший – масові виходи людей на вулиці. Не лише через НАБУ і САП, а як прояв глибокого обурення: корупцією, безкарністю, обмеженням свободи слова і згортанням демократії – все це вже неможливо списати на війну.Другий – протести у Вінниці. Люди вийшли проти свавілля ТЦК і поліції, які своїми діями і бусифікацією дискредитують мобілізаційний процес.Схеми навколо мобілізації, за оцінками, приносять корупціонерам до 100 мільярдів гривень на рік. Це гроші, які мали б іти на зарплати, амуніцію, зброю та техніку для армії. Натомість вони осідають у кишенях тих, хто при владі.Суспільство втомилося від подвійних стандартів. Людям набридло, що одним – усе, а іншим – закон. Що для «своїх» – привілеї та можливість «вирішити питання», для інших – бусифікація і відсутність демобілізації. Одні заробляють на неіснуючих снарядах, мінах, продуктах і куртках для військових, інші – віддають останню гривню на донат армії.Люди вимагають відповідальності і справедливості. В управлінні державою, у бюджетних видатках, мобілізаційній політиці. «Холодний душ» від українців – це нагадування владі: варто чути правду і дослухатися до тих, хто її говорить. Для того, щоб зміною настроїв у суспільстві не міг скористатися ворог.
Шмигаля звільнили з посади прем’єра, але йому не місце і в Міноборони!Як ми з командою «Розумної Політики» попереджали ще з квітня – державний кошторис був зверстаний неграмотно. Другий рік поспіль у ньому бракувало грошей на наших захисників.Але Шмигаль декілька місяців на наші запитання відповідав, що «грошей на армію вистачить, бюджет збалансований». А вчора, за кілька годин до голосування, раптом заявив: з 15 серпня військові залишаться без зарплат, якщо Рада терміново не ухвалить зміни!А якщо б цього тижня Парламент не збирався? Як би тоді Шмигаль платив зарплати нашим воїнам?!Може досить перекладати відповідальність на Верховну Раду? Шмигалю треба чесно визнати: той бюджет, який він, ще будучи прем’єром, заносив у Парламент – це фількина грамота!А самого Шмигаля вчора навіть не було в залі. Можливо, він поїхав «інспектувати» третю лінію оборони, яку рік тому обіцяв збудувати на 100%? Тільки тепер частина цієї «лінії» – на тимчасово окупованих територіях.Таких міністрів Україні не треба. Нам потрібні професіонали, які розуміють, що роблять, і відповідають за свої слова та дії!
Може вже досить перетворювати Верховну Раду на смітник, а українців тримати за дурнів? Парламент знову має стати центром прийняття рішень!Коли депутатам вистачить сміливості вийти на трибуну і сказати правду, хто дав їм команду голосувати за закон № 12414? Хто ставив їх на розтяжку, розповідаючи: «або ви голосуєте, або ми знесемо НАБУ і САП взагалі»?! Хто розповідав, що проголосувати за це просили американські партнери, а європейські не будуть виступати проти? Якщо сьогодні ми голосуємо за посилення повноважень НАБУ і САП, то давайте проголосуємо і за наш законопроєкт № 9659, який прирівнює відповідальність за корупцію під час війни до відповідальності за державну зраду. Він не передає корупційні справи від НАБУ і САП до СБУ, як того хотів президент, а розширює відповідальність з 15 років до пожиттєвого з конфіскацією майна! Давайте ми проголосуємо про заборону невідкладних обшуків без рішення суду. Коли, користучись цим, правоохоронці приходять і до журналістів, і до активістів, і до опозиції, і до самих працівників антикорупційних органів! Так не має бути в правовій державі! Давайте зробимо так, щоб не лише ДБР перевіряло НАБУ, а щоб і НАБУ мало повноваження на контроль корупції в ДБР. І щоб Офіс президента підпадав під юрисдикцію і контроль антикорупційних органів! Якщо ми йдемо до «посилення і покращення», то давайте робити це реально. Тому що українці вийшли не за НАБУ і САП. Українцям набридло те, що відбувається в державі: корупція, бусифікація, тиск, відсутність свободи слова і наближення країни до рашистської федерації!
Спекуляції навколо діяльності антикорупційних і правоохоронних органів має зупинити рішення КСУ Деякі колеги по Парламенту заявляли про звернення до Конституційного Суду в контексті ухвалення закону № 12414. Але чого конкретно це подання стосуватиметься? Якщо йдеться про порушення Регламенту під час його розгляду і прийняття, то в такому випадку ми повинні бути послідовними і переглянути на дотримання процедури всі закони, ухвалені за цю каденцію Верховної Ради. Наприклад, у 2023 році був прийнятий закон з правкою “Розумної Політики” щодо повернення військовим щомісячних виплат у 30 тис грн. Він заблокований і понад два роки просто лежить у стінах Парламенту! У законі про мобілізацію за ніч просто знесли всі підтримані комітетом правки, у тому числі, про демобілізацію. Аналогічна ситуація була з моїми правками щодо заборони “бусифікації”. Паралельно ми можемо звернутися до КСУ і щодо процедури прийняття бюджету, в яких два роки поспіль не вистачає сотні мільярдів на армію. Тоді Конституційний Суд зможе дати свої висновки, а Парламент, у свою чергу, дослухатися до них і виправити ті норми, які були прийняті з порушеннями. Але паралельно, крім питання дотримання процедури, буде логічно звернутися до Конституційного Суду щодо відповідності Основному Закону повноважень, які мають не лише НАБУ і САП, а й Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державне бюро розслідувань (ДБР). Це ті правоохоронні органи, які були створені в Україні за останні роки. Коли КСУ ухвалить своє рішення, воно стане остаточною відповіддю — як для чинної влади, так і для всіх, хто прийде після. Це створить міцне правове підґрунтя для діяльності антикорупційних та інших правоохоронних органів. Водночас, сьогодні існує загроза зупинки роботи самого Конституційного Суду. Зараз там є мінімальний кворум, і якщо хоча б один суддя з певних причин буде відсутній – робота суду паралізується. І це теж може бути маніпуляцією влади для того, щоб загальмувати роботу єдиного органу, який може тлумачити Конституцію. Тому паралельно ми маємо вимагати, щоб Конституційний Суд нарешті повноцінно запрацював на користь держави. Тоді ми зможемо швидше отримати висновки і стосовно низки інших питань, зокрема і щодо конституційності закону про множинне громадянство: 99 народних депутатів підтримали відповідне подання ще у 2021 році.
Боротьба з корупцією має бути реальною — реєструємо альтернативний законопроєктПитання антикорупційної політики держави треба вирішувати комплексно. Саме тому ми з командою «Розумної Політики» розробили альтернативний президентському законопроєкт щодо діяльності НАБУ і САП. Окрім базових положень, які є в основному проєкті, ми пропонуватимемо три ключові норми, які принципово змінюють підхід.Перше. Відповідальність за корупцію під час війни має бути жорсткішою. Ще у серпні 2023 року нашою командою був зареєстрований законопроєкт № 9659 щодо прирівняння покарання за корупцію до покарання за державну зраду. Тоді таку ідею ініціював президент, але хотів передати відповідні справи СБУ. Ми ж пропонуємо залишити ці справи у НАБУ і САП. До речі, Зеленський свій законопроєкт так і не вніс, а розгляд нашого блокується владою.Друге. Ми залишили одну важливу норму, яка була врахована в законопроєкті № 12414 – це заборона невідкладних обшуків крім випадків, де є загроза життю, вбивство або насильство. Тому що практика обшуків без рішення суду часто використовується як інструмент тиску — на активістів, журналістів, підприємців і військових. Наприклад, без ордеру на обшук співробітники НАБУ приходили до командувача Нацгвардії Олександра Півненка. Навіть самі працівники Національного антикорупційного бюро ставали об’єктами подібних дій з боку інших силових структур. Якщо ми будуємо правову державу, то маємо дотримуватися відповідних принципів.Третє. До підслідності НАБУ і САП має відноситися і керівництво Офісу президента. Ми будемо наполягати на нашому законопроєкті. Тому що боротьба з корупцією має бути реальністю, а не профанацією.
Змова на користь великого агробізнесу: Влада хоче поглинути малих і середніх фермерів! Правки про мита на сою і ріпак, які були подані з порушенням Регламенту і не мали жодного стосунку до основного закону, були використані, щоб лобіювати інтереси аграрних олігархів.Команда “Розумної Політики” подавала блокуючу постанову, щоб цього не допустити. Але її було відхилено. Тепер ганебний закон піде на підпис президенту.Ми маємо справу не з окремим недолугим рішенням – це елемент монополізації великого агробізнесу. Це методична робота зі знищення малих і середніх фермерів. Їх просто заганяють у кабальні умови: експортувати сою і ріпак вони не зможуть, залишається продавати врожай великим гравцям зі знижкою. Інакше – він просто згниє. Під приводом "розвитку переробки" держава фактично створила комфортні економічні умови та привілеї для великих агрохолдингів.Влада поставила під загрозу існування не лише аграріїв, а й українських сіл, які вони фактично тримають. Бо саме малі й середні фермери, а не великі агрокомпанії, забезпечують існування шкіл та амбулаторій у селах. Це рішення є продовженням підривної роботи уряду в рамках збільшення податків, провалу економічного безвізу та всіх інших реформ, які мали забезпечити існування української економіки!
Під гарними гаслами реформ влада вбиває малий і середній аграрний бізнес! Нещодавно в Раді протягнули законопроєкт щодо експортного мита на сою і ріпак, який нібито має сприяти переробці сільгосппродукції. На перший погляд – усе правильно і логічно. Але диявол, як завжди, у деталях.Малий і середній бізнес не мають сьогодні необхідного для переробки: потужностей, пільгових кредитів, підтримки держави. Кошти, передбачені на розмінування земель, перекинули на «Вовину тисячу».А врожай вже скоро, і з ним треба щось робити. Вони змушені будуть іти продавати те, що виростили, великому виробнику за копійки, а той уже переробить, продасть і отримає великий прибуток.Таким чином, за рік-півтора малі та середні аграрії просто не виживуть! У кращому разі — існуватимуть лише як сировинні донори для великих корпорацій. Без малих і середніх фермерів не буде не тільки продукції, а й соціальної та економічної стабільності, бо саме вони – основа українського села. Це ті, хто утримує громаду, ремонтує школи, амбулаторії, допомагає військовим.Якщо ми справді хочемо перестати бути сировинним придатком, треба не ставити перед фактом, а прийти до бізнесу з пропозицією: давайте разом будувати переробку. Держава повинна підтримати тих, хто готовий розвивати українське виробництво: дати чіткі правила, пільгові умови, гарантії і час на адаптацію. Але замість партнерства – знову тиск і нестерпні умови!
Парадокс Шмигаля: Інфляція нібито зменшилась, а витрати в людей і далі зростають! Уряд вже відправленого у відставку Шмигаля дуже радів своєму «досягненню» — інфляція з 15,9% у травні знизилася до 14,3% у червні. Дуже показовий підсумок «потужної» роботи Кабміну. Бізнеси закриваються або йдуть в тінь, конкурентоздатність падає, людей звільняють. А уряд, як дитина, радіє, що на 0,8% стало «краще»! Але українським родинам радіти нічому – ціни продовжують зростати. У порівнянні з минулим роком яблука подорожчали майже втричі – на 195,5%, капуста – на 270%! Ми – аграрна держава, а ціни вже обганяють європейські.Але урядовці не будуть стояти в чергах у магазинах і навряд чи почнуть рахувати, скільки продуктів можна було купити на ту ж саму суму рік тому, а скільки – зараз.Зате вони вже запланували на наступний рік підвищити мінімальну пенсію, яка сьогодні становить 2361 грн, «аж» на 203 грн. Наша команда подала законопроєкт № 13214, який пропонує підвищити мінімальну пенсію вдвічі – до 4722 грн. Ми чітко прорахували, звідки на це взяти кошти. Але уряду це було нецікаво. Вони жили у звітах і гаслах.Це і є парадокс Шмигаля: на папері – лише покращення, а насправді – все тільки гірше!
TGLIST.COM.UA
