Telegram statistics channel - @volodymyrboyko

🕵️‍♂️🧡🧡🧡🧡🧡🧡 повідомляєКерівник Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Дмитро Вербицький може бути причетним до вчинення злочину.Як повідомляють наші джерела, 19 лютого співробітники 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Харківщини прямо звинуватили прокурора у "зливі" оперативних матеріалів щодо можливого продажу палива військовими з 218-го об'єднаного центру забезпечення ( Харків, в/ч А1361). Йдеться про КП №12026220000000105, яке відкрили 28 січня 2026-го відносно командира частини та двох співучасників. За даними наших джерел, фігуранти провадження якимось чином отримали інформацію не тільки, що за ними слідкують поліцейські, але і місця встановлення прихованих камер, які були демонтовані зловмисниками вночі. При цьому один з фігурантів оперативно госпіталізований задля уникнення спостереження. Після вчорашнього конфлікту з правоохоронцями, безпосередній керівник Вербицького — керманич спецпрокуратури Східного регіону Микола Синельников з 20 лютого відправив його у відпустку на 2 тижні. Останній, не чекаючи на офіційне рішення, поїхав до Києва вже в обід 19 лютого. Нагадаємо, що відносно прокурора розпочато декілька перевірок.💼☝️☝️☝️ Дмитро Вербицький📞@ABleaks_bot☑Долучитись🧠 [email protected]

Якщо хто не читав мою статтю про унікальну правосвідомість та глибокі юридичні знання судді Верховного Суду (без слова «України») Сергія Бурлакова, обраного членом Вищої ради правосуддя, – дуже рекомендую це зробити. Стаття розміщена на сайті з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів» ось за цим покликанням:https://volodymyrboyko.wordpress.com/2026/02/14/palata-6/ і дає уявлення про те, на яких смітниках в Україні добирають жерців Феміди.До призначення в травні 2019 року суддею Верховного Суду Бурлаков жодного дня не працював в судовій системі й був «науковцем» – захистив дисертацію на тему «Кінематографічний твір як об'єкт права інтелектуальної власності». І ось цей «науковець» тепер займається тим, що допомагає суддям уникнути відповідальності за вчинення кричущих дисциплінарних проступків. Зокрема, Бурлаков намагався заблокувати розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Кіровського райсуду Кропивницького Олексія Галагана, який не тільки не пройшов кваліфікаційного оцінювання, але й був затриманий поліцією за кермом автомобіля в стані алкогольного сп’яніння. Щоби уникнути звільнення, Галаган фіктивно мобілізувався, а член ВРП Бурлаков, будучи доповідачем, намагався взагалі зняти питання з розгляду. А коли це не вдалось, прохав дати йому час на «вивчення судової практики».Тепер Бурлаков врятував від звільнення суддю-аферистку з Полтави Ларису Гольник, яка займається антиукраїнською пропагандою, публікує в соцмережах наклепи та брудну лайку на українських військовослужбовців, публічно обпльовує правоохоронні органи, виправдовує дезертирів і ухилянтів від військової служби й навіть відкрито поширює на своїй фейсбук-сторінці писанину російських пропагандистів Замдиханова, Гальської та Карацевцева, які оспівують «спеціальну військову операцію» проти нашої держави. Розглянувши дисциплінарну скаргу на Гольник, Бурлаков дійшов висновку, що ганебна діяльність цієї «активістки» та «викривачки корупції» (суддя-аферистка називає себе саме так) є проявом «свободи слова».

Все забуваю спитати в керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка. Олександре Васильовичу, у протоколах проведення НСРД відносно колишнього керівника САП Назара Холодницького (Ви, напевно, їх також читали – це коли Ваші друзі Ситник і Гуцуляк приліпили мікрофон до стінки акваріума в кабінеті Холодницького) є один епізод, датований 9 лютого 2018 року. У ході розмови Холодницький повідомляє керівнику відділу САП Сергію Козачині, що народний депутат України Сергій Лещенко викритий на отриманні хабаря в розмірі 20 тис. доларів США – гроші Лещенку передали замовники однієї справи, яку розслідувало НАБУ, за те, щоби він коментував цю справу в потрібному для замовників світлі.У наступному САП внесло в ЄРДР повідомлення про отримання народним депутатом Лещенком неправомірної вигоди (на ці гроші Сергій Анатолійович придбав собі квартиру в центрі Києва вартістю 350 тис. доларів США), щоправда вже за іншим епізодом – Лещенку були сплачені кошти за втручання в перебіг виборів президента США в 2016 році, точніше, за те, що він разом з Ситником, Трепаком, Мусаєвою і Заліщук роздмухував істерику навколо керівника виборчого штабу Дональда Трампа Пола Манафорта (як Ви пам’ятаєте, під час зустрічі Нового 2019 року п’яний Ситник вихвалявся перед представником аграрного магната Бахматюка, що він у такий спосіб разом з Лещенком допомагав на виборах Гілларі Клінтон).Так ось, маю до Вас запитання – у якому стані перебуває розслідування кримінального провадження за фактом отримання неправомірної вигоди нинішнім членом Наглядової ради «Укрзалізниці»? Сподіваюсь, Ви особисто будете вносити клопотання про обрання Лещенку запобіжного заходу?Підписатися на «Записки пасквілянта»

Під рубрикою «Зека геть!»18 лютого 2026 року о 10:00 в Печерському районному суді Києва відбудеться чергова спроба відкрити підготовче засідання в кримінальному провадженні по обвинуваченню колишнього солдата 207 окремого батальйону ТрО Шабуніна в шахрайстві та ухиленні від військової служби і колишнього командира цього батальйону Юшка в зловживанні службовим становищем (справа №757/53663/25-к, суддя Соловйов О.Л.)Обвинувальний акт щодо Шабуніна та Юшка прокурор направив у суд ще 29 жовтня 2025 року, але вже 4 місяці поспіль Шабунін влаштовує спектаклі з метою затягнути розгляд справи – подібно до того, як він упродовж вже 8 років затягує розгляд кримінальної справи в Дніпровському районному суді Києва, де його судять за побиття мармизи так званому «блогеру і журналісту» Філімоненку.Перший раз підготовче засідання в справі по обвинуваченню Шабуніна в Печерському райсуді Києва відкрила суддя Константінова 5 листопада 2025 року. Але Шабунін заявив Константіновій відвід на тій підставі, що вона раніше обирала запобіжний захід голові правління «Укренерго» Кудрицькому і через те Шабунін, бачте, не вірить у її неупередженість.Суддя Гридасова задовольнила заяву Шабуніна про відвід судді Константінової. При цьому Гридасова в ухвалі зазначила, що жодних підстав для відводу судді Константінової немає. У зв’язку з цим я направив до Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу стосовно судді Гридасової.Після повторного авторозподілу обвинувальний акт надійшов на розгляд судді Соловйова, який призначив попереднє засідання в справі аж на 22 січня 2026 року. Але в судове засідання не з’явився обвинувачений Юшко. Суддя Соловйов замість того, щоби змінити запобіжний захід Юшку, який порушує покладені на нього судом обов’язки, зокрема систематично пиячить, з’являється в громадських місцях у вигляді, що ображає людську гідність, та керує автотранспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння, переніс засідання на 10 годину 18 лютого 2026 року.Також нагадую, що я подав дисциплінарну скаргу стосовно судді Соловйова до Вищої ради правосуддя, оскільки «його честь» явно порушує розумні строки розгляду справи.Підписатися на «Записки пасквілянта»

Передаю палкі вітання старшому детективу НАБУ Родіону Геннадійовичу Бірюкову, який справедливо вважається символом глибоких юридичних знань і високої правосвідомості, притаманних професійним борцям з корупцією.Як пам’ятає читацька громадськість, Родіон Геннадійович з листопада 2024 року все ніяк не може примусити себе розслідувати кримінальне провадження №52024000000000420 від 12.08.2024, зареєстроване за моєю заявою за фактом зловживання екс-головою НАЗК Новіковим і колишнім заступником голови НАЗК Ситником службовим становищем в інтересах військовослужбовця, призваного за мобілізацією, Шабуніна. Це – те саме кримінальне провадження, матеріали якого старший детектив НАБУ Бірюков скопіював і передав своєму дружку Рокуню в сподіванні допомогти Шабуніну уникнути кримінальної відповідальності за шахрайство та ухилення від військової служби. Натомість Родіон Геннадійович усі сили, які в нього залишаються після читання моїх пасквілів, віддає розслідуванню кримінального провадження №42025000000000706 від 19.08.2025 стосовно витівок народної депутатки Анни Скороход. Але, судячи з матеріалів справи, сил у нього небагато. Розуму – ще менше. Зокрема, старший детектив НАБУ Бірюков додумався подати у ВАКС клопотання про арешт майна Скороход без без відома народної депутатки й без виклику її в судове засідання. І це при тому, що є спеціальна норма – ч. 2 ст. 482-2 КПК України – якою встановлено, що клопотання про проведення будь-яких слідчих дій стосовно народного депутата України, окрім проведення НСРД, розглядається слідчим суддею за обов’язкової участі народного депутата України.А тепер, друзі, я вам розповім, звідкіля мені відомі подробиці цієї кримінальної справи. Річ у тім, що Родіон Геннадійович листується з підозрюваною Скороход. Не подумайте нічого дурного – листування відбувається цілком офіційно, Анна Костянтинівна направляє свої заяви та клопотання на офіційну поштову скриньку НАБУ [email protected] , а щоби старший детектив Бірюков менше відволікався від спілкування з Рокунем, копію свого листування народна депутатка донедавна відправляла на особисту поштову скриньку Родіона Геннадійовича, яку їй допоміг виявити в нетрях інтернету штучний інтелект. Нехай ця історія буде уроком тим, хто думає, що так званий штучний інтелект вміє думати – насправді, ця програма лише переглядає інформацію в інтернеті за певними ключовими словами й намагається встановити логічний зв’язок між фактами, які зовсім не обов'язково між собою якось пов’язані.Не буду томити читачів. Тільки сядьте зручніше. Штучний інтелект, дійсно, знайшов для Анни Скороход адресу електронної пошти, яка регулярно згадується в офіційних повідомленнях поруч з прізвищем Бірюкова. Але це була моя електронна пошта.Таким чином, я тривалий час читав листування між Скороход і Родіоном Геннадійовичем і дивувався інтелектуальному рівню Бірюкова. Аж доки мені це не набридло і я не відповів на одне з клопотань Скороход, відправлених у НАБУ: «А Ви впевнені, що повідомлення призначено мені, а не старшому детективу Родіону Геннадійовичу Бірюкову, який дурнем народився й дурнем помре?»Народна депутатка спочатку не зрозуміла, що означає ця фраза й продовжувала надсилати мені копії свого листування з НАБУ. Лише наступного дня до Анни Костянтинівни, нарешті, дійшло, що поштова скринька Родіона Геннадійовича чи навряд називається «Volodymyr Boiko» – Бірюков так би не назвався навіть з метою конспірації.До речі, Родіоне Геннадійовичу, я оскаржив до суду постанову слідчого ДБР про закриття кримінального провадження, яке було зареєстровано у зв’язку з тим, що Ви скопіювали для Рокуня матеріали кримінального провадження. Буду тримати Вас у курсі.Підписатися на «Записки пасквілянта»

Нові корупційні вершини подолала Вища рада правосуддя.21 січня 2026 року Друга дисциплінарна палата ВРП вирішувала неординарне питання: чи може суддя Шевченківського районного суду міста Полтава Лариса Гольник займатись політичною пропагандою, поширювати в соціальних мережах наклепи та брудну лайку на українських військовослужбовців, публічно обпльовувати правоохоронні органи та виправдовувати дезертирство й ухилення від військової служби? На цю унікальну суддю подано вже понад 20 дисциплінарних скарг, але Гольник продовжує публікувати наклепи на учасників бойових дій і відкрито поширює на своїй фейсбук-сторінці писанину російських пропагандистів Замдиханова, Гальської та Карацевцева, які оспівують «спеціальну військову операцію» проти нашої держави.Якби щось подібне утнув інший суддя, то він би моментально був позбавлений мантії, оскільки, як зазначено в абзаці другому преамбули до Кодексу суддівської етики, судді України вважають, що зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку із чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці. А відповідно до статті 21 Кодексу суддівської етики, користування суддею соціальними мережами має бути стриманим, поміркованим та обережним – суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади.Але тут випадок особливий: Гольник належить до галасливого племені «соросят» і разом з Шабуніним, пасинком екс-першого заступника міністра юстиції Жернаковим та членом ВРП Маселком засвоює гранти «на розвиток правосуддя». Покарати Гольник – це поставити під загрозу не тільки майбутні доходи Шабуніна, Жернакова й Маселка, але й перспективу заробляти на грантах тих членів ВРП, які себе також вважають професійними «громадськими активістами» – це Григорій Усик, Микола Мороз, Максим Савʼюк, Олексій Мельник, Тетяна Бондаренко, Юлія Бокова, Алла Котелевець, Віталій Махінчук і Олена Ковбій.Тому, як встановив член ВРП Сергій Бурлаков, суддя Гольник має повне право займатись антиукраїнською пропагандою та публічно вимагати безкарності для дезертирів і ухилянтів від військової служби – мовляв, це є проявом «свободи слова».Докладніше про те, як члени Вищої ради правосуддя допомагають продавати Батьківщину розповідається в моїй статті «Дисциплінарна палата №6», що побачила світ на сайті з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів». https://volodymyrboyko.wordpress.com/2026/02/14/palata-6/Хто ще не підписався на оновлення мого сайту – рекомендую це зробити, оскільки найближчим часом вийде продовження (і не одне) з розповіддю про те, на яку корумповану клоаку перетворив Вищу раду правосуддя її голова Григорій Усик.

З нагоди Дня Святого Валентина не можу не розповісти про своє найбільше в житті кохання – колишнього голову Служби безпеки України Василя Сергійовича Грицака, більше відомого в народі як Вася-їбанько. Наші відносини з Васею скріплені офіційним папірцем, який з 2016 року зберігається (якщо не викинули) в архіві «Кубку Моравії зі стрибків з парашутом на точність приземлення». Бо коли приїздиш на якийсь аеродром, де виконують стрибки з парашутом, необхідно заповнити анкету, зокрема – вказати особу, яка в разі авіаційної події (саме так називається ситуація, коли треба збирати чийсь мозок по аеродромному полю) має забрати твоє тіло. Після того, як підлеглі Васі-їбанька 13 серпня 2016 року незаконно затримали мене на кордоні з Польщею – а я тоді якраз їхав у Чехію на збори з парашутного спорту – я за кілька тижнів все ж таки опинився на невеличкому чеському аеродромі неподалік Брно: розігрувався один з етапів «Кубку Моравії» з точності приземлення. Вже був вечір, на ранок мали розпочатись стрибки, тож я зразу побіг у мандатну комісію змагань: парашутна книжка, страховка, медичний сертифікат, паспорт на парашутну систему, анкета тощо. Заповнюючи анкету, дійшов до розділу про особу, яка має забирати мій труп. Переповнений почуттями до Василя Сергійовича, я вказав як контактну особу Vasyl Hrytsak, зазначив номер його телефону і в графі «родинні відносини» написав boy-friend.Наступний день я провів у прекрасному гуморі, перед кожним стрибком уявляючи, як Васю – якщо щось зі мною трапиться – серед ночі будитимуть дзвінком з Чехії з проханням негайно приїхати та забрати моє бездиханне тіло... Я його й після смерті дістану.

2 лютого 2026 року Священний Синод Православної Церкви України констатував (ортографію оригіналу збережено): «наявність істотних канонічних порушень з боку єпископа Ужгородського і Хустського Кирила, що в сукупності завдає значної шкоди Церкві». У чому полягали «канонічні порушення» сайт ПЦУ не повідомляє, але люди брешуть, що його превелебність Кирил (у миру – Михайлюк Михайло Ілярович) торгував фальшивими посвідченнями священників і дияконів, котрі купляли військовозобов’язані з метою ухилитись від мобілізації. Управління СБУ у Львівській області з травня 2025 року розслідує відповідне кримінальне провадження й вже виявлено два десятки «священиків» і «дияконів» з посвідченнями, придбаними в єпископа Ужгородського і Хустського.За це єпископ Кирил покараний з усією суворістю закону:«Синод вирішив звільнити єпископа Кирила (Михайлюка) від управління Ужгородсько-Хустською єпархією на спокій. У зв’язку з цим владика Кирил також був виключений зі складу синодальної Комісії з питань канонізації святих...Згідно з канонічною традицією єпископ Кирил (Михайлюк) користується титулом «колишній Ужгородський і Хустський» та перебуває в канонічному послуху Предстоятелю Православної Церкви України. Звершення таїнства Хіротонії єпископу на спокої Кирилу (Михайлюку) заборонене».Підписатися на «Записки пасквілянта»

Нагадую, що завдяки фінансовій підтримці читацької громадськості виготовлена нова партія настінних календарів на військово-патріотичну тематику формату А3.Окрасою календарів є фотографія найвідомішого військовослужбовця 43 окремої механізованої бригади старшого сержанта Шабуніна, який віддає борг Батьківщині на посаді калометника і на даний час проходить курс базової загальновійськової підготовки. Раніше пройти цей курс військовослужбовець, призваний за мобілізацією, Шабунін не міг, оскільки упродовж майже чотирьох років ухилявся від виконання обов'язків служби й навіть первинне військове звання сержантського складу отримав по підроблених документах – як, начебто, учасник бойових дій (зараз за цим фактом розслідується кримінальне провадження). Натомість Шабунін проводив час у київських закладах громадського харчування та займався тим, що фотографував себе на унітазі й ці фотографії розсилав знайомим на доказ того, який він крутий воїн. QR-код на календарі веде на оригінальну фотографію нашого сонечка, розміщену в цьому Телеграм-каналі.Якщо хто хоче мати такі календарі – пишіть через Телеграм/WhatsApp/Signal. Мій телефон є незмінним багато років: +380 50 327 1802. Календарі безкоштовні, замовник оплачує тільки доставку «Новою Поштою».Служити будуть усі! Разом до перемоги!Підписатися на «Записки пасквілянта»

Під рубрикою «Дембельський альбом».У Херсонську область на позицію «Джоні» наш взвод перекинули наприкінці червня 2022 року – коли стало зрозумілим, що повторного наступу противника на Миколаїв не буде й лінія оборони, яку ми облаштовували з середини квітня під постійними артилерійськими обстрілами, вже, начебто, як і не потрібна.Я не знаю, хто, чому й у зв’язку з чим назвав цю позицію «Джоні». Напевно, таку назву їй дали в 28 окремій механізованій бригаді, до якої наш батальйон на той час був приданий. А до нас тут явно були «північні брати» – судячи з коробок з-під російських сухпаїв, що валялись попід кущами. Позиція знаходилась серед полів, порослих бур'яном і висохлою озиминою. Під натиском 28 омбр противник відступив на 3 км у бік сіл Правдине та Мирне й «Джоні» перетворилась на «нуль», передню лінію фронту. Втім, бійців з 28 бригади ми тут не бачили, за винятком розвідників, які кілька разів на тиждень ходили повз нас то в «сіру зону» в бік Мирного, де за два кілометри від «Джоні» у них був спостережний пункт, ретельно замаскований у посадці, що розділяла поля, то назад. Так ми вперше зустрілись з сумною для нас істиною – ніякий комбриг не стане жаліти «чужу» піхоту. Приданих ТрОшників, яких командири механізованих бригад отримували в тимчасове користування, вони завжди відправляли в саме пекло. Пізніше ми з цим стикались і під Бахмутом, і біля Мар’їнки на Кураховському напрямку, і в районі Торецька…Позиція «Джоні» становила собою схил ґрунтового насипу, поверх якого був прокладений меліоративний канал, викладений залізобетонними плитами. Перед насипом вже кимось була прорита неглибока траншея завдовжки метрів, може, з 200, яка вела в зарості дерев, де ми обладнали кухню. У насипу, перпендикулярно каналу, були вириті нори-землянки, накриті зверху гіллям і дошками. Скоріше за все, земляні роботи також проводили носії великої мови Авакова та Достоєвського – наші так акуратно не працюють. Але землянок було мало, на всіх не вистачало, до того ж нори треба було накрити чимсь соліднішим – хоча б колодами в один шар. Від прямого влучання артилерійського снаряда це, звісно, захистити не могло, але від осколків – цілком. Колоди в нас були – звалені на шламовому полі Миколаївського глиноземного заводу (з лісом допоміг голова Житомирської облдержадміністрації Віталій Бунечко, з яким домовився командир нашої роти підполковник Андрій Озерчук). Тож нам було чим зайнятись у перервах між артилерійськими обстрілами.Привезти колоди на «нуль» було справою непростою, але в той час дрони – це була рідкість, про існування FPV-дронів ми взагалі не чули, тож або командир нашого взводу Федорович, або Юра Балашов (загинув на «Джоні» 14 вересня 2022 року разом з ще двома хлопцями, коли в автівку поцілила мінометна міна) регулярно привозили бортовим «течиком» воду, дошки, колоди, маскувальні сітки, лопати й навіть гарячу їжу в 12-літрових армійських термосах. Їжу готував ротний повар Рома і наш дорогий волонтер Автанділ Михайлович (приїхав разом з нами з Києва) у їдальні середньої школи в Галициновому.Втім, було зрозумілим, що противник не дасть нам можливості довго перебувати на відкритій з усіх боків позиції «Джоні», яка піддавалась нещадним обстрілам з мінометів, танків і РСЗВ. Наша мета була – облаштувати на «Джоні» базу, з якої просуватись уперед у бік Правдиного та Мирного, ховаючись у лісосмузі між полями. 28 омбр готувалась до наступу й придана піхота мала прикривати штурмовиків.Фотографії зроблені в перших числах липня 2022 року в точці з координатами 46°41'59.1"N 32°08'07.0"E#дембельський_альбом