ЯКА ЦЕ РАДІСТЬ - ВСТАТИ НА СВІТАННІЯка це радість- встати на світанні,З молитвою зустріти день новий,Позаду всі залишити страждання,З надією долати шлях земний. Яка це радість - в щастя зодягнутись,Всім побажати миру на Землі. І вперше після болю посміхнутись,Добро і ласку сіяти у злі. Яка це радість - чути голос рідних,Вслухатися у співи солов'я. І відчувати : ти комусь потрібнийБо в Небесах записане твоє ім'я. Яка це радість - вірити, прощати. Яке багатство - цілий світ любить. І милості від Господа чекати,Йому Одному Правдою служить. Яка це радість - знати, що ІсусомТи куплений для Вічного життя,Що з Ним всі переможеш тут спокуси,І тільки в Ньому - світле майбуття. Яка це радість - бачити зірниці,Пройтись чудовим ранком по траві. У спеку ще напитися водиці,І тішитись, що друзі всі живі. Яка це радість - з ближнім розділити,Шматочок хліба, з ним свою печаль. Когось від зла собою захистити,Дивитися в надії в синю даль. Яка це радість - горе геть прогнати,Непрошене з порогу, з-під дверей. І відповіддю на молитви стати,Благословінням для усіх людей. Яка це радість - виплакати сльозиІ зрозуміти - більше не болить... Де цвіт душі попалений морозомТам знов квітує щастя кожну мить. Яка це радість знати, що на Небі,Записане ім'я Твоє давно. Що Божа ти дитина і для тебе -З Ісусом бути право вже дано. Яка це радість назавжди лишити,Тягар гріха і вирватися ввись. Більш у темряві ночі не ходити,До світла лиш спішити як колись. Яка це радість - горю не давати,Відняти з серця промінь доброти. Яка це радість - Богу довіряти,І радість цю постійно берегти. Н. Мартинюк