Бізнес-Patriot

📊 🍔 Big Mac Index: азіатські валюти залишаються недооціненимиАналіз цін на Big Mac знову показує значну недооцінку азіатських валют. В Японії бургер коштує лише $3 проти $6,12 в США – це сигнал того, що єна залишається глибоко недооціненою. Але Японія не єдина: валюти інших азіатських гігантів також виглядають занадто дешевими. Big Mac в Китаї коштує $3,66, що вказує на 40% недооцінку юаня. В Індії Maharaja Mac (курячий аналог через релігійні традиції) – всього $2,51, рупія явно не дотягує до справедливої вартості.💱Індекс базується на економічній теорії: валюта повинна відображати, скільки товарів можна на неї купити. The Economist з 1986 року порівнює ціни на Big Mac у різних країнах – це простий але показовий спосіб оцінити реальну вартість валют. McDonald’s підтримує однакові стандарти продукту globally, що робить порівняння надійним. Цікаво, що юань навіть зміцнився до долара за рік, але американські ціни на бургери зростали швидше – тому розрив у вартості залишився.🇺🇸Дональд Трамп відкрито заявив, що падіння долара – “це чудово”, і критикує Китай та Японію за девальвацію їхніх валют. Його риторика вже впливає на ринки: долар продовжує слабшати. США підтримують спроби Японії зміцнити єну, але повернення до масштабної валютної дипломатії 1980-х малоймовірне. Сучасні валютні інтервенції більше нагадують фаст-фуд на виніс, ніж розкішні бенкети часів Луврської угоди 1987 року.Азіатські економіки залишаються під тиском, а їхні дешеві валюти – потенційне джерело торгових напружень з Вашингтоном. Недооцінка валют дає цим країнам конкурентні переваги в експорті, що не подобається американській адміністрації. Світ спостерігає за епізодичними діями замість координованої політики, і це створює невизначеність на валютних ринках.Індекс Big Mac залишається корисним інструментом для швидкої оцінки валютних дисбалансів, навіть якщо він не враховує всіх економічних факторів. Поточна ситуація показує, що азіатські валюти мають потенціал для зміцнення, особливо якщо США продовжуватимуть тиснути на своїх торгових партнерів. Питання лише в тому, чи відбудеться це через ринкові механізми, чи через політичні домовленості.​​​​​​​​​​​​​​​​🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🇨🇳🤨Криза міграції чи зміна пріоритетів? Китайські робітники обирають сім’ю замість заробітківНапередодні китайського Нового року уряд КНР забив на сполох: влада побоюється, що мільйони заробітчан можуть не повернутися до міст після свят. Міністерство у справах села відкрито заявило про ризик «масової проблеми» мігрантів, які «залишаться» у своїх селах.🏗️Хоча економічне уповільнення справді змушує деяких повертатися додому раніше, більшість все ж планує повернутися до міст. Проблема в іншому: близько 40% сільських домогосподарств здали свої земельні наділи в оренду, тож повертатися просто нікуди.🏭Уряд намагається розвивати промисловість у провінційних містах. У провінції Хубей швейні фабрики тепер відкриваються локально. Але навіть такий розвиток не може поглинути всіх — зарплати тут нижчі, ніж у великих прибережних містах.Молодше покоління китайців переглядає свої пріоритети. У 2014 році 47% сільських мігрантів переїжджали в інші провінції, а зараз — лише 38%. Все більше людей обирають близькість до родини замість кращих заробітків.Як каже Хе Гаоцян, майстер з Чжоукоу: Бути з сім’єю — це правильно. Для китайських планувальників це новий виклик — коли люди обирають стабільність замість амбіцій, на яких тримається економічне зростання країни.​​​​​​​​​​​​​​​​

💰 Паливний ринок вийшов з тіні: податки зросли вдвічіОстанні три роки держава активно боролася з тіньовими схемами на ринку пального — і ось результат. За 9 місяців 2025 року 40 найбільших мереж АЗС сплатили операційних податків майже вдвічі більше, ніж у 2023-му: 11,3 млрд грн проти 5,8 млрд. ПДВ зріс на 155%, зарплатні податки — на 92%. Навіть скандальна БРСМ-Нафта додала до бюджету пів мільярда гривень.🔎Найбільший прорив показали мережі, які раніше працювали в "сірій зоні". Львівська "Соляра" збільшила виплати в 6 разів, зарплати зросли до 26 тис. грн. WOG підняв оклади втричі — до 29 тис. грн, додавши бюджету 472 млн грн. UPG очолила рейтинг податків на літр і дала державі на 339 млн грн більше."Укрнафта" (Shell + Glusco) внесла додаткові 210 млн грн, головним чином через авансовий податок на прибуток, який раніше не сплачувався взагалі. АМІС теж додала 156 млн грн завдяки новим правилам оподаткування. Навіть у складні часи великі мережі демонструють готовність платити чесно.👉Лідером залишається ОККО: маючи 14% АЗС від топ-40, мережа забезпечує 40% податкових надходжень і платить найвищі зарплати — 33 тис. грн. Середня прибутковість їхніх станцій у 2-3 рази вища за конкурентів, що показує: чесний бізнес може бути успішним навіть під час війни.Але проблеми залишаються. На Одещині мережі продають пальне виключно за готівку з мізерними зарплатами. Сотні нелегальних "бочок" досі працюють по всій країні. Великі комплекси платять мінімальні 60 тис. грн податку з АЗС, тоді як ОККО — 180 тис. Ринок чекає на системні дії Бюро економічної безпеки.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🇨🇳🛰Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету Арктика, глибини океану, космос, цифрові стандарти, фінанси, валюти та інтернет-архітектура - мета контролю комуністичного Китаю. У 2025 КНР перейшов психологічний і економічний Рубікон - його торгівельний профіцит досяг рекордних $1,2 трлн. Це не випадковий сплеск, а результат свідомої державної стратегії, яка поєднує субсидії, експортне кредитування, демпінг, контроль над технологіями й фінансові інструменти.Китай більше не залежить від Заходу - Захід дедалі більше залежить від китайського експорту. КНР є системним злом для вільного світу. Китай експортує корупцію та непрозорі практики, порушує права людини, викрадає інтелектуальну власність, створює екологічні катастрофи, знищує місцевий бізнес демпінгом, нав’язує кабальні кредити, щоб просувати власні компанії, використовує економіку як передову для геополітичного тиску. Якщо ЄС і союзники не змінять курс, вони програють не торговельну війну, а битву за власну модель розвитку. Про це нове відео.

💼Як бізнес шукає працівників: зарплати, сенси та неповнолітніУкраїнський ринок праці живе в парадоксі: зарплати зростають, людей бракує, а вимоги працівників стрімко змінюються. Середня зарплата у листопаді 2025 року становила 27,2 тис. грн, а у вакансіях на Work.ua зросла на 22% — до 27,5 тис. грн. Найвищі оклади пропонують директорам з маркетингу (80 тис. грн), інженерам з підготовки виробництва (72 тис. грн) та керівникам відділу продажів (70 тис. грн).💪Конкурувати лише зарплатою недостатньо. Компанії пропонують соціальні пакети, медстрахування, психологічну підтримку, корпоративне навчання. У Fozzy Group працює власний університет, "Аврора" компенсує 50-100% вартості зовнішнього навчання. Важливими стають сенси та цінності — особливо в Defense Tech, де кандидатів мотивує можливість бути корисними державі.👥 Роботодавці розширюють пул кандидатів: наймають жінок на технічні посади, ветеранів, людей з інвалідністю та неповнолітніх. У "Сільпо" працює понад 1,4 тис. підлітків (5,5% персоналу), "Укрнафта" працевлаштовує понад 500 ветеранів. Компанії інвестують у працівників, розуміючи: виграють ті, хто ставляться до людей як до капіталу.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

⛽️Ринок пального: 10-11 млрд грн втрат бюджету щорокуРинок пального залишається однією з найбільш ризикових галузей для держбюджету через масштабні схеми мінімізації податків. За даними експертів Економічної експертної платформи, у 2025 році втрати бюджету від несплати податків з пального (чорні продажі + мінімізація податків мережами) склали 10-11 млрд гривень.Рівень "тіні" демонструє тривожну динаміку: у 2024 році він зменшився до 14% з аномальних 34% у 2022 році, проте наприкінці 2025-го знову зріс до 21%. Сплата податків мережами АЗС вкрай нерівномірна — частина мереж сплачують понад 2 грн податків на літр, а частина значно менше. Аналогічна ситуація із зарплатами: понад половина мереж виплачують ринкові зарплати, а близько десятка мереж з топ-50 сплачують співробітникам зарплату близьку до мінімалки.⚖️На ринку пального відбувається постійна боротьба правоохоронних органів із схемами мінімізації податків. Протягом 2023-2025 років успішно працювала Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки та Комітет з питань фінансів, які зробили значний внесок у зменшення тіні. У 2026 році робота продовжується, але постають нові виклики.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

⚡Ціна темряви: як блекаути вплинули на витрати торговельних мережПродуктові ритейлери розповіли про зростання витрат через роботу на генераторах. Собівартість електроенергії з генератора майже втричі перевищує тариф за договорами з енергопостачальниками — у середньому 150 літрів дизпалива на годину для великого генератора. Операційні витрати мережі Файно Маркет зросли на 20% через пальне, обслуговування та експлуатацію генераторів.🛒Мережі покривають додаткові витрати за рахунок внутрішніх ресурсів та оптимізації процесів, не перекладаючи їх на споживачів через високу конкуренцію та законодавчі обмеження щодо торговельної націнки. У Novus значну частину маржі спрямовують саме на підтримку автономної роботи. Асортимент не скорочувався — холодильне обладнання підключене до резервного живлення в першу чергу, що гарантує дотримання холодового ланцюга.📈 Різкого подорожчання харчових продуктів у короткостроковій перспективі не прогнозується. Novus не планує переглядати ціни на базові соціально важливі категорії — хліб, воду, молоко, крупи. Auchan Україна не збільшує торговельну націнку. Можливі лише помірні точкові коригування через об’єктивне зростання витрат у ланцюгу постачання.Інвестиційні плани змінилися: наявність резервної системи електроживлення стала обов’язковою для нових об’єктів. Metro Україна реалізовує проєкт “Сонце” — облаштування сонячних електростанцій на дахах торговельних центрів потужністю до 800 кВт/год, що компенсує 25-30% річного споживання. Мережа Коло перейшла до батарейних систем накопичення електроенергії замість генераторів.​​​​​​​​​​​​​​​​🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

⚡Блекаути та кадровий голод: як виживає український бізнесДефіцит робочої сили, відключення енергопостачання та ворожі бомбардування стали найвагомішими перешкодами для ведення бізнесу. За результатами грудневого опитування ІЕД, брак робочої сили залишається на першому місці — 62% опитаних підприємств, майже 56% повідомляють про складнощі з пошуком кваліфікованих працівників. На другій сходинці — небезпека роботи, на третій — перебої з електропостачанням та зростання цін.📉Мікробізнес страждає найбільше: його індекс з 2024 року в мінусі. Малий бізнес останні чотири місяці на рівні нуля, найкраще почуваються великі компанії. Невизначеність у довгостроковій перспективі зростає — 84% вважають, що за два роки все залишиться без змін. Різні галузі демонструють різні тенденції: машинобудування та будматеріали падають, харчова промисловість зберігає стійкість.Небезпека роботи суттєво зросла — з 49% у листопаді до 57% у грудні через посилення обстрілів. Вже 70% великих підприємств вказали, що працювати небезпечно. Найвищі побоювання — у Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій областях. Актуальнішим став розрив ланцюжків постачання — з 14% до 19%.🔌У листопаді 58% підприємств призупиняли роботу через відключення (у жовтні — 42%, вересні — 22%). Близько третини не працювали 1-10% робочого часу, ще 20% — 11-25%. Найгірша ситуація в Дніпропетровській області — втрати 28% робочого часу. Мікробізнес втрачає 14% часу, великий — лише 5%.🤝Найчастіше підприємства сприймають державу як регулятора (45%), лише 8% — як партнера, водночас чверть вважають державу перешкодою. Український бізнес демонструє стійкість, але не впевненість: короткострокові покращення не переростають у довгострокові плани через зростання невизначеності.​​​​​​​​​​​​​​​​🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🇨🇳 Китай досяг цілі зростання ВВП — дивним способомУ хаотичному світі Китай зробив передбачувану річ: його економіка досягла офіційної цілі зростання на 2025 рік — 5% ВВП, як і в попередні роки. Зростання забезпечив рекордний торговельний профіцит майже в $1,2 трлн, попри тарифну війну з США. Проте несподівана сила китайського експорту компенсувала слабкість інших джерел витрат — уряд планував “активно стимулювати споживання”, але домогосподарства заощаджували ще більшу частку доходів (32% проти 31,7% роком раніше).🏗️Китай традиційно покладався на інвестиції для підтримки економіки, але 2025 року інвестиції в основні фонди скоротилися вперше з 1989 року. Спад у будівництві нерухомості супроводжувався падінням інфраструктурних витрат і мізерним зростанням виробничих інвестицій (0,6%). Цифри настільки погані, що багато економістів відмовляються сприймати їх буквально, підозрюючи, що місцеві уряди занижують показники, компенсуючи минулі завищення.Слабкий внутрішній попит і потужна пропозиція створили “видиме протиріччя”, відзначив глава Національного бюро статистики. Щоб вирішити його, наддержава досі покладається на іноземців, які купують товари, не продані вдома. Проте терпіння торговельних партнерів вичерпується — Мексика запровадила тарифи до 50% на понад 1400 товарів з Китаю, побоюючись, що потік китайських товарів знищить їхні власні галузі.💱Профіцит у трильйон доларів привернув увагу до курсу юаня. Через м’який попит і дефляцію реальний курс юаня ослаб на понад 18% між березнем 2022 і липнем 2025 року, здешевивши китайський експорт. Голова МВФ Крісталіна Георгієва критикувала це за “погіршення зовнішніх дисбалансів”. Китай почав реагувати: зменшив податкові пільги експортерам, домовився з ЄС про мінімальні ціни на електромобілі, дозволив юаню трохи зміцнитися.Міцніший курс може заспокоїти партнерів, але посилить дефляційний тиск. Найкраща відповідь — фіскальне стимулювання та реформи соцзахисту, стверджують економісти Citigroup і МВФ. Збільшення китайських витрат сприяло б і зростанню, і інфляції, зміцнюючи реальний курс. Китай передбачувано досягає цілей зростання, але як — може здивувати. Минулого року всіх вразив експорт. Цього року Китаю, можливо, доведеться здивувати, прислухавшись до МВФ.​​​​​​​​​​​​​​​​

💰План на 800 мільярдів: що Україна запропонує інвесторам у Давосі?На майбутньому тижні на економічному форумі в Давосі Україна планує підписати із США, ЄС і G7 «План економічного процвітання» на 800 млрд доларів. Сума складатиметься із коштів приватних інвесторів, грантів, позик та акціонерного капіталу. Проте експерти переконані: нічого принципово нового у фіналізованих документах ми не побачимо — часу на створення концептуально нової стратегії із економічним креативом в урядовців не було, а переговорна група традиційно компілює старі ідеї.Наразі українська економіка не готова освоїти такі обсяги інвестицій. Наприкінці 2022-го Мінекономіки оцінило інвестиційний потенціал України у 460 млрд доларів, але після критики нереалістичності у 2025-му видало каталог із 250 конкретних проєктів лише на 40 млрд доларів. Тобто теоретично ми можемо освоїти 400 млрд, практично — 40 млрд, але якщо причесатися, готові замахнутися на 800 млрд.⚙️Приклад ОПК показує масштаб проблеми: у потенційному плані його інвестиційний потенціал 43 млрд доларів, у портфелі проєктів — жалюгідні 0,2 млрд. Водночас 2025 року в український ОПК залучили 7 млрд доларів інвестицій завдяки «данській моделі» та механізму SAFE. Цей прорив став можливим лише через створену разом з європейськими партнерами інфраструктуру зі спеціальними фінансовими механізмами.Не варто зачаровуватися ані сумами чергового плану, ані перспективами його реалізації. Інвестор не підступиться до пропозицій без аналізу воєнних ризиків (як приліт по виробнику кавомашин у Мукачевому) та політичних загроз. Згадаймо, як стрімко BlackRock згорнула активність через «невизначеність» після обрання Трампа. Дивно, що ми вже заговорили про інвестиції без розуміння, як зменшити наявні загрози.🤨Ще дивніше, що ми поспішаємо щось підписати, не продумавши, яку економіку розвиватимемо, які конкретні проєкти втілюватимемо, чи маємо потрібні фінансові інструменти та достатній рівень валютної лібералізації. Десять років тільки на підготовку цього усього ледь вистачить. Зрештою, це буде повчальний кейс про те, що реформувати економіку треба не через тиск МВФ, а щоб мати що запропонувати інвестору, окрім наліпки «Зроблено в Україні».​​​​​​​​​​​​​​​​🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦