Цікаво, хто для вас сьогодні міг би бути рольовою моделлю? Або кого вважаєте гарним прикладом рольової моделі нинішньої України. Готувалась я до рубрики "Раджу книжку" на Сніданок з 1+1 й мандрівні щоденники Софії Яблонської. Але, як це часто буває коли повертаєшся вдруге до тієї книжки чи теми то бачиш її по-новому. Софія Яблонська, одна з перших жінок яка заклала нову сторінку в історії фотографії, прожила 15 років у Китаї, виховала трьох синів та здійснила навколосвітню подорож, мандрувала нетуристичними місцями, документувала свої мандри, керувала 2 театрами. Як на мене, мала досить впертий, сміливий та добрий характер, й безумовно великий талант та спрагу до життя. Неординарна рольова модель, яка свого часу не стала символом доби, тільки через зміну політичних режимів та наративів у країні, але могла б. А ось гастрономічна цитата яка дуже добре характеризує Софію Яблонську: "Набіл – неодмінна частина домашнього раціону Яблонської і водночас ще один напрям її господарчих вправ. Через брак техніки китайці використовували корів поряд із волами як тяглову силу, через що вони не давали молока. Софія позичає в селі корову, відгодовує і роздоює її. Таким чином, має трохи молока до кави, сметану і вчить кухаря збивати масло. А вже в наступному листі пише про користь йогурту, він же «простокваша з Великої України». Можна вживати сам по собі, можна з ложечкою цукру як вечірній десерт. Виготовляти – у спеціальному апараті з бляхи (Яблонська подає детальний опис конструкції та вказівки з її використання; ця бляшана скринька з вісьмома філіжанками всередині підігрівається лампочкою і дуже нагадує сучасну йогуртницю)"А повністю матеріал можна прочитати за цим посиланням