Ukrainian Science Channel | Кажете, відкрита наука та відкриті наукові дані 📂– це шлях до прозорос...

🎤Кажете, відкрита наука та відкриті наукові дані 📂– це шлях до прозорості, відтворюваності й демократизації досліджень?У #Science вийшла тривожна стаття про те, як публічні бази даних, зокрема NHANES, стали об’єктом масового, шаблонного й часто недоброчесного використання:https://doi.org/10.1126/science.zgawnijВідкритість даних дозволяє будь-кому завантажити масив, прогнати кодом усі можливі комбінації, наприклад “фактор–хвороба–вікова група” , і знайти хоч щось статистично «значуще». А далі залишається згенерувати текст за допомогою ШІ, сплатити APC і опублікувати «нове відкриття».Редактор #ScientificReports Мэтт Спік фіксував до двох подібних статей на день: з однаковою структурою, однаковою логікою й просто підставленими змінними. Автори обирали хворобу, фактор (скажімо, вітамін D чи погану гігієну ротової порожнини), групу населення, – і видавали «нову» статтю.З 2022 року таких «однофакторних» робіт різко побільшало. Лише у 2024 році опубліковано майже 8000 (!) статей із NHANES, з яких сотні підозріло подібні між собою. За припущенням авторів розслідування, цьому сприяли:• доступність відкритих даних,• запуск генеративних ШІ (типу ChatGPT), які допомагають «урізноманітнити» тексти,• схеми паперових фабрик, що продають авторство на неякісних або фейкових дослідженнях.Більшість статей не проходять коректні статистичні тести (на кшталт множинних порівнянь), і дають фальшиві відкриття. У підсумку це означає: • засмічення наукової літератури, • девальвація результатів, • дискредитація відкритих даних. Формула успіху:• відкритий набір даних,• ChatGPT чи інший генератор тексту,• папер-мілл у поміч.Звучить як методичка зі створення псевдонауки🤥. Парадокс у тому, що відкриті дані – це по факту безцінний ресурс для науки, особливо для молодих дослідників, які не мають доступу до дорогих експериментів. На них можна і треба будувати якісні, відповідальні, глибокі дослідження. Але замість цього ми бачимо:• гіперексплуатацію, • псевдоновизну• надпродукування сміттєвої науки (під виглядом відкритої).Тож мова вже не лише про «відкритий доступ», а про те, що ми вважаємо науковим внеском. Чи є внеском стаття, написана за 15 хвилин із готового шаблону? Ще важливіше:Чи є дані суспільним благом, якщо вони перетворюються на ґрунт для масового фальсифікату?Що я бачу?🧐Повне переосмислення наукової статті й виклик самому сенсу публікації як форми наукового капіталу.Ми вже піднімали цю тему в статті «Small Is Sexy: Rethinking Article Length in the Age of AI» https://doi.org/10.1002/leap.1659📌 Там ми закликали до якісного скорочення, ясності, переосмислення ролі тексту в науці. Але зараз виявилося, що виклик ще глибший.Мабуть, настав час серйозно замислитися всім учасникам системи: авторам, редакторам, рецензентам, бібліотекарям, політикам і розробникам платформ:🗝Відкриті дані мають бути не просто доступними.🔒Вони мають бути захищеними від банального імітування науки.