Я не британський журналіст і не знаю, скільки залишилось людей в Україні - сорок, тридцять чи двадцять мільйонів. Але я добре памʼятаю телевізійну рекламу з дитинства, в якій повідомлялось - "Ти не один, нас 52 мільйони". І мені точно відомо, що зараз це не так.Україна справді переживає демографічну кризу. Спровокована вона була не війною, але війна катастрофічно посилила її. І для того, щоб перервати цей негативний тренд, держава повинна дати всього навсього людям дві речі:1) Забезпечити безпеку.2) Сформувати позитивну візію майбутнього, яка б мотивувала українців заводити більше дітей, оскільки вони будуть самі цього хотіти. Наявність в житті цих двох факторів потягне за собою все інше: повернення біженців, оздоровлення генофонду, витіснення з публічного простору негативних вчень по типу чайлдфрі-ЛГБТ тощо.Мігранти в жодному випадку не варіант, оскільки вони не відновлять кількість українців, а навпаки будуть нас заміщати. Адже щоб там не чирикали ліберальні пропагандисти, українці - це завжди про кров, а не про "політичну націю". Будь-яка "Україна" Nам не потрібна - ми потребуємо України для українців, за існування котрої і воює зараз армія.Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
Дізнався з новин, що правовласники домоглись блокування української електронної бібліотеки "Чтиво" (chtyvo.org.ua). В сліпому тваринному бажанні заробити зайві тридцять гривень видавці, які друкують українську літературу, знищили один з бастіонів поширення електронної української літератури. І не треба тут мовної софістики. Люди, які "побороли" цей Інтернет-ресурс, виступають не за "повагу до авторського права" і не за "плекаймо українське". Їх турбує лише власний зиск та кишеня, і думають вони не серцем, а шлунком.Я періодично сам заходив на "Чтиво", аби скачати ту літературу, яку неможливо знайти в інших місцях. Бачив там також книжки Рейнсхаусу. Їхнє розміщення було, звичайно, "піратством", але мені ніколи не приходило у голову предʼявляти комусь за це чи влаштовувати істерики про "втрачений прибуток".Мені як письменнику і команді видавництва, звичайно, приємно отримувати за свою роботу фінанси. Проте я пишу тексти, а вони їх випускають, не через це. Ми просто любимо Україну та українців, і прагнемо робити свій внесок в українську культуру. Книговидання - не найприбутковіший бізнес на світі, і приходять в нього перш за все не заради грошей. В усякому разі, в нашому випадку це правда.Я ніколи не розумів та не зрозумію подібних кроків по впровадженню цензури. Практичний ефект від таких блокувань ніколи не працює так, як про це мріють правовласники. Читачі, що шукали на "Чтиво" книги, які давним давно не перевидаються на папері українськими видавництвами, не підуть купувати інші схожі книги на "легальних майданчиках". Натомість вони просто продовжать пошуки необхідної їм літератури на нових "піратських ресурсах". Можливо, на російських.В 21 сторіччі не можна мислити застарілими шаблонами та діяти дубовими методами. Ті, хто плекають цензуру, рано чи пізно відчують її на власній шкурі. І забороняючи українські книги, будучи українським книговидавцем, ти ризикуєш в один день знайти себе в світі, де українські книги буде нікому читати. Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
Поява на карті світу в 1939 році незалежної держави Карпатська Україна мала декілька наслідків. По-перше, символічний - нація, що майже 20 років тому втратила державу, реальним актом державотворення знову заявила про свою субʼєктність. По-друге, військовий - в обороні від угорського вторгнення цінний бойовий досвід отримали молоді кадри ОУН, сформувавши підрозділ Карпатська Січ, через лави котрого зокрема пройшов і майбутній командувач УПА Роман Шухевич. По-третє, соборницький - жертовність повстанців під час кривавого спротиву остаточно закріпила Закарпаття за українцями, і в приналежності регіону з тих пір ніхто не сумнівається.Битва за Карпатську Україну завершилась важкими втратами, але цей гіркий досвід серйозно вплинув на подальший розвиток українського націоналістичного руху. Без Карпатської Січі не було б УПА. Не говорячи вже про те, що й сучасні кордони української держави на заході могли б виглядати цілком інакше.15 Березня ми відзначаємо річницю проголошення незалежності Карпатської України. Це героїчна і водночас трагічна сторінка української історії, яку варто памʼятати всім - і Nам, і ворогам. Врешті решт, тоді Nаші ідеологічні попередники справою довели, що Ужгород - не Унгвар, а мадяри не повинні зазіхати на чуже.Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
На фото скан-копії журналу "Trident" ("Тризуб"), що видавала ОДВУ (Організація Державного Відродження України) в місті Чикаго (США) починаючи з 1930-х років. Незважаючи на назву, по суті це був філіал ОУН на північноамериканському континенті. ОДВУ й заснована була після того, як в Штати з візитом приїхав Євген Коновалець.Повністю англомовний, з початком Другої світової журнал та організація стали обʼєктом розслідування з боку ФБР. Тоді в американському суспільстві було прийнято "шукати гітлерівських нацистів" і кидатись на всіх, хто відкрито декларував прихильність до націоналізму - будь-якого. Після ряду допитів ОДВУ була повністю виправдана і в якомусь невеликому вигляді існує досі.Загалом наявність іншомовної української націоналістичної преси в минулому - це той досвід, котрий нам треба переймати в майбутньому. Природними союзниками українських ультраправих є ультраправі в інших країнах. Маючи спільні світоглядні засади, ми повинні шукати точки порозуміння. В хижу епоху, в яку вже вступив світ в цьому тисячолітті, це надзвичайно важливо.Плекати ультраправу солідарність нині - правильно й своєчасно.Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
Історія Трійки - це історія спроможності українців творити велике. Приклад того, що в найнесприятливіших умовах, всупереч перепонам, ми як Nація здатні концентрувати волю і породжувати не просто "щось", а дещо особливе.Третій армійський корпус в 2022 році не мав в своєму розпорядженні великих ресурсів чи армійської структури. Ніякого корпусу і ніякої бригади не існувало взагалі. Були лише люди - хто з ветеранським досвідом, хто без, але всі спаяні однією Ідеєю. Організовані на принципах ієрархії і маючи відповідальне лідерство в особі Андрія Білецького, ці реально сотні добровольців тоді сьогодні перетворились на десятки тисяч військових професіоналів.Якщо комусь з наступників буде здаватись, що Nаша історія - це історія справи, яка "від самого початку була приречена на успіх", не вірте. Свої здобутки підрозділ вигризав надзусиллями, і провали сприймав не як трагедії, а як уроки. Змінювався і зростав над собою.Так і тільки так гартується сила.Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
Чого Україні не вистачає, так це створення Кодексу прапору - за аналогією з таким самим документом в США. Там Конгрес ще в 1976 році прийняв законопроект щодо поводження з національним стягом. В ньому наведені правила вивішування прапора та його зберігання. І у випадку, якщо знамено було пошкоджено чи стало непридатним, також процедуру з утилізації - здачею у відповідні пункти, де його потім церемоніально спалюють. Звичайно, в американському кодексі передбачено й покарання за паплюження державної символіки.Український прапор на мою думку найгарніший прапор у всьому всесвіті. Боляче дивитись, коли навіть біля офіційних установ синьо-жовтий висить вицвівшим чи брудним. Або навіть гірше - спостерігати, як всілякі торгаші використовують знамено немов ганчірку чи дозволяють собі викидати нерозпродані стрічки у смітник.Питання може здаватись не таким вже й важливим на фоні подій в країні, але гуманітарна політика складається з точкових рішень, що формують правильний клімат та атмосферу в суспільстві.Повага до прапору - повага до Nації - повага до самого себе.🇺🇦 ꑭНаписав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
26 Лютого встановлено як День кримського спротиву російській окупації, і ініціатива це правильна. Але головне вірно розставляти акценти.Крайні роки в медіа свідомо подається, немов би єдині мешканці півострову, хто був проти російського вторгнення - це кримські татари. Крим визначається як кримськотатарська земля з кримськотатарського культурою, що повинна в кращому випадку бути кримськотатарською політичною автономією в складі України, а загалом - прото-державою кримських татар. Роль українців - тих, кому Крим і належить - ігнорується.Цей дискурс треба ламати. Завжди і всюди треба наголошувати, що Крим - український. Не російський федеральний округ і не потенційна кримськотатарська автономія, а невідʼємна частина української держави. В ідеалі після деокупації - Кримська область України. Без особливих статусів.На фото патч "Ультраправий Крим". Присвячений тим, хто втратив дім і зараз бореться за його повернення. Не словами і не переписуванням історії, а перш за все зі зброєю в руках на війні.Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
Український націоналізм як організована течія завжди розвивався певними етапами. В 20 сторіччі ідеологічна спадкоємність передавалась від структури до структури:- УСС (Українські Січові Стрільці, пробоєві загони - ті самі штурмовики - часів Першої світової війни, що на фронті отримали дорогоцінний досвід збройної боротьби).- СС (Січові Стрільці під командуванням полковника Євгена Коновальця, найбоєздатніший підрозділ епохи Перших визвольних змагань).- УВО (Українська Військова Організація, створена ветеранами для того, аби продовжити війну за незалежність навіть в умовах втрати державності та окупації рідних земель).- ОУН (Організація Українських Націоналістів, найдієвіша підпільна структура свого часу, що навернула молодь на шлях революційної активності по знищенню зсередини держав, котрі гнобили українців).- УПА (Українська Повстанська Армія, військо без держави, морально непереможене, яке зберегло честь України та було в авангарді боротьби під час Других визвольних змагань).Ілюстрація з книги 1955 року. Художник зобразив різні назви, обʼєднані навколо вістря однієї й тієї самої Ідеї. В 21 сторіччі ідеологія українського націоналізму живе й розвивається під іншими назвами, проте в своїй основі ми є спадкоємцями великих попередників. І продовжуємо їхню - Nашу спільну - справу.Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
Неодноразово повторював, що 24 Серпня 1991 році сталось не проголошення, а відновлення незалежності України. Насправді так і планувалось оформити цю подію і юридично, і світоглядно.На фото чернетка Левка Лукʼяненка, одного з авторів документу про незалежність. Як можна побачити, першочергово він називався "Універсалом", і мова йшла саме про "відновлення незалежності". Формулювання зі всією очевидністю посилались на УНР - тоді Центральна Рада проголошувала незалежність України саме Четвертим Універсалом.Комуністи не сприйняли подібне і шляхом політичних торгів формулювання змінили, переробивши документ під назвою "Акт проголошення незалежності України". Компроміс був вимушеним, але за подальші роки жоден парламент так і не виправив цю історичну помилку.Україна повинна відновити справедливість та зафіксувати свою державницьку спадкоємність - і юридично, і символічно. Бо на словах визволення від режиму внутрішньої окупації відбулось, а на справі в своїх головних документах ми по суті досі є правонаступниками УССР.Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
Nашими барвами є синій та жовтий, і в історії дійсно використовувався різний порядок кольорів. Хоча частіше все ж такий зверху синій, знизу - жовтий. І старі фото часів УНР це підтверджують.Дивіться в порівнянні. Особливості бромосрібної желатинової емульсії на початку 20 сторіччя викривлювали фотопередачу. Як результат - під час фільмування предметів жовтого, помаранчевого чи червоного кольорів світло, що від них відбивалося, майже не діяло на фотоматеріал. Такі ділянки на негативі були світлими, а після друку - темними. В цьому немає жодної теорії змови. Кінохроніки не лише українського походження, а й шведського, це підтверджують. Ані українці, ані шведи свого прапору не міняли. Але по знімкам здається, що знамена були "з переплутаними кольорами". І в нас, і в них.Після 1930-х років фотостудії почали використовувати більш сучасні технології, зокрема панхроматичні сорти негативних плівок. Завдяки ним кольористика вже не "викривлювалась". Написав Олексій Рейнс "Консул", письменник RAINSHOUSE.com ꑭ
TGLIST.COM.UA
