Скільки разів луна: "Не бійся!"Скільки разів луна: "Тримайсь!"Скільки разів: "Ти заспокойся,Твоє життя в Моїх руках!"Коли в руках був сильних Бога,Коли Я був в руках Отця. Нелегкою була дорога,Та Він був поруч до кінця. Залишив лише на Голгофі,І не тому, що не любив. Але тому, що взяв з Собою На хрест усі твої гріхи. І не тому, що став Я грішним,Гріх людський взяв Я на Себе. Гріх на хресті Отець відкинув,Та Мій Отець любив Мене. Я також плакав в Гефсиманії. Було так страшно і Мені. Бо знав Я про Свої страждання,Що ворог дасть муки страшні. Як твою біль усю Я знаю,З тобою разом Я скорблю. Тебе люблю, веду, прощаюІ тихо в серце говорю. І голос Мій ти часто чуєш,Не може бути - кажеш так. То, лиш думки мої я чую,Що Бог все може помінять. Хай навіть думаєш - думки це... Думкам хорошим ти повір. Відкинь, чим так гнітить нечистий,Для Мене двері відчини. Прийду, зроблю Свою вечерю,Зі Мною буде Мій Отець. І кров Мою ти приймеш з вірою,Скорботам всім прийде кінець. Злетить з календаря листків Так, може бути, ще немало,Поки настане та хвилина,Що, не намарно так, чекала. Скільки разів луна: не бійся! Я не залишив, Я з тобою. Але на серці не спокійно -Бо час так тягнеться...мій Боже! Л. Шпак