Коли собаці нема чого вчепитися, вона починає лизати свої... ну, ті, що в Zеленськог, як кажуть його дуполизи, хоч і горошинки, але ж "залізні". Комусь явно нема чого вчепитися під час війни. Але спершу трошки історії.

Я, здається, вже колись про це писав. Чи в ютюб розповідав? Отже, в першому скликанні Верховної Ради було пару бажаючих переписати текст Гімну України. Так-так, знаменитий вірш Павла Чубинського "Ще не вмерла України ні слава, ні воля". Мовляв, треба ж пафосу добавити в стилі "вже не вмерла і не вмре!" Те, що давно й значно вільніші та незалежніші від нас Польща із своїм славнем "Jeszcze Polska nie zginęła..." чи Сербія із власним, де на початку "Боже правди, Ти, рятуєш нас від смерті, бід і ран" не соромляться згадувати про загрози й смерті, якось їм у голови не приходило.

Тоді найбільше рвався все переінакшити такий собі поет-депутат Павличко. А інший поет і депутат Степан Пушик під цю історію публічно запропонував до класифікатора професій внести дві нові позиції: поет-гімняр і поет-гімнОтворець.

Згадую ту кумедію, коли з періодичністю раз у пару років, то комусь в голову приходить прапор перевернути, то Zейло задумує вляпатися в історію з великим гербом у стилі креольської бананової республіки та з левом, який топчеться (як і саме Zе) по прапору наманікюреними кігтями. Але найчастіше прагнуть переписати саме Гімн.

І зазвичай починається однаково. Спершу організовують вкид від стурбованої громадськості, потім ідуть телеграми в нинішє ЦК, а далі піднімають голівоньки пару слуг (добре, як тільки Мазурашу з Безуглою) й починають тиснути на психіку вже офіційно.

Я це до того, що петиція на сайті Кабміну два дні тому вже зареєстрована із пропозицією тексту, який дійсно трохи по дебільному написаний:

"Процвітає України — і слава, і воля,
Проживаємо ми разом нашу світлу долю.
І живемо ми у мирі усім білим світом,
І будуємо країну, що в єдності квітне.

Душу й тіло пробудили, обравши свободу,
Бо віками ми нащадки славетного роду".

Ну, там петицію, корисну для країни зареєструвати проблемно, а всяку дурню — запросто. Але, що за два дні супер тупа беліберда набрала до тисячі голосів, свідчить, що до появи справжнього, а не підписаного ініціатора залишилося: три, два, один. От живеться ж людям, коли їм в наш час така дурня в головах.

Хоча... А як Zейлу запраглося в законі записати, що молодість — це не до 35, а до 45 років, бо йому хочеться до цієї категорії вернутися. Народ, він забув, що йому вже 48 років! От на фоні такого дебілізму вже нічому не дивуєшся. У них же все пречудово - жисть удалась, можна дуркувати!...