Християнські вірші 🌿 | ТИ ТАК СТОМИЛАСЬ...Ти так стомилась на земній дорозі…Немає слів… та й ...

ТИ ТАК СТОМИЛАСЬ...Ти так стомилась на земній дорозі…Немає слів… та й що тут говорить.Зневірилась ти навіть в своїм Бозі…Й стоїть питання: А навіщо жить?Навіщо жить? Питаєш ти у Бога?Душа в тобі і плаче і кричить.Сказать тобі: така твоя дорога!ТО краще вже і геть не говорить.Слова тобі вже зараз не потрібні.Ніхто не може душу розгадать.Та й люди стали всі тобі огидні,Ти просто хочеш десь себе сховать.Ти хочеш жить. Та жить тобі так тяжко.Пішла вже радість, сум в твоїй душі.Знеможена й знесилена, й безстрашна,Ніхто не бачить того що в тобі.Ніхто не бачить те, що в тебе ранаЯка уже не гоїться роки.Не розуміє навіть рідна мама,Й нема підтримки доброї руки.Ти геть одна. Та Бог з тобою поруч.Хоч ти не бачиш через сльози те.Та Він іде з тобою через море,Й через вогонь тебе Він Сам веде.Він знає все. Він бачить твої рани,І коли сльози застеляють зірТебе тримає сильними рукамиЩоб ти не впала на шляху вузькім.Він любить так, як любить тільки батько…Той батько, який справді є герой.Як Той, Який не кидає дитятко,Як Той Хто любить більше ніж будь хто.Він поруч є. Й хоч ти Його не бачиш,Хоч ти не чуєш голосу Його,Та Він з тобою в цій долині плачу,Та Він з тобою, хоч горить вогонь.«Не бійся дочко! Він тебе не спалить,І те що нині тяжко тобі йти,Це все дорога болю і неслави,Якою всі повинні тут пройти.Не плач дитя, бо буде іще сонце,І той вогонь, що душу опаливЗігріє ще багато одиноких,Хоч і тобі він біль цю причинив.Я в той вогонь увів тебе не просто,Для цього маю Свій чудовий план.Й коли пройдеш камінням дуже гостримТи зрозумієш: Я з тобою там.Куди б не йшла, куди б ти не ступила,З тобою завжди поруч буду Я.Моя рука тебе не залишила,Назавжди ти дитина є Моя.Я це пройшов. І я це добре знаю.Я знаю як болить тобі душа.Моє дитя, Я так тебе кохаю,Ти найдорожча зіронька Моя.Ти все пройдеш, ти все в житті здолаєш,І навіть те, чого не можеш ти…Тобі рука Моя допомагає,Не бійся дочко, а сміливо йди.Я Той , хто йде з тобою завжди поруч,Я Той, Хто завжди підкріпить тебе.І те, що ти знесилена сьогодні,Запам’ятай, це також все пройде.Я ран твоїх рукою доторкнуся,І біль страшний затихне в одну мить.Для тебе Я послав у світ Ісуса,Він може твої рани заживить.Хоч ти у край зневірилась й стомилась,Та потерпи, бо скоро вже кінець.Моя робота у тобі звершилась,Й тебе чекає золотий вінець.Іди дитя. Й ні в чому не вагайся.Тобі я подарую справжнє щастя.Твоя душа відновиться. Це правда.З тобою Я. І так буде назавжди.»Амінь.Артемук Мирослава