«Тіло, секс, шлюб. Історія інтимних стосунків в українських традиціях» Ірина ІгнатенкоНародився/охрестився — одружився — народив і виховав дітей — помер. Зразкова формула, якої мав дотримуватися кожен українець. Ті, хто не дотримувався, вважалися «неправильними» й «небезпечними» для оточення, адже могли «запрограмувати» інших на таку саму «нещасливу» долю.У сучасному світі людина може жити, як хоче, звісно, в межах розумного. А наші предки, які жили понад 200 років тому, багато в чому були заручниками суспільних норм, моралі та стереотипів.Особливо через загальні норми суспільства страждали жінки. Головне призначення жінки - народити дітей стільки, скільки «Бог дав». Зради, побиття, моральне насильство вважалися суто внутрішньосімейними проблемами й жодним чином не були підставами для розлучення. М’яко кажучи, шлюб був грою, у якій тобі пощастить або ні.Читаючи цю книгу, мене постійно не полишала думка: як добре, що ми живемо в сучасному світі, де маємо право голосу та вибору. Де можемо не зважати на ті чи інші норми, які диктує громада або церква, як було раніше.Деякі традиції я знала, а деякі приводили в жах. Наприклад, «комора», де перевіряли наречену на цнотливість. Або ж гра в «притулу», після якої дівчата лишалися вагітними. А на той час це означало руйнування життя для дівчини.Цікаво було дізнатися, чому рідних братів та сестер відправляли на різні вечорниці, що дівчата робили для привернення чоловічої уваги, яких дівчат та хлопців вважали красивими. А також, як у різних регіонах доглядали за гігієною, чому вмивалися «непочатою» водою (набраною в криниці до сходу сонця) або ж водою, у якій настоювалися крашанки. Як українці кохалися, чому існували заборони на інтимне життя і що таке розлучні листи. Моя оцінка: 5/5⭐. Дуже важлива книга, яка руйнує міфи та висвітлює традиції українців минулих століть від дівочої честі та весільних обрядів до табу, сороміцьких пісень і уявлень про красу та сексуальність.#відгук