Telegram statistics channel - @zakononline2019

​​✍🏻ТРИМАННЯ У ТАБОРІ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ НЕ Є ПОПЕРЕДНІМ УВ’ЯЗНЕННЯМ⚖️Правова позиція ВС у справі № 461/8598/23👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 461/8598/23 від 19.09.2024Прокурор у касаційній скарзі вказав, що апеляційний суд усупереч положенням ч.5 ст.72 КК України, ст.ст.1,3 Закону України «Про попереднє ув'язнення» безпідставно зарахував засудженому період його утримання в Державній установі «Табір для тримання військовополонених». ККС ВС підтримав доводи прокурора з огляду на таке.Установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, як це передбачено ч.1 ст.4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.Поняття попереднього ув'язнення чітко визначено чинним законодавством України і не передбачає його довільного тлумачення.Разом з тим, обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не обирався і останній не утримувався у слідчому ізоляторі чи ізоляторі тимчасового тримання.Він був захоплений у полон військовослужбовцями ЗСУ під час бойових дій та утримувався в Державній установі «Табір для тримання військовополонених» відповідно до Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року.Таке утримання не пов'язане із вчиненням кримінальних правопорушень, у скоєнні яких останній обвинувачується, а підозра йому була оголошена вже під час перебування в установі для тримання військовополонених.Таким чином, тримання у таборі для військовополонених не є попереднім ув’язненням. Отже, ухвала апеляційного суду щодо зарахування обвинуваченому у строк відбування покарання періоду перебування в установі для тримання військовополонених є невмотивованою.❓Підтримуєте доводи ВС?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ОБОВ’ЯЗКОВІСТЬ КОНФІСКАЦІЇ МИТНИМИ ОРГАНАМИ НЕЗАДЕКЛАРОВАНОГО ТОВАРУ ЯК ДОДАТКОВЕ СТЯГНЕННЯ ДО НАКЛАДЕНОГО ШТРАФУ ПОРУШУЄ ПРАВО ДЕКЛАРАНТА НА ВЛАСНІСТЬ🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «YAYLALI v. SERBIA» від 17.09.2024, заява № 15887/15Заявник скаржився, що конфіскація особистих і законно придбаних ювелірних виробів після того, як він їх не задекларував під час митного режиму транзиту, застосована додатково до накладення штрафу, порушила його права, передбачені ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.ЄСПЛ зазначив, що, як було встановлено національними судами, конфіскація всього незадекларованого товару була обов'язковим заходом, який застосовувався на додаток до штрафу за митне правопорушення. Закон про митну справу не залишав національним органам влади жодних дискреційних повноважень щодо оцінки пропорційності цього заходу і в цьому контексті щодо врахування того, що заявник довів законність придбання особистих ювелірних виробів. Обов'язковий характер конфіскації, на додаток до штрафу, міг перешкодити національним органам влади оцінити індивідуальні обставини та пропорційність конфіскації у цій справі.Так само автоматичний характер конфіскації позбавив заявника будь-якої розумної можливості звернутися до відповідних органів влади з метою ефективного оскарження заходів, що втручаються в його право власності, і будь-якої перспективи на успіх у зв'язку з цим.З огляду на наведене, Суд зробив висновок, що обов'язкова конфіскація золотих ювелірних виробів, про які йдеться, поклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар.Відповідно, мало місце порушення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.❓Порушено права заявника?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #ЄСПЛ #правова_позиція

​​✍🏻ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ КОНФІСКАЦІЇ НЕ Є ВИПАДКОМ, ЯКИЙ ПОГІРШУЄ СТАНОВИЩЕ ОБВИНУВАЧЕНОГО⚖️Правова позиція ВС у справі № 183/4229/23👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 183/4229/23 від 16.09.2024Справу передано на розгляд об’єднаної палати ККС ВС у зв'язку з наявністю різних правових позиції щодо застосування ст.ст.96-1,96-2 КК України при вирішенні питання про те, чи погіршує становище особи застосування апеляційним судом спеціальної конфіскації.Вирішуючи спірне питання ККС ВС вказав на таке.Згідно з ч.1 ст.421 КПК України, обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.За своєю правовою природою спеціальна конфіскація належить до інших заходів кримінально-правового характеру (розділ XIV «Інші заходи кримінально-правового характеру» Загальної частини КК).У рішенні № 1-р/2022 КСУ визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), ст.ст.96-1, 96-2 КК України, при цьому, серед іншого вказав, що спеціальна конфіскація не є видом кримінального покарання, тому її застосування, зокрема, примусове безоплатне вилучення майна у недобросовісної третьої особи, на підставі судового рішення (вирок, ухвала), не є притягненням до кримінальної відповідальності.Отже, застосування згідно положень ст.ст.96-1,96-2 КК судом апеляційної інстанції спеціальної конфіскації не є тим «іншим випадком», передбаченим ч.1 ст.421 КПК України, що погіршує становище обвинуваченого. Відповідно до ст.ст. 408, 420 та 421 КПК України, рішення апеляційного суду, яким застосовується спеціальна конфіскація, постановляється у формі ухвали.❓Згодні з аргументами ВС?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ПОЗОВНА ВИМОГА ПРО СТЯГНЕННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ З БОРЖНИКА - ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ, ЩО ПЕРЕБУВАЄ У СТАНІ ПРИПИНЕННЯ, Є ЕФЕКТИВНИМ СПОСОБОМ ЗАХИСТУ⚖️Правова позиція ВС у справі № 905/451/22👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 905/451/22 від 30.08.2024Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позову про стягнення заборгованості вказавши, що такого способу захисту прав стягувача (кредитора), як звернення із вимогами саме про стягнення заборгованості з юридичної особи, що припиняється, норми ст.ст.104- 112 ЦК України не передбачають.КГС ВС не підтримав позицію судів попередніх інстанцій та вказав, що покладення виконання судового рішення майнового характеру, невиконаного боржником добровільно, за жодних обставин не може бути віддане на відкуп самого боржника в особі його статутних органів або призначеної ними ліквідаційної комісії (ліквідатора).Чинний Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає такої підстави для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, як перебування боржника у стані ліквідації, та не визнає таку обставину ані підставою для закінчення виконавчого провадження, ані підставою для його зупинення.Тому об'єднана палата дійшла висновку про те, що знаходження юридичної особи - боржника у стані припинення жодним чином не впливає ані на можливість відкриття виконавчого провадження, ані на примусове виконання судового рішення щодо цього боржника у процедурі виконавчого провадження, зокрема, не тягне закінчення виконавчого провадження і не є підставою для його зупинення.Таким чином, позовна вимога про стягнення грошових коштів з боржника - юридичної особи, яка перебуває у стані припинення, відповідає способу захисту, встановленому законом (примусове виконання обов'язку в натурі (п.5 ч.2 ст.16 ЦК України, ч.2 ст.20 ГК України)), і цей спосіб захисту є ефективним.❓Згодні з висновком ВС?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Господарський_процес #правова_позиція

​​✍🏻НЕПРАВИЛЬНЕ РОЗУМІННЯ ОБВИНУВАЧЕНИМ ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИНЕНИХ НИМ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ЗА УМОВИ ДЕТАЛЬНО ІНФОРМУВАННЯ ПРО ХАРАКТЕР ТА ПІДСТАВИ ВИСУНУТИХ ПРОТИ НЬОГО ОБВИНУВАЧЕНЬ НЕ СВІДЧИТЬ ПРО ПОРУШЕННЯ ЙОГО ПРАВА НА ЗАХИСТ🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «MELANDRI v. SAN MARINO» від 12.09.2024, заява № 25189/21Заявник скаржився на те, що він не знав про правову кваліфікацію викладених в обвинувальному акті фактів, оскільки вважав, що існує різниця між відмиванням грошей і самовідмиванням, хоча вони і підпадають під одну і ту саму норму.ЄСПЛ зауважив, що відповідно до пп.«а» п.3 ст.6 Конвенції кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право «бути негайно і детально повідомленим зрозумілою для нього мовою про характер і підстави висунутого проти нього обвинувачення».З огляду на детальні факти, викладені в обвинувальному акті щодо заявника, включаючи посилання на низку предикатних злочинів, у тому числі пов'язаних з фальшивими рахунками-фактурами, заявник міг і повинен був очікувати, за необхідності, з відповідною юридичною консультацією, що відповідна стаття КК буде застосована до фактів його справи у світлі іншого законодавства (пов'язаного з предикатним злочином щодо фальшивих рахунків-фактур), що має вплив на це положення.З огляду на це, Суд зробив висновок, що заявник був детально поінформований про характер та підстави висунутих проти нього обвинувачень, що дозволило йому підготувати належний захист, маючи достатньо часу та можливостей.Заяву визнано явно необґрунтованою та відхилено.❓Порушено права заявника?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #ЄСПЛ #правова_позиція

​​✍🏻ВСТАНОВЛЕННЯ ОБСТАВИН СПРАВИ ПІД ЧАС ПІДГОТОВЧОГО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ НЕ ВІДПОВІДАЄ МЕТІ ВКАЗАНІЙ СТАДІЇ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ⚖️Правова позиція ВС у справі № 428/430/22👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 428/430/22 від 11.09.2024Місцевий суд, з яким погодився апеляційний суд, встановлюючи обставини справи в підготовчому судовому засіданні без оголошення обвинувального акта та без безпосереднього дослідження та оцінки доказів, фактично констатував винуватість особи в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні.Такі дії судів попередніх інстанцій ККС ВС визнав істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.ВС зауважив, що приписи ст.ст.314,315 КПК України регламентують порядок та мету проведення підготовчого судового засідання. Серед іншого, у цьому засіданні суд вирішує питання про призначення судового розгляду.Після призначення судового розгляду, відповідно до положень ст.ст.342-368 КПК України, суд відкриває та починає судове засідання, в ході якого оголошується суть обвинувачення, встановлюється особа обвинуваченого, визначається обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження та переходить до безпосереднього їх дослідження.Отже, суд встановлює обставини, які викладені в обвинувальному акті, та винуватість особи у вказаних діях тільки після дослідження та оцінки доказів в ході судового розгляду. Водночас встановлення обставин справи під час підготовчого судового засідання не відповідає меті вказаній стадії судового процесу.❓Згодні з позицією ВС?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍🏻КЕРІВНИК ТОВ У РАЗІ ПРИПИНЕННЯ СВОЇХ ПОВНОВАЖЕНЬ ЗА РІШЕННЯМ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ НЕ МОЖЕ ПОСИЛАТИСЬ НА НАЯВНІСТЬ ПРОЦЕДУРНИХ ПОРУШЕНЬ, ДОПУЩЕНИХ ПРИ ЇХ СКЛИКАННІ ЧИ ПРОВЕДЕННІ⚖️Правова позиція ВС у справі № 914/452/23👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 914/452/23 від 17.07.2024Перед ВС у цій справі постало, зокрема, таке питання: чи має суд враховувати посилання особи, яка не є учасником товариства (зокрема директора), щодо наявності процедурних порушень при проведенні загальних зборів.КГС ВС, надаючи відповідь на питання, вказав на таке.Системний аналіз положень п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України та ч.3 ст.99 ЦК України дає підстави для висновку, що припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав. Тож припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобіганню негативного впливу на управлінську діяльність товариства. Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.Передбачена п. 5 ч.1 ст.41 КЗпП України підстава розірвання трудового договору не передбачає необхідності попереднього повідомлення про звільнення, з'ясування вини працівника, доцільності та причини звільнення, врахування попередньої роботи та інших позитивних результатів.Отож, за загальним правилом керівник товариства у разі припинення своїх повноважень за рішенням загальних зборів не може обґрунтовувати наявність процедурних порушень, допущених при їх скликанні чи проведенні, крім випадків, якщо сторони безпосередньо обумовили застосування певних додаткових процедур звільнення директора у трудовому договорі (контракті) та / або якщо це прямо передбачено статутом, внутрішніми (локальними) документами товариства (наприклад, право директора надати пояснення загальним зборам).❓Погоджуєтеся з позицією ВС?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Господарський_процес #правова_позиція

​​✍🏻ПОВНОВАЖЕННЯ ПОСАДОВИХ ОСІБ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ НА ПІДСТАВІ П.5 Ч.1 СТ.41 КЗПП УКРАЇНИ ПРИПИНЕННЮ НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 573/1020/22👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 573/1020/22 від 10.07.2024ВП ВС під час розгляду цієї справи мала відповісти, зокрема, на питання про те, чи поширюється додаткова підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, передбачена п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України на посадових осіб створених територіальною громадою юридичних осіб публічного права - комунальних підприємств, спільних комунальних підприємств, навчальних закладів, тощо.ВП ВС оцінюючи матеріали справи вказала на таке.Критеріями застосування ч.3 ст.99 ЦК України і п.5 ч.3 ст.41 КЗпП України є:▫️порядок створення юридичної особи (юридична особа приватного права)▫️форма організації (товариство).Додаткова підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, передбачена п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України - припинення повноважень члена виконавчого органу товариства (правління, дирекції, тощо у розумінні ч.4 ст.99 ЦК України), поширюється лише на членів виконавчого органу юридичних осіб - господарських товариств.Таким чином, повноваження посадових осіб юридичних осіб публічного права, зокрема органів державної влади та місцевого самоврядування (та інших, утворених відповідно до ч.2 ст.ст.167,168,169 ЦК України), на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України припиненню не підлягають.❓Підтримуєте висновок ВС?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Цивільний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ВИЗНАННЯ ВТРАЧЕНОЮ СИСТЕМИ РЕЄСТРУ ВЛАСНИКІВ ІМЕННИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ БОРЖНИКА В ЛІКВІДАЦІЙНІЙ ПРОЦЕДУРІ В МЕЖАХ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО НЕ ВІДНОВИТЬ ПРАВ АКЦІОНЕРА⚖️Правова позиція ВС у справі № 5/530-03 (902/1285/23))👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 5/530-03 (902/1285/23) від 15.08.2024)Акціонер ВАТ, що перебуває на стадії ліквідації у зв’язку з банкрутством, звернулася з позовом до ВАТ про визнання втраченою системи реєстру власників іменних цінних паперів та зобов'язання здійснити дії щодо відновлення реєстру власників іменних цінних паперів. Суди відмовили в задоволенні вимог позивачки.КГС ВС погодився з позицією судів попередніх інстанцій та вказав на таке.Згідно з ст.61 КУзПБ, положення якої кореспондуються з нормами ст.25 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення, крім іншого, здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи-банкрута є акціонерне товариство.Відновлення обігу акцій можливе лише на стадії зупинення їх обігу, у разі прийняття рішення про відміну рішення про ліквідацію акціонерного товариства та відновлення його діяльності здійснюється процедура відновлення обігу акцій (п.2 розділу ІІ Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затверджений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 №222).Таким чином, з огляду на перебування АТ в ліквідаційній процедурі, визнання втраченою системи реєстру власників іменних цінних паперів боржника в ліквідаційній процедурі в межах справи про банкрутство не призведе до відновлення фінансово-господарської діяльності та функціонування підприємства, не призведе до забезпечення можливості позивачем користуватися і розпоряджатися своїми акціями, тобто не відновить прав позивачки.❓Підтримуєте позицію ВС?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Господарський_процес #правова_позиція

​​✍🏻СТЯГНЕННЯ ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ ЗА УМОВИ, ЯКЩО СТОРОНА ПОГОДИЛА ПОСЛУГИ АДВОКАТА ТА ПРИЙНЯЛА ЇХ, А ОПЛАТУ ЗА НИХ ВНЕСЛА ІНША, НІЖ СТОРОНА, ОСОБА, НЕ Є ПОРУШЕННЯМ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА⚖️Правова позиція ВС у справі № 509/3511/22👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 509/3511/22 від 23.05.2024КЦС ВС мав відповісти на питання про те, чи слід стягувати з однієї сторони справи на користь іншої витрати на професійну правничу допомогу, якщо клієнт погодив послуги адвоката і прийняв їхнє виконання, а оплату за них внесла інша, ніж клієнт, особа? Відповідаючи на питання ВС вказав, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України).Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).Керівник відповідача, яка не була учасником справи, понесла судові витрати в інтересах відповідача.Верховний Суд звертає увагу на те, що якщо адвокат надав професійну правничу допомогу, а керівник відповідача в інтересах останнього її прийняв та зобов'язався оплатити, то у відповідача виник відповідний обов'язок, виконання якого може вимагати адвокат.Тому наявність у відповідача обов'язку оплатити належно надані послуги є достатньою підставою, щоби суд вирішив питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, незалежно від того, чи їх уже фактично понесла сторона, чи тільки має це зробити, та чи понесла такі витрати замість відповідача керівник останнього. ❓Погоджуєтеся з аргументами ВС?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Цивільний_процес #правова_позиція