Telegram statistics channel - @vyconavec

‼️Для відшкодування моральної/матеріальної шкоди завданої органами виконавчої служби тривалим невиконанням судового рішення доведенню підлягає, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.Відповідний висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 12 червня 2023 року в рамках справи № 686/7245/22.⚠️Інші висновки судів по темі #Дії_бездії#Шкода:🔸У постанові від 20.03.2019 у справі № 918/203/18 Верховний Суд зробив висновок про те, що саме лише задоволення скарг на дії органу державної виконавчої служби не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв'язку між діями посадових осіб органів державної виконавчої служби та заподіяною шкодою. Причинний зв'язок, як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяння збитків, між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.🔸Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 904/3667/19 дійшов висновку про те, що у справах про відшкодування шкоди доведення обґрунтованості вимог покладається на позивача, який має надати суду докази наявності шкоди, протиправності поведінки того, хто завдав шкоду, а також причинно-наслідковий зв'язок такої поведінки із завданою шкодою. Сам факт тривалого невиконання судового рішення не може бути підставою для безспірного стягнення збитків у вигляді стягнення нестягнутої за рішенням суду суми.🔸У постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2021 року у справі № 405/500/18 також зазначено, що лише факт тривалого невиконання рішення суду та дії/бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв'язку між невиконанням/несвоєчасним виконанням рішення суду та завданою шкодою.

#Нампишуть про Наказ Міністерства юстиції України від 17.07.2023 N 2578/5, який ще не набув чинності але це питання часу, стосовно визначення поточного рахунку.Серед основних змін:1️⃣ Відмова у визначені поточного рахункуВиконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у разі, якщо:🔸заява про визначення такого рахунку не відповідає вимогам, встановленим пунктом 1 цього розділу, або не підписана фізичною особою - боржником;🔸встановлено, що боржнику визначено поточний рахунок у банку для здійснення видаткових операцій або в матеріалах виконавчого провадження наявна постанова органу державної виконавчої служби, приватного виконавця про визначення такого рахунку (крім випадків, визначених пунктом 6 цього розділу);🔸арешт на кошти боржника накладено при виконанні ухвали суду про забезпечення позову;🔸виконавче провадження, у якому накладено арешт на кошти боржника, закінчено на підставі статті 39 Закону або виконавчий документ у цьому виконавчому провадженні повернуто стягувачу відповідно до статті 37 Закону;🔸зазначений у заяві номер поточного рахунку не збігається з номером поточного рахунку, який міститься в матеріалах виконавчого провадження.2️⃣ Визначення іншого поточного рахунку Боржник може звернутись до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, яким винесена постанова про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, із заявою про визначення іншого рахунку в банку для здійснення видаткових операцій, ніж той, що зазначений у цій постанові.3️⃣ Постанова в АСВППостанови про визначення поточного рахунку боржника - фізичної особи у банку для здійснення видаткових операцій або повідомлення про припинення дії постанови про визначення поточного рахунку боржника - фізичної особи у банку для здійснення видаткових операцій стають доступними для завантаження банками у день їх формування в АСВП та накладення на них кваліфікованого електронного підпису виконавця.✅Додати новину (Анонімно): [email protected]

21 липня набрав чинності Закон №3200-IX щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів для участі у судових процесах. ⚠️Отже, з 21 липня почався відрахунок часу для обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів адвокатами, нотаріусами, державними та приватними виконавцями, арбітражними керуючими, судовими експертами, органами державної влади та іншими державними органами, органами місцевого самоврядування; іншими юридичними особами.‼️Першими зміни торкнуться учасників господарських процесів, адже закон вводиться в дію спочатку в частині внесення змін до Господарського процесуального кодексу – через 90 днів після його опублікування. За 7 місяців – вводиться обов’язок реєстрації електронних кабінетів в цивільному та адміністративному процесах.При цьому закон визначає, що суд застосує до особи, яка зобов’язана була зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, процесуальні наслідки, і у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.🙃ЄСІТС поки повноцінно не запустили, тому йдеться про реєстрацію у окремій підсистемі «Електронний суд».

😮6 липня у Верховній Раді зареєстрували законопроект 9462 щодо удосконалення положень про судовий контроль.Законопроектом запропоновано доповнити ГПК, ЦПК та КАС України такими положеннями:1️⃣ встановити, що невиконання боржником рішення суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника вартості відповідного майна;2️⃣ визначити категорії адміністративних справ, у яких суд буде зобов’язаний застосовувати заходи судового контролю за зверненням стягувача, адже на даний час це віднесено до його повної дискреції;3️⃣ встановити, що в адміністративному судочинстві відсутність виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду не перешкоджає суду застосувати заходи судового контролю;4️⃣ встановити, що якщо рішення суду набрало законної сили то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням не перешкоджає суду застосувати заходи судового контролю, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження;5️⃣ встановити, що якщо боржником є колегіальний орган, за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти штраф на членів такого колегіального органу, які в межах своїх повноважень, завдань чи функції не забезпечили виконання рішення суду;6️⃣ встановити вимоги до форми та змісту скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення у цивільному та господарському судочинстві;7️⃣ встановити, що у виняткових випадках строк для розгляду відповідної скарги може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду;8️⃣ встановити, що в окремих категоріях цивільних та господарських справ суд, який ухвалив судове рішення, за письмовою заявою стягувача може зобов’язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлюються умови для реалізації відповідного права стягувачем, правила розгляду відповідної заяви тощо;🔟 для адміністративного, цивільного та господарського судочинства пропонується передбачити мінімальний та граничний термін, в межах якого суд встановлюватиме боржнику строк для подання звіту про виконання судового рішення.

🔥Щодо зупинення продажу (реалізації) майна в рамках забезпечення позову (ГПК)#Реалізація_майна⚠️Чинний Господарський процесуальний кодекс України дозволяє застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, лише у випадку подання заявником позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, чітко визначеного п. 6 ч. 1 ст. 137 цього Кодексу, а не в разі подання будь-яких інших позовів, зокрема, позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна.🔸З огляду на те, що вжитий судами першої та апеляційної інстанцій захід забезпечення у виді зупинення продажу (реалізації) майна за позовом про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) не передбачено імперативними положеннями частини 1 статті 137 ГПК України, Законами України "Про виконавче провадження" та «Про іпотеку", іншими законами або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, що, в свою чергу, свідчить про допущене судами істотне порушення норм процесуального права.📝До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.06.2023 у справі 910/5361/22

Увага ‼️ депутати внесли проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо виконання рішень про встановлення побачення з дитиною»Передбачено такі зміни: ✅Частину другу статті 18 доповнити пунктом 7 такого змісту: «7) залучати орган опіки та піклування під час виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною у разі встановлення ознак небажання дитини контактувати зі стягувачем та у інших випадках, встановлених законодавством.» ✅Статтю 64-1 доповнити частиною 2-1 такого змісту: «2-1. У разі встановлення ознак небажання дитини контактувати зі стягувачем, державний виконавець зобов’язаний залучити орган опіки та піклування для складання плану заходів щодо подальшого виконання рішення суду. 🔸Про встановлення ознак небажання дитини контактувати зі стягувачем державний виконавець складає акт та направляє до органу опіки та піклування. 🔸Орган опіки та піклування складає план заходів щодо виконання рішення суду, який повинен визначати рекомендації сторонам з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, зокрема розуміння того, що інтересам дитини відповідає участь у її вихованні обох з батьків та подає його на погодження до суду, яким було прийнято рішення. 🔸План заходів про виконання рішення суду є обов’язковим для виконання сторонами з дня набрання чинності ухвали суду.

⚠️ДП «Національні інформаційні системи» 25 червня оновило програмне забезпечення Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП). Про це йдеться у пресслужбі НАІС.«В рамках проведеного оновлення було здійснено ряд виправлень у роботі функціоналу системи, направлених на покращення роботи користувачів АСВП, зокрема:- реалізовано технічну можливість для органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів та у яких відкриті депозитні рахунки у АТ «КБ «Приватбанк», здійснювати в АСВП контроль за фактичним виконанням надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій (списання), пред’явлених до виконання в електронній формі;- забезпечено відображення на офіційних вебсайтах Міністерства юстиції України, зокрема Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру боржників відомостей, в тому числі контактної інформації, про організацію (приватного виконавця), яка діє на підставі заміщення по іншій організації (приватного виконавця);- на вимогу АТ «Державний ощадний банк України» внесені зміни до структури транспортного файлу-обміну, який використовується під час автоматизованого перерахування коштів з депозитних рахунків та рахунків авансових внесків на рахунки стягувачів в частині збільшення кількості допустимих символів у полі «Номер документа», - сказано у повідомленні.

⚠️КМУ визнав такими, що втратили чинність, розпорядження вiд 2.03.2022 №198-р та вiд 11.03.2022 №212-р, що стосувались забезпечення здійснення розрахунків населення, а також підприємств, установ, організацій в умовах воєнного стану.Зазначеними розпорядженнями було дозволено здiйснення видаткових операцій з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту та визначено умови їх здійснення.Так, розпорядженнями № 198-р та № 212-р передбачалось тимчасово (до припинення чи скасування воєнного стану) дозволити:❌фізичним особам здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100000 (сто тисяч) гривень;❌юридичним особам-боржникам здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти на яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно на такi цiлi:❌виплата заробітної плати в розмiрi не більше 5 мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника юридичної особи-боржника;❌сплата податків, зборiв та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;❌здійснення розрахунків за правочинами — для підприємств та господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі.‼️Втім, 6 травня 2023 року набув чинності закон, яким передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні якщо на кошти боржників накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, то:✅фізичні особи-боржники можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови, що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у визначеному порядку. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;✅юридичні особи-боржники, самозайняті особи можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п'яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.✅Саме тому, з метою приведення нормативно-правових актів КМУ у відповідність до закону №3048 розпорядження № 198-р та № 212-р визнані такими, що втратили чинність.

⚠️Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями обчислення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) здійснюється роботодавцями на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄВ.🔸Закон України № 1404 «Про виконавче провадження» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1404) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.🔸У випадках примусового виконання рішень суду щодо стягнення заробітної плати на користь працівника за час вимушеного прогулу державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання судового рішення у спосіб і в порядку, що визначені виконавчим документом, а отже, і рішенням суду. При цьому нарахування податків, зборів та інших платежів на суми стягнутої заробітної плати працівника Законом № 1404 не передбачено.‼️Таким чином, суми заробітної плати, стягнуті державною виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно з виконавчим листом, не є базою нарахування ЄВ.

👨‍💻Андрій Авторгов: У Литві виконувати судові рішення судовим виконавцям допомагає Інформаційна система грошових обмежень (PLAIS). Рішення про накладення виконавцем арешту на гроші боржника PLAIS направляє в усі банки країни, а також інші фінансові установи (кредитні спілки, системи електронних платежів). Система самостійно списує кошти та переказує їх на рахунки судового виконавця в необхідному розмірі. Якщо грошей на одному з рахунків боржника достатньо для задоволення вимог стягувача, з решти рахунків арешт знімається автоматично.PLAIS приносить користь не тільки виконавцям але й захищає самих боржників. З липня минулого року набули чинності зміни до законодавчих актів, які забезпечують більший захист боржників і таким чином сприяють зменшенню бідності та соціальної ізоляції в країні. Центр реєстрів, у свою чергу, оновив PLAIS таким чином, щоб він автоматично генерував суму коштів, необхідну для задоволення мінімальних потреб кожного окремого позичальника на одному з його рахунків, з якого неможливо списати заборгованість.«Після модернізації PLAIS система автоматично визначає сумумінімальних вимог споживання (МВПД) і передає цю інформацію кредитним установам, щойно виконавці починають стягувати з рахунків боржника. Таким чином, без будь-яких додаткових дій боржника (!!!!!!) на його рахунку є захищена сума коштів для його мінімальних потреб, з якої неможливо стягнути борг», – Самій людині про це не потрібно турбуватися - всі процеси автоматизовані. (с)