АвВА INFO 🇺🇦

До Дня народження Авдіївки пройшла відкрита лекція «Авдіївка: місто на пограниччі шляхів і культур». Спікерка, завідувач Народного музею історії міста Авдіївка Тетяна Переверзєва, провела слухачів і слухачок надзвичайно цікавим маршрутом від Дикого поля до сучасної історії рідного міста. Всіх присутніх з Днем міста привітав начальник Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш. В виступі Віталія Степановича були і спогади про звитяжні сторінки історії Авдіївки, і бачення майбутнього нашого міста. Під час лекції говорили про розвиток територій, на яких знаходиться сучасна Авдіївка, в період козацької доби. Познайомились з Авдіївкою як прикордонною лінією імперій. Торкннулись сторінок історії, де Авдіївка ставала передовим рубежем як індустріального розвитку, так і війни з росією. Говорили про пограниччя Авдіївки не тільки географічне, але й культурне та ментальне. Авдіївка – це місто, яке завжди було на межі: це були території фактичного прикордоння Запорозької Січі та ворожих земель; через місто проходили важливі торговельні шляхи; у XX столітті Авдіївка залишалася індустріальним містом, але на межі — між Донецьком і селами, між вугільним Донбасом і сільськогосподарським степом; в 2022 році місто стало символом спротиву, витривалості, мужності; місто опинилось буквально «між життям і смертю», між окупацією і свободою. Цікавим був діалог про основні культурні традиції, привнесені козацтвом на Донеччину, про особливості ідентичностей Авдіївки, про риси характеру авдіївців, сформованих життям на пограниччі. Авдіївка і авдіївці завжди будуть пам’ятати воїнів-захисників: і наших краян; і бійців, які віддали життя під час оборони міста, і всіх звитяжців, які загинули, захищаючи незалежність України. Хвилиною мовчання вшанували світлу пам'ять Героїв. В день народження міста знайшлось місце і для подарунків. Заступник начальника Авдіївської міської військової адміністрації Сергій Легенький передав до фонду Народного музею історії міста Авдіївки предмети, пов’язані з креативними сторінками історії Авдіївки. З Днем міста авдіївців привітала Тетяна Чернишова з Торецької громади. Олена Кочанова, голова ГО «Центр інноваційного розвитку «Персона», місто Павлоград, подарувала всім присутнім вірш про Авдіївку. Авдіївка як пограниччя – дає кожному жителю і жительці, спільноті, можливість обрати одну зі стратегій: сприймати життя на межі як лінію розмежування, або як точку взаємодії, взаємовпливів, солідарності. Лекція залишила по собі багато простору для роздумів. Відділ культури

10 вересня завідувач Народного музею історії міста Авдіївка Тетяна Переверзєва взяла участь в роботі правозахисного клубу «Нематеріальна культурна спадщина. (Не)видимі цінності. (Не)обліковані втрати», організованого Центром громадянських свобод у співпраці з Коаліцією дієвців культури та за участі Товариства Рафаеля Лемкіна. Це була відкрита подія для культурних діячів, правозахисників, дослідників, музейників, журналістів і всіх, кому небайдужа тема збереження української ідентичності під час війни. У ході дискусії розглядалися такі питання:Як описати значення втрати побутових практик, слів, смаків, співу, говірок, зображень? Скільки таких кейсів принесла війна?Чи існує методологія фіксації втрат? Хто її веде?Чи можуть ці втрати бути враховані в міжнародних судах (в контексті Конвенції ЮНЕСКО 2003 року)?Як ці втрати вплинуть на майбутнє України? Пані Тетяна розповіла про роль нематеріальної культурної спадщини, зокрема Авдіївської каші, як символу родинної єдності, способу згуртування громади; маркера локальної ідентичності; про інструменти у сфері охорони НКС, які використовуються в надзвичайних ситуаціях в Україні.Ця важлива зустріч ще раз підкреслила, що державна політика у сфері культурної спадщини має стати складником формування національної безпеки, а всі зафіксовані втрати нематеріальної культурної спадщини під час російсько-української війни мають стати доказами злочинів держави-агресора.

📣 До УВАГИ ветеранів війни та членів сімей загиблих Захисників і Захисниць України!У 2025 році на рівні Авдіївської міської територіальної громади реалізується механізм виплати грошової компенсації за самостійне санаторно-курортне лікування окремих категорій осіб, які зареєстровані/фактично проживали (для ВПО) на території Авдіївської міської територіальної громади до 24.02.2022 року та перемістилися (евакуювалися) за її межі.☝️ Хто може отримати виплату?✅ Ветерани війни, які отримали відповідний статус під час участі в АТО/ООС та/або у заходах із захисту України в умовах повномасштабного вторгнення РФ:учасники бойових дій;особи з інвалідністю внаслідок війни;учасники війни;✅ Члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України/ветеранів війни.📜 Як подати та які документи потрібні?Документи подаються до УСЗН Авдіївської МВА у два етапи:До лікування – щоб підтвердити намір та право на компенсацію:заява, копії паспорта, ідентифікаційного коду, посвідчення, довідки ВПО, дані про заклад і вартість лікування тощо.Після проходження лікування – щоб отримати грошову компенсацію:заява, підтвердження проходження лікування та його оплати, реквізити IBAN тощо.📝 Для оперативного опрацювання потреби у зазначеній послузі просимо звертатися за телефоном: 050 959 22 14 (УСЗН Авдіївської МВА)

У боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України 23 червня 2024 року загинув командир 2-го взводу 1-ї роти 108-го окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі» 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка молодший сержант Олег Сидорчук, позивний Ісус. Олег народився 29 грудня 1982 року в місті Рівне. Навчався у Шпанівській загальноосвітній школі, а згодом здобув фах у Рівненському державному аграрному коледжі за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівельних споруд». За цим напрямом понад сім років працював на підприємстві.У 2016 році волонтером приїхав до Авдіївки, тут зустрів місцеву дівчину Ольгу, з якою незабаром одружився. Олег вирішив залишитися жити в Авдіївці - місті, що відразу полонило його душу й стало другою домівкою.З перших днів широкомасштабного вторгнення він допомагав евакуйовувати людей з Авдіївки та доправляти гуманітарну допомогу місцевим жителям.У березні 2023 року його призвали до лав Збройних сил України. Олег приєднався до легендарного батальйону «Вовки Да Вінчі», засновником і першим командиром якого був Дмитро «Да Вінчі» Коцюбайло (загинув 7 березня 2023 року), який зі своїм загоном тривалий час стояв на захисті Авдіївки. Тут Олег не лише проявив себе як мужній воїн і надійний побратим, а й став командиром взводу, заслуживши довіру та повагу своїх бійців.З особливим теплом і повагою згадують Олега Сидорчука і його друзі, серед них - Роман Пивошенко. «Олег був для мене більше, ніж друг. Ми разом служили в церкві, допомагали нужденним людям і малозабезпеченим сім’ям, займалися евакуацією тих, хто опинився в небезпеці. Він щиро любив Бога і людей, любив Авдіївку, яка стала йому рідною. Його серце горіло бажанням розповідати всім про Божу любов. Навіть коли пішов захищати Україну, він продовжував проповідувати своїм побратимам. Його останній пост у Facebook звучить сьогодні особливо сильно: "Ми пізнали любов з того, що Він поклав Свою душу за нас; і ми маємо класти душі за братів." (1 Івана 3:16) І далі він додав: "Любов — це добровільний вибір заради благополуччя майбутнього своїх близьких і рідних. 'FREEDOM' (свобода) не є безкоштовною.", - цитує полеглого товариша Роман. 23 червня 2024 року у Красногорівці Мар'їнської громади Покровського району ворожий дрон обірвав життя Ісуса - смерть настала миттєво. Олега Сидорчука провели в останню путь на Рівненщині, у селі Шпанів, в оточенні близьких і з належним вшануванням його подвигу.В нього залишились матір, дружина, брат і донька. Вічна пам’ять Герою!

Виплати від Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП) для пенсіонерів, осіб без права на пенсію та осіб з інвалідністюзавершено у липні 2025 рокуУ серпні 2023 року Мінсоцполітики, Пенсійний фонд і Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП ООН) ініціювали спільний проект, мета якого – забезпечити максимальну синергію у наданні українським громадянам грошової підтримки від міжнародних гуманітарних організацій. В результаті українці з найвразливіших категорій, які проживають на територіях активних або можливих бойових дій, мають низькі доходи та не отримують інших грошових допомог від міжнародних організацій, отримували додаткову фінансову підтримку до липня 2025 року включно.Розмір такої допомоги – це різниця між пенсією (або соціальною виплатою), яку вже має людина, та 3 250 грн. Тобто, якщо соціальна виплата становить, приміром, 2 700 гривень, – людина отримує від ВПП ООН ще 550 гривень додаткової допомоги. У зв’язку з обмеженими фінансовими ресурсами, програму Додаткової грошової допомоги ВПП ООН завершено. Тим хто відповідав умовам проєкту, повідомляємо, що липневі виплати – останні в межах цієї програми та отримувачам допомоги через АТ Укрпошта будуть виплачені до кінця серпня 2025 року. У разі надходження додаткового фінансування програма може бути відновлена або замінена на іншу форму допомоги.Отримувачам допомоги додатково нікуди звертатися не потрібно. Вона буде виплачена тим же способом, яким людина вже отримує пенсію або соціальні виплати (на банківську карту або через Укрпошту).

День незалежності України – це подія, через яку ми усвідомлюємо наш поступ як громадяни, нашу силу як нація, нашу єдність як одна українська родина.  В День незалежності України жителів Авдіївської громади об’єднала спільна традиція з випікання родинних пирогів з красивою назвою Пиріг Незалежності, яка вже два роки, як стала частиною святкування найважливішого свята всіх українців. #пирігнезалежності2025 #пирігUA#pyrihIndependency2025 #pyrihua #плічОпліч#плічОплічЗгуртованіГромади Зустрічі авдіївців навколо святкового пирога відбулись в центрі підтримки ВПО Авдіївської громади в місті Кам’янське. Смакували надзвичайним короваєм відвідувачі Бібліотечного хабу «Авдіївський код» в селі Вербуватівка. Власноруч створювали Пиріг незалежності юні кондітери з  соціального хабу в Умані «Авдіївка. Вільні люди. Так було, так буде».Родинними рецептами пирогів і пиріжків поділились Юлія Красік і Олена Солопіхіна. Чудовим приводом для авдіївців зібратися за святковим столом  стала Авдіївська каша. Цього року Іван  Панчук, шеф ресторану «Канапа», що знаходиться в Києві на Андріївському узвозі 19 а, в рамках проєкту мережі ресторанів Гастро Фемелі «Те, що в мене не забрати» готує і пригощає відвідувачів ресторану сучасної української кухні авдіївською гоноровою кашею. В «Канапі» каша приготована так, як це завжди робили авдіївські господині: без змін в рецепті, без поспіху, з повагою до часу й традиції.«Канапа» декілька днів є місцем зустрічі, теплих посмішок і обіймів авдіївців.  Колектив Управління соціального захисту населення разом з Тетяною Переверзєвою пройшов від Золотих Воріт, через Софію Київську, Михайлівський Золотоверхий Собор, Десятинну церкву та Андріївський узвіз: говорили про значення кожної з цих святинь у формуванні Української держави, про їх сакральне значення для кожного українця і українки. А в «Канапі» куштували кашу, подякували Івану Панчуку, згадували родинні традиції і дитячі історії про кашу. Зустрілись в «Канапі» і авдіївські пластунки разом з членами своїх родин. До слова, всі дівчата, які належать до пластового куреня «Княгині» вміють готувати Авдіївську кашу і вже неодноразово презентували її на різних заходах, фестивалях. День незалежності України – свято, яке дарує кожному з нас віру і натхнення. Слава Україні! Відділ культури.

📍Послуга раннього втручання є важливим інструментом підтримки сімей із дітьми, які мають ризики розвитку, адже вона сприяє збереженню здоров’я та повноцінній соціалізації дитини. 📖📖 Пропонуємо ознайомитися з навчальним посібником «Основи раннього втручання» , підготовленим Благодійним фондом «ЮНІСЕФ» у співпраці з Міністерством освіти і науки України, за посиланням https://surl.lu/okvmh.📝 Раннє втручання є не просто допомогою дитині, а цілісною системою підтримки для всієї сім’ї. Воно спрямоване на те, щоб забезпечити дитині з особливими потребами чи ризиками розвитку максимально сприятливі умови для навчання, соціалізації та повноцінного життя.➡️ Головні акценти: • раннє втручання повинно бути комплексним і сімейно орієнтованим; • важлива міждисциплінарна співпраця фахівців (медиків, психологів, педагогів, соціальних працівників); • допомога має надаватися не лише дитині, а й родині, адже саме вона є ключовим середовищем розвитку; • чим раніше розпочата підтримка, тим вищі шанси на успішну адаптацію та самореалізацію дитини в майбутньому.📔 Таким чином, автори посібника підкреслюють, що система раннього втручання є необхідною умовою для створення інклюзивного суспільства, де кожна дитина має право на розвиток і щасливе дитинство.#інформаційнакампанія #раннєвтручання"

Сьогодні після розмови з Президентом Трампом ще додатково скоординували позиції з європейськими лідерами. Позиції очевидні. Треба досягти реального миру, який буде тривалим, а не стане ще однією паузою між російськими вторгненнями. Треба якнайшвидше припинити вбивства, припинити вогонь як на полі бою, так і в небі та проти нашої портової інфраструктури. Треба звільнити всіх українських полонених військових і цивільних та повернути викрадених Росією дітей. Тисячі наших людей досі утримуються в неволі, їх усіх треба повернути додому. Треба зберігати тиск на Росію, поки тривають агресія та окупація. В розмові з Президентом Трампом я сказав про те, що має бути посилення санкцій, якщо не буде тристоронньої зустрічі або якщо Росія ухилятиметься від чесного закінчення війни. Санкції – це дієвий інструмент. Треба надійно й довгостроково гарантувати безпеку за участі як Європи, так і Сполучених Штатів. Усі питання, які важливі для України, мають обговорюватись за участі України, і жодне питання, зокрема територіальні, не вирішуються без України. Дякую партнерам, які допомагають. Сьогодні є важлива заява європейських лідерів, яка зміцнює нашу позицію. Працюємо далі всі разом: європейці, американці, всі у світі, хто хоче миру й спокою в міжнародних відносинах.

Сьогодні відзначається Міжнародний день корінних народів світу (International Day of The World’s Indigenous People), започаткований у 1994 році Генеральною Асамблеєю ООН на честь першого засідання з питань щодо корінних народів, яке відбулося у 1982 році. Цей день відзначається на знак прагнення міжнародної спільноти зберегти культуру та права корінних народів, які завжди проживали на певній території та до цього часу зберегли ідентичність окремої народності, політичний устрій та культурні цінності. Декілька цікавих фактів, які пов’язують історію Авдіївки з історією корінних народів України. Перепис 2001 року (офіційні підсумки)фіксує такі дані: в національному складі Авдіївки 2001 року зазначені греки ≈0,55 % і татари ≈0,23 % населення. Це відповідає приблизно 205 грекам і 86 татарам при загальній кількостінаселення 37 237 осіб. Трохи історичного контексту: Територія Авдіївки — це частина так званого Дикого поля, що століттями було місцем перетину шляхів: кочові народи, запорозькі козаки, переселенці з Лівобережжя, Слобожанщини, а також вихідці з регіонів, де проживали корінні народи України.Ця «відкрита» історія степу дозволяє говорити про Авдіївку як точку, де сходилися культури. До кінця XVIII ст. Кримське ханство здійснювало військові та торговельні походи в степовий регіон, включно з територією сучасної Донеччини.Деякі топоніми та старі шляхи (наприклад, Чумацький шлях, яким користувалися і татари, і українці) зберігають пам’ять про взаємний вплив культур. Після депортації 1778 року грецьке населення Криму було переселене на Приазов’я, включно з територіями, що нині входять до Донецької області. Через Маріуполь і навколишні села грецька культура (мова урумів та румеїв, кулінарія, релігія) проникала в глиб регіону, зокрема і до територій, де розвивалася Авдіївка. В 2024 році під час реалізації проєкту «Жива спадщина – живі громади» представниці Авдіївської громади мали честь познайомитись зі спільнотою урумів та румеїв. Це сильні люди, натхненні місією зберегти національну ідентичність греків Надазов’я. Уруми та румеї багато століть живуть на території нинішньої Донецької області. Вони — етнічні греки, мають дві основні мови — урумську та румейську, а їх національну меншину називають — греки Надазов’я. Надазовські греки є окремою етнічною групою греків з власними мовами та культурою, яка сформувалася на території Кримського півострова і з кінця XVIII сторіччя компактно проживає на півдні Донецької області України — на північному узбережжі Азовського моря. В червні 2024 року Постановою КМУ були визначені мови, яким загрожує зникнення, це:білоруська; гагаузька; ромська; їдиш; кримськотатарська;караїмська; кримчацька; урумська; румейська. Тож Авдіївка — це частина ширшої історії України, де пам’ять про корінні народи важлива для формування ідентичності та усвідомлення багатокультурності. У Міжнародний день корінних народів світу ми висловлюємо солідарність з кримськими татарами, караїмами та кримчаками, підтримуємо етнічну спільноту урумів і румеїв Донеччини  та щиро цінуємо  внесок корінних народів у відновлення української державності та розвиток української культури. За інформацією відділу культури    

Увесь день на Сумщині – з нашими бригадами, героїчними хлопцями та дівчатами, хто активно захищає нашу землю, хто здійснив нашу наступальну операцію на Курщині.Сьогодні річниця Курської операції – дійсно української історичної операції. Ми перенесли війну на територію держави-агресора і досі ми діємо на її території. Ми довели – коли багато хто говорив про глухий кут та розчаровувався в Україні, ми довели, що українці вміють діяти правильно. І ми довели, що багато російських погроз були блефом. Я хочу подякувати усім нашим воїнам сьогодні: кожному солдату, сержанту, офіцеру – всім учасникам і учасницям Курської операції. Тисяча триста кілометрів російської території були під нашим контролем. І це змусило росіян не тільки відтягнути свої сили з Донеччини, але й просити по допомогу в Північній Кореї. Ми зірвали російський план розвинути удар на Суми та Харків. Наші хлопці взяли більше тисячі російських полонених на Курщині, і таких, що це дозволило розблокувати в тому числі складні обміни. Одна з найважливіших сторінок війни.