The Voicer

Український фонд фінансує створення британського аналогу "Залізного куполу"The Telegraph повідомляють, що британський стартап Cambridge Aerospace залучив понад $130 млн інвестицій для розробки нової системи протиповітряної оборони Skyhammer — дешевих ракет-перехоплювачів для знищення дронів і ракет. Проєкт уже порівнюють з ізраїльським “Залізним куполом”.Серед інвесторів — український фонд D3 (“Dare to Defend Democracy”), найбільшим донором якого є Ерік Шмідт, колишній гендиректор Google. Після відходу з компанії він активно вкладає у військові технології та підтримує Україну, зокрема програму масового використання дронів.За словами засновника та CEO Cambridge Aerospace Стівена Барретта, компанія планує випускати тисячі недорогих перехоплювачів щомісяця, а для цього будує завод з виробництва ракетних двигунів у Норфолку. Стартап також тестує високошвидкісні ракети Starhammer для знищення складніших цілей та новий двигун Nightstar.Голова компанії — колишній міністр оборони Британії Грант Шаппс. За останній рік Cambridge Aerospace швидко зросла, адже потреба у протидії дешевим “камікадзе-дронам” з боку Росії та інших держав стає дедалі гострішою.Уряд Британії у літньому стратегічному огляді пообіцяв витратити £1 млрд на розвиток систем протиракетної оборони. Барретт каже, що його компанія веде “дуже тісні перемовини” з Міноборони і готова розгортати виробництво якнайшвидше.Війна в Україні, на його думку, змінила ставлення інвесторів до оборонних технологій: “Раніше оборона вважалася токсичною для ESG-фондів, тепер її розглядають як внесок у захист демократії”. The Voicer | Підтримати 

Як Китай може взяти під контроль Тайвань без жодного пострілуАналітики дедалі частіше розглядають сценарій, за якого Пекін зможе підпорядкувати Тайвань без масштабної війни. Йдеться про застосування комплексного тиску — військового, економічного та політичного — без прямого вторгнення.The Times описують, що найочевидніший інструмент — блокада. Китай уже неодноразово відпрацьовував у навчаннях перекриття морських та повітряних шляхів до острова. Навіть кілька тижнів подібних дій призведуть до дефіциту енергії, падіння експорту високотехнологічних товарів і різкого зростання цін на світових ринках. Це створить атмосферу паніки, у якій Пекін зможе диктувати умови.Другий фактор — внутрішні політичні суперечності Тайваню. Опозиційні партії виступають за зменшення конфронтації з Китаєм. У випадку блокади вони можуть використати кризу, щоб вимагати переговорів із Пекіном. Саме на це робить ставку китайське керівництво — не на висадку десанту, а на поступову ерозію рішучості тайванського суспільства.Важливу роль відіграє й позиція США. Якщо Вашингтон не буде готовий йти на військове зіткнення з Китаєм заради Тайваню, Пекін отримає стратегічну перевагу. Європейські союзники тим більше не зможуть компенсувати відсутність американської підтримки.Таким чином, сценарій «окупації без пострілу» ґрунтується не на фантастичних планах, а на поєднанні реальних інструментів — блокад, економічного тиску та політичних маніпуляцій усередині Тайваню. Для Сі Цзіньпіна це шанс досягти історичної мети, уникнувши ризиків масштабної війни.The Voicer | Підтримати

Як США провалили секретну операцію за участі "морських котиків" у Північній КореїNew York Times повідомляють, що на початку 2019 року, під час переговорів Дональда Трампа з Кім Чен Ином, США провели надсекретну спецоперацію. Завданням SEAL Team 6 було непомітно висадитися на північнокорейському узбережжі й установити пристрій для перехоплення особистих комунікацій лідера КНДР. Це мало дати Вашингтону стратегічну перевагу в ядерних переговорах.Місію доручили «Червоному загону» SEAL Team 6 — тому самому, що ліквідував бін Ладена. Командос місяцями тренувалися, але в ніч операції все пішло не за планом. Вийшовши на берег, американці зіткнулися з невеликим човном місцевих жителів. Побоюючись викриття, вони відкрили вогонь і вбили екіпаж — беззбройних цивільних нирців за молюсками. Пристрій так і не встановили, група екстрено відступила.Офіційно про цю операцію ніколи не повідомляли ані в США, ані в КНДР. Конгрес теж не був поінформований, що може вважатися порушенням закону. Військові розслідування визнали дії SEAL законними, але деталі засекретили.У підсумку спецоперація лише підкреслила ризики: у разі провалу вона могла спричинити кризу із заручниками або навіть війну з ядерною державою. Переговори Трампа і Кіма все одно зірвалися, а вже за кілька місяців Пхеньян відновив випробування ракет. Сьогодні США оцінюють арсенал КНДР у близько 50 ядерних боєзарядів.Для експертів ця історія — приклад того, як високоризикові місії часто залишаються в тіні, тоді як публіка знає лише про «героїчні» успіхи на кшталт ліквідації бін Ладена.The Voicer | Підтримати

Відбудова України - це шанс для європейського бізнесуFinancial Times повідомляють, що попри те, що завершення війни видається складним і невизначеним, дедалі більше компаній готуються до післявоєнної відбудови України. За оцінками українського уряду та міжнародних інституцій, витрати на відновлення становитимуть близько 524 млрд доларів протягом наступного десятиліття. Приблизно третину цієї суми — до 170 млрд — може забезпечити приватний сектор.Понад сотня європейських компаній уже сигналізують про зацікавленість. Пріоритети очевидні: енергетика, транспорт та житло. Це означає колосальний попит на будівельні матеріали, інженерні послуги й обладнання. Окремий напрямок — зелена енергетика: відновлювані джерела мають замінити зруйновані радянські об’єкти та зробити країну стійкішою до майбутніх криз.Європейські компанії мають кілька переваг. По-перше, значна частина фінансування надходитиме саме з ЄС та міжнародних донорів. По-друге, вони добре знають регіональні стандарти безпеки та екології. По-третє, географічна близькість робить постачання цементу, сталі чи ізоляційних матеріалів економічно доцільним.Серед прикладів — ArcelorMittal, яка збільшує виробництво в Україні; ірландська Kingspan Group, що будує матеріальний кампус на €280 млн; німецька Thyssenkrupp і австрійська Voestalpine, які можуть долучитися до постачань сталі. Данська Vestas Wind Systems вже продає вітрові турбіни для українського проєкту, а французька Schneider Electric розглядає модернізацію мереж та «розумну» інфраструктуру.Втім, ризики очевидні: висока інфляція, зростання зарплат, а головне — страхові витрати, адже війна ще не закінчилася. Початкові роботи будуть дорогими та повільними.Але попри все, перші гроші вже залучені, а проєктів — десятки. Після того, як оборонні акції дали надприбутки, європейському бізнесу час інвестувати й у мир.The Voicer | Підтримати

Китай таємно озброює РосіюПопри публічні заяви про невтручання, Китай став ключовим постачальником деталей для російських бойових дронів. Telegraph виявив, що з 2023 по 2024 рік китайські компанії продали щонайменше на £47 млн комплектуючих російським фірмам, які перебувають під санкціями.Серед товарів — двигуни, мікрочипи, вуглеволокно, склопластик, камери та електроніка, необхідні для виробництва дронів-камікадзе Shahed, а також для нових російських моделей «Гарпія» та «Гербера». Більшість виробництва розгорнуто в особливій економічній зоні «Алабуга», де Москва налагодила повний цикл виготовлення БПЛА на основі іранських креслень, але з китайськими двигунами та навігаційними системами.Лише одна російська компанія — «Алабуга-Файбер» — імпортувала понад 3 тис. тонн вуглеволокна з Китаю. Інші фірми, зокрема Ural Civil Aviation, Drake LLC та Morgan LLC, отримали двигуни й акумулятори на мільйони фунтів. Навіть на уламках збитих над Києвом дронів українські військові регулярно знаходять плати та чипи з китайськими маркуваннями.Для Китаю це — стратегічна лінія: безпосередньо вступати у війну ризиковано, тому Пекін допомагає опосередковано, прикриваючись «подвійним призначенням» товарів. Така підтримка робить російські масовані атаки сотнями дронів щоночі можливими й створює постійний тиск на українське ППО та цивільне населення.Аналітики наголошують: Китай не може дозволити собі поразку Росії, бо це дало б США змогу сконцентрувати увагу на самому Пекіні. Тож, попри ризик санкцій, «Пекін просто не може кинути Путіна».The Voicer | Підтримати

Що військовий парад у Китаї говорить про його фактичну військову міць BBC описують, як Китай представив низку нових ракет, дронів та іншої військової техніки під час масштабного параду, який багато хто розцінив як чіткий сигнал США та їхнім союзникам. Подія зібрала понад 20 іноземних лідерів, зокрема Путіна та Кім Чен Ина, які значною мірою спираються на Пекін.Серед найгучніших прем’єр — міжконтинентальна ракета DF-61, здатна нести ядерні боєголовки, “вбивця Гуаму” DF-26D, а також гіперзвукові протикорабельні ракети. Китай чітко робить ставку на ракетні сили як головний елемент стримування США та протидії перевазі американського флоту.Помітним був і спектр безпілотників, від stealth-дрона GJ-11 “вірний напарник” до гігантського підводного апарата AJX-002. Окремо увагу привернули роботизовані “вовки”, які можуть виконувати завдання від розвідки до транспортування боєприпасів. Аналітики зазначають: Китай активно інтегрує штучний інтелект у військові системи, не вагаючись із його використанням.Разом з тим, експерти нагадують: попри технічний прогрес, США зберігають перевагу в бойових операціях завдяки більшій гнучкості й децентралізованій культурі ухвалення рішень. Китайська армія залишається жорстко ієрархічною та фактично нетестованою у великих війнах.Парад був також і рекламною вітриною: Китай демонстрував арсенал потенційним покупцям, розширюючи глобальний ринок зброї. Сцена, де поруч із Сі Цзіньпіном стояли Путін і Кім, підкреслила сигнал США — у разі конфлікту їм, можливо, доведеться протистояти одразу на кількох фронтах.The Voicer | Підтримати

Чому Індія з Китаєм не помиряться?💬 США наклали санкції на Індію. Індійський прем'єр-міністр посварився із Трампом, бо Моді не хоче номінувати президента США на нобелівську премію миру. Моді вперше за сім років (!) поїхав до Китаю. Здавалось би, країни, з якою має погані стосунки.Усі ці новини створили у декого враження, що Трамп своїми діями штовхає Індію та Китай до зближення. Трамп явно це робить, але самі країни, не зважаючи на дії президента США, навряд чи можуть стати хорошими друзями. Про це й поговоримо.🔀 По-перше, важливо сказати, що хоч поява Моді на саміті ШОС — дійсно рідкісна подія, сама по собі вона не веде ні до чого практичного. Наприклад, Індія та Пакистан - два члени ШОС - буквально щойно один з одним воювали і, як і раніше, перебувають у стані, м'яко кажучи, взаємної недовіри. Але спокійно сидять поруч один з одним.А останнє засідання ШОС не змогло навіть випустити спільну заяву, бо Індія наполягала на засудженні терористичного акту в Кашмірі, пов'язаного з Пакистаном.➡️ Далі йдуть більш очевидні причини. Делі та Пекін мають глибокі територіальні суперечки з епізодичними жертвами. Це не той конфлікт, який можна вирішити рукостисканням на камери. Довіра відсутня, а політична риторика в обох країнах постійно підігріває образ ворога. Для багатьох індусів поступки Китаю виглядали б як поразка в регіоні, де Індія звикла бачити себе головним гравцем.🖊 Навіть економіка, де Китай здається незамінним індійським партнером, більше дратує Делі, ніж приносить користь. Торговельний дефіцит на користь Пекіна росте, індійські виробники не витримують конкуренції, і замість рівноправного співробітництва Індія бачить загрозу економічної залежності.Також у країн несумісні інфраструктурні бачення. Індія послідовно відмовляється підтримувати китайський «Пояс і шлях» через коридор, який проходить територіями, що Делі вважає своїми.🔀 Сюди ж можна додати і вплив у регіоні. В Індійському океані дві держави грають у «портову геополітику»: Пекін скупляє вузлові активами, Делі відповідає власними інвестиціями та зв’язками. Для дрібніших держав це балансування, а для Індії й Китаю — нульова сума за коридори постачання та військово-морську присутність. В таких умовах «партнерство» означало б самообмеження, на яке жодна сторона не піде.Тому так, загалом Трамп явно підштовхує Індію до китайського сусіда. Але не варто думати, що дій США достатньо для повного зближення сторін.#Інше | The Voicer | Підтримати

Саміт ШОС у Китаї насправді є виставою для ЗаходуSky News вважають, що головним результатом зустрічі Шанхайської організації співробітництва (ШОС) стали не стільки домовленості, скільки символізм. На фото та відео світ бачить, як лідери одних із найбільш населених і впливових країн світу, відверто налаштованих проти США, сидять за одним столом, сміються, ведуть розмови й демонструють готовність зближуватися.У центрі уваги — голова КНР Сі Цзіньпін. Організатори поставили його в центр «підковоподібного» столу, трохи відокремлено від інших, підкреслюючи його особливу роль. Головним гостем виявився Володимир Путін: саме з ним Сі мав довгу розмову при зустрічі та поставив поруч у першому ряду під час офіційного фото.Це відбулося менш ніж за три тижні після того, як Путін зустрівся з Дональдом Трампом в Алясці, де говорили про можливий мир в Україні. Але російські бомби по цивільних показали, як насправді Кремль «цінує» такі переговори. Теплий прийом у Китаї став демонстрацією: Пекін готовий відверто підтримувати Москву та координувати позиції щодо війни.Хоча Китай формально заявляє про нейтралітет, будь-яка мирна угода, вигідна НАТО чи США, навряд чи буде прийнятна для Сі. Адже саме китайські ринки для російської нафти й газу дозволяють Кремлю продовжувати війну.ШОС нині об’єднує десять членів, включно з Китаєм, Росією, Індією, Іраном та Білоруссю. Разом вони представляють майже половину населення світу й чверть світової економіки.Та справжній сенс саміту — не в економічних угодах, а у створенні альтернативного центру сили, здатного кинути виклик Заходу.The Voicer | Підтримати

Популістські праві партії лідирують в усіх найбільших економіках ЄвропиWSJ повідомляють, що вперше в історії популістські та крайні праві партії очолили опитування в трьох найбільших країнах Європи — Великій Британії, Франції та Німеччині. Це відображає глибоке невдоволення виборців через масову імміграцію, високі ціни та економічний застій.Досі такі партії вже увійшли до урядів Італії, Фінляндії та Нідерландів. Але нинішня ситуація у Франції, Британії та Німеччині створює ризик політичної турбулентності в масштабах усього континенту.У Франції партія «Національне об’єднання» Марін Ле Пен стабільно лідирує в рейтингах. Молодий політик Жордан Барделла нині має найвищу популярність серед громадян. У Британії партія «Реформа» на чолі з Найджелом Фараджем випереджає і лейбористів, і консерваторів — дві сили, які десятиліттями домінували в політиці. В Німеччині «Альтернатива для Німеччини» вперше вийшла вперед у соцопитуваннях, обігнавши правлячий Християнсько-демократичний союз.Причини зростання схожі: рекордна імміграція після пандемії, відчутне падіння рівня життя та розчарування у традиційних елітах. Багато європейців відчувають, що їхні проблеми ігнорують, а економіка застигла без перспектив.Праві партії активно використовують ці настрої. У Франції вони грають на страхах щодо мусульманської меншини та зниження добробуту. В Німеччині AfD обіцяє депортації, вихід з ЄС і навіть ставить під сумнів кліматичну політику. У Британії Фарадж зміцнює позиції на темі нелегальних перетинів Ла-Маншу.У результаті популістські сили перетворюються з маргінальних рухів на головних претендентів на владу, що може докорінно змінити політичну карту Європи.The Voicer | Підтримати

Росія НЕ ламала підводні кабелі у Балтійському морі?За останні півтора року в Європі відбулися три випадки пошкодження морських кабелів, у яких головним підозрюваним вважалася Росія.🖊 У жовтні 2023 року контейнеровоз NewNew Polar Bear, зареєстрований у Гонконгу, перерізав газопровід Balticconnector у Фінській затоці. У листопаді 2024 року китайське судно Yi Peng 3 пошкодило два кабелі передачі даних у водах Швеції. У грудні 2024 року танкер Eagle S, підозрюваний у приналежності до російського «тіньового флоту», пошкодив електричний кабель Estlink 2 між Фінляндією та Естонією.Логічно припустити, що всі ці випадки пов'язані з Росією, але американські та європейські розвідслужби так не вважають.🧨 За інформацією The Washington Post, ушкодження морських кабелів у Балтійському морі, які відбувалися в останні місяці, у всіх трьох випадках були випадковими, а не стали результатом цілеспрямованих російських операцій.За словами джерел газети, розслідування досі не виявило жодних ознак того, що судна, які пошкодили морські кабелі за допомогою якорей, робили це спеціально або за вказівкою Москви.🔀 Газета з посиланням на свої джерела в американській та європейській розвідках пише, що всі три випадки пошкодження кабелів є інцидентами, причиною яких став «людський фактор». Зібрані слідчими докази, серед яких перехоплені повідомлення та інші свідоцтва, вказують на роботу недосвідчених екіпажів на кораблях, що погано обслуговуються.➡️ Чесно кажучи, нам слабо віриться, що Росія не могла бути замішана в цьому. Або західні чиновники не хочуть нагнітати і так конфліктну обстановку, або російські лобісти змогли профінансувати необхідні наративи.Так чи інакше, підводні кабелі ламаються дедалі частіше. І Росії це цілком вигідно.#Інше | The Voicer | Підтримати