Ну і четверта — підглядати за рішеннями. Тут у корпорацій найслабша позиція, адже, як ми пам'ятаємо, готових рішень немає, є рішення в процесі ітерацій, тож вирвати рішення з середини процесу — означає програти гонку. Хоча на глобальних консервативних ринках це може й спрацювати.Два зауваження окремо:Перше — наша війна триває довго. А це означає, що у 2022 році всі намагалися знайти рішення, які за 90 днів будуть херачити на фронті масово. За 2023 рік усі перейшли з режиму спринту в режим марафону, і R&D стали більш дорогими і тривалими. Проблеми для вирішення стали складнішими і мають більш серйозний вплив навіть на етапі обмеженого виробництва та впровадження. Якщо так продовжиться, то українці зможуть задати нові правила гри, і догонялки з Іраном за співвідношенням ціна/ефективність стануть більш результативними. Використання передової електроніки у зброї допоможе хоча б наблизитися до паритету з Китаєм.Друге — на жаль, наші не займаються захистом або хоча б оформленням IP. Це й зрозуміло: ми багато чого підглядаємо, у нас багато чого тягнуть, всі поспішають швидше відправити на фронт, не до цього. Тим більше, що захист IP коштує чимало, але наші рішення легко можуть бути використані корпораціями. Про гандонів ми не говоримо, але там бюрократія, крадіжка та тупість грають на нашому боці. Тим більше, якщо рішення не захищене і його можуть використовувати всі, то інтерес корпорацій до нього падає. На жаль, такі недоліки призводять до втрат. Тож гранти на міжнародні патенти, можливо, тема значно цікавіша та важливіша, ніж гранти на розробку. Отже, отримання патентів на наші ключові розробки поставило б нас у більш вигідне становище на ринку.