Ми заручники парадоксально ідіотської ситуації.Захід не дасть нам програти і не дасть нам виграти. Через що ми не відчуваємо наслідки наших дебільних рішень в повному обсязі. Відповідно: за діяльність чи бездіяльність немає відповідальності, висновки не робляться, розуму не добавляється. Це те саме, що ти почав вести бізнес: у тебе каса йде мінусом, менеджер чудить в бугалтерії та краде твій прибуток, а працівники нижчої ланки перепрацьовують та не отримують належної заробітної платні і вже ось-ось хочуть звільнятися. Проте, твоєму бізнесу не дають закритися. Його життєдіяльність продовжують підтримувати за рахунок зовнішнього фінансування.Чи зробиш ти якісь висновки? Дуже і дуже наврядче. Оскільки, вчаться на своїх помилках. Ми, як країна і як народ, на своїх помилках вчитися не хочемо. Більше як сотня років на одних і тих ж самих граблях скачемо.Поки що навіть війна нам мізків не додала. Ми вже заплатили дуже велику ціну… проте, напевно, цього ще не достатньо.Але навіть попри увесь цей дурдом, якщо дивитися на дистанцію - я налаштований оптимістично. Але тут є нюанс: просвітлення прийде тільки через катарсис.