The Voicer

ЄС застряг між Китаєм і США — і це загрожує економіціThe Economist пише, що Європа одночасно веде складні торговельні переговори з двома сверхдержавами. З одного боку — загроза 50% американських мит, які мають набути чинності 9 липня, хоча їх заблокував суд. З іншого — спроба перезавантажити відносини з Китаєм перед липневим самітом у Пекіні.У цьому «трикутнику недовіри» кожен гравець підозрює двох інших. Європа — найбільш вразлива: економіка слабка, війна в Україні триває, а США (при Трампі) і Китай не поділяють її безпекові інтереси.Пекін намагається зачарувати Європу. Китай скасував санкції проти євродепутатів та активізував регіональну дипломатію. Водночас товари, які мали йти на американський ринок, тепер спрямовуються в ЄС — це загрожує європейським виробникам, хоча й вигідно споживачам.ЄС реагує: вводить антидемпінгові мита, хоче домовитися з Китаєм про мінімальні ціни на електромобілі. Пекін натомість просуває стару угоду про інвестиції (CAI), яку в ЄС вже вважають застарілою.Крім того, Брюссель хоче обмежити реекспорт європейських товарів з подвійним призначенням до Росії через Китай, потік яких зростає.Китайська стратегія незмінна: розділити Захід, «відклеїти» Європу від США. Повернення Трампа цю мету спрощує. У підсумку ЄС змушений «знижувати ризики» з обох боків — і з Китаю, і з Америки. Але це звужує простір для маневру в переговорах.The Voicer | Підтримати

Український ІТ-сектор під час війниProject Syndicate пише про те, як попри війну, українські ІТ-підприємці не здаються. Вони працюють із бомбосховищ, проводять презентації під обстрілами, тримають бізнеси на плаву, імпровізують і підтримують одне одного. Але цього замало — настав час системно відновлювати інноваційну інфраструктуру, не чекаючи завершення війни.До 2022 року Україна мала потужний ІТ-експорт та стартап-екосистему, що приваблювала глобальних інвесторів. Після вторгнення Росії багато підприємців мобілізувалися або виїхали, але ІТ-сектор вижив завдяки гнучкості — переїзд у безпечніші міста, робота з укриттів, перехід на дистанційний формат.Проте адреналін не замінить системної підтримки. Потрібно вже зараз інвестувати у стабільне електропостачання, інтернет, простори для роботи, доступ до фінансування та наставництва. ІТ-галузь — це не лише символ стійкості, а й реальна опора для зруйнованої війною економіки.Уряд уже зробив деякі кроки, зокрема підтримав Diia.City — цифрову економічну зону. Але потрібні більші зусилля: акселератори, довгострокові партнерства з великими технологічними компаніями, спеціальний фонд для українських інновацій. Варто також залучити діаспору — через менторство й доступ до міжнародних інвесторів.Інвестування в інновації під час війни — не розкіш, а стратегія виживання й майбутнього відродження. Ідеї, що народжуються в бомбосховищах, можуть прокласти шлях до того, щоб Україна стала провідним техно-хабом Європи.The Voicer | Підтримати

Зброя чи суперечності? Візит Зеленського до Берліна, - PoliticoКанцлер Німеччини Фрідріх Мерц опинився під шквалом критики через суперечливі заяви щодо можливості передачі Україні далекобійних ракет Taurus. Цей скандал загрожує затьмарити візит президента України Володимира Зеленського до Берліна.У понеділок Мерц заявив, що обмеження на дальність дії західної зброї для України нібито знято, як з боку Британії, Франції, США, так і Німеччини. Це сприйняли як сигнал до можливої передачі Taurus — ракет з дальністю понад 500 км. Але вже наступного дня канцлер відступив від сказаного, уточнивши, що йшлося про «право України бити по військових цілях на території Росії» — право, яке вже давно реалізують інші союзники.Такі суперечності викликали обурення серед союзників Мерца. Старший депутат від його ж партії (ХДС) Родеріх Кізеветтер заявив, що через ці «неузгоджені заяви» Європа виглядає слабкою в очах Росії.Фінансовий міністр Ларс Клінгбайль із партнера по коаліції — СДПН — спростував слова Мерца, запевнивши, що політика уряду не змінилася. Це лише посилило враження внутрішнього розколу.Президент Зеленський давно закликає Німеччину надати Taurus, що можуть допомогти захистити цивільне населення від ракетних атак. Поки що невідомо, чи буде офіційне рішення під час його візиту. Але в Києві очікують конкретики — і рішучості.The Voicer | Підтримати

⚡️Друзі, ми продовжуємо співпрацювати з іншими аналітичними каналами. Вони всі різні, і багато в кого різна думка, але всі ми хочемо розвивати український аналітичний контент. До вашої уваги:🦴 POLITpedia– політична ситуація у світі, аналіз, новини та термінологія, і все це простими словами;🔴 Гамбіт Трампа – переклади західних медіа та розшифровка шизи Трампа для української аудиторії;🗣 Новосилецький на дивані – зрада, від якої ви станете залежні;👁 Міжнародне Аняме (国際アニャメ) – відкриваю світ міжнародних відносин (і не тільки) в Індо-Тихоокеанському регіоні;💋 Пхеньянська Правда🇺🇦– канал про велику геополітику країн Азії та Близького Сходу;🤲 UnRealpolitik – коли реальність не вписується в політичну теорію;💅 PolitКраїна– канал, який пише про те, чого не помічає більшість!;🦷 Сігай – автор YouTube-каналу про міжнародну політику та падіння комунізму в Європі (а ще про Трампа без зайвого алармізму);🫁 Політичний Фронт США— аналітика, новини та огляд головних подій американської політики. Відстежуйте зміни, що формують майбутнє;👅 dechat – головні події, політика та суспільні процеси в Німеччині, Австрії та Швейцарії. Аналітика, меми та упереджені погляди будуть також присутні;🩸 Young Diplomat — Простими словами про велику політику від студента МВ;🫀 Будда в Конгресі – виважена та спокійна аналітика про обидва береги Атлантики з фльором місцевого гумору;🪢 ADASTRA – досліджуємо міжнародне, щоб творити національне;👀 Спілка "УкрінСерв"– Важливі новини з періодичними авторськими коментарями;🪖 Дике поле – чесно та прямолінійно про ВПК, міжнародку та внутрішню політику;🫶 Ремовська Дайджест — канал журналістки Суспільного Олени Ремовської, де вона ділиться прочитаним про Україну й міжнародну політику, а також своїми інтервʼю.Щоб вам було зручніше, ми зібрали їх в одну папку: https://t.me/addlist/kpNfjdfc7ihjNGRiНаші пошуки каналів продовжуються, тому папка буде доповнюватися. Давайте створювати аналітику разом!

Китай планує обійти США у гонці штучного інтелекту, - The Economist 21 травня віцепрезидент США Джей-Ді Ванс назвав розробку ШІ «гонкою озброєнь» з Китаєм. Американські компанії, як-от OpenAI і Microsoft, закликають до меншого регулювання, аби зберегти світове лідерство. США планують витратити понад $1 трлн до 2030 року на дата-центри для ШІ. 15 травня Дональд Трамп уклав угоду з ОАЕ, щоб зміцнити американське домінування в цій сфері.Китай не відстає. У січні компанія DeepSeek представила мовну модель, схожу за потужністю на американські. Але Пекін має іншу стратегію: не гнатися за абстрактним «надлюдським ШІ», а зосередитись на прикладному використанні — в промисловості, торгівлі, освіті. Як колись із онлайн-торгівлею, це може дати Китаю перевагу.Лідер Китаю Сі Цзіньпін закликав зробити ШІ таким же корисним, як електрика, а не новою ядерною зброєю. Китайські дослідники скептично ставляться до американських прогнозів про швидке створення суперінтелекту. Китай прагне практичного ефекту: дешевше, швидше, корисніше.Китай також відкриває вихідний код своїх моделей, щоб знизити вартість і прискорити впровадження. Його мета — не просто створити модель, а побудувати екосистему з мільйонами користувачів і реальним застосуванням, як це зробив TikTok.Хоча МВФ прогнозує, що ШІ дасть США більший приріст ВВП, Китай йде іншим шляхом. Пекін фінансує альтернативні підходи до AGI, зокрема моделі, що імітують людський мозок. США поки мають перевагу, але якщо китайська стратегія спрацює, вона може змінити глобальний баланс технологічної сили.The Voicer | Підтримати

Чому західні компанії не повернуться до Росії, - Project SyndicateРосія сподівається повернути західні компанії після закінчення війни в Україні, але ці зусилля приречені на провал. «Безмежне» партнерство з Китаєм не замінило втрачених зв’язків із Заходом, а західні фірми не мають ні бажання, ні потреби повертатися до Росії.У 1990-х, після розпаду СРСР, західні компанії інвестували в Росію сотні мільярдів доларів, приносячи капітал, експертизу та глобальні зв’язки. Ці мережі зруйновано: більшість західних компаній або покинули ринок, зазнавши збитків, або залишилися лише номінально. Санкції послабили експорт нафти й газу, а пряма передача технологій від Заходу припинилася.Росія змінилася. Пострадянську економічну порожнечу заповнили місцеві компанії, часто керовані менеджерами, навченими на Заході. Західні банки та бренди замінили російські аналоги, а економіка стала ринковою, незалежною від західної участі. Війна повернула Росію до радянської моделі: роздутий військово-промисловий комплекс, але стагнація в інших секторах.Нафтова галузь — приклад. У 1990-х західні компанії модернізували радянські родовища, але тепер, з огляду на попередні втрати та глобальний перехід до відновлювальної енергетики, вони не повернуться. Росія не пропонує привабливих умов порівняно з іншими регіонами. Те саме стосується автопрому: західні виробники залишили Росію після 2022 року і не планують повертатися через трансформацію галузі в бік електромобілів.Китай, попри «безмежне» партнерство, експортує до Росії готову продукцію, а не технології чи інвестиції. Банки КНР обережні, а «юанізація» виявилася невигідною через девальвацію юаня. Західні компанії, пам’ятаючи гіркий досвід, обирають перспективніші ринки. Росія вже не та, і Захід також змінився.The Voicer | Підтримати

Росія почала перемагати Україну у виробництві дронів, - The Times Росія стрімко нарощує виробництво дронів, випереджаючи Україну і навіть Китай у деяких аспектах.Росія радикально наростила виробництво та застосування дронів у війні проти України, випередивши Київ у кількості й масштабах використання безпілотників. Західні чиновники й аналітики вказують на те, що Москва створила цілу «екосистему» безпілотних систем, яку активно розгортає на полі бою.Це дозволило російським військам вести майже безперервну розвідку, точно коригувати артилерійські удари та здійснювати масовані атаки дронами-камікадзе. Інтенсивність використання дронів стала «історично безпрецедентною», — наголошують фахівці.За останні місяці Росія не лише наздогнала Україну у виробництві дронів, а й випередила її — попри те, що саме Україна раніше вважалась технологічно гнучкішою. За словами американських посадовців, у певних категоріях Росія навіть перевищує Китай за кількістю випущених апаратів.Ключову роль у цьому відіграла співпраця з Іраном — зокрема, передача технологій дронів Shahed — та активне використання китайських деталей і модулів. У Росії вже створені потужності для збирання тисяч дронів щомісяця.Цей технологічний прорив змінив динаміку війни. Українські сили все частіше зазнають уражень через ворожу перевагу в повітряній розвідці та атаках. The Voicer | Підтримати

Чому Європі час конфіскувати російські активи, - Foreign Affairs Європа має використати заморожені російські державні активи для підтримки України. Після початку повномасштабного вторгнення 2022 року США та країни G7 заморозили близько $300 мільярдів російських активів — більшість із них знаходиться в Європі.Спершу союзники не наважувалися на повну конфіскацію через юридичні ризики, але тепер, коли США скорочують допомогу Україні, настав момент переглянути цю позицію.Росія відмовляється від мирних переговорів, продовжує агресію й очікує, що допомога Заходу вичерпається. Європейські країни вже зробили багато — надавали зброю, фінанси, накладали санкції. Але цього недостатньо. Україна потребує довгострокової підтримки, яку можна забезпечити саме через конфіскацію російських активів.Юридично та морально така дія виправдана: Росія грубо порушила міжнародне право, і конфіскація її активів може бути законною контрзаходою. Прецеденти вже були — після вторгнення Іраку в Кувейт міжнародне співтовариство також вилучило активи агресора.Конфіскація дасть змогу фінансувати оборону України, закуповувати зброю, підтримувати економіку та готуватись до відновлення країни. Це також покаже Путіну, що Європа не відступить, а отже — зменшить його надії на перемогу "на виснаження".Європа має ухвалити власний аналог американського закону REPO, що дозволяє конфіскацію. Якщо не всі країни ЄС погодяться, окремі держави повинні діяти самостійно. Російські активи — це стратегічна карта в руках Європи. Настав час її зіграти.The Voicer | Підтримати

Демократія повинна вміти себе захищати, - Project Syndicate У Німеччині набирає сили дискусія: чи слід заборонити ультраправу партію «Альтернатива для Німеччини» (AfD)? Влада вже класифікувала її як екстремістську організацію, що ставить під сумнів її відповідність конституції. Тим часом прихильники AfD заявляють, що зазнають політичних переслідувань, і звинувачують уряд у спробах знищити опозицію. Проте насправді мова йде не про переслідування, а про захист конституційної демократії від тих, хто намагається її зруйнувати зсередини.У «конституційній демократії» влада обмежена законом і поділена між гілками влади. А в так званій «народній демократії», яку практикував, наприклад, Мао Цзедун, закони відкидаються як перешкода «волі народу». Така система легко перетворюється на диктатуру, де вибори і суди — лише декорації.Аналогічно діяв і Гітлер: спочатку намагався захопити владу силою, але потім змінив стратегію — використав демократичні інститути, щоби зруйнувати їх ізсередини. Він очолив партію, яка нібито захищала робітників, але насправді прагнула диктатури. Після того, як NSDAP виграла вибори, Гітлер узаконив свої повноваження через так званий Закон про надзвичайні повноваження. З цього моменту конституція стала формальністю.Саме через цей історичний досвід післявоєнна Німеччина створила «бойову демократію» — систему, де держава має право забороняти партії, що загрожують вільному порядку. Але такі механізми захисту мають сенс лише тоді, коли їх використовують відповідально — проти тих, хто грає не за правилами, а не для усунення законної опозиції.Конституційна демократія не може залишатися беззахисною. Як і у спорті, перемога справедлива лише тоді, коли всі дотримуються правил.The Voicer | Підтримати

Європейські миротворці в Україні можуть не спрацювати, - Foreign PolicyІдея створення європейської миротворчої місії для України, яку активно просувають Велика Британія та Франція, виглядає як жест солідарності з Києвом. План передбачає відправлення 10–40 тисяч військових з ЄС та Великої Британії в разі припинення вогню з Росією. Проте за браком ресурсів та політичної рішучості ця ініціатива ризикує залишитися лише символічною.США поступово знижують активність у конфлікті, тож європейці прагнуть посилити свою роль у гарантуванні миру. Лондон та Париж намагаються довести, що Європа здатна діяти самостійно — як для зміцнення своїх позицій на переговорах, так і задля внутрішньої політичної підтримки. Наприклад, у Великій Британії понад половина громадян підтримує участь армії в миротворчій місії.Втім, на практиці реалізація цього плану вкрай складна. Європейські армії скорочені, техніка застаріла, а логістика надто залежна від США. Навіть розгортання 25 тисяч військових вважається малоймовірним, не кажучи вже про масштабну місію, яка б справді стримувала Росію. Основні європейські держави, зокрема Німеччина та Італія, не готові надсилати війська.До того ж, така місія може мати зворотний ефект: якщо вона буде слабкою, це тільки спровокує Москву. Якщо ж місія буде сильною, це може викликати ескалацію. У будь-якому разі Європа ризикує показати свою нездатність до реальної оборони без НАТО. Вихід — або залучення НАТО, або відмова від ідеї миротворчої місії в її нинішньому вигляді.The Voicer | Підтримати