- Як би мені не було приємно, моя хороша... Я запланував це, щойно ти сказала, що виконуєш роботу для когось іншого, а не для мене. Бріджет вибрала страву. Сподіваюся, ти любиш рагу.Я впала на один із барних стільців і поклала голову на мармур. - Якби ти тільки знав, наскільки поганий вибір для сьогоднішнього вечора і наскільки мені, блядь, байдуже. Пахне смачно.Він перешукав усі шафи в пошуках тарілки, наклав їжу, поставив її переді мною і підсунув ложку. - Ти когось засмажила, кохана?Я підняла голову і підсунула тарілку ближче. - Ні. Приготувала власне рагу в раковині в підвалі. Мерзенна справа. Але працює як за помахом чарівної палички, і не треба підіймати важкі речі. Прибирання після цього зазвичай досить легке завдяки хімікатам. Просто займає добіса багато часу.Посмішка Малека здавалася втомленою, але він нахилився над іншим краєм острівця і підпер підборіддя руками. - Нічого собі. Ти влаштувала їм кислотну ванну?Я закидала рагу до рота. Воно було насправді чудовим. - Можна й так сказати. Справляється зі своїм завданням. Вони просто змиваються в каналізацію. Ну... ти знаєш... через деякий час.Він дивився на мене з обожнюванням.- Яка ж ти дивовижна істота. "Сім могил" H.B. Elliott