Бізнес-Patriot

📦 ПДВ на міжнародні посилки: що змінитьсяУряд зареєстрував законопроєкт №15112, який може змінити правила для покупок із-за кордону. Головна новація — скасування фактичної пільги на ПДВ для посилок вартістю до 150 євро. Якщо раніше такі покупки не обкладалися податками, то тепер ПДВ включатимуть у ціну ще на етапі покупки.💰За словами економіста Олега Гетмана, обсяг таких посилок стрімко зріс: у 2025 році — це вже 92 млрд грн і близько 70 млн відправлень. Через це бюджет недоотримує десятки мільярдів гривень, а українські виробники опиняються у нерівних умовах — вони сплачують ПДВ, тоді як імпортні товари ні.🌍Механізм, який пропонують запровадити, — європейська модель One-Stop Shop. Маркетплейси самі додаватимуть ПДВ до ціни товару та перераховуватимуть його до бюджету. Для покупців це означає мінімум змін: жодних додаткових процедур чи паперів.Важливо: приватні посилки між фізособами до 45 євро не оподатковуватимуться. Тобто передачі від родичів залишаться без змін. Окрім наповнення бюджету, закон має закрити ще одну схему — використання дрібних посилок для ввезення комерційних партій без податків.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

Карпатська дохідна нерухомість пережила одну з найскладніших зим — і це стало справжнім тестом для всієї моделі «пасивного доходу»Попит на відпочинок був стабільним, курорти — заповненими, але за лаштунками бізнес рахував збитки. Висока завантаженість не гарантувала прибутку: витрати на енергію, паливо та утримання комплексів різко зросли.🧮Головний удар прийшовся по операторах. Тарифи на електроенергію для бізнесу фактично подвоїлися, а подекуди сягали пікових значень у 17–18 грн за кВт/год. Додайте до цього витрати на генератори, подорожчання продуктів і зарплат — і навіть успішний сезон перетворюється на фінансовий виклик. Багато компаній змушені були балансувати між економією та якістю сервісу.Попри це, інвестори у більшості випадків «бурі не відчули». Частина керуючих компаній працює за моделлю, де саме оператор бере на себе ризики і покриває витрати зі своєї частки. У результаті дивіденди виплачувалися стабільно, а в окремих проєктах навіть зросли — іноді на 20–30% рік до року. Фактично, бізнес амортизував кризу за рахунок власної маржі.🥲Втім, не весь ринок виглядає так оптимістично. Значна частина проєктів досі на стадії обіцянок або не демонструє очікуваної дохідності. Реальні цифри часто скромніші: замість заявлених 8–11% річних інвестори подекуди отримують близько 5% у доларах. А деякі комплекси взагалі затримують виплати через слабку економіку чи прорахунки в моделі.Ця зима показала головне: дохідна нерухомість у Карпатах — це не гарантований пасивний дохід, а повноцінний бізнес із ризиками. Інвесторам варто уважніше дивитися не на маркетингові обіцянки, а на модель управління, витрати та реальну заповнюваність. Бо навіть у сезон повних готелів питання «хто заробляє?» виявляється значно складнішим, ніж здається на перший погляд.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🤝Українські бізнес-асоціації зустрілись із командою МВФ в Україні31 березня представники провідних бізнес-асоціацій — членів Української Ради Бізнесу — провели зустріч із постійною представницею МВФ в Україні Прішилою Тофано та фахівцями Фонду. Обговорювали податкову політику, урядові програми підтримки та умови для відновлення економіки.📋Бізнес позитивно оцінив ключові пункти Меморандуму МВФ — зокрема щодо призначення голови Митниці, оподаткування міжнародних посилок та доходів через цифрові платформи. Окремо відзначили роботу Державної Регуляторної Служби, яка відхилила неякісний законопроєкт Мінфіну — бізнес вважає посилення незалежності ДРС важливим запобіжником для парламенту.Гостра дискусія розгорілась навколо впровадження ПДВ для ФОП. Бізнес не заперечує реформи як такої, але наполягає: подібні трансформації потребують перехідних періодів, щоб підприємці встигли адаптуватися до нових правил.Окремо порушили тему урядових програм підтримки. На думку бізнесу, витрачання коштів без чіткого визначення отримувачів — одночасно зі збільшенням податків — створює враження непередбачуваної та ірраціональної економічної політики. Бізнес готовий сприймати складні фіскальні рішення, але лише якщо держава ефективно й прозоро використовує вже наявні ресурси.🏭Також обговорили розвиток регіональної економіки через кластеризацію. За підсумками зустрічі МВФ і бізнес-асоціації домовились про регулярний діалог з пріоритетних економічних питань.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🤔«Перезавантаження» БЕБ: чи здатна інституція позбутися спадку податкової міліції — і колиБюро економічної безпеки України знову в центрі уваги — але цього разу без гучних заяв і швидких перемог. Після призначення Олександра Цивінського суспільство чекало різкого розвороту, натомість отримало затяжний процес внутрішньої перебудови. І це, схоже, головна відповідь на питання «коли»: швидко не буде.Формально новий керівник мав стати символом очищення інституції від спадку податкової міліції. Але за пів року БЕБ більше зайняте не розслідуваннями, а самореформою: повна атестація співробітників, недобір кадрів і кадрові конкурси. Станом зараз у Бюро лише третина необхідного штату — і це прямо б’є по результатах.🔄Саме «перезавантаження» стало вимогою міжнародних партнерів, зокрема Міжнародний валютний фонд. Закон 2024 року запустив процес очищення, але водночас паралізував частину роботи: співробітники проходять перевірки, готуються до тестів, і система фактично працює «в пів сили». У таких умовах оцінювати ефективність БЕБ лише цифрами — щонайменше некоректно.Попри це, певні результати є: детінізація ринку, вилучення підакцизних товарів, додаткові надходження до бюджету. Але ключове питання — не в обсягах вилученого чи штрафах, а в зміні правил гри. БЕБ декларує нову філософію: не тиск на бізнес, а стимул працювати «в білу». І тут баланс дуже тонкий — між контролем і задушенням економічної активності.Головний виклик — не лише внутрішня трансформація, а й політична незалежність. Поки що публічної розмови про можливий тиск так і не відбулося, хоча сигнали про нього є. Без чітких гарантій автономії БЕБ ризикує повторити долю попередніх реформ. Тож сьогодні це не готовий орган, а інституція «в процесі» — з правильним вектором, але без гарантії, що цього разу система справді зміниться.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

👩🏻‍💻«Legal Aspects of Deep Tech Projects»: практичний курс для стартапів і ММСППрактичний курс для стартапів і ММСП, який допоможе побудувати міцну юридичну основу для вашого проєкту та підвищити його шанси на успіх. Ви дізнаєтесь, як уникати юридичних пасток, убезпечувати бізнес та команду в онлайн-середовищі, приймати сміливі рішення щодо масштабування, оподаткування та партнерств, і одразу застосовуватимете знання на практичних кейсах. 📅Початок: 7 квітня 2026🕔Час: 17:00 – 18:00📚Формат: ОнлайнКурс присвячений ключовим юридичним викликам і можливостям: від імплементації GDPR у щоденні процеси компаній до регуляторних нюансів AI і блокчейн-рішень у ЄС, а також захисту бренду через реєстрацію торговельних марок в Україні та за кордоном і стратегій релокації стартапів у найбільш сприятливі юрисдикції. Учасники отримають не лише теоретичне розуміння правил, а й практичні інструменти для роботи з даними, запуску інноваційних продуктів, виходу на міжнародні ринки та масштабування бізнесу в умовах глобальної конкуренції.🔗Посилання на реєстрацію: https://forms.gle/2YnQnnHdKsNc3Zmx5 🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

📉Після Ірану золото втратило блиск — і це тривожний сигналЗолото традиційно вважається «тихою гаванню» для інвесторів — активом, який рятує в часи криз. Але нинішня турбулентність показує: навіть цей символ стабільності більше не працює так передбачувано. На відміну від акцій чи облігацій, золото не генерує доходу — його цінність тримається лише на довірі та страхах.🤔Парадоксально, але після початку війни проти Ірану золото не зросло, а впало приблизно на 15%. І це попри енергетичний шок і ризики для глобальної економіки. Причина — зростання реальної дохідності облігацій: коли інвестори можуть отримати гарантований дохід, інтерес до «мертвого» активу без купонів падає.Ще один фактор — поведінка центральних банків. Країни, які роками накопичували золото як захист від санкцій і долара, тепер частково його продають. Туреччина вже викинула на ринок мільярди, Індія та Польща розглядають подібні кроки. Для них це спосіб підтримати валюти або закрити бюджетні діри.Але є і глибша проблема: золото починає поводитися як спекулятивний актив. Його стрімке зростання останнього року співпало з бумом ETF, а тепер — так само стрімко відкочується назад. Фактично, ринок золота все більше нагадує крипторинок, де ціна рухається не стільки через фундамент, скільки через настрої.👉У довгій перспективі золото ще може повернути собі статус «страховки» — особливо якщо держави почнуть розмивати борги через інфляцію. Але зараз воно демонструє просту істину: навіть найстаріші активи можуть втратити довіру, якщо ними починають торгувати як мемом.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

Грантова підтримка мікробізнесу від Help – Hilfe zur Selbsthilfe✅ Для кого: ВПО, місцеві мешканці громад, де велися (ведуться) бойові дії, чиї засоби до існування офіційно підтверджені як втрачені або пошкоджені через війну та ветерани (для започаткування або відновлення бізнесу), які: є ФОП та зареєстровані не пізніше 01.01.2026 та кількість найманих працівників — до 10 осіб, та вартість активів на підконтрольній території України — до 350 000 євро.🌍 Географія: підконтрольна Україні територія (крім територій у радіусі 20 км від лінії фронту)🔸Напрями фінансування: виключно на придбання обладнання та інструментів, погоджених з організацією. Проте можливе покриття банківських комісій. Допускається:• сировина та матеріали до 10%;• інструменти та інвентар (комплектуючі або допоміжні елементи до обладнання; виробничі меблі з нержавійки, необхідні для ведення діяльності; дрібні інструменти вартістю до 2000 грн за одиницю) - до 20%.*Заборонено переміщати чи відчужувати закуплене обладнання та матеріали протягом 2 років з дати підписання грантової угоди.📌Напрямки бізнесу: мікробізнеси у сфері крафтового виробництва та сервісних послуг (наприклад: виробництво продуктів харчування, деревообробка, текстильні вироби, ремонт техніки, побутові послуги тощо), де обладнання є необхідним для ведення або відновлення діяльності.💼 Розмір гранту: до 3 000 євро у грн еквіваленті⏰ Подання заявок: 14.04.2026 до 17:00 📝 Складність підготовки: простий👉🏻 Дізнатися більше за посиланням. Подати заявку за посиланням.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🚢 Де найвразливіша точка світової торгівлі? The Economist побудував модель усіх морських маршрутів і перевірив, що станеться, якщо закрити кожен із ключових проток. Результати — неочікуваніЗдається, що закриття Ормузької протоки — найстрашніший сценарій. Але насправді це не так. Так, Ормуз унікальний тим, що частина торгівлі через нього просто не має альтернативних морських шляхів. Але за обсягом торгівлі, яку він зачіпає, він поступається іншим точкам: лише 6% світської морської торгівлі.🌏Набагато болючішими виявляються інші сценарії. Тайванська протока — 13% торгівлі. Суецький канал — 16%. Південнокитайське море — 24%. А найгірший сценарій — закриття всіх проток від Малаккської до Австралії — зачепить 26% світової морської торгівлі і змусить кораблі робити величезний крюк навколо Антиподів.Регіональна вразливість теж разюча. Для ЄС одночасне закриття Гібралтару і Суецу стало б катастрофою — до 40% морської торгівлі опиниться під ударом, а 26% буде повністю заблоковано без жодного альтернативного маршруту. Китай вразливий у Південно-Східній Азії: закриття тамтешніх проток зачепить понад 40% його морської торгівлі.❗️Свобода судноплавства, яку десятиліттями вважали само собою зрозумілою, більше не гарантована — навіть наддержавами. Компанії вже зараз переосмислюють логістику, будують резервні маршрути і накопичують запаси. Бо наступного разу може бути гірше.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

«Кешбек як машина часу»: навіщо держава повертає гроші за пальне і водночас готує податковий сюрприз для ФОПів?З 20 березня в Україні запрацював «єБак» — кешбек на пальне від 5% до 15%, але не більше 1000 гривень на місяць. Це реакція на стрімке зростання цін: бензин А-95 за три місяці подорожчав із 58 до понад 71 гривні. Експерти назвали програму «машиною часу» — вона дозволяє зберегти рівень витрат лютого і пом’якшити перехід до нових цін.Паралельно Мінфін 19 березня оприлюднив «великий податковий законопроєкт» із чотирма ключовими змінами: податок на доходи з цифрових платформ, скасування безмитного ввезення посилок до 150 євро, збереження 5% військового збору після війни та ПДВ для ФОПів із доходом понад 4 мільйони гривень на рік. Усе це — зобов’язання перед МВФ в обмін на 8,1 мільярда доларів фінансування.😦Найбільше суперечок викликає ПДВ для підприємців. Депутати вже відхилили перший варіант законопроєкту, і після пом’якшення умов підтримки все одно немає. Економісти одностайні: тиск на малий бізнес у четвертий рік війни лише поглибить тінізацію економіки.Щодо кешбеку думки розходяться: одні вважають недоречним витрачати мільярди на автомобілістів при дефіциті бюджету у 45 мільярдів доларів, інші хвалять механізм — гроші повертаються людям, а не нафтотрейдерам. Але обидва табори погоджуються: ПДВ для ФОПів — хибний крок.Бізнес спостерігає скептично. Ця історія так довго тягнеться, що в її закінчення вже мало хто вірить, — резюмує перший віцепрезидент Торгово-промислової палати Михайло Непран. «єБак» діє до 1 травня, законопроєкт завис між МВФ і парламентом — і розв’язка визначить не лише долю ФОПів, а й довіру до державного управління загалом.​​​​​​​​​​​​​​​​🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🏛 Комітетські слухання з питань малого та мікробізнесу — підсумкиВ Києві відбулись комітетські слухання щодо розвитку та захисту малого і мікробізнесу. Захід організували Комітет ВРУ з питань економічного розвитку, Українська Рада Бізнесу та CIPE. Народні депутати, представники виконавчої влади та керівники провідних бізнес-асоціацій провели відкритий діалог про найгостріші проблеми ММБ.💬Центральною темою стало питання ПДВ для ФОПів. Бізнес-спільнота виступила категорично "проти" — і ця позиція прозвучала від десятків асоціацій. Перший заступник голови Комітету Сергій Тарута підтримав: під час війни різких кроків у цьому напрямку робити не варто. Народний депутат Ігор Марчук назвав урядовий "Big Beautiful Bill" катастрофою з точки зору законодавчої практики та закликав "розпакувати" законопроєкт.📊Аналітики представили дослідження щодо штучного дроблення бізнесу — явища, яке часто перебільшують. Реальні втрати бюджету складають 12–14 млрд грн на рік, і виявляти схеми можна вже наявними інструментами — без змін до законодавства. Серед індикаторів: спільні IP-адреси, схожі дати реєстрації, регулярне досягнення ліміту групи. Пріоритет — діяти без нових законів там, де це можливо.Порушувались і системні питання: реформа ДПС та необхідність відкритого конкурсу на керівні посади, захист від контрабанди у держзакупівлях, дискримінація ФОПів у програмі "Національний кешбек", просування законопроєкту 6068-д про заборону нечесних торгових практик, а також відсутність нормативної бази для кластерного розвитку МСП.За підсумками слухань будуть підготовлені Рекомендації для всіх профільних комітетів ВРУ та Кабміну. Наступна зустріч депутатів Економічного Комітету з бізнес-асоціаціями ММБ запланована через кілька місяців. Діалог між бізнесом і владою триває — і це вже результат.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦