- Чому ти накинувся на Сієнну? У мене очі вилазять на лоба, коли усвідомлюю, що сказав Кілліан. Я гадала, що ми зробимо вигляд, що цього не сталося. Майте трохи пристойності, трясця вашій матері! Лайно. Аксель заплющує очі з хрипким зітханням, складаючи руки за голову. - Вона трохи пахне лимонами. Мені було цікаво, якою буде вона на смак. - Він повільно облизує губи, намагаючись привернути мою увагу. - Але на смак вона ще, блядь, краща. Як медова роса і гріх, брате. Я почуваюся трохи неврівноваженим, коли справа доходить до неї. Я знаю, що ми їй не довіряємо і все таке, але вона не така, як я очікував. Мало що в цьому житті мене дивує. - Він розплющує одне око, коли повертає голову, але моя розгубленість знищила здатність поводитися розслаблено. - Тому що, якщо вона ворог... думаю, я затримаю її на деякий час. Можливо, зачиню десь під замком. - Його посмішка зникає, лише посилюючи шум у моїх вухах. - І чим довше я біля неї... тим більше думаю, що їй би це, блядь, сподобається."Виклик" Шелбі Мануель