У Музеї Клер відкрилася виставка, що зберігає голоси жінок-біженокУ Музеї Клер відбулося відкриття виставки та прем’єра документального фільму в межах проєкту DoVIRA/TRUST: Voices of Refugee Women, присвяченого World Refugee Week. Виставка триватиме з 18 до 25 червня і стане важливою культурною подією для регіону.Проєкт реалізовано Clare Local Development Company (CLDC) у рамках програми SICAP у співпраці з VIRA Intercultural Women Community та Clare Museum. Його результатом стала колективна арт-інсталяція, яка залишиться у фонді музею як частина сучасної історії графства Клер.Простір, де кожен голос важливийУ проєкті взяли участь 44 жінки з України та інших країн, і частину їхніх історій відвідувачі можуть побачити у відеосупроводі — достатньо відсканувати QR-коди біля кожного полотна.Кураторка проєкту, Аліна Сенькова (SICAP Intercultural worker CLDC), підкреслює значення ініціативи:«Проєкт DoVIRA/TRUST став платформою для жінок з різних країн. Ми дали можливість їм розповісти про себе, своє життя до Ірландії, а також звернутися до інших людей. Прибрали бар’єри мови, страху, невизначеності. Дали відчути, що кожен голос важливий. Я дякую команді та кожній учасниці, яка відкрила свою душу».Чотири міста — чотири етапи шляхуПроєкт включав чотири воркшопи у Еннісі, Кілкі, Скарифі та Лісдунварні — містах, де розташовані центри проживання учасниць.Саме там створювалися арт-панно з використанням різних технік: плетіння, орігамі, малювання. Кожна робота відображає окремий етап еміграції.Арт-фасилітаторка проєкту, Ганна Ковальова (арт-менеджерка VIRA), зазначає:«Коли ми починали, я не уявляла, що вийде такий масштабний проєкт. І я рада, що через мистецтво ми змогли об’єднати жінок з різних країн».Roots & Memory: пам’ять про дімПерше панно має назву Roots & Memory і символізує батьківщину та коріння.Учасниці приносили речі, які пов’язують їх із домом — ключі, символічні предмети, традиційні вироби. Особливо зворушила історія Валентини Медяник, яка передала до музею рушник, вишитий її бабусею (1901 р. н.) із Лисичанська, міста в Україні, що нині перебуває під окупацією.The Journey & Obstacles: шлях і випробуванняДруге панно, створене у Кілкі, має назву The Journey & Obstacles і виконане у формі океанської хвилі.Воно символізує складний шлях і емоційні випробування, з якими стикаються жінки, змушені почати життя заново.Одна з учасниць, Лілія з України, поділилася:«Коли я вперше потрапила у коло друзів в Еліот Центрі, де було понад 300 українців, це мене підбадьорило. Я відчула, що я не одна. Навіть зараз ти відчуваєш, що ти не сам. Ти одна краплинка, інша — ще одна, і разом ви океан».Adaptation & New Life: нові можливостіУ Скарифі було створено третє панно — Adaptation & New Life, яке відображає етап адаптації.На полотні можна побачити побажання та малюнки, що символізують надію. Учасниці ділилися досвідом побудови нового життя та висловлювали вдячність Ірландії.Saima Noor із Пакистану сказала:«Ми дуже гостинний народ і любимо приймати гостей. Я сподіваюся, що одного дня накрию великий стіл для своїх ірландських друзів. Одного дня…»Faith & Hope for the Future: віра у майбутнєФінальне панно, створене у Лісдунварні, має назву Faith & Hope for the Future.Жінки виготовляли паперових пташок орігамі, які символізують мир, надію та майбутнє.Учасниця Sanda із М’янми зазначила:«Я хочу побажати миру кожному і виразити свою симпатію всім, хто мене оточує».Спільний досвід, який об’єднуєВідеографка та проєкт-менеджерка VIRA Наталія Олексенко зізналася, що емоційно було дуже важко працювати під час інтерв’ю, бо навіть найменший спогад міг ранити учасниць та викликати сльози, тому доводилося у процесі замінювати теми та запитання, аби уникати гострих моментів. Наталія звернула увагу на важливий момент:«Мене вразило те, що жінки з різних країн - України, Пакистану, Бангладешу —  переживають схожі емоції. Сльози викликають ті ж спогади — про дім, сім’ю. Ми дуже різні ззовні, але всередині — однакові».Новий розділ історії Клер