Настрій читати Vivat 💚

Бачили відео, де людина заскакує на пасажирське сидіння гоночної машини, а водій в ту ж секунду натискає на газ і вони летять по треку? Щось подібне я відчула в “Останній війні імперій” Ірини Грабовської.Я опинилася в історії, яка розганяється з перших сторінок і не збавляє темпу до самого кінця. Шалена динаміка, емоційна напруга, багато активних дій, контрастні, а головне - конфліктні герої, і все це несеться протягом семисот сторінок. Книга разюче відрізняється від першої частини дилогії, але це їй тільки на користь. Короткий екскурс в дилогію “Леобург”. Перша книга, “Остання обитель бунтарства”, занурює нас в альтернативний стімпанковий світ, де технології працюють на основі парових двигунів, у небі пливуть дирижаблі, а архітектура й мода відтворюють атмосферу вікторіанської доби XIX ст.Сюжет розповідає про хлопця Данила, який успадковує старовинну садибу під Києвом і знаходить там портал до Леобурга - міста винахідників і митців. Потрапивши туди, герой опиняється не лише в дивовижному світі ретрофутуризму, а й у центрі заплутаної детективної історії.Згодом Данило дізнається про серйозну загрозу для Леобурга. Сусідні імперії прагнуть прибрати до рук передові винаходи містян, а саме місто - перетворити на своєрідну воєнну лабораторію.У другій книзі дилогії, “Останній війні імперій”, імперії від слів переходять до дій: погрози переростають у відкрите протистояння, а згодом - у повноцінну війну Леобурга за власну незалежність. Так, тут ви знайдете багато знайомих нам, українцям, тем. Наприклад, “м'яка окупація” Леобурга через насадження чужої мови та наративів Російською імперією або масові протести жителів міста проти своїх засновників, які встановили авторитарну владу, а потім взагалі закликали війська ворожої імперії собі на допомогу.У продовженні атмосфера стає гнітючішою та жорстокішою. Ба більше, для мене ця книга відчувається набагато глибшою, болючішою та більш хвилюючою за попередню частину, і водночас - у рази сильнішою в художньому й драматичному плані. І не лише через лейтмотив війни чи протистояння “слабшого сильнішому”, а й завдяки хорошій роботі авторки з особистими історіями героїв.Як на мене, Ірина Грабовська вміє чудово передати “емоційний нерв” персонажів та їхню внутрішню динаміку. Данило, як головний герой першої частини дилогії, у продовженні трохи відходить на задній план. Це правильний хід, оскільки його сюжетна арка здебільшого була реалізована у першій книзі. Він частково пройшов свій трансформаційний шлях, а читачеві потрібна “свіжа кров” - нова рушійна сила для сюжету. Тому тут на перший план виступають персонажі, які раніше виконували другорядні ролі: Теодор, Федір, Джекі та Лейла.Звичайно, Тео - мій улюбленець. Він уособлює образ того самого харизматичного, суперечливого, зухвалого бедбоя-ковбоя, який на стук у двері спочатку вистрілює цілу обойму, а потім запитує: хто там?Він нехтує суспільними нормами, слідує своєрідному “моральному компасу”, використовує відстороненість і бундючність, щоб приховати свою емоційну вразливість. Але, водночас, Тео усвідомлює свої слабкості, ніколи не відступає перед труднощами і, якщо він комусь відданий, то буде з ним до самого кінця.Проте “королевою цього балу” для мене є Лейла. Емоційно травмована, морально скалічена героїня із залізобетонним внутрішнім стрижнем, яка крок за кроком віднаходить свою опору в житті. Вона вороже налаштована проти всього і всіх, готова йти по головах задля помсти, не тішить себе ілюзіями, а приймає світ як поле бою. Лейла обманює, маніпулює і зваблює, щоб самоствердитися.Її вчинки та мотиви можуть викликати лише зневагу і навіть глибоку ненависть, але ж яка вона прекрасна у своїй мерзенності! Вона немов яскрава повітряна куля посеред площі, від якої неможливо відвести погляд. Хоч би куди вона не пішла і що б не робила, читач готовий іти за нею, бо розуміє: її шлях обіцяє бути руйнівним, але вкрай захопливим.Спочатку я не планувала писати розгорнутий відгук на цю книжку, але минув вже добрий місяць після прочитання, а її герої мене досі не відпускають. #атмосферний_відгук #українськефан

Формула: як шахраї, генії та фанати швидкості перетворили Ф-1 на глобальний феномен, Джошуа Робінсон і Джонатан Клегг.Не можу сказати, що я фанат автоперегонів. Я взагалі жодного матчу Формули-1 повністю не дивився. Всі мої знання про цей спорт складались десь між старими комп’ютерними іграми, фігурками Ferrari в дитинстві, Шумахером, фільмом «гонки» із Крісом Хемсфортом і оцією новою стрічкою з Бредом Піттом.І тут я раптом зрозумів цікаву штуку. Я знаю про Формулу-1 значно більше, ніж думав. Можна не знати чемпіона світу з веслування. Можна не знати жодної волейбольної команди. Але хто такий Шумахер — знають майже всі. Що таке Ferrari чи Red Bull — теж. Навіть якщо ти ніколи не дивився гонки, ти все одно десь чув про трасу в Монако, аварії, швидкість, культ команд і пілотів.Тобто Формула давно вийшла за межі спорту. Вона вже частина глобальної культури.І власне через це книжка виявилась значно цікавішою, ніж я очікував.Я взагалі не планував її читати. Але мені її порадили саме як книжку про управління, стратегії і лідерство. І от тут було попадання.Бо історія Формули-1 — це по факту історія грошей, політики, домовленостей, ризику, інновацій і людей, які готові ламати правила заради перемоги. І в книжці це дуже добре показано.Причому це не просто «історія спорту». Це набір кейсів. Про те, як будуються системи. Як команди виграють. Як програють. Як технології змінюють правила гри. Як лідери продавлюють рішення. І як спорт перетворюється на величезний бізнес.І що важливо — написано це дуже доступно. Навіть якщо ви взагалі не фанат Формули. Автори добре пояснюють контекст і не душать технічними деталями.Тут реально кілька шарів:— історія самої Формули-1 — історичний контекст епох — стратегія і менеджмент — інновації — політичні війни і домовленості І це все працює разом, адекватно поєднано, і виглядає органічно. З мінусів — десь ближче до кінця книжка трохи просідає. Наче автори вже втратили частину драйву. Але критично це не псує враження.В підсумку — дуже хороший нонфік. Багатошаровий, легкий для читання і при цьому розумний. І хороший приклад книжки, яка формально «не про твою тему», але в результаті дає значно більше, ніж очікував.Дуже раджу.

Книжкових клубів багато не буває 💚Цього разу Vivat запрошує вас одразу на три атмосферні зустрічі✨❤️ КИЇВ | Vivat & ReadeatОбговорюємо «Лазарус» Світлани Тараторіної«Лазарус» — для тих, хто любить українську фантастику, що існує на перетині ретродетективу й темного міського фентезі.📅 22.05, 18:00📍 Київ, книгарня Readeat (вул. Антоновича, 50)👤 Модераторка: Атмосферниця — книжкова YouTube-блогерка🎟 Чат клубу: https://t.me/+dnSpAYRWXCczOWUy🖤 ХАРКІВ | Vivat & 7йскладОбговорюємо «Темну освіту» С. Т. ҐібсонЦе фентезі, в якому письменниця вдається до переосмислення класичної готичної повісті через сучасну оптику темної академії. 📅 30.05, 14:00📍 Харків, 7йсклад (вул. Скрипника, 7)👤 Модераторка: marifox.bonita — книжкова блогерка🎟 Чат клубу: https://t.me/+35qpIdGxQw1kNTMy💚 ЛЬВІВ | Vivat в Cukor RedОбговорюємо «Зіткнення» Бал КабраАвторка оповідає про двох студентів коледжу, які неохоче співпрацюватимуть задля втамування особистих інтересів. Головні герої уявити не могли, що їхня формальна взаємодія переросте в палкі стосунки… Для всіх, хто любить, студентську атмосферу й книжки, від яких неможливо відірватися.📅 31.05, 16:00📍 Львів, Cukor Red (вул. Братів Рогатинців, 21)👤 Модераторка: Крістіна Сабов — книжкова блогерка і співзасновниця проєкту «Booktrovert»🎟 Чат клубу: https://t.me/+A6hn7EMnvIRmYTYyДо зустрічі на книжкових клубах 💚

Отримала блискучі та красиві новинки від Vivat 🌟Не могла пройти повз цей готичний горор у декораціях Нідерландів 50-х років 20 століття. Старовинний маєток, спіритичні сеанси — здається, прочитається дуже швидко ❤️📓 «Моє любе жахливе створінння» — Йоганна Ван ВеенРуз Бекман має духа-супутницю, яку ніхто, крім неї, не може бачити. Ця дивна мертва істота — єдиний промінь світла в житті Руз.Принаймні так було доти, поки заможна молода вдова Аґнес Кнуп не навідала один зі спіритичних сеансів, у яких брала участь Руз, і між жінками виникла симпатія.Руз вирішує переїхати до Аґнес, і так опиняється у занедбаному маєтку, де кімнатами блукає хвора жінка, ночами в повітрі ширяться дивні запахи, а в родинній каплиці стоять моторошні кам’яні статуї.А потім стається вбивство. Бідна, самотня і з ознаками «душевної хвороби» Руз — очевидна підозрювана. Її здоровий глузд — під питанням, і дівчині доведеться довести, хто — чи що — є винуватцем злочину, інакше вона втратить усе, що їй дороге. І новинка від української авторки, з якої і почну знайомство, 😊 а то тільки чула схвальні відгуки на книги фантастичної жінки ✨📓 «Шляхи Еврідіки» — Наталія ДовгополВіро вирушає з Києва до Афін, якими марить. Та головна ціль — зазирнути в очі відомому письменнику. Дівчина переконана, що він привласнив її недописаний роман. Та з кожним кроком омріяна Греція перетворюється на пастку. Віро снить про елевсинські містерії, чує гімни забутим богам і бачить те, чого не мало б бути. «Еврідіка мусить померти», — каже їй випадкова жінка на базарі. «Еврідіка мусить померти», — написано кров’ю на будинку під Акрополем. Серце підказує, що вона не випадкова героїня в цій пригоді. #owls_library

Чесна сповідь про пошук світла у власній темряві й про наш спільний лютий, що змінив кожного.Запрошуємо на презентацію роману в новелах «Будь ласка, не бійся» — чесної художньої прози про перші тижні повномасштабного вторгнення. У центрі — звичайні люди, які опинилися в хаосі війни та змушені діяти, не розуміючи всіх наслідків.У цій книзі стрілятимуть, але не влучатимуть. Ви точно будете сміятися. Ви точно будете плакати. Ви полюбите героїв, зненавидите декого з них, а потім полюбите знову. У вас залишиться надія й, можливо, трохи додасться віри (у кожного — у щось своє).Це не зовсім про війну, хоча без війни всіх цих подій не сталося б.📅 16.05 / 17:30📍 м. Одеса, Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Грушевського👤 Павло Паштет Белянський, письменник, військовий, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року👤 Олексій Пайкін, письменник, військовий👤 Ірина Нечиталюк, модераторка, лекторка, популяризаторка української літератури🎟 Реєстрація: https://forms.gle/EXqL94KKU1LjGpyY9

Книжкові клуби за книжками Vivat 💚Зібрали для вас кілька актуальних книжкових клубів, до яких ви ще встигаєте долучитися. Якщо ви теж обговорюєте одну із наших книжок — можете в коментарях ділитися анонсом. 🟢 ОНЛАЙН, 14 травня — книжковий клуб за романом «Лісовий бог» Ліз Мур 🌿Говоритимемо про моторошний ліс, сімейні таємниці й атмосферу dark academia та folk horrorДеталі: www.instagram.com/p/DX_WNXsDMxU/?img_index=2🟢 КИЇВ, 31 травня — рольова гра за мотивами «Одного разу розбите серце» Стефані Ґарбер 💖На вас чекає атмосфера магічного балу, інтерактивна гра, подарунки та pink fantasy vibes ✨Деталі: www.instagram.com/p/DYAYOjlCMyE/?img_index=5🟢 ЧЕРНІГІВ, 13 червня — книжковий клуб за романом «Одного разу розбите серце» Стефані Ґарбер 💔Обговорюватимемо магію, небезпечні угоди, Джека та моменти, через які ця історія стала obsession для тисяч читачівДеталі: www.instagram.com/p/DX_r1O8iC-t/🟢 ОДЕСА, 7 червня — скрапбукінг і обговорення «Частини твого світу» Еббі Хіменес.Затишна зустріч із творчим майстер-класом, вікториною, подарунками та атмосферою літнього ромкомуДеталі: www.instagram.com/p/DYFR_s3jCib/🟢 КИЇВ, 17 травня та 7 червня — книжковий клуб «Рецептивна естетика» за романом «Дванадцять обручів» Юрія Андруховича.Розмови про пам’ять, ідентичність, подорожі, хаос і містичність у прозі АндруховичаДеталі: www.instagram.com/p/DYHFZ6ojYIn/🟢 ОНАЛЙН, 26 травня о 12:00 зустрічаємося, щоб обговорити фентезійно-романтичну історію та познайомитися з творчістю Сари Дж. Маас.Деталі: www.instagram.com/p/DYMB0LajV9F/🟢 7 червня — обговорення «Трон зі скла» та «Корона опівночі» Сари Дж. Маас 👑Фентезійний клуб для всіх, хто готовий знову кричати через Селену Сардотін і будувати теорії про улюблених героївДеталі: www.instagram.com/p/DYJo4eiAG09/

«Непрогуляна молодість — це немов ампутований шматок життя»#відгуктут «Доктор Качіоні» Галина Журба.Маловідома в наші часи авторка, але добре відома в свої. Цей роман вона видала під псевдонімом Гемень Жмурко, і справила сенсаційне враження. Тепер хочеться, щоб і зараз це ім’я було на слуху.Хоч Галина не каже, де конкретно відбуваються події, але всі ознаки вказують на Рівне. І це неймовірна можливість побачити, як жило це місто в першій половині ХХст.🤍Це доволі класична мелодрама, але з неймовірною атмосферою.Любовний трикутник, скандали, плітки, декілька любовних ліній, бали, і це все у розпал війни та напередодні революції.Загальні міркування, що війна триватиме кілька місяців, не виправдовувалися. Війна затяглася. Неймовірно цікаво читати, як проводили час українські аристократи. Хоч часом падають бомби і відбувається мобілізація, але вони ходять в ресторани, в гості одне до одного, грають в більярд, теніс, покер, танцюють, закохуються і розчаровуються в коханні. Намагаються жити, поки мають на це час.Бачите, які то скороминущі слова людські і всі почування, навіть найпалкіші, і врешті самі люди. Все щезає, як дим. Тільки мертві речі лишаються найдовше. Прогулюючись цвинтарем, двоє чоловіків зупиняються біля могили 19-ти річної Женічки Качіоні і один з них починає переповідати її історію, бо 20 років тому був найголовнішим свідком драми. Ми відразу дізнаємося, що життя її закінчилося доволі рано, тобто авторка ніби спочатку розкриває всю інтригу, але насправді з кожним розділом йде загострення подій і стає все цікавіше.Де є жага, там годі шукати глузду. Отримала неймовірне задоволення і після прочитання здавалось, ніби я сама була присутня у вирі тих подій. Не хотілось, щоб історія закінчувалась. Щиро раджу.10/10

Чим є вигадані світи? Лише способи втекти від реальності? Чи, можливо, саме через жанрові інструменти ми можемо чесніше та глибше говорити про те, що болить у реальності?📘У межах нашого циклу Лекторію «Точки дотику» розмовлятимемо про те, як фантастика та її інструменти — альтернативні історії, химерні створіння та метафори — допомагають письменникам транслювати важливі теми. Спікерка: Світлана Тараторіна — письменниця, PR-менеджерка, журналістка, авторка міського історичного фентезі «Лазарус» та фантастичного роману «Дім солі» про Крим.Модераторка: Тетяна Раєнко — книжкова блогерка, авторка каналу «Атмосфера».📅Коли: 9 травня о 15:00.📍Де: Центр польської культури та європейського діалогу, вул. Січових Стрільців, 56, 2-й поверх.🔗Реєстрація — за посиланням: https://forms.gle/ZNQtHE4Z4k8U3uv78 Про локацію: Центр польської культури та європейського діалогу є місцем для зустрічі нових людей зі спільними інтересами та бажанням пізнати польську культуру і вивчити польську мову. У Центрі також діє бібліотека, де можна знайти польську класику, світові переклади, публікації про Польщу, Європейський Союз, польську та українську пресу.Лекторій реалізується програмою промоції читання «Текстура», що діє в межах «Теплого міста» завдяки підтримці благодійної організації Renovabis у проєкті «Сприяння діалогу для інтеграції та стійкості в громадах Івано-Франківська».

Ви навіть не уявляєте як я чекала на видання цих книг. А тут ще й зробили і першу частину «Мрійника Стренджа» в новому, класичному оформленні 😍Отже. Дилогія про Стренджа: Лазло Стрендж не знає ні свого справжнього імені, ані походження. Він виріс у сиротинці абатства і, скільки себе пам'ятав, мріяв про дивовижне, загублене в пустелях місто з дивними звірами й хоробрим воїнством.«Щось сталося в тому місті дві сотні років тому, і воно наче зникло з лиця землі, утратило своє справжнє ім'я — нині його називають Плач. Згодом молодшому бібліотекареві Стренджу випадає щаслива нагода долучитися до почту Еріл-Фейна на прізвисько Боговбивця — очільника загадкового міста — у товаристві видатних науковців з різних країн. Їхньою метою є розв'язати проблему Плачу, яку Еріл-Фейн тримає в таємниці від решти гурту. На Лазло в місті чекатимуть відповіді на його запитання, але ще більше загадок. Чи зможе хлопець зрештою врятувати місто від лиха, яке його спіткало? Хто та блакитношкіра дівчина, що явилася йому вві сні? І нарешті, хто ж сам Лазло?» Я давно читала першу частину, тож перечитуватиму, і одразу планую почати другу. Дуже рекомендую, це дещо темне, не тривіальне фентезі.«Донька диму і кісток» Сімнадцятирічна Кару балансує між двома життями. То вона студентка-художниця, то — дівчинка на побігеньках у монстра з баранячими рогами, що править їй за батька. Зростаючи між Прагою і Деінде, Кару ніколи до ладу не розуміла «темної праці» Брімстоуна — скуповувати зуби в убивць. Але й не не соромилася використовувати його магію для своїх забаганок — пофарбувати волосся в блакитний чи вивчити нову мову (можливо, навіть не людську).Коли двері Брімстоуна зачиняються, Кару мусить вибирати між спокійним життям тут і спустошливою війною там, шукаючи відповідь на найважливіше запитання свого життя: «Хто я така?». Перша частина трилогії. З нею я не знайома, та чула багато схвального. Варто зазначити, що це янг едалт. Тож я автоматично налаштовуюсь на суперечки з героями під час читання) люблю таке)Всі книги Лейні Тейлор можна замовити за цим посиланням 🌟

і в кінці я вже плакалаШістдесяті роки в штаті Мен, маленький хлопчик Джо спостерігає за своєю маленькою сестричкою Руті. Вони з усією своєю родиною, індіанцями племені мікмаків з Канади, збирають ягоди на чорничних полях. Але одного дня Руті зникає. Поліція шукати відмовляється, бо тоді всім було начхати на справи корінних американців.⠀Дівчинка Норма зростає в заможній родині, але з гіперопікою матері, яка не пускає її нікуди, крім школи. А ще Нормі постійно сняться дуже яскраві сни — дівчинка Руті, її братик, вечори біля багаття та запах мами. Не тієї, яка в неї є.⠀«Якщо діти залишаються без батьків, вони стають сиротами. Якщо у чоловіка помирає дружина, він стає вдівцем. Але немає слова для батьків, які втратили дитину»⠀Ми проживаємо багато подій разом з Джо, який все життя картає себе за те, що не догледів Руті. Він постійно руйнує все хороше, що було навколо нього. Він втрачає і відпускає сам.Розділи від його особи написані дуже простою мовою.⠀А коли оповідь йде від особи Норми, все змінюється. По-перше, мова стає вишуканішою. Адже Норма отримала освіту – і сердню, і вищу. Вона мала багато привілеїв та можливостей вчитись. Вона багато читала і творила.Але все одно доля їй натякала багато разів, що їй не місце там, де вона була.⠀Чи вірите ви в силу родини? Для корінних племен Америки це важлива тема. Авторка — сама з канадської сімʼї, яка походить з племені мікмаків. І мені дуже подобається, з якою любов’ю вона тут розповідає про родину Джо та Руті.⠀А інша родина своїм егоїзмом (та й злочином) зламала життя і собі, і іншим людям. Отаким чином Аманда Пітерс показує несправедливість до індіанців, яка, насправді, ще й досі існує.⠀В книзі піднімається питання расизму, горя, зради, домашнього абʼюзу та толерантності. Авторка зуміла це розкрити всього на 300-х сторінках.⠀Було трохи боляче, і в кінці я вже плакала через все те, що пройшла родина Джо та Руті. Але це саме той випадок, коли я не шкодую про прочитане, а навпаки, хочу розповідати про цю книжку всім хто мене слухає (і не слухає теж).⠀Дуже рекомендую ❤️💚 Дякуємо за відгук. Авторка. Книжка «Збирачі ягід» Аманди Пітерс