Ми продовжуємо переклад «Хатха-йоґа-прадіпіки» Сватмарами з коментарем «Джйотсна» БрахманандиЧетверта шлока розповідає про передачу традиції через повагу учнів до вчителів, а коментар намагається обʼєднати різні традиції. Шлока 4: Ґоракша, Матсʼєндра та інші [вчителі] осягнули відому науку хатхи.Йоґін Сватмарама ж осягнув [її] завдяки ласки [Ґоракші]. Уривок коментаря:[Сватмарама] вихваляє науку хатха-йоґи внаслідок великої пошани та здобуття знання безпосередньо від великих вчителів - Ґоракші, Матсʼєндри та інших, зокрема Джаландхара-натха, Бхартріхарі, Ґопічандри.Науку хатха-йоґи особливим чином виділяють за практиками ( sādhana ), ознаками ( lakṣaṇa ), частинами ( bheda ) і плодами ( phala ).Під словом йоґін ( yogī ) мається на увазі той, хто володіє йоґою. Усі верховні [божества], а саме Брахма, Вішну й Шива, шанували цю науку.Сам мудрець [Вʼяса] пояснив йоґу як ту, що дарує атман, у коментарі «Бгашʼя» до «Брахма-сутр».Бгаґавадґіта стверджує йоґу як ту, що перевершує інші [шляхи]. Її практикували Шука та інші [мудреці], тому мудреці шанують [її]. Вішну указував перевагу того, хто [лише] бажає пізнати йоґу, над тим, хто практикує ритуали Вед (śabda-brahma). Наскільки ж більша перевага йоґіна, [який уже опанував йоґу]!Нарада, а також Яджнявалк’я вважають, що служіння цій [науці хатха-йоґи] не є забороненим, ні для відданих послідовників (bhakta), ні для мудреців (jñānin) — такий висновок. Також в коментарі до шлоки Брахмананда підіймає питання розбіжностей філософської Санкхʼї (до якої відносять йогу) з Ведантою та вказує на те, що навіть якщо Веданта не підтримує філософські ідеї йоги, такі як недвоїстость, вона не заперечує медитацію як метод, тож вона також не заперечує йогу як систему. Переклад: Тетяна Приходько, Ольга Черепаха.#Прадіпіка #Джйотсна #першоджерелайоги