Паша Вржещ

Почався курс Творча Цінність.Сьогодні говорили про те, що нам заважає цінувати себе та свої ідеї. Як відстоювати свою ціну та допомогати клієнтам не наробити дурниць.Як починати знайомство та як закохуватись в свою ідею самого себе та всіх учасників процесу.На цьому наборі ми трохи змінили програму. Перенесли як робити Дизайн Сесію з групи Про на базовий тариф. Дизайн Сесія – унікальна техніка, яку ми розробили в Банді і яка допомагає зробити так, щоб почути клієнта насправді, зробити і з першого разу затвердити ідею. Це наша велика знахідка творчого процесу, якою ми дуже пишаємось.На тариф Про тепер буде більше часу для практики Гра Статусів. Як піднімати, змінювати свій статус або статус інших учасників в будь-яких ситуаціях та перемовинах. Вважаю, що тільки ця одна лекція окупує весь курс. Це змінює кожну зустріч і кожну взаємодію. Коли ти раз побачив, як це працює – вже не зможеш не бачити. Я навчився цьому в Стенфорді на курсі у Дена Клайна і досі в захваті, наскільки це потужно.Кожен раз, коли вже починається навчання – хтось раптом нарешті розуміє: треба було йти. Ми це знаємо і тому тримаємо можливість доєднатись ще пару днів.Приходьте, буде багато користі.https://creativevalue.com.ua—————🪑——————

Ніхто так не знецінює креаторів, як ми самі. Йде постійне зменшення себе, своїх ідей, своїх талантів.Ми не віримо в себе самі, але чекаємо, що хтось інший прийде і повірить у нас. Дасть нам нашу цінність. Розгледить у нас те, що ми самі відмовляємося в собі бачити. Прийде – і нарешті оцінить нас по заслузі. Але цей «хтось» усе ніяк не приходить.Вже завтра Демодень. Будемо самі вчитись та практикувати: 1. Як пояснювати та презентувати креатив:- перші колючі 15 хв- презентувати енергію- створювати словами емоційний об'єм- закінчувати презентацію технікою action plan2. Як відстоювати бажані гроші:- скільки насправді коштує креатив- страх називати великі суми- робота із запереченнями замовника- користь від поганих клієнтів3. Техніка "Прибирання сітки":-створення відчуття спільної гри - слухання великими вухами- залучення замовника до процесу створення 4. Самоцінність:- найдорожча технологія у світі- демпінг себе- внутрішня інфляція- синдром самозванця та грошіУ нас буде 3 години на це.До зустрічі завтра, 31 травня: creativevalue.com.ua/demoday

Гординя, зверхність, егоцентризм. Гординя — це глибинне, внутрішнє переконання в своїй вищості, самозакоханість, яка ставить себе над іншими. Вона часто проявляється в самозамилуванні, відмові визнавати помилки, у презирстві до слабших або «нижчих». Це риса характеру або глибинна установка.Зверхність — це вже зовнішня поведінка, форма вираження. Людина може поводитися зверхньо, демонструвати зневагу або холодність до інших, навіть не усвідомлюючи, що це прояв гордині. Це скоріше стиль спілкування або манера.Гординя — це корінь. Зверхність — це квітка на цьому корені.Цікаво, що людина може бути гордою, але не поводитися зверхньо. І навпаки — може демонструвати зверхність, навіть не маючи глибокої гордині, наприклад, через невпевненість або як захисну реакцію.Якщо гординя — це про вищість, а зверхність — про зовнішнє ставлення, то егоцентризм — це про фокус лише на собі.Егоцентрична людина не обов’язково вважає себе кращою, вона просто не бачить інших. Вона може бути щиро здивована, що в когось інші потреби, інший досвід або точка зору. Це не злісна зверхність, а скоріше наївне або інфантильне сприйняття світу. У дітей це нормально. У дорослих — це незрілість.Гординя: я кращий за вас. Зверхність: я показую, що ви для мене нижчі. Егоцентризм: я — центр світу, все крутиться навколо мене.

Вчорашня Бесіда була живою й глибокою розмовою про те, як людина втрачає контакт із собою і як поступово може його відновити.Цього разу в центрі нашої уваги опинилось спостереження за тим, як наше життя керується неусвідомленими шаблонами: чужими думками, запозиченими бажаннями, страхами, які ми ніколи не перевіряли. Учасники ділилися особистим досвідом: як вони прийшли до свого вибору не логікою, а інтуїтивним прозрінням.Велика частина розмови була присвячена его — тому, як воно формується під впливом випадкових людей, яких ми не обирали: батьків, вчителів, суспільства. Гостре усвідомлення, що більшість із нас вчили жити ті, хто сам не вмів цього робити. Ці голоси досі живуть у нас, створюють внутрішню нейронку, яка приймає рішення замість нас.Ключова лінія Бесіди — пошук автентичного інтересу, справжньої цікавості, яка виникає сама і веде людину глибше до себе. Але на шляху до неї завжди стоїть страх — нав’язаний, соціальний, вивчений. Саме цей конфлікт між внутрішнім покликом і зовнішнім тиском, між живим і соціальним, між «я» і роллю, стає полем дослідження в наших зустрічах.Сперечались про хімію, розбирались, як працює Сонце, чи є в нас свобода волі, і звідки береться бажання зʼїсти морозиво.Дякую всім, хто був. Було класно посидіти поруч із вами. Приходьте ще.

Хорошим ідеям потрібен час.Майже завжди вони з’являються або невчасно, або не зовсім про те, що потрібно тут і зараз. Чому так — не знаю. Просто так виходить.«Верхівки» були саме такими — і невчасними, і не зовсім про те, що просили.Відкрив на гугл-драйві тендерну презентацію, де ми вперше розписали й показали цю ідею. 8 березня 2024 року. Трохи більше року тому.Тоді ідея не потрапила до основної частини — бо не відповідала завданню з брифу.Але ми зібрали окремий блок із чотирьох ідей, щоб показати, як бачимо співпрацю з брендом. Однією з них були «Верхівки».До Великодня залишалося трохи більше місяця. Було зрозуміло: ідею «не за брифом», яка потребує виробництва й припадає на пік тендера, навряд чи хтось візьметься реалізовувати.А зараз, через рік, «Сільпо» втілили «Верхівки». Сьогодні ця ідея виглядає як щось особливе. Але понад рік тому вона була просто ще однією в списку — одним рядком на слайді серед десятка інших.Не втратити хорошу ідею з часом — це окрема креативна сила.У моєму холодному серці є окрема зала слави з опаленням — для команд брендів і агентств, які не гублять сильні ідеї в рутині. Тому що сам я розгубив купу. У якийсь момент стає соромно говорити «о, у мене була схожа ідея».Суть ось у чому: враження від нормальних ідей з часом не змінюється — бо вони не викликають сильних емоцій. Вони завжди просто «ок».А от до справді хороших ідей з часом охолоджуєшся. Спершу вони захоплюють. А потім це відчуття слабшає — і здається, що було просто «ок».Беклог ідей.У мене є кілька світових агентств і команд брендів, за якими я регулярно стежу. Є одна річ, яка повторюється у багатьох — і вона мені дуже подобається.Вони не вигадують ідеї лише під конкретні задачі. Вони вигадують наперед. Просто те, що захоплює. А на сильні ідеї ставлять мітки — під яке завдання, подію чи ситуацію цю ідею можна буде реалізувати.А коли з’являється задача — не починають із нуля. Вони йдуть у беклог і дістають щось, що вже є. І просто чекає свого моменту.Бо хороші ідеї майже ніколи не приходять вчасно. Але якщо їх берегти, то їхній час приходить.

«Дивись, є інша дорога, пішли, покажу.»Я зараз багато розповідаю про Курс Творча Цінність. І перше, що я говорю, що є дуже важливий навик, який ніхто не вміє і ніхто не вчить. Майже ніхто з творчих людей не володіє майстерністю продавати свої ідеї. І ніхто особливо не думає, що це можна змінити. Мені і самому знадобилося 10 років, щоб зрозуміти, що я нічого в цьому не вмію. Звісно, я якось презентував і продавав, мав досвід, бачив, як це роблять менеджери, стратеги, креативні директори. Але воно все було більш-менш однаково стандартне. Нічого видатного. Я думав, що я теж норм, а насправді я просто ніколи і не бачив, що таке круто.Якось, майже випадково, я побачив, як продає ідеї Dan Klein, людина, яка вміє це робити на іншому рівні. Це була якась інша мова, інша форма. Я побачив, як творча людина може продавати творчо. І наскільки це сильно. Не парить, не маніпулює, не кладе обіцянок в рота, а при цьому має всю увагу і авторитет. Як він веде перемовини, як захищає ідею. Як переконує. Вау.В цей день сталося якесь зовсім нове усвідомлення - все не так, як я думав раніше. Не треба притворятися, ховати свою вразливість, видавати з себе експерта, щоб стати успішним. Я побачив, що такий, як я, може залишатися собою і офігенно продавати свої роботи.Потім було багато часу пошуку і навчання. Живучи в Америці, я мав можливість повчитися майстерності особисто у JD. Schramm, David Demarest та Bill Guttentag. Вони круті. Но той перший момент прозріння змінив все. Побачити на власні очі «що може бути зовсім інакше, що є інша дорога», він найбільше вплинув на мій розвиток та зробив і мене, і Банду значно успішнішими.

У поняття "нематеріальне" дуже невдала назва. Назва відштовхується від "матеріального". Наче матерія стає визначальним для іншого. Але те, що ми називаємо "нематеріальним", це не просто відсутність матерії. Це присутність. Присутність іншого роду. Якби був не негативний термін, то, на мою думку, було б менше плутанини.Простір — не називають "непредметністью". І ми всі розуміємо, що таке простір. Він абсолютно реальний для нас. Він реальніший, ніж будь-який предмет, який у ньому з'являється і зникає.Але ми ніколи не зможемо намалювати простір. Ми можемо якось викрутитися і за допомогою об'єктів спробувати зобразити, передати відчуття широти простору, показавши обʼєкти маленькими, чи якось далеко в перспективі. І глядач навіть зможе це відчути, зрозуміти, про що йдеться. Але це все одно будуть об'єкти у просторі, а не сам простір. Куди б ти не вказав пальцем, ти вкажеш на предмет, але не на простір.Ми не в змозі безпосередньо показати чи довести існування простору. В нього немає ваги, немає розміру, немає кольору. Хтось може сказати, що я знаю, що він існує, бо я його бачу. Але ви не бачите сам простір. Ви завжди бачите об'єкти в просторі.І ніхто не приходить до тебе і не питає, чи віриш ти в простір?

Формат текста дуже швидко зникне. Найближчим часом 99% постів будуть написані ші. Це так легко і так дешево, що автори не зможуть встояти перед цим спокусом, а не автори тим більше. Всі канали і блоги почнуть виробляти зі штучного мислезамінника.Як тільки люди усвідомлять, що з імовірністю 99% пост сгенерований повністю або частково – вони змінять до всіх постів ставлення і втратять інтерес. Я і зараз часто ловлю себе на думці це вони самі написали, чи використали чат-жпт?Той 1% людей, що продовжать писати самостійно, не зможуть прорватися через недовіру до всієї текстової категорії.Аудіо також піде за текстом. Досить швидко. Технологія голосу вже занадто добра.Довше всього протримається відео формат. Там, де легше розкрити штучність. Потім, від усього цього стане так нудити, всі наїдяться цього дешевого пластика, цих усіх AI пестицидів і почнеться пошук справжнього смаку.З'явиться особливий попит на Органік мислення. На все, що може передавати людяність автора. На справжність. Мало хто зможе собі це дозволити.

Чи помічали ви, що коли слухаєте лекцію чи подкаст на швидкості 1.25 чи 1.5, то потім майже нічого в голові не залишається?Так, ми наче швидше отримуємо інформацію, але наскільки менше її беремо?Нещодавно я слухав цікаву лекцію, записував інсайти. Десь на половині, збільшив швидкість. І вже потім я звернув увагу на те, наскільки менше інсайтів я виловив у другій частині лекції. Слова чулися, але проходили повз, не залишалися. Наче щось всередині не встигає вимовити «о, ось це цікаво, ось це важливо».Не дарма ми еволюційно дійшли саме до такого природного темпу розмови, як ми розмовляємо. У нас сто відсотків є потенціал і здібність розмовляти набагато швидше, але вона не використовується.Нам потрібні паузи, простір між думками, мікро зависання, щоб матеріал зайшов в нас. Можемо помітити, що навіть у реальному житті, коли людина розмовляє занадто швидко, це починає нас напружувати, інформація не засвоюється, і хочеться, щоб це все скоріше закінчилося.На швидкості 1.25 наш розум одразу відчуває зміну тембру і швидкості як щось тривожне, не глибоке, не важливе. Поспіх у говорінні створює поверхневе слухання. Розум закривається, йому вже не комфортно занурюватися в сенс.Важливі речі люди у реальному житті на такому темпі не говорять. І не слухають.——————Що думаєте? Звертали на таке увагу?

У межах освітнього проєкту «Лекторіум Бойчука» відбудеться лекція Павла Вржеща «Знайти свою справжність».Поговоримо про те, звідки приходять по-справжньому класні ідеї, про радість, творчи муки, талант і ремесло.Подія відбудеться 28 вересня, о 15:00, за адресою м. Київ, вул. М. Бойчука, 32, КДАДПМД ім. М. БойчукаЛекція відбудеться в рамках підтримки Академії після російського ракетного удару у березні 2024, у результаті якого зруйновано один з корпусів. Повністю зруйновано спортивну залу, майстерню монументального й станкового живопису та конгрес-хол. «Лекторіум Бойчука» відбувається у форматі лекцій, творчих зустрічей та воркшопів з відомими дизайнерами, художниками, креативними людьми, з метою залучення ширшої авдиторії до Академії, аби швидше відбудувати корпуси і перезапустити учбовий процес. Будуть проводитися зустрічі з відомими діячами у сферах дизайну, типографії та летерингу, ілюстрації, мистецтва та креативу.Вхід вільний, але за умови обов'язкової реєстрації: https://bit.ly/4avuAZKЗадонатити (за бажанням) на відбудову КДАДПМД ім. М. Бойчука:https://linktr.ee/Boychuka