Мої рани сердечні Ти один полікуєш. Смуток мій безкінечний ніжним словом вгамуєш. Лиш на Тебе надія дає сили ще жити. І про небо все мрія, не дає затужити. Все, що прийде на мене, мені вийде на добре. Коли візьмеш до Себе, І коли оздоровиш. Буде в небі там радість і не буду тужити,А як тут ще зоставиш, ще я буду трудитись. Усе мені на добре у житті моїм вийде. Бо в руках я є Божих, бо Його я дитина. Його воля для мене є найкраща у світі. Це прийма моє серце, не завжди тіло тільки."Хай Твоя лише воля..."- правда, як то чудесно?"Хай Твоя лише воля"- і Спаситель воскресне."Хай Твоя буде воля"- часто кажем ми Богу?"Хай Твоя буде воля"- про багато говорить. У житті нашім часто мало віримо Богу,Ось тому зустрічаєм на дорозі скорботи. Ми про те забуваєм - на Його ми долонях. Схованого немає перед поглядом Божим. Знає Він що готує нам цей день, і цей вечір. І кого що чекає - чи прощання, чи зустріч. Знає Він кожне слово, кожну думку і подих. Знає все наперед у житті цім короткім. О, ця воля моя - невгамовна, земная. Спішить часто вона, волю Божу не знає. Воля Божа одна на добро і на благо. Сильна є лиш вона щоб на добре направить."Хай лиш воля Твоя"- сказать ніби так просто. Часто ж, воля моя переважає над Божою. Як би волі Твоїй навчитись підкорятись. Помилок різних, бід в житті могло б не статись. Якщо воля Твоя буде лиш в моїм серці,Тоді, Боже, як Ти, я для неба воскресну. Поки, йду я і вчусь у Твоїй пробувати. В ній, один Ти Ісус, сильний мене тримати. Л. Шпак