Telegram statistics channel - @vyconavec

Увага ⚠️ Другий сенат Конституційного Суду України 13 травня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення щодо неконституційності окремих приписів Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної та касаційної скарги Заявник просив Суд перевірити на відповідність Конституції України ч. 2 ст. 3, пп. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», приписами якого встановлено обов’язок стягувача у виконавчому провадженні сплачувати судовий збір за подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи виконавчої служби за зверненням з апеляційною чи касаційною скаргою на ухвалу судді, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.Розв’язуючи питання порушені в конституційній скарзі, Конституційний Суд України визнав ч. 2 ст. 3, пп. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).Суд констатував, що має місце необґрунтоване втручання в право стягувача на доступ до суду, оскільки особі, яка сплатила судовий збір за подання до суду позовної заяви й отримала доступ до суду та домоглася ухвалення на її користь обов’язкового судового рішення, доводиться додатково (повторно) сплатити судовий збір за здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.Визнані неконституційними в зазначеному аспекті приписи Закону, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

‼️Станом на листопад 2023 року було відкрито лише 764 виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів. Це майже у 600 разів менше, аніж у порівнянні з періодом до початку повномасштабної війни.🔸До змін у законодавстві частими випадками були зловживання зі сторони стягувачів, коли виконавчі написи вчинялись на підставі спірних договорів, без повідомлення боржників та з іншими процедурними порушеннями.Відкриття виконавчих проваджень на підставі таких написів стало масовою проблемою для боржників, а кількість примусових стягнень росла. ⚠️Пік подібних стягнень припав на 2021 рік, коли було відкрито рекордну кількість проваджень за написами нотаріусів — 447 389. Від початку повномасштабного вторгнення кількість стягнень боргів за допомогою такого інструменту почала падати, майже зійшовши нанівець у 2023 році. Це пов’язано із забороною вчиняти нотаріальні написи від березня 2022 року. Єдиним виключенням стали кредитні угоди, посвідчені нотаріально.Вже у липні 2022 було введено заборону загалом відкривати провадження на підставі нотаріальних написів. Тим не менш, за 7 місяців минулого року було зафіксовано 129 744 таких справ.У квітні 2023 можливість примусових стягнень боргів на підставі нотаріальних написів знову повернули — лише для випадків з посвідченими нотаріально кредитними договорами. Однак наразі інструмент подібних стягнень втрачає свою актуальність, але все ж продовжує працювати у більш захищеному форматі для боржників та регульованому зі сторони законодавства.

✅Дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів (оцінка нерухомого майна, визначення черговості звернення на майно боржника), мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними⚠️Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що порушення приватним виконавцем при здійсненні своїх повноважень вимог, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (якщо такі мали місце бути), не тягнуть за собою визнання недійсними результатів електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та, як наслідок, не є предметом розгляду у цій справі. Визначення вартості майна також не входить до предмета доказування у цій справі та не може бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки результати оцінки майна мають окремий, передбачений законом спосіб та порядок оскарження.🔸У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 вказано, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника стосовно проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними.🔸Аналіз Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, дає підстави для висновку про те, що на організатора торгів не покладається обов`язок письмово повідомляти боржника у виконавчому провадженні про призначення торгів і подальший перебіг торгів, а також пересвідчуватися в отриманні таких повідомлень боржником. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 липня 2020 року у справі № 332/3368/17.🔥Ці та інші висновки суду викладені у Постанові КЦС ВС від 30.10.2023 № 278/1419/21

‼️Невиконання впродовж року батьком трьох неповнолітніх дітей обов’язків щодо їх матеріального забезпечення через неможливість працевлаштуватися водієм міжнародних перевезень унаслідок обмеження права чоловіків на виїзд за межі України не є достатньою підставою для непритягнення його до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів (ч. 1 ст. 164 КК України).🔸З таким висновком погодився Верховний Суд, залишивши без змін судові рішення міськрайонного та апеляційного судів. Відповідно до вироку чоловік був засуджений до покарання у виді обмеження волі на 1 рік за те, що протягом року злісно ухилявся від сплати встановлених за рішеннями судів аліментів на утримання трьох дочок. Це призвело до виникнення заборгованості за вказаний період у розмірі майже 175 тис. грн.🔸У касаційній скарзі захисник вказував, що, на його думку, суди не врахували, що обвинувачений мав реальні труднощі з працевлаштуванням, а тому несплата ним коштів на утримання дітей не є злісним ухиленням від сплати аліментів.🔻У своєму рішенні Верховний Суд зазначив, що чоловік не намагався працевлаштуватися в Україні, без поважних причин офіційно не працював, не перебував на обліку в центрі зайнятості й не надавав матеріальної допомоги на утримання дітей.Крім того, жодними об’єктивними даними не підтверджена поважність причин чи вимушеність несплати аліментів. Натомість з установлених у цьому кримінальному провадженні обставин видно, що умисні дії чоловіка фактично полягали у тривалому пасивному ігноруванні виконання покладених на нього обов’язків зі сплати коштів на утримання дітей. І це свідчить саме про злісний характер ухилення від сплати аліментів. Тому посилання в касаційній скарзі захисника на неправильне застосування судами закону про кримінальну відповідальність під час засудження чоловіка за ухилення від сплати аліментів є необґрунтованим.🔥Постанова ККС ВС від 28 вересня 2023 року у справі № 495/922/21

😳4000 доларів США за «безперешкодне вирішення питання» – у Харкові викрито посадовця виконавчої службиЗа даними слідства, у провадженні одного з відділів ДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження про стягнення з жінки боргу у сумі майже 165 000 доларів США та понад 45 000 грн. 🖊У зв'язку з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність жінки вчинення виконавчих дій з примусового виконання по виконавчому провадженню було зупинено. Згодом суд завершив процедуру реалізації майна та закрив провадження у справі про неплатоспроможність жінки. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк, або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.Виконуючи вимогу закону, жінка звернулась до відділу виконавчої служби у Харкові з метою закриття вказаного виконавчого провадження та виключення її з реєстру боржників. 🔥Проте начальник цього відділу виконавчої служби висунув боржниці вимогу. Він вимагав від жінки 4 000 доларів США за безперешкодне закриття виконавчого провадження, на що вона погодилась. Потім підозрюваний додав, що не проти отримати гроші і в українській гривні.Правоохоронці затримали чоловіка під час отримання 154 000 грн у приміщенні виконавчої служби.

⚠️Кількість справ про шахрайство в Україні у 2023 році сягнула історичного рекорду — Опендатабот🔸Як повідомляє платформа відкритих даних «Опендатабот», за вісім місяців цього року було відкрито 59 605 кримінальних проваджень за шахрайство — стаття 190 ККУ. Це більше, ніж за два попередні роки разом. У 2021 році було відкрито 23 847 кримінальних справ, а у 2022 — 32 086.📈Цьогоріч кількість нових проваджень росте місяць до місяця, зазначають аналітики. Так, якщо на початку року, в середньому, 6,7 тисяч нових проваджень проти шахраїв, вже з травня середня кількість відкритих проваджень у місяць складає 8,2 тисячі. Кількість кримінальних проваджень: Січень 2023 - 5842 Лютий - 6996 Березень - 7337 Квітень - 6559 Травень - 8122 Червень - 8039 Липень - 8312 Серпень - 8398🔸Попри зростання кількості відкритих проваджень, кількість справ, що доходить до суду, поменшала.«За 8 місяців 2023 року до суду доходило лише 14% від загальної кількості відкритих проваджень. Для порівняння, у відповідний період 2021 року до суду потрапляло 30% від загальної кількості кримінальних проваджень», - зазначили на порталі.#АндрійАвторговНе дивно. Як приватний виконавець виконавчого округу м. Києва доволі часто отримую звернення щодо можливості примусового виконання рішень судів про стягнення коштів з "одноденних" фірм" метеликів". Шахраї стоврюють або купують ТОВ-ку зареєстровану на підставних осіб, дають оголошення про продаж мінеральних добрив, металопрокату...всього чого можливо, отримують аванс, і на цьому "підприємницька діяльність" закінчується.Ошукане підприємство подає позов до суду, отримує рішення на свою користь, але шахраї отримують кошти не задля того аби їх повернути, навіть у примусовому порядку. Ані грошових коштів ані майна в такого боржника вже давно немає, і окрім видурених коштів ніколи і не було. Причому сама проста, загальнодоступна перевірка боржника показує, що у нього не так давно змінювалась і назва, і учасники, і директор а також є судові справи та виконавчі провадження щодо нього, за аналогічними випадками.Будьте обачні. Звертайтеся до своїх юристів ДО укладення будь якої угоди, а не після настання її сумних наслідків.

​​🙈Повернення легендарної саги: "7 днів на добровільне виконання" (текст проекту Закону) 1️⃣ У статті 26 - абзац другий частини п'ятої замінити абзацами такого змісту: У постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з дня винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення зі стягненням з боржника виконавчого збору. ⚠️Строк на самостійне виконання рішення суду не впливає на строки та порядок накладення арешту на майно (кошти) боржника, встановлені цим Законом.2️⃣ У статті 27 - 1) частину другу викласти у такій новій редакції: Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або 2 вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною п'ятою статті 26 цього Закону для самостійного його виконання.

❗️Посилання ДВС на знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, вірно не прийнятті судом до уваги, так як положення чинного законодавства не встановлюють, що вказані обставини звільняють виконавця, який допустив відповідне порушення закону, від обов`язку зняти арешт з майна у випадку закінчення виконавчого провадження.#Арешт_майна #Дії_бездії⚠️Враховуючи допущене державним виконавцем порушення щодо незняття протягом тривалого часу (майже 10 років) арешту з майна боржника, внаслідок якого було порушено право останнього на мирне володіння його майном, державний виконавець у відповідь на звернення боржника не повинен був обмежуватись доводами щодо знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, а роз`яснити прийнятний та допустимий у межах ситуації, що склалась, механізм усунення відповідного порушення (роз`яснити про можливість вчинення будь-яких виконавчих дій (в тому числі прийняття постанови про скасування арешту) виключно в межах відкритого виконавчого провадження, запропонувати звернутися із заявою про відновлення матеріалів виконавчого провадження, що надасть можливість витребувати копії необхідних матеріалів у тих, у кого вони могли зберегтися), а також сприяти відновленню права боржника, порушеного внаслідок саме бездіяльності державного виконавця. До речі скаржник не посилається на законодавчу заборону відновити виконавче провадження за власною ініціативою в разі звернення боржника із заявою, яка зумовлює таке відновлення (як зазначено у пункті 1.7 цієї постанови така заява 10.06.2022 за вих. №795/23 подавалась АТ "Облтеплокомуненерго" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України).ПОСТАНОВА ВІД 14 СЕРПНЯ 2023 РОКУ CПРАВА № 927/322/14 ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

❗️Належним відповідачем у справі про відновлення доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження є Мін’юст – ВС🔸Позивачка просила суд зобов’язати відповідача відновити їй доступ до АСВП, який вона втратила 24 лютого 2022 року у зв’язку із запровадженням воєнного стану. Через агресію росії відповідач призупинив доступ усіх користувачів до Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України, зокрема до АСВП. Міністерство юстиції України було долучене до справи як третя особа.🔸Як установили суди, позивачка працювала приватним виконавцем у м. Маріуполі Донецької області. У своєму позові вона вказала на те, що перебуває на неокупованій території України, на якій не ведуться бойові дії, тож жодної загрози несанкціонованого доступу до відомостей, що містяться в державних інформаційних ресурсах, у неї немає.🔻Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову. Верховний Суд погодився з їхніми висновками, однак змінив мотивувальну частину рішень.⚠️Право на відновлення доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) надає Міністерство юстиції України, а не Державне підприємство «Національні інформаційні системи», яке є адміністратором реєстрів. До такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом приватної виконавиці до ДП «Національні інформаційні системи» та відмовив у його задоволенні з підстав пред’явлення його до неналежного відповідача 🔗Постанова КЦС ВС від 2 серпня 2023 року у справі № 761/13310/22 (провадження № 61-4779св23).

🤷‍♂️Приватні виконавці мають імідж більш ефективних але мають проблеми у комунікації з Мін’юстомХоча приватних виконавців у п’ятнадцять разів менше за державних, у цілому більшість опитаних стягувачів або їхніх представників (69%) уважає більш ефективними саме приватних виконавців.Такими є результати соціологічного дослідження сфери примусового виконання рішень судів та інших органів в Україні, проведеного на замовлення проекту Pravo-Justice. Звіт було презентовано сьогодні, 8 серпня, у Києві, передає «Закон і Бізнес».Із 2016 року виконанням судових рішень в Україні займаються Державна виконавча служба і приватні виконавці. За ці роки ефективність виконання рішень зросла. Приватні виконавці, попри свою нечисленність, показали себе досить активною професійною спільнотою. При цьому фінансова зацікавленість у результаті стала найкращим мотиватором для того, щоби не затягувати вирішення справ.В той же час, паралельне функціонування двох систем накопичує все більше і більше протиріч.Переважна частина опитаних приватних виконавців критично налаштовані щодо Міністерства юстиції. Вони переконані, що регулятор і влада в цілому:🔸не опікуються ефективністю виконання судових рішень;🔸 упереджено негативно ставляться до приватних виконавців, намагаючись «підловити» їх на порушеннях, які для Державної виконавчої служби не стали би підставою навіть для звичайної догани.⚠️При цьому ані Мінюст, ані будь-який інший державний орган навіть не розглядається як агент змін, що започаткував реформу і відкрив дорогу для тих самих приватних виконавців. Це свідчить про серйозну проблему у комунікаціях між професійною спільнотою та державною владою.🔗Повний звіт можна завантажити за посиланням.