Багненко про війну і Херсон | Шум старого Привозу: Прогулянка крізь час у ХерсоніНа початку минулого...

Шум старого Привозу: Прогулянка крізь час у ХерсоніНа початку минулого століття Херсон стояв на порозі великих змін, готуючись переступити межу у сто тисяч мешканців. Місто дихало торгівлею: усюди розсипалися базарчики — Зелений, Забалковський, Рибний, Польський... Але серцем, де пульсувало справжнє життя, був Привоз.Це не був просто ринок. Це було дзеркало херсонської душі, де в одному натовпі змішувалися блиск екіпажів багатих пань та лахміття жебраків, амбіції купців-мільйонерів та хитрість вуличних пройдисвітів.Ранкове пробудженняУявіть: ви підходите до Привозу, і ще за квартал вас огортає гул, схожий на нескінченне бджолине гудіння. Повітря просякнуте вигуками прикажчиків, закликами розносників холодного квасу та сбитню, а подекуди — і лайкою тих, хто надто рано зазирнув до шинку.Тут панував суворий лад: «у калашний ряд зі свинячим рилом» ніхто не пхався. Кожен товар мав свою лінію:• Селяни з возів пропонували гори овочів, хрусткі солоні огірки та ароматне сіно.• Майстри-кустарі розхвалювали свій крам: від плетених кошиків до розписних скринь та дерев’яних ложок.• Послуги на ходу: прямо на вулиці «холодні» шевці латали чоботи, не знімаючи їх з ноги клієнта, перукарі стригли під відкритим небом, а писці за копійку складали чолобитні для неграмотних.Серед цього гармидеру шниряли кишенькові злодії та картярі, а над усім цим височіли бані двох церков, що нагадували про вічне посеред ринкової суєти.Пастки «Толчка» та обіди в ганчіркахНа захід від головних рядів починався «Толчок» — місце, де панували «маклаки». Ці пращури сучасних шахраїв могли продати вам чудові з виду штани, які вдома виявлялися з однією штаниною, або чоботи на картонній підошві. Саме тут народилося поняття «ринкова робота» як символ чогось вкрай неякісного.Коли сонце підіймалося до зеніту, люд тягнувся до «обжорного ряду». Етнограф Афанасьєв-Чужбинський, відвідавши Привоз, описував це видовище з легким жахом: перекупниці привозили гарячий борщ, лапшу та уху в величезних горщиках, загорнутих у неймовірну кількість засмальцьованих ганчірок, щоб зберегти тепло. Посуд давали на місці, а от хліб треба було мати свій — фунт житнього коштував цілих три копійки! Цікаво, що візитною карткою Херсона тоді були цілі піраміди апельсинів та лимонів, які місцеві поглинали у величезній кількості.Вечірні ланцюгиЦентром архітектури був Гостинний ряд — розкішна двоповерхова споруда у формі літери «П» з колонадами, де в тіні арок виставляли дорогі меблі та манекени. Але місто росло, Привоз ставав затісним, і так виник Торговий провулок (нинішня вулиця Торгова), де торгували просто з землі.До вечора Привоз поступово вщухав. Селяни поспішали додому, доки не стемніло. Поважні городяни вантажили на вози в’язанки дров — дефіцитного палива в степовому краї. Стукали віконниці, брязкали засуви. Спеціальні сторожі натягували важкі ланцюги між арками Гостинного двору, замикаючи їх на величезні замки, і випускали собак.Нічну тишу порушував лише звук калатала сторожа. Але з першим променем сонця залізні ланцюги знову впадуть, зариплять немазані колеса возів, і Привоз знову зашумить, повторюючи свій нескінченний танець життя.Історична довідка: Старий Привоз зник у 1930-х роках. Міська влада перенесла його на місце нинішнього Центрального ринку, охрестивши його згідно з духом часу — Червоним базаром. Але дух старої торгівлі назавжди залишився в назвах вулиць та спогадах старожилів#херсон #історія #україна #привозМатеріал каналу: Незламність духу@bagnenkoDaily