Ми живемо в світі, коли президент величезної та впливової (на жаль) країни може сказати, що Крим омивається з чотирьох сторін океаном і всі це хавають.

Ми живемо в світі, коли такі президенти приходять до влади, бо їх обирає більшість.

Ми живемо в світі, де реальність не цінується. А цінується лише те, як ти себе позиціонуєш в соцмережах.

Ми живемо в світі, де постправда рулить і нікому не треба та ваша правда.

І саме тому книга “Вчоріч” Каро Клер Берк мені не сподобалась. 

Я живу в цьому світі. І тому читаючи цей роман, я нічому не дивувалась, не було жодної нової думки, як і не було емоцій.
Хоча читався він легко.

Якщо ви не знаєте, то “Вчоріч” супер популярна книга. Вона про інфлюєнсерку на 8 міліонів підписників, яка живе на фермі і показує своє життя у блозі. 

Наталі має 6 ідеальних дітей, ідеального чоловіка-ковбоя, який на цій ідеальній фермі вирощує ідеальні екологічні овочі, а потім героїня з цими овочами знімає ідеальні рецепти. Звичайно це релігійна сімʼя, яка вдячна за все Богу. Ну і трохи тестю, адже він кандидат в президенти і відсипав їм грошей на це життя.

Але одного дня Наталі прокидається в 1855 році в своєму ж домі, але без світла, посудомийки і нянь. І їй приходить жити життя першопроходців.

Тема фейкових інфлюєнсерів чи тредвайфз мені не близька.
(Як і взагалі тупі люди, які ведуться на картинку і популізм). 

Як і політичні перегони в США (лише розчарування в цьому світі). Особливо не цікавий електорат Трампа (вимбачте).

Але повторюсь, що написано це просто, з жартами, хоча під кінець градус напруги підвищився.

Цитата, яка сподобалась:

Як думаєш, у тебе психічне порушення, Наталі?
…
Як щодо твоїх підписників, які з самого початку вважали, що твоє життя саме таке?

Ну і нагадую: не ведіться на популізм, розвивайте критичне мислення і донатьте на нашу армію!

(так, сьогодні в мене бунтуючий настрій, бо все це дістало!)