Telegram statistics channel - @volodymyrboyko

Продовжую розповідати, як внаслідок ліквідації військової юстиції й тотальної корумпованості ДБР та прокуратури розвалюється українська армія:«У жовтні 2023 року, я опублікував на Фейсбуці безневинний допис про те, що Головнокомандувач Збройних Сил України, який ніколи в житті не вивчав правові науки, планує захищати дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата юридичних наук (то пак, доктора філософії в галузі права), Залужний наказав розшукати автора допису й поставив перед командиром бригади умову – або я видаляю це повідомлення, або батальйон, який на той час перебував під Сіверськом, буде перекинути в Авдіївку зі страшними наслідками для особового складу. Виявилось, що Валерію Федоровичу цю дисертацію написали підлеглі, а щоби не ганьбитись на захисті, текст дисертації на тему підтримання дисципліни у військах був засекречений, бо Залужний сподівався, що про його вчені здобутки прогресивне людство довідається лише під час майбутніх президентських виборів. А тут якийсь сержант розповів про чи на найбільших секрет Генерального штабу. Тож довелось мені допис про дисертацію Залужного видалити»https://naspravdi.today/uk/2024/08/22/za-krok-do-katastrofy-prodovzhennia/

Друзі, чи знаєте ви що таке корупція та зловживання службовим становищем в умовах реального конфлікту інтересів? Якщо хто не знає – почитайте ось цей лист, який колишній голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков направив 27 січня 2023 року в 207 окремий батальйон ТрО тодішньому командиру підполковнику Віктору Юшку. На перших двох сторінках свого опусу Новіков розписує, яка користь від його нікчемної установи, що зжирає 800 млн. грн щороку бюджетних коштів на утримання колосального апарату, займаючись координацією розробки проєкту так званої «Антикорупційної стратегії». А на третій сторінці цього безцінного твору пан Новіков просить підполковника Юшка направити до НАЗК у відрядження стрільця 1 стрілецької роти солдата Шабуніна, призваного за мобілізацією, оскільки солдат Шабунін, виявляється, «має виключні знання і досвід, набуті під час роботи та запровадження проєктів у визнаних міжнародним товариством організаціях і проєктів». Таких листів за підписом Новікова було три і ще один – за підписом заступника голови НАЗК Ситника. Зміст усіх чотирьох листів ідентичний – буква в букву, лише різні дати (починаючи з вересня 2022 року). Прізвища підполковника Юшка та солдата Шабуніна замазали чорним кольором у НАЗК перед тим, як надіслати ці листи мені на мій інформаційний запит – мабуть, стало соромно з огляду на те, що залучення військовослужбовців до виконання завдань, не пов’язаних з військовою службою, категорично заборонено й тягне кримінальну відповідальність. Втім, ніяку роботу в НАЗК солдат Шабунін не виконував – це підтверджується ще однією відповіддю цієї богадільні на запит адвоката Ростислава Кравця – натомість проживав удома, займався власним бізнесом і пиячив у київських закладах громадського харчування.Листи Новікова та Ситника військовослужбовець Шабунін передавав командиру 207 окремого батальйону ТрО, де він фіктивно рахувався на службі, виключно для того, щоби пояснити відсутність солдата у військовій частині на випадок, якщо прийде якась комісія з перевіркою і почне рахувати особовий склад по головах. При цьому за час відсутності Шабуніна на службі (а він жодного разу за півтора роки не з’явився в своєму підрозділі) підполковник Юшко нараховував йому грошове забезпечення та додаткову винагороду в розмірі 30 тис. грн на місяць за виконання завдань в умовах воєнного стану. Чому Новіков і Ситник підписували такі листи в інтересах солдата Шабуніна, а не, наприклад, солдата Шерембея, який також фіктивно рахувався на службі в 207 окремому батальйоні ТрО і який також жодного разу не з’явився в своєму підрозділі, думаю, пояснювати не треба – тому що Шабунін є товаришем по пляшці Новікова та Ситника. Іншими словами, Новіков та Ситник, зловживаючи службовим становищем і наносячи державі майнову шкоду, діяли в умовах реального конфлікту інтересів. Втім, новопризначений голова НАЗК Віктор Павлущик так не вважає: на моє звернення НАЗК відповіло, що жодних підстав для проведення службового розслідування немає, оскільки Новіков і Ситник, бачте, діяли на законних підставах, нічого не порушували і не мали ніякого конфлікту інтересів. А це означає, що доведеться мені звертатись у НАБУ на предмет притягнення до кримінальної відповідальності не тільки Новікова та Ситника, але й Павлущика.

Читацька громадськість вже не раз запитувала, чи можна «поставити на потік» виявлення шабулянтів, тобто військовослужбовців, які фіктивно оформлені на військову службу, отримують грошове забезпечення від Збройних Сил України або Національної гвардії, але, насправді, проживають вдома й займаються бізнесом чи концертною діяльністю.Найяскравішими зірками шабунінгу, є, безсумнівно, приватний підприємець Віталій Шабунін, який, власне, і дав назву цьому кримінальному явищу (нагадую, що ч. 4 ст. 409 КК України за шабунінг в умовах воєнного стану передбачено позбавлення волі на строк від 5 до 10 років), квартирний злодій Дмитро Шерембей, співак ротом Святослав Вакарчук, артист Молодого театру Олексій Тритенко та бой-френд міністра Камишина Ярослав Олійник. Але, насправді, шабулянтів – тисячі. Практично у кожній військовій частині є десятки військовослужбовців, яких безпосередні командири в очі не бачили. Як приклад я наводив 67 окрему механізовану бригаду, де фіктивно рахується на службі старший солдат Олійник, який навіть поцупив зброю, отриману Україною з щедрот американських платників податків. У деяких взводах цієї бригади з 30 чоловік у наявності 12-13, а решта прикомандировані до київських ресторанів «до окремого розпорядження». Тому нема нічого дивного, що 67 омбр здала позиції під Часовим Яром – шабунінг деморалізує армію, породжуючи у фронтовиків відчуття глибокої несправедливості та масове дезертирство. Оскільки шабулянтів – тисячі, при цьому, як показує історія з Шабуніним, Вакарчуком чи тим же ж Олійником, ніхто їх притягувати до кримінальної відповідальності не збирається, то було б доцільним створити публічну базу даних (мені вже пропонували ІТ-шники допомогу), яку наповнювати на підставі повідомлень військовослужбовців та інформації з соцмереж. Наприклад, з’явилось інтерв’ю директора театру ім. Франка Ніщука, де той розповідає, як він з перших днів війни на фронті, що не заважало йому грати в театрі в Києві, бо «командир відпускав на репетиції та спектаклі» – прізвище Ніщука заноситься у відкриту базу даних і починається робота з направлення запитів стосовно обставин проходження ним військової служби. Як тільки вдається встановити прізвище командира, який «відпускав на репетиції та спектаклі» – повідомлення в ДБР з одночасним оскарженням до суду бездіяльності слідчого. Потім – регулярні (хоча б 2 рази на тиждень) скарги на бездіяльність слідчого та прокурора, звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і т.п. От тільки хто цим буде займатись? Я спроможний здійснювати супровід максимум трьох шабулянтів – Шабуніна, Шерембея та Олійника. І то лише тому, що частину роботи взяв на себе адвокат Ростислав Кравець, який оскаржує до суду бездіяльність слідчих. А мені пишуть у коментарях, що я продався Татарову тому, що я займаюсь Шабуніним і нічого не пишу про якогось невідомого мені артиста 95 кварталу, який десь там фіктивно служить. Я пропонував коментаторам – займіться ви цим артистом. Але дурних немає – усі чекають, що одна людина, яка сама служить, буде викривати тисячі шабулянтів. Так не буває. Власне, у цьому й полягає головний принцип громадянського суспільства, що зі злом бореться вся громада, при цьому бореться не з метою заробітку, як професійні громадські активісти, а за покликом сумління й у вільний від основної роботи час.

Пригадую, як кілька років тому зі мною судились два ображених герої моїх публікацій у сподіванні захистити спаплюжені честь і гідність. І що ви думаєте? – Один з них, який вимагав 100 тис. грн. на компенсацію завданої йому моральної шкоди, раптово помер і провадження було закрито через смерть позивача, другий потрапив у СІЗО, після чого позов був залишений без розгляду через неодноразову неявку в судове засідання позивача або його представника. Був ще один, який мені погрожував фізичною розправою, – той також раптово помер. Тож я замислився: оскільки люди, що намагаються мені зробити капості, регулярно потрапляють у прикрі халепи, як би чого не трапилось з колишнім начальником штабу АТЦ при СБУ генерал-майором Геннадієм Кузнецовим, колишнім старшим слідчим прокуратури Київського гарнізону Сергієм Кулакевичем, екс-прокурором прокуратури Київського гарнізону Юлієм Мунтяну та його колишнім керівником Валерієм Массалітіним. Померти вони чи навряд помруть, але опинитись у слідчому ізоляторі через зв’язок з Андрієм Наумовим, колишнім фактичним керівником СБУ, запідозреним у державній зраді, можуть запросто. Бо життя таке бентежне, як казав їжак, злазячи з кактуса…

Соцопитування: Шабунін користується іміджем «антикорупціонера» у корисливих цілях — ЗМІ Українці не довіряють так званим «антикорупціонерам». Це показало свіже соцопитування, проведене Українськоюсоціологічною платформою.Так, Віталій Шабунін має найбільший відсоток недовіри. Зокрема, 25% українців вважають, що він використовує образ «антикорупціонера» з власною корисливою метою. Для порівняння, журналіста Дениса Бігуса підозрюють у корисливих цілях 12,4%. Нагадаємо, що Шабунін раніше потрапив у низку скандалів. Зокрема, він числиться бойовим медиком і отримує надбавки за службу, насправді гуляючи в Києві.  При цьому ДБР розслідує низку кримінальних справ по ньому: щодо ухилення від мобілізації, підробку документів НАЗК, незаконне використання гуманітарки та привласнення джипу Nissan Pathfinder, який волонтери передали для ЗСУ. А нещодавно очолюваний Шабуніним Центр протидії корупції стверджував, що саме вони використали «напрацьовані контакти» для отримання Україною винищувачів F-16.🇺🇦Реальна Війна

Країна повинна знати своїх героїв! Завдяки скромному слідчому Третього слідчого відділу Теруправління ДБР у Києві Роману Коломійцю Україна, нарешті, отримала довгоочікувані винищувачі F-16.Слідчий Коломієць, який впродовж майже 8 місяців саботує розслідування кримінального провадження відносно військовослужбовця за мобілізацією Шабуніна, досі не відправив дезертира в СІЗО зовсім не тому, що Шабунін допомагає попсуй-міністру Умєрову та його раднику Кирилу Тимошенку розкрадати кошти Міністерства оборони. Насправді Роман Реневич, дбаючи про державні інтереси, дав можливість «бойовому медику» Шабуніну замість того, щоби ходити на допити, займатись постачанням F-16. Про свій спільний з Коломійцем успіх ухилянт від військової служби Шабунін розповів у Телеграм-каналі, пояснивши, звідкіля в Україні взялись перші шість американських винищувачів – виявляється, США передали літаки завдяки Шабуніну та його бойовій подрузі Каленюк, які вели довгі перемовини з американською адміністрацією. А якби Роман Реневич повідомив Шабуніну про підозру чи, не приведи господи, наклав би арешт на автомобіль, придбаний волонтерами для ЗСУ, який Шабунін поцупив у 207 окремому батальйоні ТрО, то Україна залишилась би без F-16.Дякуємо Державному бюро розслідувань і особисто слідчому Роману Коломійцю за мирне небо над головою!

Під рубрикою «хазяйкє на замєтку».Вже сім з половиною місяців я чую від знайомих, мало знайомих і взагалі незнайомих прокурорів, що керівник Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Артем Новов не має ну ніякої можливості примусити слідчого Третього слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, Романа Коломійця розслідувати кримінальне провадження щодо витівок військовослужбовців за мобілізацією Шабуніна та Шерембея, а також колишнього командира 207 окремого батальйону ТрО підполковника Юшка, який їх фіктивно оформив на службу й виплачував грошове забезпечення та додаткову винагороду при тому, що вони жодного разу за півтора роки не з’явились у своїх підрозділах. Мовляв, не хоче Роман Реневич виконувати вказівки прокурора й нічого з цим не поробиш – немає на нього управи.У порядку ліквідації прокурорської безграмотності розповідаю, що за невиконання посадовою особою законних вимог прокурора стаття 185-8 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. І якби Новов був би керівником прокуратури, а не порожнім місцем, прокурор Балійчук кожного тижня складав би на слідчого Коломійця адмінпротокол і направляв би його до суду. Як приклад можу навести постанову судді Хмільницького міськрайонного суду від 10.05.2018 року у справа № 149/445/18. https://reyestr.court.gov.ua/Review/73956878«У порушення вимог ч. 4 ст. 40 КПК України старший слідчий слідчого відділу Хмільницького відділення поліції Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області Короліщук С.В., отримавши письмові вказівки прокурорів у кримінальних провадженнях № 12016020330000898 від 02.12.2016 та № 12015020330000774 від 07.11.2015, достовірно знаючи вимоги чинного законодавства щодо обов'язковості виконання вказівок прокурора, наданих у письмовій формі, не оскаржуючи їх прокурору вищого рівня, умисно їх не виконав та не надав інформацію про результати їх виконання у термін до 11.02.2018 у кримінальному провадженні № 12016020330000898, до 30.12.2017 у кримінальному провадженні № 12015020330000774, при цьому продовжував ухилятись від виконання законних вимог прокурора, про що свідчить не проведення жодної слідчої (розшукової) дії та неприйняття жодного процесуального рішення з моменту отримання письмових вказівок прокурора, тобто у кримінальному провадженні № 12016020330000898 з по 13.02.2018, у кримінальному провадженні № 12015020330000774 з 12.12.2017 по 15.02.2018. Таким чином, старший слідчий слідчого відділу Хмільницького відділення поліції Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій Короліщук С.В. порушив вимоги ст. 25 Закону України «Про прокуратуру», ч. 1 ст. 36, ч. 4 ст. 40 КПК України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-8 Кодексу».Щоправда, його честь, визнавши слідчого Короліщука С.В. винним, звільнив його від відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Але якби в Шевченківський райсуд Києва надійшло кілька адмінпротоколів стосовно слідчого Коломійця Р.Р., то Роман Реневич опинився б перед вибором – або він починає виконувати вказівки прокурора, або йде шляхом лейтенанта Баканова й везе 2 тисячі доларів у Раду адвокатів Полтавської області, щоби отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Знову звертаюсь до слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві, Романа Коломійця, який сім з половиною місяців нужденно розслідує кримінальне провадження за фактами злочинів, скоєних військовослужбовцем за мобілізацією Шабуніним. Романе Реневичу, хочу поділитись радісною новиною: Ви можете легко заробити 10 тисяч гривень – достатньо взяти участь у конкурсі, оголошеному так званим «Центром прав людини «Зміна», на тему «переслідування представників громадянського суспільства в Україні, включно з правозахисниками, активістами, журналістами та блогерами».Переконаний, що Ваша стаття про те, як татарівське ДБР переслідує громадського активіста Шабуніна, посяде перше місце – і 10 тисяч гривень заслужено опиняться у Вашій кишені. Тим більше, що колектив «Центру прав людини «Зміна» в повному складі – а це п’ять професійних громадських активістів, які ніде не працюють і живуть лише на подаяння американського та чеського посольств – підписався під петицією з вимогою припинити кримінальне переслідування Шабуніна.Подивіться лише на їхні натхненні обличчя, хіба ці люди можуть брехати? Ви тільки почитайте, як називаються їхні посади: «радниця зі стратегічних комунікацій», «тіктокерка», «аналітик-дослідник проєкту з документування тортур». Уявляєте, як вони сприймуть Вашу розповідь про тортури, які в татарівському ДБР зазнає військовослужбовець за мобілізацією Шабунін? – Запевняю, що ридатимуть. На крайній випадок, якщо Ви не маєте хисту до красного письменства, беріть мене в співавтори – гонорар поділимо навпіл. Погодьтесь, 5 тисяч гривень також на дорозі не валяються.

26 і 27 липня 2024 року колишній міністр інфраструктури, а нині – офіцер ЗСУ майор Володимир Омелян, який тримає оборону в м.Сарни Рівненської області в складі 104 окремої бригади ТрО, має виконувати відповідальне бойове завдання в Києві. Він запрошений на семінар, який проводить Aspen Institute Kyiv за участю професійних громадських активістів, голови НАЗК, директора НАБУ та суддів Конституційного Суду України, де майор Омелян виступить на тему доброчесності.Володимир Омелян – відомий фахівець з питання доброчесності, що можуть засвідчити військовослужбовці 206 і 251 окремих батальйоні ТрО та 241 і 104 окремих бригад ТрО, де 25 серпня 2023 року слідчі Третього слідчого відділу ТУ ДБР у м.Києві проводили обшуки в кримінальному провадженні, зареєстрованому за фактом ухилення Омеляна від військової служби, незаконного отримання додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях і незаконного отримання ним посвідчення учасника бойових дій. Обшуки були проведені одночасно у Вишгородському районі Київської області, за місцем тимчасової дислокації 206 об ТрО, де Омелян рахувався на службі з кінця лютого до середини жовтня 2022 року; у Каневі, за місцем тимчасової дислокації 251 об ТрО, у складі якого Омелян у березні 2023 року, начебто, захищав Бахмут; у Києві, де знаходилась 241 обр ТрО, до складу якої входять 206 і 251 батальйони; у Сарнах, де дислокувалась 104 обр ТрО, у який Омелян рахувався на час проведення обшуків, а також за місцем проживання командира 104 обр ТрО та самого Омеляна.Фабула справи дуже проста: у березні 2023 року 251 об ТрО (це – той самий батальйон, де заступником начальника штабу «служив» колишній генеральний, прости господи, прокурор Юрій Луценко та фіктивно рахувався кулеметником екс-нардеп Єгор Соболєв) отримав наказ висунутись з Канева під Бахмут. Довідавшись про це, Юрій Віталійович взагалі відмовився прибути у військову частину з відпустки, яку він проводив у Києві на телеканалах Порошенка, а начальник групи планування штабу майор Омелян прибув. І навіть мужньо воював – щоправда, лінія його особистого фронту проходила не далі готелю в Краматорську, де Омелян проживав: як засвідчила інформація, отримана від оператора мобільного зв’язку, телефон Омеляна жодного разу не з’явився не тільки на основному командному пункті батальйону, але навіть на запасному, у глибокому тилу. Втім, це не завадило начальнику штабу 251 об ТрО нарахувати Омеляну додатково 100 тис. грн на місяць «за безпосередню участь у бойових діях» і видати Омеляну довідку ф.6 для отримання посвідчення УБД.У ході обшуків були допитані військовослужбовці штабу 251 об ТрО, які здали Омеляна з потрухами й підтвердили, що під час перебування на Бахмутському напрямку вони його в очі не бачили. А під час обшуку вдома в пана майора були знайдені дві гранати Ф-1, очевидно, вкрадені Омеляном у військовій частині, походження яких екс-міністр пояснити не зміг. Після чого в ЄРДР був внесений ще один епізод – за ст.263 КК України. Лише після того, як у Омеляна вдома були знайдені вкрадені гранати, екс-міністр зрозумів, що безплатно справу закрити не вдасться. І не помилився. З вересня 2023 року, після того, як він задовольнив апетити керівництва ДБР, його більше слідчими діями не турбували.До речі, завдяки недавньому затриманню детективами НАБУ прокурора Офісу генерального прокурора Гунька ми тепер знаємо, скільки коштує закрити справу в ДБР – 170 тис. доларів США, з яких частина грошей йде заступнику генпркокурора Войтенку, частина – директору ДБР Сухачову та першому заступникові директора ДБР Удовиченку, частина – начальнику відділу ДБР. Заносиш у ДБР або Офіс генпрокурора 170 тисяч «зелених» – і можеш їхати на семінар Aspen Institute Kyiv виступати перед директором НАБУ і головою НАЗК з лекцією на тему доброчесності. Хоча, Омеляну, напевно, довелось заплатити більше, бо треба було ще й позолотити ручку правнукам Дзержинського, за матеріалами яких у ДБР було розпочато кримінальне провадження.

Друзі, трапилось чудо: після моїх неодноразових публічних нагадувань Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону, нарешті, надіслала відповідь на одну з моїх численних скарг щодо бездіяльності слідчого Третього слідчого відділу ТУ ДБР у м.Києві Романа Коломійця. Як знає вся країна, Роман Реневич під процесуальною орудою прокурора Руслана Балійчука вже понад сім місяців робить вигляд, що розслідує кримінальне провадження відносно військовослужбовця за мобілізацією Шабуніна, який за півтора роки служби в 207 окремому батальйоні ТрО жодного разу не з’явився у своєму підрозділі, натомість рахувався «прикомандированим до НАЗК», пиячив у столичних закладах громадського харчування й навіть поцупив автівку, придбану волонтерами для ЗСУ. У справі, яку можна було б за два місяці направити до суду, і кінь не валявся, натомість Роман Реневич чудить без баяна – наприклад, він кілька місяців не розглядав клопотання одного із заявників у справі, Ростислава Кравця, допитати мене як свідка, а після того, як суд зобов’язав слідчого Коломійця розглянути клопотання Кравця, Роман Реневич виніс постанову про відмову в задоволенні клопотання. І це при тому, що саме я викрив військовослужбовця Шабуніна в скоєнні низки злочинів проти встановленого порядку несення військової служби і є заявником у шести епізодах з восьми, з яких складається кримінальне провадження.І ось, нарешті, схаменулась прокуратура. «Вказане кримінальне провадження складається з кількох кримінальних правопорушень, розпочатих в тому числі і за вашими заявами», – пише мені перший заступник керівника Київгару Дмитро Вербицький (ну і дав же ж бог ім’я та прізвище), який не усвідомлює, що кримінальне провадження не може складатись з правопорушень, а правопорушення, вчинені Шабуніним, якщо й були розпочаті, то виключно через його кримінальні нахили та дурне виховання, а не за моїми заявами. Я вже не кажу про граматику. «З матеріалів кримінального провадження вбачається, – продовжує свою повість перший заступник керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, який не дружить з комами й не знає правило чергування «у» з «в» – що слідчим в ході здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження не забезпечено проведення слідчих (розшукових) дій спрямованих на встановлення всіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України, у зв’язку з чим слідчому надано письмові вказівки, в тому числі щодо допиту Вас як свідка», А далі Дмитро Володимирович розповідає, що слідчий Коломієць, відмовившись виконати вказівку прокурора, виніс постанову про відмову в допиті мене як свідка і що пан перший заступник керівника прокуратури не вбачає в цьому нічого дивного: мовляв клопотання про мій допит заявив Кравець, а не я, а тому я не маю права скаржитись у прокуратура на постанову слідчого.З цього приводу я хотів би пояснити пану Вербицькому, що постанова слідчого Коломійця з відмовою мене допитати як свідка підлягає скасуванню не тому, що її оскаржую я, а не адвокат Ростислав Кравець, а тому, що ця постанова є незаконною. Прокурор, Дмитре Володимировичу, має здійснювати свої повноваження процесуального керівника незалежно від наявності скарг заявника чи інших учасників кримінального провадження – це я так, до відома.І, по-друге. Дмитре Володимировичу, а до чого тут Ви? Моя скарга була, взагалі-то, адресована керівнику групи прокурорів у цьому провадження Балійчуку. Ось нехай він і підписує відповідь. А Вас тут не стояло – Ви, Дмитре Володимировичу, не маєте права навіть читати матеріали кримінального провадження, якщо не входите в групу прокурорів. Тому краще виконуйте свої обов’язки за адміністративною посадою – наприклад, організуйте в Київгарі заняття з українського правопису.