Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Довіра за гроші й марнотратство рейтингозалежних? Чи можна цьому вірити та як до такого докотилися?" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=JvXaFSd84WQ===В експертному середовищі все частіше йдуть дискусії, наскільки можна вірити отим регулярним рейтингам довіри, зокрема до верхівки нашого корупційного айсберга – персонально Зе та до всього його замішаного в нескінченних скандалах оточення. Рейтинг довіри – це все ж не електоральний рейтинг, він переважно в рази вищий, але це показник кількості людей, які на даному відрізку часу готові до обману й маніпуляцій. А під час брудної й брехливої виборчої кампанії з нерівними умовами учасників саме на таких, готових бути обманутими, робить ставку безчесна влада. Тому дискусія має сенс – чи справді загроза така значна й може вкрасти в українців майбутнє?Приводом до того, що саме зараз розгорілися такі суперечки, стали навіть не чергові публікації цих соціологічних досліджень, а дивний і дикий факт: в Україні за останній рік відбувалися неймовірні скандали й викриття. Звісно, авторитарну владу, яка прикрилася воєнним станом та отим «неначасібоневтік», це не посунуло. Але ми ж бачили і протести з картонками, й обурення оточуючих нас людей, а оті рейтинги довіри до головного винуватця – саме довіри!!! ані трішечки не сколихнулися. Під час основних скандалів навіть трошки зростали. Хіба нині маємо незначне просідання і ще треба задуматися, чи від викривальних плівок? От як таке може бути? Адже ж цю владу, як каже моя колега, реально вже ненавидять. Схоже на те, що й такий феномен, як довіра за гроші у нас став реальністю. Він виокремлює засівача купюр – усіх тих кешбеків, тисяч та інших популістських подачок, із загального негативу. Чим більше нігілізму в середньостатистичного громадянина до уряду, депутатів, ТЦК та військових, зовнішнього світу й навіть до самої України, тим упевненіше почувається головний винуватець.І, як і з бикуваннями на міжнародній арені, так і тут – чим страшнішої шкоди країні приносять ці мільярдні засівання, тим більше це додає рейтингів та впевненості тому, до кого навіть просте застосування слова «довіра» викликає внутрішній спротив. Саме тому з 19 мільярдів на популізм у минулому році він вибив собі в цьому зростання вже поза 100 мільярдів. І плювати на наслідки для країни. Україна потрібна нам, а йому треба нею володіти, хоч би в якому стані… Про всі ці шкідливі та реально згубні популістські забаганки й те, для чого відбувається це криваве марнотратство, нинішній вечірній сюжет.