Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Викохати нового фаворита на власну голову? Невже зміна куратора в кремлі знесе всесильного завгоспа?" Тема настільки несподівана й дика для більшості, що можна звести розмову до конспірології й вигадок. Але я співставляю реальні факти, а вони - річ уперта, з ними не посперечаєшся. Ну, а щодо висновків, то я лише роблю припущення. І запрошую до переляду:https://www.youtube.com/watch?v=Bt2ZwzUQfnE===Те, що в Україні повністю розтоптана й зневажена Конституція з її розподілом та балансом гілок влади, зрозуміло навіть виборцям Зе. А от хто править країною та що може в цій неконституційній системі управління помінятися – якось нікого вже й не цікавило. А що тут роздумувати? У нас же збудована номенклатурна диктатура офісно-президентської недореспубліки. А хто від імені нашого інфантильного лідора може керувати країною? Звісно ж, що його верховний завгосп! Хтось ще згадає, що колись верховним правителем був такий собі ставленик Коломойського Андрій Богдан, а від січня-лютого 2020 року безроздільно Україною править лише Андрій Єрмак, якого пов’язують із відомим на раші політиком, другом путіна та співслуживцем у гру батька Єрмака дмітрієм козаком. Які ще питання можуть тут виникати?Але щось десь пішло не зовсім так, а для декого й зовсім не так. Розуміючи близькі перспективи вильоту з надцятого поверху, у відставку подав дмітрій козак. І домовився про мирний відхід. А в кремлівських коридорах знову помітили зниклого ще в січні 2020-го владистава суркова. І для всесильного завгоспа це вже був серйозний удар. Але все можна було втримати в руках, бо ж без нього наш Зе ніхто й ніщо. От лише одна біда не ходить. Бажаючи звільнитися від нав’язливості свого підопічного, Єрмак підсунув йому нового улюбленця – спічрайтера Літвіна. Й якось не задумався, що той через свого учителя й вихователя шувалова вихованець конкуруючого рашистського клану, який пов’язують із сурковим. А маріонеток звично міняють разом із ляльководами. І от уже в загалом лояльній NV публікують обкладинку відверто убивчу для нинішнього господаря Банкової. А тезу про зміну фаворита вже озвучую не лише я, але й Олексій Гончаренко та ще ряд авторів. Ці всі зміни фаворитів та інша мерзота з будуарів далекого минулого може ні до чого й не привести, але мені це дуже нагадує історію, коли в одну мить янукович раптом втратив свого власного «єрмака» - Сергія Льовочкіна (до речі, вчителя завгоспа нинішнього). От і вирішив я розібрати анатомію всіх цих перестановок ляльководів і маріонеток в історичній перспективі, поставити діагноз нинішнім подіям та заглянути в недалеке майбутнє. Бо, на жаль, буття України вже почало залежати і від таких нікчемних та брудних інтрижок із зеленого будуару…