Якийсь біс мене за руку смикнув, що мені спало на думку поритися в архівах Министерства государственной безопасности СССР.Як результат, вже знайшов документів більше ніж на 1600 аркушів. Звісно ж, усі документи стосуються Ковеля. Називається: докинув собі ще тонну матеріалу для аналізу на майбутнє.В цілому, це кримінальні справи людей, мешканців Ковеля, які працювали в міській адміністрації при нацистській окупації.Серед справ є документи працівників міської управи, працівників допоміжної поліції, навіть міського голови Ковеля 1943-1944-х років… (всього 10 чоловік). В деяких справах присутні фотографії та відбитки пальців засуджених. Протоколи допитів, вироки та навіть перегляд вироків вже за часів Незалежної України (до вашого відома, з десяти осіб тільки одного реабілітували). Звісно, усі справи я ще не читав. Оскільки, абсолютна більшість протоколів записана від руки, а я дуже дратуюсь в процесі того, коли розбираю криво написаний текст. Як ви розумієте, далеко не кожен протокол вівся із прекрасним почерком з точки зору читабільності.Проте, маленьку частину документів, хай і поверхнево, я переглянув. Це дуже цікавий та великий за обсягом пласт інформації про міське життя та про репресії проти цивільного міського населення під час нацистської окупації. Тема репресій проти міського населення Ковеля взагалі потребує написання окремої книги. В місті практично нічого про це не відомо. Більше того, чим далі тим більше у мене складається враження, що з часом я знайду нові місця масових розстрілів. (До прикладу: деякі, абсолютно не відомі, місця поховання військовополонених вже знайшов). Проте, перед написанням книги необхідно зануритись та перевідкрити все це для себе. Оскільки, в більшості своїй, я свідомо уникаю шлях вивчення історії Ковеля крізь вже існуючі «офіційні» нафталінові видання. Завжди краще відразу навчитися як правильно, ніж завчити не правильно та потім переучуватись. У випадку дослідження історії Ковеля - те саме. Краще з нуля, крізь достовірні джерела, самому десять разів перевірити інформацію та відтворити ті події у своїй голові, ніж розпочинати з вже написаної інформації в якій надзвичайно багато помилок. А ці помилки, не завжди очевидні…Саме тому, я не хочу щоб ця неочевидність була для мене своєрідною похибкою на вітер, яку я не враховую, або яка збʼє мене з правильної думки. Тому, доводиться майже все досліджувати з нуля. Але що робити? Потрібно задовольняти внутрішнього Шерлока Холмса та трішки бути шпіоном ;)