🏆📊Скільки коштує слава: креативні агенції інвестують мільйони у EffieКоманди провідних українських креативних агенцій витрачають місяці роботи та сотні тисяч гривень на підготовку заявок до Effie Awards Ukraine – конкурсу найефективніших маркетингових кампаній. Rockets.Growth R&D інвестувала у 2024 році 3% свого виторгу (близько 1,26 млн грн) в участь у фестивалях, а у 2025-му планує збільшити суму до 4-5%. Підготовка однієї заявки може коштувати від $1000 до 200 000 грн, залежно від складності відеокейсу.💼Перемоги на Effie відкривають двері до великих контрактів. Деякі компанії підбирають агенції на тендер винятково серед топу Effie, розповідає Світлана Степаненко з BetterSvit. Їхній проєкт "Запакуй небо – прокачай ППО" для Нової пошти отримав три "золота" і "гран-прі" у 2024 році. Результат? П'ятикратне зростання заявок від нових клієнтів протягом двох-трьох місяців після оголошення результатів.🚀 Banda, яка у 2024-му отримала 12 нагород за сім проєктів, тричі очолювала глобальний рейтинг Effie Index серед незалежних агенцій. Їхня кампанія "Битва за світло" з Олександром Усиком для ДТЕК здобула два "золота" і пройшла у фінал Best of the Best Effie Europe. Після перемоги кампанії Santa switched to Bolt на Effie Europe у 2020-му, Rockets побачили зростання запитів від клієнтів на 50%.Підготовка заявок – це марафон, а не спринт. Агенції витрачають від одного тижня до трьох місяців на роботу над кожною заявкою. Команда з семи осіб у BetterSvit працювала 40 днів над заявками для проєкту "Запакуй небо". У Banda на одну заявку йде мінімум 3-4 тижні роботи, не рахуючи створення відеокейсу.🎯Участь у Effie – це не лише про нагороди. Це тренування для команди, яке допомагає краще розуміти клієнтів на брифінгах, можливість порівняти себе з іншими гравцями ринку та дати проєктам заслужене визнання. Результати премії Effie Awards Ukraine, яка проводиться з 2005 року, враховує Всеукраїнська рекламна коаліція при формуванні національних рейтингів агентств. Переможців цьогорічної премії визначать 28 листопада.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦
💳 "Національний кешбек": державна підтримка стає дискримінацієюУкраїнська Рада Бізнесу на зустрічі з представниками МВФ озвучила те, про що малий бізнес говорить вже давно: програма "Національний кешбек" працює проти них. Підприємці на спрощеній системі оподаткування просто не можуть у ній брати участь, хоча саме вони становлять основу малого бізнесу в Україні.Програма створює штучну перевагу для великих гравців і викривлює конкуренцію. Покупець отримує кешбек за покупку в мережевому магазині, але не отримує його в місцевій крамниці на спрощенці. Результат? Клієнти йдуть туди, де є бонус, навіть якщо товар дорожчий.👉Бізнес-асоціації пропонують три шляхи: або розширити програму на ФОПів, або переглянути критерії, або взагалі скасувати. Бо підтримка, яка вбиває конкуренцію, — це не підтримка, а викривлення ринку.На зустрічі з МВФ також обговорили реформу трудового законодавства, нестачу кадрів у будівництві та агросекторі, потребу прозорих конкурсів у митниці й податковій. МВФ і бізнес домовились про регулярні зустрічі — можливо, це шанс нарешті почути малий бізнес.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦
🗣«Корупція і тінь – це одне абсолютне явище, яке ми розглядаємо з двох сторін» – Данило ГетманцевНа форумі «Діалог влади з бізнесом», організованому Українською Радою Бізнесу за підтримки ПРООН та Швейцарії, Голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев дав одне з найвідвертіших інтерв'ю року.Він спростував ілюзію про існування «чудового рішення», яке миттєво подолає корупцію: Антикор і протидія тіні – це не стільки про норми, скільки про правозастосування. Вже є достатньо механізмів для детінізації до рівня ЄС – не вистачає лише бажання.
❗️Гетманцев публічно висловив незадоволення роботою Служби фінмоніторингу та закликав Нацбанк бути сміливішим. Щодо законопроекту про цифрові платформи підкреслив: податковими агентами стануть лише посередники з відсотком від продажів, а не дошки оголошень.Голова комітету підтвердив репутацію «ворога пільг»: його команда вилучила найбільшу кількість податкових пільг в історії – від підприємств осіб з інвалідністю до «курятини». Найскладнішою проблемою назвав зарплати в конвертах, яку можна вирішити лише після війни через повне реформування оподаткування доходів.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦
📉 Великий відхід: які ритейлери залишили Україну у 2025 роціВійна, економічна криза та масова міграція створили токсичний коктейль для рітейлу. Сім мереж — від псевдо-італійського Carlo Pazolini до турецьких гігантів — не витримали випробування і згорнули бізнес в Україні. Це історія не лише про банкрутства, а й про те, як війна переформатовує споживчі звички цілої країни.👠Carlo Pazolini: 18 років зльоту й болісного падінняПсевдо-італійський бренд російського походження прийшов в Україну 2007 року й до 2012-го мав 21 точку, але криза та бойкот через російських власників поступово знищували бізнес. У 2024-му виторг впав на 75%, збитки зросли на 942%, а в лютому 2025-го суд визнав компанію банкрутом — останній магазин закрився наприкінці жовтня. 🇹🇷Турецька навала, що не вдаласяТурецькі Flo та English Home прийшли з амбітними планами, але Flo скоротився до однієї точки в Одесі (концепція дешевого взуття не спрацювала), а English Home закривається після збитків у 43 млн грн за півроку. Основна аудиторія — жінки 20-40 років із дітьми — виїхала з країни, а товари через інфляцію стали недоступними для тих, хто залишився.🏈Athletics і “Континент”: кінець епохиAthletics, що виросла зі Sportmaster після відмови від російського бренду, оголосила про закриття в серпні через падіння доходів населення та високі орендні ставки. “Континент”, одна з найстаріших київських мереж з 1993 року, закрила останній супермаркет 3 листопада — на його місці з’являться магазини “Сільпо”.Вихід семи мереж — це дзеркало змін у країні: виїзд мільйонів українців знищив попит, а падіння купівельної спроможності перетворило середній сегмент на недосяжну розкіш. Найцинічніше те, що частина цих брендів продовжує заробляти в росії, тоді як з України йдуть через “нерентабельність” — український ритейл проходить жорстку селекцію на виживання.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦
🏭 Китай та вугільна пастка: шлях до декарбонізації чи нові рекорди споживання?Минулого року Китай спалив рекордні 4,9 мільярда тонн вугілля — більше половини світового споживання. Три фактори пояснюють це: величезна економіка, високий рівень електрифікації та дешеве власне вугілля. За десятиліття виробництво електроенергії зросло на 4 273 терават-години — це перевищує 90% річного споживання США.🚗Зростання попиту на електроенергію може бути екологічно вигідним, якщо замінює брудніші джерела. Електромобілі виробляють менше CO₂ навіть при живленні від вугільної електрики. Sinopec прогнозує пік попиту на нафту вже у 2027 році завдяки електротранспорту.Проблема: відновлювані джерела поки доповнюють вугілля, а не замінюють його. Китай не встигає виконати зобов’язання щодо вуглецевої інтенсивності з Паризької угоди. У 2025 році рівень “відсікання” надлишкової сонячної енергії виріс до 5,7%, вітрової — до 6,6%.🔌Електромережа оптимізована під вугілля: лише п’ята частина енергії продається між провінціями. Найсонячніші регіони далекі від густонаселених узбереж. Без гнучких ринків та реформ ефективність відновлюваних джерел обмежена.Після відключень 2021-2022 років Китай знову масово будує вугільні станції. Вуглецевий ринок неефективний через відсутність ліміту на викиди. Без політичної волі здорожчити вугілля глибока декарбонізація залишається далекою перспективою.
🤯«Втрати бюджету від тіньової економіки – близько трильйона гривень щорічно» – Володимир Дубровський, експерт CASE УкраїнаНа форумі «Діалог влади з бізнесом» (організатори: УРБ, ПРООН, Швейцарія) експерт Володимир Дубровський представив шокуючі результати щойно завершеного дослідження тіньових схем в економіці України.💸Дві мегасхеми продовжують домінувати та ЗРОСТАТИ: зарплати в конвертах і повністю неоформлена зайнятість (1,5 млн працівників), а також сірий імпорт і контрабанда. Втрати бюджету тільки від них – 400 мільярдів гривень.📈Якщо взяти всі схеми, які вдалося порахувати фахівцям CASE, ISET та Економічної експертної платформи, втрати сягають 500-600 млрд грн. А за зваженою оцінкою тіньової економіки (30% ВВП) – близько ТРИЛЬЙОНА гривень щорічно.🔴 На інфографіці дослідження червоні стрілочки показують зростання схем, зелені – зменшення. На жаль, найбільші схеми позначені червоним. Повне дослідження з методологією та рекомендаціями буде доступне за QR-кодом найближчими днями.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦
📦 НБУ пропонують оподатковувати всі міжнародні посилки до €150НБУ пропонує ввести податок на всі міжнародні посилки до €150, які зараз не оподатковуються. Регулятор вважає, що це допоможе скоротити імпорт "некритичних" товарів і зменшити тиск на платіжний баланс України в умовах війни. Ініціатива викладена в Інфляційному звіті НБУ за жовтень 2025 року.📊За перші дев'ять місяців 2025 року дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України досяг $24,9 мільярда. Національний банк підкреслює, що основна причина — не надмірне споживання, а високі витрати на оборону та відбудову країни. При цьому скорочувати оборонні видатки НБУ вважає неприпустимим.Як альтернативу фіскальній консолідації, регулятор пропонує цільові заходи для обмеження імпорту. Запровадження оподаткування некритичних у воєнний час напрямів матиме обмежені негативні наслідки для економіки, — зазначається у звіті. За логікою НБУ, такий захід дозволить скоротити відтік валюти, не впливаючи на обороноздатність і не гальмуючи економічне зростання.👉🏻Якщо ініціативу реалізують, кожна посилка з AliExpress, Amazon, Shein та інших іноземних інтернет-магазинів стане дорожчою для українців. Зараз покупки до €150 не оподатковуються, але це може змінитися. Держава шукає способи зменшити споживчий імпорт і компенсувати дисбаланс платіжного балансу.Пропозиція НБУ — це прямий сигнал про пошук додаткових джерел стабілізації економіки. З одного боку, це може збільшити надходження до бюджету та зменшити попит на іноземну валюту. З іншого — прямо вдарить по гаманцях українців, які купують товари за кордоном через відсутність аналогів в Україні або через нижчі ціни.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦
Найгірший торговельний баланс за десятиліття: до чого тут Китай та поштовий імпорт?За 8 місяців 2025 року дефіцит торгового балансу України досяг $34,3 млрд — це найгірший показник за десятиліття. Імпорт зріс на 13%, експорт впав на 6%. Головний винуватець? Китай та поштові схеми, які вбивають український бізнес.🇨🇳Понад 20% імпорту — це товари з Китаю на $14,4 млрд. Одяг, електроніка, побутова техніка — все те, що могли б виробляти в Україні. Пекін субсидує своїх виробників, штучно занижуючи ціни на 20-40%. Українські підприємства просто не витримують конкуренції з державною машиною КНР.📦У 2024 році через поштові посилки ввезли товарів на 180 млрд грн. 82% — з китайських маркетплейсів. Завдяки пільзі до 150 євро Temu та AliExpress не платять ПДВ. Результат: бюджет недоотримав 18 млрд грн за півроку. У 2026-му втрати можуть сягнути 27 млрд грн.ЄС скасував пільги і запровадив систему IOSS — платформи самі збирають ПДВ. США взагалі ліквідували безмитний ліміт через наплив Temu і Shein. Україна теж планує перейти на європейську модель, що принесе 25-27 млрд грн щороку і врівняє умови для своїх виробників.Це не просто про гроші. Йдеться про виживання українського виробника, безпеку товарів і справедливу конкуренцію. Поки іноземні платформи працюють без правил, вітчизняна економіка деградує. Європейський підхід — єдиний шанс зупинити цю руйнівну тенденцію.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦
🗣Олександр Доценко: «Впираємося в небажання державних органів відпускати сферу» На конференції Української ради бізнесу та Української асоціації гуманітарного розмінування про інституційну реформу у сфері протимінної діяльності Олександр Доценко, представник Центру гуманітарного розмінування, розповів про революційну систему пріоритизації територій на основі штучного інтелекту.Новостворена система пріоритизації накладає понад 30 шарів даних — від кількості населення до статистики землекористування та активності мобільних користувачів. Це дозволяє в режимі реального часу визначати порядок розмінування ділянки, оновлюючи інформацію щотижня або за будь-який період.👉Доценко підтримав ідею розподілу між оперативним і гуманітарним розмінуванням, наголосивши на необхідності надати гуманітарному розмінуванню більш комерційний характер. Залученість великої кількості державних органів та розпорошеність функцій сповільнюють впровадження інновацій у галузі.Ми все одно впираємося в небажання державних органів відпускати цю сферу в комерційне регулювання, — чесно констатував представник Центру. Тільки через комерціалізацію можна швидко впроваджувати інновації та ефективно використовувати сучасні технології.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦
🪖Європейська оборонка: бум на біржі vs реальність виробництваРинкова вартість Rheinmetall зросла з €27 млрд до €78 млрд за рік — це в 90 разів більше річного прибутку компанії. BAE Systems, Thales і Leonardo теж переживають справжній бум. Повернення Трампа переконало Європу: треба менше залежати від американських гарантій безпеки. Витрати на оборону зросли вдвічі з 2021 року до $180 млрд, а НАТО планує збільшити їх до 3,5% ВВП.🥲Проблема в тому, що європейська оборонна промисловість роздроблена і відстає за масштабами. Rheinmetall заробляє лише €10 млрд на рік — це вшосту менше, ніж Lockheed Martin. Європа витрачає на військові R&D всього €13 млрд проти $148 млрд в Америці. Результат: артилерійські снаряди ми виробляємо, а от з реактивною артилерією, ракетами далекого радіусу дії та ППО — великі проблеми.👎Спроби консолідації йдуть повільно. Уряди не хочуть втрачати контроль над стратегічними компаніями, тому злиття гігантів малоймовірні. Спільні програми типу Eurofighter спрацювали, але Future Combat Air System буксує через суперечки Франції з Німеччиною. Бюрократія в закупівлях відлякує інвесторів — без чітких замовлень ніхто не хоче розширювати виробництво.Війна в Україні показала важливість дронів і супутників. Америка має Anduril і SpaceX, а Європа тільки починає: з'явилися три «єдинороги» — Helsing, Quantum Systems і Tekever. Але капіталу для масштабування все ще бракує, хоча інвестори нарешті зацікавились оборонкою. Стартапи на зразок Nordic Air Defence роблять ставку на модель Anduril: розробляють зброю наперед, не чекаючи тендерів.❗️Без консолідації, швидших закупівель і технологічних стартапів Європа ризикує залишитися залежною від американської зброї. А якщо США зосередяться на Південнокитайському морі, континент може залишитися сам на сам із загрозами. Інвестори готові вкладати гроші, але питання в іншому: чи встигне промисловість перетворити цей капітал на реальні потужності?🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦
TGLIST.COM.UA
