Про решту акторів і говорити нічого — решта родини Джексонів показана мало не як статисти (ще й не вся — наприклад, молодша сестра Джанет, єдина з них, крім Майкла, яка, хай і недовго, була великою зіркою, і взагалі не з’являється). А досвідчені артисти на кшталт Майлза Теллера (він грає адвоката Джексонів Джона Бранку) або Майка Майерса (він грає великого продюсера Йетнікоффа) з’являються буквально на пару сцен і ніякого впливу не мають. Фільм взагалі максимально намагається показати Джексона 80-х — моменту його найвищого розквіту, і поп-музики як такої.Втім, як показують касові збори, сила бренду і фанатської любові настільки велика, що фільм уже зібрав понад 424 млн доларів і, напевно, збере щонайменше ще стільки ж. І автори почали обережно говорити про сиквел — мовляв, матеріалу точно вистачить. І є ще слабка надія, що вони все-таки ризикнуть показати Джексона в 90-ті та пізніше — у моменти його найбільшого падіння. Хоча шансів дуже мало — напевно, його родина та орда адвокатів будуть напоготові.Підсумовуючи, скажемо — складно рекомендувати фільм «Майкл» і кіноманам, і меломанам. Хіба що серед них знайдуться настільки завзяті фанати його творчості, яким ця агіографічна казочка підійде під колу і попкорн — зовсім як у легендарному кліпі Трилер.