Нещодавно Бродяги мали за честь познайомитися з паном Богданом Козаком та відвідати Поважну громаду Страдча, яка передала нашому підрозділу сучасний медевак. Але про все по порядку.Страдч - це невелике затишне село на Львівщині, де живуть щирі та небайдужі люди. Тут місцеві мешканці створили власну громадську організацію і разом з благодійниками ГО "Music for Ukraine" та паном Олегом Лисенко активно допомагають українському війську.На місці нас гостинно зустрів пан Богдан і запросив на борщ та вареники🍛🥟🥟🥟 На превеликий жаль, нестача часу і довга дорога змусили нас обмежитися лише кавою, за що ми досі себе картаємо. Але вдруге такої помилки ми не допустимо. Пану Богдану дали слово🤝Окремо про стан еваку показовий момент.Їдемо, пригальмовуємо, глохне.Завели. Знов пригальмовуємо - знову глохне.Холера, як їхати? Телефонуємо.- Пане Богдане, тут така ситуація... Шо воно таке?- Хлопці, забув сказати. Там система старт/стоп. Машина сама глушиться при зупинці і заводиться, коли відпускаєте гальма. Просто вимкніть кнопкою.Два гальма 🤓🤓 в салоні переглядаються і ржуть.Тому коли наступного разу почуєте фразу «корч для ЗСУ» — сміливо шліть в сраку. Кожному б такий «корч». Машина сучасна, стан - чудовий.Не менш вражаючим було і додаткове оснащення. Окрім штатних систем самого еваку, громада передала сучасне медичне обладнання: апарат ШВЛ, дефібрилятор-монітор, шприцевий насос та інше. Це те, що реально рятує життя.Був і особливий подарунок.Панотець підвів нас до вітрини з оберегами та запропонував вибрати щось для машини. Серед хрестиків і ликів погляд зачепився за незнайомого нам святого.Як з’ясувалося, це священномученик Микола Конрад — учитель і священник, закатований нквдистами.У такі моменти перестаєш дивуватися збігам. Бо про кращий оберіг годі було й мріяти.Панотче освятив машину. За нас моляться. І щирість цих молитов справді відчувається.Бродяги щиро дякують Поважній громаді Страдча та панові Богданові за гостинність і допомогу.Ви — неймовірні❤️