За Велику Україну!

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (24 березня) Однією з переваг республікансько-громадянської системи влади (система Громадянської республіки) є те, що відсутній сенс скуповувати повноваження, щоб стати делегатом. Ми отримали такий коментар: Скупити повноваження можна. Наприклад, я господар великого заводу. Всі мої працівники віддадуть свої повноваження за мене. І забирати нічого не будуть, бо залишаться без роботи. Так саме і в селах — великі фермери скуплять повноваження селян, бо інакше — віддам тобі твій пай і живи як знаєш. Пояснення: По-перше, купуються не голоси. При делегуванні, на відміну від демократичної системи влади, громадяни не голосують, а передають повноваження. Голос – це дія. Це ти пішов в кабінку і поставив галочку в бюлетені. І все. Назад галочку вже забрати неможливо. Вона так і залишиться в архівах виборчих комісій. При демократії — повноваження дає виборча комісія, на підставі результатів голосування, тобто — кількості набраних голосів (галочок в бюлетенях). Юридичні права стати депутатом дає держава, а не громадянин. Депутат, який отримав такі права, має право голосувати своїм ОДНИМ повноваженням. У кожного депутата в Верховній Раді по одному повноваженню при голосуванні з 450. А при делегуванні в Громадянській республіці громадяни зразу передають свої повноваження делегату. Ніяких голосувань. І ніяких виборчих комісій. Тобто повноваження дає не держава, а сам громадянин. Держава тільки технічно все це оформлює. Таких повноважень делегат може отримати скільки завгодно, хоч і всі, що є в країні. При голосуванні в Верховній Громадянській Раді в такого делегата буде не одне повноваження, як при демократії, а стільки, скільки йому їх передадуть громадяни. Теоретично він один може забезпечити прийняття будь-яких рішень, якщо в нього буде 50% + 1 повноважень від всіх в країні. Друге. Так, скупити повноваження, в Громадянській республіці, можна спробувати. Але який сенс? Якщо громадянин вже на наступний день може їх забрати назад і передати іншому! Це при демократії можна не хвилюватись 4-5 років до наступних виборів, ніхто депутатства не забере. Що стосується того, що громадяни передадуть свої повноваження господарю заводу чи фермеру, під тиском втрати доходу, чи роботи, то тут все просто. Рабів не треба визволяти. Бо це неможливо. Вони самі мають змінюватись і переставати бути рабами. Вільною — людину робить не хтось інший, а тільки вона сама! Позбавити людину рабської психології неможливо, якщо вона сама себе тримає в такій психології. Тому так, ті, хто буде боятись втратити роботу і за це будуть передавати іншим право управляти своїми життями, то так і буде. Країна має будуватися вільними й незалежними громадянами, а не прислужниками якихось хазяїв. Переможемо! ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (23 березня) Якщо США володітимуть енергооб'єктами України, то це буде найкращий засіб захисту цієї інфраструктури, — Білий дім. Безумовно, це вірно сказано. Якщо наші енергооб'єкти стануть американськими, то вони будуть найбільш захищені у світі. Бо це — американські. Але такий захист — не розповсюджується на країну, на якій ця енергоструктура знаходиться. Навіть якщо Росія окупує всю Європу, то американські об'єкти будуть в порядку. Проте — вже на російській території. Американцям не має значення, на який землі робити бізнес. Так само і немає значення — для будь-якого капіталу та де робити бізнес. Головне, щоб самі об'єкти були захищені. Спочатку, через війну, Україна заганяється у борги. А потім, через політичний і військовий примус, Україну примушують розраховуватись за допомогу, яка вже знищена на війні. Навіть дурень тут зрозуміє, що така війна вигідна для тих, хто хоче прибрати до рук українську власність. І чим довше буде війна йти — тим більше можна захопити. Фактично — тим, що Росія продовжує війну, вона робить вигоду для США. Проте, цей метод не новий. Так намагаються робити всі сильні країни. Тому питання не в цьому. Це вже сталося і тут нічого вдіяти поки не можна. Питання в іншому. Гарно чи погано буде, якщо українська власність перейде до американців? А це і не гарно і не погано. Взагалі не має значення, в чиїй власності знаходиться капітал. Або він державний, або в руках вітчизняного капіталу, або в руках іноземців. Буде такий капітал приносити користь або шкоду Україні залежить тільки від влади. Тільки влада встановлює умови ведення підприємництва. І навіть круті американські корпорації будуть робити те, що буде корисним Українському народові, якщо наша влада себе буде вести відповідно. Якщо влада буде сильною, проукраїнською, якщо буде йти шляхом розвитку країни, то байдуже хто буде власник капіталу в країні. У нас такої влади поки ніколи не було. Головний ворог не іноземці, які через війну привласнюють загальнонародну власність, а власна олігархічна влада. Переможемо! ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (22 березня) Ще одне чергове ІПСО запустили росіяни. Так воно виглядає. "Интересные детали вчерашней закрытой встречи Владимира Путина с бизнесменами приводит один из журналистов. По словам присутствующих, президент сказал, что на переговорах по миру Россия ведет речь, что: «достигнутое у России не отнять и что следует признать в составе России Крым, Севастополь и четыре области Украины» (полные или фактически контролируемые области — неясно). По словам его источников, Путин рассказал, что у Киева с самого начала была возможность «отделаться малой во всех смыслах кровью», сначала признав Крым. Потом, когда выяснялось, что слышать не хотят, – признав автономии Луганской и Донецкой республик. Наконец, речь идет «о признании их, а также Херсонской и Запорожской областей в составе России». Если это произойдет в ближайшее время, Россия, как сообщили источники, «не станет претендовать на Одессу и другие территории, сейчас принадлежащие Украине. Но и эта точка может сдвинуться". Те, що Путін міг таке говорити, безумовно можливо. Але сам факт, що зустріч була "закритою", говорить, що все, що там говорилося — таємниця. Бо немає ніяких проблем дуже швидко встановити балабола, який розтриндів важливі закриті позиції, які озвучив Путін. Тобто з самого початку, ця інформація вже дає сигнал, що це виключно ІПСОшна маніпуляція. Далі використовується звичайний психологічний метод нав'язування комплексу вини за дії в минулому, які вже не можна змінити. Це робиться виключно для того, щоб добитись необхідних дій в майбутньому. Але застосування такого методу свідчить про слабку позицію того, хто маніпулює. Слабкість Росії полягає в тому, що скільки б територій України вона не загарбала, це все одно буде тимчасово. Крим ніколи "назавжди" не буде російським. Не кажучи вже про території ЛДНР. І ніякі США тут не допоможуть. Тому росіяни й ставлять собі середньострокове завдання, на найближчі 20-30 років. Завдання просте: утримати за собою Крим. Бо він, дійсно, має стратегічне значення для всіх, хто ним володіє. Для виконання такої задачі — потрібно унеможливити повернення Криму військовим шляхом в зазначені 20-30 років. Ось і вся задача цього СВО. А США допомагають Росії з цією задачею справитись. Що вони отримають натомість — ми зможемо всі узнати після завершення війни. Переможемо! ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (21 березня) Нещодавно в Івано-Франківську російські спецслужби підірвали двох підлітків, які переносили, за їх завданням, саморобний вибуховий пристрій. Як встановило розслідування — двоє місцевих неповнолітніх, віком 15 і 17 років, були завербовані росіянами через Telegram в пошуку «легких грошей». І це в Івано-Франківську!!! Українці на фронті та в тилу захищають Батьківщину заради майбутнього для їх дітей та онуків. Але, якщо не прийняти термінових заходів на державному рівні, то може так статися — що ми можемо «виграти війну», але програти майбутнє України. Засилля російськомовного контенту та популяризація, через соціальні мережі, російської культури та цінностей задурманює голови підлітків і вводить в оману про братній народ тощо. Навіть пережите жахіття війни не спонукає дітей до чіткого розділу в сприйнятті друг-ворог. У результаті виростають підлітки, які є соціальними егоїстами й таких дуже багато. А вакуум легко заповнюється простими московськими наративами. Тут може бути заперечення, що це якраз не доопрацювання батьків!? Але тут проблема системна і не вирішується тільки на рівні батьків. На жаль, за увесь час незалежності нашої держави, ні одна влада не займалася системним патріотичним вихованням — на відміну від Росії, де за останні 10 років системно збудували більше десятка загальнодержавних молодіжних рухів із фінансуванням в сотні мільйонів доларів щорічно. До тих пір — доки в Україні при владі буде олігархія (поєднання влади й бізнесу), яка переймається, в першу чергу, власними інтересами та вже потім, можливо, державними, не варто очікувати системних змін в напрямку патріотичного виховання молоді. В кращому випадку — будуть красиві плани та обіцянки. Олігархічна влада взагалі не зацікавлена у гуртуванні громадян навколо ідеї побудови Великої України. Тому громадяни й не мають чекати. Потрібно діяти. Гуртуватися навколо чинної громадянської організації або створювати свою та брати владу у свої руки. Війна не закінчиться припиненням бойових дій на фронті, війна продовжиться за уми та серця нас та наших дітей! Переможемо! ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (19 березня) Очільник МЗС Андрій Сибіга озвучив червоні лінії, за які не може вийти жодна українська влада, щоб не зрадити Україну. Це фундаментальні речі, які не обговорюватимуться під час переговорів ➖ територіальна цілісність і суверенітет України — ми ніколи не визнаємо окупованих територій; ➖ жодна країна не має вето на вибір українського народу, на вибір України, щодо участі в тих чи інших союзах — чи це ЄС, чи це НАТО; ➖ не може бути обмежень обороноздатності України — жодних обмежень, щодо сили нашої армії, наших спроможностей. Все це не просто вірно сказано. Це — основні позиції, на яких стоїть суверенітет кожної держави. Питання в тому, чи здатна Українська держава підтвердити це практично та чи достатньо у нас сили, аби відстояти наш суверенітет? Щоб цього добитись потрібно побудувати потужну країну — Велику Україну. Цьому заважає керівнича олігархія. Сильна та потужна країна — не стає такою від її створення. Цей процес має свій початок і ніколи не повинен закінчуватися. Початку у нас поки ще так і не відбулося. Прояв зовнішньої сили (економічної, політичної, військової) будь-якої держави це продовження її внутрішнього стану. Не може держава мати сильні позиції у зовнішніх відносинах та бути слабкою всередині. Такі позиції забезпечуються владою. Олігархічна влада не здатна рухати Україну вперед. Потрібна влада іншого типу — громадянська. І за гроші це не робиться. Переможемо! ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (18 березня) Отримали коментар на наш Спротив про високі зарплати чиновників — від працівника бюджетної сфери з м. Харкова. Людина каже, що і близько немає тих зарплат, про які ми писали. Вона (людина) за лютий отримала 16,6 тис. грн. Можливо, в міністерствах і є високі зарплати, а на місцях — і близько немає. Навіть керівники відділів не отримують стільки. Тобто — у регіонах таких високих зарплат у бюджетників немає. Тобто є великий перегин — між рядовими службовцями та верхівкою. Складається враження, що держслужбовці поділяються на тих, які працюють на владу і на тих, які працюють на суспільство. На других, відповідно, влада чхати хотіла. Бачимо, що керівники, саме які приймають рішення, не виконавці — отримують високі зарплати. Тобто ті, які мають ініціювати реформи й розвиток, отримають високі доходи, але саботують ці реформи. Так, можна рекомендувати службовцям — якщо не подобається, що маленька зарплата, то нехай звільняються та йдуть працювати в приватний сектор. Але тут на заваді виявляються певні обставини. Бо немає і достатньо розвинутого приватного сектору, щоб туди піти на працю. А ще немає часто ані хисту, ані бажання для роботи в приватному секторі. Що робити? Є один варіант. Сидіти й жалітись на весь світ. Чекати, коли трапиться щось скоріше: або хтось щось зробить, або коли нарешті життя завершиться. Так робить абсолютна більшість. Але є й інший варіант. Потрібно створити потужну громадянську силу, здатну подолати олігархію і самій стати владою. І почати нарешті зміни в країні. Для цього потрібно або приєднатися до чинної партії чи організації й долучитися до розбудови України. А якщо такі не знайдуться чи не підійдуть, то створити свою власну організацію і почати діяти в цьому ж напрямку. З чого почати? З бажання. Має бути велике бажання все це зробити. Якщо бажання відсутнє, то це шлях до поповнення біомаси. Почати потрібно з того, щоб шукати друзів, знайомих. З ними потрібно почати регулярно спілкуватись — щодо створення та розвитку громадянської групи. І першим завданням такої групи має стати визначення причин такого стану речей. А потім — визначення шляхів змін. Вивчати досвід успішних проектів з історії. І діяти. Шукати однодумців, збільшувати свою потужність. Пропагувати свої плани й долучати до їх реалізації якомога більше людей. І це ніколи не пізно зробити. Навіть і в вісімдесят років можна почати, якщо енергії вистачить. Може хоч в цьому буде якась реабілітація, щодо свого попереднього життя у вигляді соціального дрона! Переможемо! ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (17 березня) Верховна Рада ухвалила, у першому читанні, законопроект №6506-1, щодо осучаснення розміру грошового забезпечення поліціянтів. Посадовий оклад яких не може становити менше, ніж 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 2025 рік — прожитковий мінімум становить 3028 грн. Таким чином, посадовий оклад поліціянта має бути не менше 30 280 грн. Те, що поліціянти мають отримувати достойну зарплатню, то це — безумовно. Але ж поліція має виконувати головну свою задачу — правоохоронну. Тобто — забезпечувати дотримання прав і свобод громадян. Для цього вона потрібна. Якщо вона це не робить, то навіщо вона потрібна? Але в Україні поліція, в більшості випадків, лише фіксують правопорушення. Простий приклад. Багатьом відомі випадки, коли рядом живуть буйні сусіди. Які весь час шумлять. Бувають випадки, коли вони поводяться брутально. Ображають інших сусідів. І нічого з ними не можна зробити. Якщо викликаєш поліцію, то вона приїздить. Пише якийсь протокол і забирається геть. Проходить час і нічого не змінюється. Порушникам порядку байдуже. В таких умовах — громадяни або терплять, або намагаються розв'язувати питання іншим, позазаконним, методом. Якщо так відбувається, то це є сигналом того, що правоохоронна система не працює ВЗАГАЛІ! Бо оцінюється вона саме по мілких позиціях. Бо саме мілких правопорушень найбільше. Громадянина не повинно турбувати — яким чином поліція буде розв'язувати питання із неадекватним сусідом. Проведе із ним профілактичну бесіду, палицями віддубасить, переселить в якійсь концтабір чи за ґрати сховає, цукерками його нагодує, щоб задобрити або просто вб’є! Громадянина це не має обходити. Бо для цього якраз йому і потрібна служба, яка замість нього буде розв'язувати ці питання. І ця служба має назву — поліція. І якщо така служба є, але цього не робить, то ця служба просто паразитує на громадянах. Звичайно, чинне законодавство зроблене так, що все це, в наших умовах, неможливо реалізувати. Потрібно повністю змінювати весь комплекс правоохоронної системи. Але у владі олігархія. Вони прийшли до влади не для того, щоб цими питаннями перейматись. Нам потрібна не просто інша влада, а система, яка унеможливить владарювання тих, кого Україна не цікавить. Але цього нічого не відбудеться, якщо не створити громадянську силу, здатну замінити олігархію у владі. Так силу потрібно створювати. І це завдання для кожного громадянина, без винятку Переможемо! ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (15 березня) Як оцінити таку інформацію? Зарплати чиновників у 3-10 разів вищі за середні по країні, — Новини LIVE. У 2024-му середня зарплата в Україні становила 21,5 тис. грн. Водночас — заробітна плата держслужбовців зросла на 40,9% і в середньому складає 54,4 тис. грн. Де найвищі зарплати у держструктурах? - 217-280 тис. грн — НКРЕКП, Рахункова палата, Апарат ВРУ, НАЗК, ЦВК; - 173-202 тис. грн — Пенсійний фонд, Антимонопольний комітет; - 136-145 тис. грн — Держфінмоніторинг, НАЗК, Держархів. Одночасно, за даними уряду, кількість чиновників скоротилася майже на 30%, проте фонд оплати праці зріс до 188 млрд грн. Безумовно, державна служба повинна добре оплачуватися. Але при цьому, дії державних службовців повинні бути направлені на покращення якості життя українців. На ефективне управління державними справами. Де це покращення? Всі бачать тільки погіршення. І бачать, що за це погіршення — зростають ще й зарплати чиновників! Це шлях до чергової революції. Влада, мабуть, скучила за майданами. Якщо державна служба буде погано оплачуватись — то будуть працювати лише ті, хто ні на що не здатний або ті, хто прийшли на держслужбу за корупційним доходом. Тобто — спочатку реформи й покращення життя, а потім збільшення зарплат. А не навпаки. І чиновники мають чітко відчувати — що, якщо доходи людей зростають і якість їх життя покращується, то і дохід чиновника зростає. Інакше — держслужбовці будуть гальмувати будь-які позитивні процеси. Тепер щодо скорочення кількості чиновників. Скорочувати треба функції, а не людей. І, можливо, цілі міністерства треба скорочувати, але НЕ ЛЮДЕЙ, а саме функції, які ці міністерства виконують. А людей, найбільш ефективних, переводити на інші позиції, замінюючи ними менш ефективних. А неефективних — звільняти. Це має стати початком будь-яких реформ, в будь-якій сфері. Як бачимо, влада ніяких реформ — як не збиралась робити, так і не збирається. Влада, яка себе веде таким чином — антинародна! Переможемо! ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (14 березня) Україна робить помилку, коли допускає до переговорів посередників. Весь історичний досвід свідчить, що будь-який посередник — завжди використовує свою роль, в першу чергу, у власних інтересах. І завжди за рахунок інтересів тих сторін, відносно яких він виступає посередником. Нам можуть поставити питання: а були варіанти діяти без посередників цього разу, після Стамбулу? Так, звичайно, такі варіанти завжди були. І зараз так само нікуди не ділися. Питання тільки в кінцевому результаті перемовин. Адже чим далі, тим видніше — що як би війна не завершилася, але за допомогою посередників вона, при будь-якому варіанті, завершиться для України і її народу ГІРШЕ, ніж якби цих посередників не було. Просто, якимось дивним чином, спочатку США нам підносились, як майже сторона на нашому боці. А тепер — посередник. Але виявляється, що насправді посередник тільки на своєму боці, на боці своїх інтересів. Так само і з країнами Європи. Ніхто з них стороною у війні не був і не є, і не буде. Проте і вони лізуть до переговорів. Це не їх війна, а наша. Чому лізуть? В історії були випадки також і з самою Росією, коли вона і для себе, і для протилежної сторони отримували умови краще, коли домовлялися напряму. Виникає питання, а чому ми допускаємо до перемовин посередників? І чи впевнені ми, що вони таки посередники, а вже не ті, хто стоїть на іншому боці? Переможемо! ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (13 березня) Поступово розгортаються розмови та агітація щодо можливих кандидатів на посаду Президента України. Починають хвалити одні кандидатури та ганьбити інших. І громадяни потроху втягуються в такі дискусії. Тут варто звернути увагу на основні позиції, щоб не бути маніпулятором в чужих руках або не стати тупою жертвою маніпуляції. Якщо ви чуєте аргументи приблизно такого типу: - я йому вірю; - він достойний, він знає, що робить, він єдиний, хто може тощо; - а хто інший, крім нього або інші — ще гірші; то все це зветься просто – передвиборча маніпуляція. Для того, щоб розібратись, що собою являє кандидат в Президенти є декілька простих запитань. Відповіді на які дають розуміння, що насправді є той чи інший кандидат. Головне питання – де програма змін? Це має бути не просто набір гасел та текст про все гарне і проти всього поганого. В програмі мають бути чітко зазначені головні ПРИЧИНИ проблем країни. Не проблеми, а саме причини, чому ці проблеми виникли. Тобто має бути поставлений «діагноз». А після того, як «діагноз» є, потрібно подивитись на «лікування», яке пропонується. От з цим і треба розбиратись. Якщо, наприклад, «діагнозом» є те, що у владі знаходяться покидьки, а «лікування» — це обрати чесних та порядних, майте на увазі — з вас хочуть зробити дурня! Програма має бути чіткою і зрозумілою. Без зайвого базікання. Але все одно програму можна написати й гарну. Таку як треба. Тому наявність програми — є необхідною умовою приходу прогресивної політичної сили, але недостатньою. Має бути підтвердження практичними діями, що заявлену програму дійсно намагаються реалізувати. Це означає, що задовго до початку виборів і не за один рік до них, мала б бути презентація цієї програми. А потім ВИКОНАННЯ! Тобто практичні дії для її реалізації. А ці дії тільки одне – пропаганда. Постійна (а не перед виборами) пропаганда зазначеної програми. Плюс має йти формування, на її основі, громадянської політичної сили, яка планує прийти до влади й реалізувати все задеклароване. Якщо зазначені умови не відстежуються, то ніхто нічого робити не збирається. Хочуть тільки добратися до владного корита. А громадяни, які агітують за такі сили — або стали жертвами маніпуляцій, або самі маніпулюють. Переможемо! ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"