Як визначається ціна продажу землі❓💵
Ціна продажу земельної ділянки залежить від багатьох факторів, зокрема розташування землі, її площі та форми, виду угідь, наявності забудов та інженерних комунікацій, від ринкових тенденцій.
📚
Також відповідно до ст.128 Земельного кодексу ціна земельної ділянки державної та комунальної власності визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
📍
Ціна земельної ділянки площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації.
💰
Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.
🔗
Читати далі 👉🏻 https://www.zemfond.net/post/yak-vyznachaietsia-tsina-prodazhu-zemli🔗 Чи можна продати земельну ділянку без кадастрового номера ?
🎞️ ЯК ПРОДАТИ ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ? Алгоритм дій при продажу земельної ділянки// ЗФУ ☎️
Для замовлення консультації пишіть @zemfondua або телефонуйте +380674056955
🤔ВС скасував право власності на земельну ділянку водного фонду у Дарницькому районі Києва📁 Право власності на гідротехнічну споруду не може бути зареєстроване ні за ким, оскільки гідротехнічна споруда як окремий об'єкт права власності насправді не існує.⚖️ Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 6 серпня 2025 року № 910/6579/24.
🔺 Обставини справи🗃️ У зазначеній справі, заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Київської міської ради до суду з позовом до Товариства про скасування рішення про реєстрацію права власності, припинення права володіння берегоукріпленням та повернення земельної ділянки водного фонду в урочищі Берковщина в межах прибережної захисної смуги Дніпра, яка є частиною земельної ділянки за адресою: вул. Дніпровська набережна, 14 у Дарницькому районі Києва.
🖋️ У зв'язку з чим, прокурор просив усунути перешкоди власнику - територіальній громаді Києва - у користуванні та розпорядженні зазначеною земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за відповідачем на берегоукріплення (гідротехнічну споруду) та припинення права володіння відповідачем берегоукріпленням (гідротехнічною спорудою).
🔗
Читати далі 👉🏻 https://ift.tt/vBkOJ4S
🌿 Аграрна переробка: уряд затвердив ряд грантів🖋️
Ще 19 заявок в межах програми «Гранти для переробних підприємств» затвердило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Після виконання умов співфінансування ці компанії та підприємці зможуть залучити 99,2 млн грн від держави для модернізації або розвитку виробництва.
🤔
Отже гранди отримають підприємства, які виготовляють:◾️ харчові продукти та консервацію з овочів, фруктів,◾️ корми для тварин,◾️ добрива,◾️ меблі і вироби з деревини,◾️ одяг,◾️ поліграфічну продукцію.◾️
Максимальна сума гранту на розвиток — 8 млн грн, на відновлення — 16 млн грн (але не більше фактично підтверджених збитків). Грант надається на умовах співфінансування з боку держави і заявника відповідно: ◾️ стандартні умови — 50% на 50%;◾️ при закупівлі обладнання виключно українського виробництва — 70/30; ◾️ для прифронтових і деокупованих територій, виробників БПЛА, книгарень — 80% на 20%.
📖
Отримання гранту передбачає створення щонайменше 5 робочих місць. Також заявник упродовж 3 років має сплатити обсяг податків та зборів, не менших за суму отриманого гранту. Підприємства, які повністю виконали умови грантової програми, можуть подати заявку на грант повторно через три роки (з моменту отримання грантових коштів).
📚
Отриманий гранд можна використати на: придбання, доставку, монтаж та запуску виробничого обладнання; відновлення потужностей, які постраждали через збройну російську агресію; дослідження для запуску нової продукції (R&D). Підприємства, які вирощують багаторічні культури та зареєстровані у Державному аграрному реєстрі, можуть отримати грант на закупівлю обладнання для післяурожайної обробки агропродукції.
🔗
Джерело
📌 Верховна Рада двома законами по-різному врегулювала питання обмеження доступу до даних підприємств в публічних електронних реєстрах🖋️ Верховна Рада в один день, 21 серпня, прийняла відразу два закони, норми яких стосуються одного й того ж предмету – обмеження доступу до інформації в публічних електронних реєстрах стосовно певних категорій підприємств.
📋 Більш вузько дане питання регулює законопроект 13420 про внесення змін до Податкового кодексу щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу (законопроект про Defence City).
📒 Так, відповідно до прийнятої в другому читанні редакції з врахованою поправкою №1484 законопроект про Defence City доповнює пункт 2 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про публічні електронні реєстри» підпунктом 4, відповідно до якого протягом дії воєнного стану та протягом одного року після його припинення чи скасування загальний доступ обмежується держателем відповідного реєстру в частині інформації (відомостей) про резидентів Defence City в порядку, визначеному Кабміном до:◾️ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань,◾️ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,◾️ Державного земельного кадастру,◾️ Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України тощо,◾️ та інших визначених Кабінетом Міністрів України публічних електронних реєстрів.
📂 Іншим законопроектом 11533, який також прийнятий в цілому як закон 21 серпня, той же пункт 2 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про публічні електронні реєстри» доповнено (знов-таки) підпунктом 4, відповідно до якого протягом дії воєнного стану та протягом одного року після його припинення чи скасування у випадках, встановлених законом, доступ до публічних електронних реєстрів обмежується в частині інформації (відомостей) про юридичні особи, а також інших відомостей, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, держателем відповідного реєстру в порядку, визначеному Кабміном.
🔗
Читати далі
Строки оскарження податкових повідомлень-рішень, в судовому порядку✍🏻 «В податкових спорах завжди точилися спори щодо строків звернення до суду при оскарженні податкових повідомлень-рішень. Один час існувала практика відповідно до якої податкові повідомлення-рішення могли оскаржуватися протягом 1024 днів з дня отримання платником податків відповідного акту індивідуальної дії згідно приписів ст. 102 Податкового кодексу України (ПК України). Потім Верховним Судом було скориговано вказану позицію на користь шестимісячного строку звернення до суду, визначеного ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). А ще судове оскарження могло здійснюватися після вжиття платником податків заходів досудового врегулювання спору, тобто після адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення до Державної податкової служби України (ДПС). В такому випадку строк оскарження відповідно до положень КАС України становить три місяці, а ПК України вказує, що один місяць. В світі такого підходу законодавця до визначення строків для оскарження податкових повідомлень-рішень, постало питання, а як взагалі платнику податків визначитися, в який строк він може звернутися до суду, якщо вважає, що податкове повідомлення-рішення порушує його права та законні інтереси. І взагалі, з якого моменту треба обраховувати ці строки?», — Борис Калініченко, адвокат практики судового супроводу та вирішення спорів ЮК «АРМАДА», пояснює в статті
🌿 Для диверсифікації бізнесу фермери починають вирощувати артишок👤 Українські фермери дедалі частіше починають вирощувати артишок як один з варіантів диверсифікації свого бізнесу.
📑 Про це розповів міжнародний експерт зі зберігання продукції та вирощування нішевих культур Павло Булгаков для журналу «Садівництво та Овочівництво. Т. І.».
📍
Він уточнив, що нині в різних частинах Україні артишок вирощують на близько 5 га.
📂 Павло Булгаков також займається вирощування цієї культури на Заході України, у Центрі та на Одещині.
💬 «Такий досвід дозволить мені сформувати експертну думку щодо вирощування артишоку в різних кліматичних умовах і, відповідно, надавати практичні рекомендації щодо схеми висадки, термінів проведення робіт, використання гібридних сортів тощо», — пояснив фермер.
🌱 Він додав, що в Україні культура споживання та ринок артишоків лише формується.❗️ Також поступово формується ринок збуту, адже здорове харчування стає все більш популярним, чимало закладів харчування вводять артишок у своє меню, тому він стає все більш затребуваним у споживачів.
🔗
Джерело
🖋️ В Україні аграрії масово втрачають землю: причина📖 Фермери масово втрачають землю через нереєстрацію договорів оренди. Про це попередила експертка з земельного права Вікторія Коваль.
📄 Міністерство юстиції України зафіксувало зростання кількості скарг від орендарів, які втрачають права на земельні ділянки через відсутність державної реєстрації договорів оренди. Тільки у травні 2025 року Центральна колегія розглянула кілька десятків подібних справ.
💼 Типова ситуація виглядає так: фермер орендує земельну ділянку протягом 10-15 років на підставі незареєстрованого договору, а потім з’ясовується, що власник уклав новий договір з іншим орендарем, який швидко зареєстрував свої права. У результаті перший орендар залишається без правових підстав для використання землі.
💬 «Дуже часто на практиці орендарі не придають цьому значення, особливо щодо земельних ділянок у приватній власності», – застерігає експертка.
👤 За її словами, така ситуація стала особливо поширеною після спрощення процедур реєстрації під час військового стану.
🤔
Всі договори оренди земельних ділянок підлягають обов’язковій державній реєстрації, і без цього орендар не має захищених прав на земельну ділянку. Експерти радять фермерам невідкладно зареєструвати всі наявні договори оренди, щоб уникнути втрати землі.
🔗
Джерело 👉🏻 https://agropolit.com/news/30306-v-ukrayini-agrariyi-masovo-vtrachayut-zemlyu-prichina
🥔Замість картоплі – малина: як вирощують ягоду на Вінниччині📍
У селі Велика Киріївка на Вінниччині місцеві жителі активно переходять від традиційного вирощування картоплі до малини. Вже кілька років тут малину садять навіть на присадибних ділянках, а урожай цієї ягоди стає дедалі важливішим джерелом доходу.
💻
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Суспільне.
👤
Однією з перших, хто змінив картоплю на малину, стала Євдокія Немет. Вона розповіла, що все почалося, коли на виборах депутати порадили місцевим садити ягоди замість картоплі.
💬
«Донька запропонувала посадити хоча б 500 корчів, а син сказав: 'Ні, давайте дві тисячі'. Так ми і засадили, і вже не вирощуємо ні цибулю, ні моркву — тільки малину», — поділилася Євдокія.
🌿
Попри те, що цьогорічний урожай менший, а сама малина дрібніша через погодні умови, попит на неї не зменшився. За словами Євдокії, сезон збору затримався на два тижні, але люди все одно збирають усе, що є.
💬
«Малина боїться стресу, а через холодні ночі вона дрібніша і не дозріває так швидко», — пояснила вона.☺️
Малиною займається й донька Євдокії — Галина Оніщук, яка засадила 350 м² на своєму городі.
💬
«Малина – сезонна культура. Вихід з неї більший, ніж з картоплі. Я краще куплю картоплю, а сама буду займатися малиною», — каже Галина.❗️
В розпал сезону вона збирає до 200 кілограмів малини щодня.
🗂️
Збільшення попиту на ягоду стало і підставою для додаткових заробітків. Олена, яка переїхала з Харкова, допомагає збирати урожай.
💬
«Спочатку було важко, але зараз я збираю до 10-11 кілограмів щодня», — розповіла жінка.
🤔
Сім’я Кравчуків також вирощує малину на 25 сотках.
💬
«В селі немає багато роботи, тому вирішили займатися вирощуванням малини. Урожай тільки почався, але вже збираємо по 20 кілограмів щодня», — поділилася Вікторія Кравчук.
💵
Ціни на малину цього року коливаються. В середньому оптова ціна складає 110 гривень за кілограм, а проблем зі збутом поки що немає: місцеві продають ягоду замороженим і везуть її до великих міст.
🌦️
Сезон збору малини в селі триватиме до перших заморозків.
🔗
Джерело 👉🏻 https://propozitsiya.com/news/zamist-kartopli-malyna-yak-vyroshchuyut-yahodu-na-vinnychchyni
🤔Можна отримати штраф: експерти розповіли про особливості узаконення дому на дачній ділянці🏡 Українським землевласникам варто розібратися, як правильно узаконити садовий чи дачний будинок, тому експерти розповіли, які документи потрібні, скільки це коштує та чому це важливо. Про це пише портал Новини. LIVE.
📑 Перед тим як узаконювати будинок, важливо зрозуміти, з чим саме маєте справу. Садовий будинок, згідно із законодавством, — це будівля для сезонного проживання, розташована в садовому товаристві або на індивідуальній садовій ділянці.
📂 На відміну від житлового, такий об’єкт не має постійної житлової площі, а отже, не дає права на реєстрацію місця проживання. Але у 2022 році ситуація частково змінилася — завдяки законодавчим змінам стало можливим оформити там прописку після офіційного визнання садового будинку житловим.❗️ Процедура узаконення дачного чи садового будинку залежить від дати будівництва й площі об’єкта. Умовно вона ділиться на три типи:➡️ Будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року. Для таких об’єктів не потрібна процедура введення в експлуатацію.➡️ Будинки до 300 кв. м, збудовані з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року. Підпадають під так звану «будівельну амністію».➡️ Будинки, збудовані після 9 квітня 2015 року або тільки плануються. Оформлюються за загальною процедурою, що передбачає наявність будівельного паспорта.
🔗
Джерело 👉🏻 https://agropolit.com/news/30263-mojna-otrimati-shtraf-eksperti-rozpovili-pro-osoblivosti-uzakonennya-domu-na-dachniy-dilyantsi
🚚 Транспортні компанії Польщі зазнають збитків через відсутність зерна з України🚛 Транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали Польщі зазнають значних збитків через відсутність зерна з України. Про це повідомляє Rynek infrastruktury.
🤔
Протягом багатьох місяців польські кордони стикаються з серйозною проблемою нестачі імпортних товарів, особливо зерна з України. Це призводить до величезних фінансових втрат для підприємств та загрози звільнень працівників.
👤 Генеральний директор групи CSL Лаура Головач зазначила, що вони розуміють негативний вплив надходження української сировини, сільськогосподарської продукції та зерна на польський ринок, і це не повинно відбуватися.
📑 За її словами, важливо розрізняти дозвіл на транзит, що приносить прибуток польським портам і перевантажувальним терміналам, та дозвіл на введення товарів в обіг. Вона вважає, що блокування перевалки української продукції в Польщі є болючим для їхньої економіки.
💬 «Ми помітили, що імпорт, особливо зерна з України, призупинений вже більше року. Польські термінали, ймовірно, всі, пустують і вимагають дуже високих експлуатаційних витрат. Ми також помітили, що в портах деяких країн, таких як Румунія, Німеччина і Туреччина, знаходяться великі обсяги зерна з України», — зазначила Головач.
🔗
Джерело
TGLIST.COM.UA
