Іноді історія підкидає людству дивні експерименти. Вона бере всі людські пороки — жадібність, марнославство, дурість, брехливість, мстивість, боягузтво, самозакоханість — і намагається зліпити з них одну людину.І раптом з’ясовується: ця людина не лише існує, а ще й стає президентом Сполучених Штатів.Дональд Трамп — це не політик. Це дзеркало. Це — карикатура.Карикатура на все найгірше, що є в людині.Він бреше так часто, що правда для нього звучить як іноземна мова.Він вихваляється багатством так, ніби гроші можуть замінити гідність.Він вимагає лояльності так, ніби країна — це його особистий мафіозний клан.Він мститься так дріб’язково й злобно, як ображений підліток у шкільному чаті.У нормальній країні такий персонаж сидів би на ток-шоу, продавав золоті кросівки й розповідав, як «усіх переграв». Але Америка вирішила зробити з нього президента. І в цьому головний трагікомізм епохи.Трамп — це ходяча демонстрація того, що відбувається, коли демократія стикається з масовим інфантилізмом. Коли мільйони людей хочуть не складної реальності, а простого шоу. Не відповідальності, а видовища. Не лідера — а гучного клоуна, який волає те, що приємно чути.Він став політичним втіленням людських слабкостей:Жадібність — бо все вимірює грошима.Марнославство — бо кожну фразу починає зі слова «я».Брехливість — бо правда йому просто заважає.Боягузтво — бо за гучними погрозами завжди стоїть страх втратити владу.Але найстрашніша його риса — це навіть не дурість. Найстрашніша риса Трампа — те, що мільйони людей побачили в ньому себе. І їм це сподобалося.Бо Трамп — це не помилка системи. Трамп — це дзеркало. І якщо в цьому дзеркалі ми бачимо карикатуру на всі людські пороки, то, можливо, проблема не лише в Трампі.Проблема в тих, хто вирішив, що саме така людина має ними правити.(С)Валерій Бочков___У нас такий самий клоун. Але трагедія набагато більша..