Чи помічали ви, що коли слухаєте лекцію чи подкаст на швидкості 1.25 чи 1.5, то потім майже нічого в голові не залишається?Так, ми наче швидше отримуємо інформацію, але наскільки менше її беремо?Нещодавно я слухав цікаву лекцію, записував інсайти. Десь на половині, збільшив швидкість. І вже потім я звернув увагу на те, наскільки менше інсайтів я виловив у другій частині лекції. Слова чулися, але проходили повз, не залишалися. Наче щось всередині не встигає вимовити «о, ось це цікаво, ось це важливо».Не дарма ми еволюційно дійшли саме до такого природного темпу розмови, як ми розмовляємо. У нас сто відсотків є потенціал і здібність розмовляти набагато швидше, але вона не використовується.Нам потрібні паузи, простір між думками, мікро зависання, щоб матеріал зайшов в нас. Можемо помітити, що навіть у реальному житті, коли людина розмовляє занадто швидко, це починає нас напружувати, інформація не засвоюється, і хочеться, щоб це все скоріше закінчилося.На швидкості 1.25 наш розум одразу відчуває зміну тембру і швидкості як щось тривожне, не глибоке, не важливе. Поспіх у говорінні створює поверхневе слухання. Розум закривається, йому вже не комфортно занурюватися в сенс.Важливі речі люди у реальному житті на такому темпі не говорять. І не слухають.——————Що думаєте? Звертали на таке увагу?