Бізнес-Patriot

🇺🇸 Криза доступності в Америці: міф чи реальність?Дональд Трамп переміг на виборах 2024 року, обіцяючи швидко знизити ціни та зробити Америку знову доступною. Але через рік після інавгурації ціни все ще високі, а демократи перехопили його тему, зробивши “доступність” своїм головним гаслом перед проміжними виборами. Парадокс у тому, що економічні показники розповідають зовсім іншу історію.🧐Реальні зарплати американців — тобто купівельна спроможність після врахування інфляції — досягли рекордних максимумів. Найбільше виграли низькооплачувані працівники, чиї доходи зросли під час надзвичайно напруженого ринку праці після пандемії. Ціни на продукти загалом відповідають загальній інфляції, а бензин навіть подешевшав. Єдина справжня проблема — вартість житла через високі іпотечні ставки, але й тут середній власник будинку з фіксованою ставкою платить лише 4,3%.👉Чому ж американці переконані, що життя стало недоступнішим?Психологія інфляції грає ключову роль: люди схильні приписувати зростання цін зовнішнім факторам, а підвищення зарплат — власним заслугам. Волатильність цін на окремі товари, від яєць до електроенергії, створює враження постійного подорожчання. Додайте високі процентні ставки на кредитні картки та автокредити — і отримаєте відчуття кризи, яке не підтверджується загальними статистичними даними.Політична відповідь на цей міраж загрожує реальними економічними проблемами. Опитування показують, що американці масово підтримують контроль цін на продукти, оренду та кредитні послуги, незважаючи на те, що економісти вважають такі заходи шкідливими. Справжні рішення — послаблення зонування для будівництва житла, скасування тарифів Трампа, інвестиції в інфраструктуру — потребують років для відчутного ефекту, тоді як виборці вимагають негайних дій.Єдиний вихід із цього політичного глухого кута — час. Американцям потрібно звикнути до нового рівня номінальних цін, а політикам — втриматися від популістських, але економічно небезпечних рішень на кшталт примусового контролю цін. Якщо економіка залишатиметься стабільною, а реальні зарплати продовжуватимуть зростати, гнів виборців поступово вщухне. Але перетворити “просто почекайте” на переконливий передвиборчий слоган — завдання не з легких.​​​​​​​​​​​​​​​​🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🧈Чому Росія атакує українських виробників олії: дві ключові причиниПротягом останніх трьох тижнів Росія вдарила по активах українських виробників соняшникової олії Kernel, Allseeds та американської Bunge. У 2024 році Україна експортувала майже 6 млн тонн олії на $5,1 млрд – це 21% усього агроекспорту країни. Проте атаки РФ послаблюють можливості українських компаній експортувати продукцію та можуть змінити баланс сил на світовому ринку.💥Перша причина – відповідь на удари по російській нафті. Дуже ймовірно, що ці удари – відповідь на наші влучання по російській нафтовидобувній промисловості, – каже партнер Barva Invest Юрій Гаврилюк. За січень-жовтень 2024 року Україна уразила 160 об’єктів нафтовидобутку та нафтопереробки в Росії. У 2025-му Сили оборони здійснили щонайменше 73 повітряні атаки на 28 виробників нафтопродуктів у РФ, що становить 2/3 усієї нафтопереробки країни-агресора.💰Друга причина – економічна конкуренція. РФ, ймовірно, вдається до терору олійної промисловості через високу конкуренцію з Україною на світовому ринку, – пояснює дослідник КШЕ Павло Мартишев. До 2025 року Україна була найбільшим експортером олії у світі, Росія – на другому місці. Ключовий ринок для обох країн – Індія. За прогнозами USDA, у сезоні 2025-2026 РФ може обійти Україну та експортувати 4,4 млн тонн проти українських 4,2 млн тонн.🔍 Чи може Росія повністю зруйнувати українську олійну промисловість?Навряд це можливо, переконані експерти. В Україні профіцит олійних заводів – вони розраховані на 22 млн тонн сировини, тоді як соняшнику країна збирає майже удвічі менше – 11,8 млн тонн. Навіть якщо їм вдасться знищити потужностей на кілька мільйонів тонн, це не змінить глобальної картини, – підсумовує Мартишев. Атаки завдають шкоди окремим компаніям, але не здатні повністю зупинити український олійний експорт.​​​​​​​​​​​​​​​​🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

💊🤖ШІ-революція у фармацевтиці: як штучний інтелект змінює розробку ліківФармацевтична індустрія переживає справжню революцію завдяки штучному інтелекту. Компанії на кшталт GSK, Insilico Medicine та AstraZeneca активно використовують ШІ для розробки нових препаратів. Замість традиційних лабораторій дослідники працюють з комп’ютерними моделями, які аналізують мільярди молекул за лічені місяці. Технологія Phenformer від GSK вчиться читати геноми та зв’язувати генетичну інформацію з хворобами.⚡Перші результати вражають: те, що раніше займало 4,5 роки, тепер можна зробити за 18 місяців. Insilico Medicine створила препарат від фіброзу легень, який успішно пройшов середні стадії клінічних випробувань. Докліничну фазу скорочено з 3-5 років до 12-18 місяців, а показник успішності молекул, знайдених ШІ, сягає 80-90% проти традиційних 40-65%.ШІ кардинально змінює клінічні випробування. Система Cogito Forge від GSK використовує агентів, які самостійно пишуть код, збирають дані та формують гіпотези. Штучний інтелект допомагає краще підбирати учасників випробувань, аналізуючи медичні дані. Це дає змогу проводити менші, швидші й дешевші дослідження з кращими результатами.👥 Найцікавіша інновація — створення синтетичних пацієнтів як віртуальних двійників реальних учасників. ШІ прогнозує, що станеться з людиною без лікування, зменшуючи потребу в контрольних групах. Моделювання показало можливість скорочення контрольної групи на 38% у випробуваннях від Паркінсона та на 23% — від Альцгеймера.Інвестиції в ШІ-фармацевтику зростатимуть з $3,8 млрд до $15,2 млрд між 2025 і 2030 роками. У 2024 році оголошено угоди на $10 млрд між фармкомпаніями та ШІ-фірмами. Якщо ШІ підвищить ймовірність успіху молекул з 5-10% до 9-18%, це кардинально знизить вартість розробки ліків. Технологічні можливості для покращення здоров’я людини можуть стати майже безмежними.​​​​​​​​🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🛢️Нафтова авантюра Трампа у Венесуелі: чи варта гра свічок?Президент Дональд Трамп оголосив про амбітні плани відродити венесуельську нафтову галузь після захоплення диктатора Ніколаса Мадуро. Ми залучимо наші великі американські нафтові компанії, які витратять мільярди доларів, відновлять зруйновану інфраструктуру і почнуть заробляти гроші для країни, — заявив Трамп. У заяві відчувається присмак помсти: 18 років тому Уго Чавес націоналізував активи західних компаній на суму $60 млрд. Венесуела володіє 300 млрд барелів нафти — п’ятою частиною світових запасів.📉Проте у короткостроковій перспективі видобуток радше впаде, ніж зросте. У грудні США оголосили блокаду венесуельських поставок, після чого експорт обвалився. Венесуелі також бракує нафти — розріджувача для транспортування надщільної нафти. Експерти Kpler прогнозують, що навіть за оптимістичного сценарію видобуток може зрости лише до 1,2 млн барелів на добу до кінця 2026 року — це навіть менше, ніж у Лівії.Для серйозного нарощування видобутку Венесуелі потрібно подолати три критичні проблеми: гостру потребу в інвестиціях ($110 млрд), масову еміграцію кваліфікованих кадрів (державна PDVSA тепер керується військовими) та перенасичений світовий ринок, де пропозиція перевищуватиме попит щонайменше до кінця десятиліття.🤐Американські нафтові мейджори поки мовчать про заклики Трампа. Вони пам’ятають біль минулого і не впевнені, що президент довго зберігатиме інтерес до проєкту. Chevron може розширити операції, але інші великі компанії, банки та страховики повертатимуться повільно. Глобальні трейдери сировиною теж не «на стартових позиціях».У найоптимістичнішому сценарії Kpler прогнозує зростання венесуельського видобутку до 1,7-1,8 млн барелів на добу до 2028 року. Це спричинить переформатування торговельних потоків, але повернення до рівня 2,5-3 млн барелів на добу виглядає довгостроковим проєктом. Венесуельська нафтова авантюра Трампа може принести США обмежені вигоди — але точно не ті революційні зміни, на які розраховує президент.​​​​​​​​​​​​​​​​🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🥷Як через фейкові франшизи оптимізують податки на мільярди: експерт викриває деталі схемиУкраїна готується до реформи спрощеної системи оподаткування — планують увести ПДВ для ФОПів з оборотом понад мільйон гривень. Проте експерти стверджують: проблема не у самих спрощенцях, а у великому бізнесі, який використовує їх для тіньових схем ухилення від податків. Одна з найпоширеніших — псевдофраншизи. Про це в інтерв’ю The Page розповів Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна.Псевдофраншиза лише зовні нагадує мережевий бізнес. Насправді це спосіб уникнути оподаткування на загальній системі, розділивши великий оборот на десятки дрібних підприємців-спрощенців. Коли мова про псевдофраншизу, бачимо однакові кіоски під однією вивіскою, однаковим асортиментом і цінами, але ті, хто там продає, не є власниками майна — воно належить організатору схеми. Фактично, цим ФОПам скидають товари, іноді заднім числом, які вони продають за ринковою ціною, а готівку знімають і віддають власникові схеми, — пояснює Дубровський. При цьому покупцям часто видають псевдофіскальні чеки або не видають їх зовсім.👉Справжній франчайзинг — це масштабування бізнесу через залучення зовнішніх інвестицій, коли власнику бракує капіталу для розширення мережі. Фейкові мережі інвесторів не шукають. Головні ознаки псевдофраншизи: відсутність публічної оферти, майно належить організатору схеми, а “револьверний режим” використання ФОПів — коли підприємець вичерпує ліміт на спрощеній системі, його замінюють на іншого. В Україні нараховується близько 500-600 франчайзерів та понад 30 тисяч точок продажу, але яка частка мереж використовує цю модель виключно для податкової оптимізації — відкрите питання.Псевдофраншизи є частиною ширшої проблеми — дроблення бізнесу. За розрахунками CASE Україна, загальні втрати бюджету від подібних маніпуляцій становлять від 10 до 15 мільярдів гривень на рік. По-перше, податкова не завжди ходить там, де є справжні порушення — бо може діяти домовленість не ходити. А там, де дрібні помилки у фіскальному чеку знайшли у ФОПа, який ні з ким не домовлявся, будуть штрафувати. По-друге, розплутувати такі схеми непросто — треба довести пов’язаність осіб, що це саме схема, а не чесний бізнес, — пояснює експерт.🤓Викорінити схему дроблення бізнесу, яку часто використовують ресторани та роздрібні мережі, непросто. Проте використання чітких критеріїв може допомогти прослідкувати зловживання та створити доказову базу для притягнення порушників до відповідальності.​​​​​​​​​​​​​​​​

🧮ПДВ для ФОПів: цифри уряду не збігаються з реальністюМінфін обіцяє 40 млрд грн додаткових надходжень від 660 тисяч ФОПів, які мають зареєструватися платниками ПДВ. При цьому адміністративні витрати бізнесу оцінили лише в 2 млрд грн. Звучить вигідно? Насправді економіст Володимир Дубровський доводить, що реальні витрати в 50 разів більші.Уряд стверджує, що адміністрування ПДВ займе 56 годин на рік. Дослідження CASE Україна показує інше: різниця у трудовитратах між ФОПами з ПДВ і без нього — 140 робочих днів на рік. Це більше півроку роботи! Реальні адміністративні витрати становитимуть щонайменше 107 млрд грн проти обіцяних 2 млрд.Для мікробізнесу з оборотом 1 млн грн та націнкою 20-30% оплата послуг бухгалтера (від 10 тис. грн/місяць) стане неподйомною. Це означає масові закриття, відтік у тінь або концентрацію ринку в руках великих мереж, що зменшить конкуренцію та підвищить ціни.🇪🇺 Альтернатива: підняти поріг реєстрації платником ПДВ до 7-10 млн грн замість 1 млн. У ЄС цей поріг становить 85 тис. євро (близько 4 млн грн), а в Україні з її складною системою адміністрування він має бути ще вищим.📢 Меморандум з МВФ ще не підписано — є шанс відкотити антиреформу. Експерт закликає депутатів продемонструвати здоровий глузд і не підтримувати законопроєкт у нинішньому вигляді.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

40 млрд доходу чи 115 млрд збитків? Реальна ціна ПДВ для ФОПівУряд планує зобов'язати ФОПів ставати платниками ПДВ при обороті від 1 млн грн на рік. Мінфін обіцяє 40 млрд грн додаткових надходжень до бюджету. Звучить непогано? Тільки от розрахунки зроблені "на папірці", без урахування реальних витрат бізнесу.🔎Дослідження показують: адміністрування ПДВ забирає у підприємця не 56 годин на рік (як нарахував Мінфін), а 140 людино-днів. Це додаткові 93 тис грн витрат на кожного ФОПа щорічно. Для 660 тисяч підприємців це означає сукупні витрати від 61 до 115 млрд грн. Простіше кажучи, витрати втричі перевищують очікувані надходження.Що станеться насправді? Бізнес почне дробитися на кілька ФОПів, щоб не перетинати поріг у 1 млн грн. Хтось піде повністю в тінь або приховуватиме більшу частину доходів. А найкваліфікованіші фахівці можуть взагалі змінити податкове резидентство. Платники ПДВ вже зараз стикаються з корупційним тиском удвічі частіше, ніж інші.🫠При цьому реальні втрати бюджету від схем зі спрощеною системою — це 26-32 млрд грн на рік. А найбільші дірки в бюджеті зовсім в іншому: зарплати "в конвертах" (200-265 млрд грн), контрабанда (105-120 млрд грн), контрафакт (39-43 млрд грн). Чому б не зайнятися саме цим?Замість ПДВ для всіх варто впровадити розумні рішення: IT-консолідацію баз даних, інтеграцію з ЄС для боротьби з контрабандою, чіткі критерії відмінності "ФОП замість найму", реєстр дропів від НБУ. І головне — без судової та інституційної реформи Податкової будь-які нові податки лише збільшать корупцію та тінізацію економіки.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

Розширення повноважень без довіри: чому Національна стратегія доходів загрожує бізнесуНаціональна стратегія доходів передбачає суттєве розширення повноважень податкової служби, включно з арештом майна в позасудовому порядку. Автори стратегії обґрунтовують це "відновленням довіри" до ДПС, посилаючись на оптимістичні цифри — начебто 64-75% опитаних довіряють податківцям. Але ці дані стосуються лише "сервісної" частини роботи та отримані восени 2022 року, коли українці сприймали державні інституції аномально позитивно.📊Реальність інша. Незалежне опитування CASE Україна показує: 52% підприємців вважають, що податківці зловживають повноваженнями, причому 18% переконані, що це відбувається постійно. Близько 28% респондентів оцінили чесність податківців як погану, ще стільки ж узагалі відмовилися відповідати. А 27,5% вважають, що податкова сприяє схемам ухилення від оподаткування.💰Навіть прості процедури перетворюються на інструмент тиску. Система СМКОР, створена для боротьби з "відкатами" при відшкодуванні ПДВ, стала механізмом "доїння" бізнесу. 20% опитаних знають про випадки неформальних платежів за розблокування податкових накладних, 15% — за повернення ПДВ.Найнебезпечніше — запровадження ПДВ для ФОПів з обороту від 1 млн грн. Мінфін включив цю норму до Меморандуму з МВФ попри обіцянки зачекати "відновлення довіри" та попри відсутність аналізу витрат і вигод. Це загрожує масштабуванням корупції та переходом сотень тисяч підприємців у тінь.🔄Без повного перезавантаження податкової служби з незалежними конкурсними комісіями Україна ризикує втратити можливість створити доброчесну систему оподаткування. Запозичувати "кращі практики" можна лише після того, як запрацюють базові європейські принципи — презумпція невинуватості та верховенство права.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🌍😔Найсамотніше місце на Землі – не там, де ви думалиМи звикли вважати, що самотність – це проблема багатих індивідуалістичних суспільств, де люди живуть поодинці та мало спілкуються. Але дослідження Всесвітньої організації охорони здоров'я та Gallup показують протилежне: найсамотнішими є найбідніші країни. І найсамотніше місце на планеті – це Мадагаскар, де 60% жителів південних регіонів учора відчували самотність.🤔Чому бідність породжує самотність? Справа не лише у відсутності грошей, а в тому, як вона впливає на якість соціальних зв'язків. Коли люди витрачають години на пошук води, дров чи роботи, у них не залишається часу на друзів. Коли потрібно вижити, стосунки стають утилітарними. Міграція в пошуках заробітку розриває сім'ї на місяці й роки – а погані дороги роблять візити неможливими.Самотність – це не просто неприємне відчуття. Дослідження показують, що вона підвищує ризик смерті на 14%, провокує серцеві напади та інсульти, посилює тривогу та депресію. Соціальна ізоляція скорочує життя так само, як викурювання 15 цигарок на день. І це створює замкнене коло: самотність викликає психічні розлади, а вони посилюють ізоляцію.Проте є рішення. В англійському містечку Фром лікарі почали "призначати" пацієнтам соціальні контакти замість ліків. Результат: кількість незапланованих госпіталізацій впала на 14%, а система охорони здоров'я заощадила понад мільйон фунтів. Подібні ініціативи працюють і в бідних країнах – у Зімбабве "лавки дружби" біля клінік допомагають людям знайти підтримку та сенс життя.Самотність – глобальна епідемія, яка вбиває мільйони. Але боротися з нею можна не лише грошима, а й створенням просторів для справжніх людських зв'язків. Іноді достатньо просто лавки, де хтось вислухає.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

💀Путін намагається задушити економіку України через ОдесуУ грудні Одеса зазнала безпрецедентного рівня атак. Вночі 11-12 грудня Росія випустила рекордні 300 дронів, бомб та ракет по місту. Регіон залишився без електрики, води та опалення, у порту горів корабель. 18 грудня ворог вдарив по Маякському мосту — ключовій артерії, що з'єднує місто з Молдовою та Європою. Загинула мати, троє дітей поранені. Наступного дня обстріл цивільної портової інфраструктури забрав життя восьми людей, включно з водієм вантажівки, що чекав завантаження зерна.Третє за величиною місто України відіграє величезну роль в експортній економіці країни. До війни одеські порти обробляли близько 60% всього українського експорту. Зараз їхня частка становить 60-70%. Порти потребують 12 мегават електроенергії для повноцінної роботи, але мають лише два. Завантаження обмежене кількома годинами на день без повітряних тривог. За оцінками джерел, порти працюють лише на 30-35% від потужності.👉🏻Те, що порти взагалі функціонують — заслуга дорогих генераторів, страхування та залізної волі робітників. Балістичні ракети з Криму досягають мети за півтори хвилини, залишаючи лише секунди на пошук укриття. Касетні боєприпаси масово збільшують зони ризику, Росія почала використовувати нову зброю — реактивні дрони та бомби. Операції з розбору завалів та запах горілого стали частиною повсякдення. Всі налякані,але ніхто не хоче йти. Це бізнес. Це гроші, — каже Олексій Смоляр, керівник морських служб.За тиждень до початку бомбардувань Путін заявив, що планує захопити не лише Донбас, але й всю "Новоросію" — адміністративний округ колишньої Російської імперії, що включав Одесу. У військовому плані це виглядає абсурдно: українські морські дрони позбавили місто вразливості до оточення. Прокремлівські канали в соцмережах розповсюджують дезінформацію серед проросійської меншини, стверджуючи, наприклад, що блекаути в Одесі — результат продажу електрики за кордон урядом. Поки що такі маніпуляції мають обмежений ефект.👥Бомбардування скоріше об'єднує одеситів, ніж деморалізує. Місцеві повідомляють про новий дух спільноти: бізнеси та домівки з електрикою відкривають двері для тих, хто без неї. Соцмережі наповнилися пропозиціями безкоштовного прання, душу та коворкінгів. Аварійні служби відновлюють електрику рекордними темпами. Зеленський відправив команду високопоставлених чиновників, звільнив місцевого командира ППО та заявив, що уряд боротиметься за Одесу. Довгострокова життєздатність України як нації значною мірою залежить від збереження роботи міста та його портів.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦