- А якби між нами не було ворожнечі, ти б... любила мене? - Мене б тягнуло до тебе, але щоб я захотіла чогось постійного - нізащо, незалежно від того, є між нами ворожнеча чи ні.- І що ж у мені такого поганого? - Його очі зблиснули, і ледь помітна невпевненість одразу потонула в хвилі зарозумілості. - Я сильний, можу тебе захистити, я багатий. І клянусь тобі, ласс, як тільки ти дізнаєшся, що таке розділити зі мною ліжко, ти ніколи не захочеш його покинути.Він вп’явся в неї поглядом, вимовляючи останнє, і, хоч вона й пручалася, його абсолютна впевненість у цій сфері вплинула на неї, змусивши замислитись, яких трюків міг набратися дванадцятсотрічний безсмертний за ці роки. Вона подумки струснула себе: - МакРіве, коли я з кимось оселюсь, то це буде чоловік, який має - ну, не знаю - почуття гумору чи скромності. Може, відсутність нищівної ненависті до відьом? Може, жагу до життя? І хіба це так багато - щоб він народився в тому ж тисячолітті, що й я? "Грішні вчинки зимової ночі" Креслі Коул