О, розуму стежинки, в житті їх є не мало.Вони так непримітні - в середині у нас...Вони сердечка стежку сьогодні направляють.Куди вони направлять - туди ідем весь час.Є путь, що є збагачення - туди стежина можеНаправить твоє серце, бажання підійме.Є суєти стежина, захватить серце також,В путі так ти загубиш рахунок часу вже...Ти виростеш в тих тернах, та плід не розів'ється.Лише ти будеш в полі травою зеленіть.Та марноти стежина від Бога відведе лиш,А у тернах колючих уже чекає смерть...Багато зараз кажуть: Біблія - світоло світу.Та зовсім світ не любить ту Біблію читать.Біблія - світло церкві, у ній черпають силу,Щоб світлом її дивним у світі засіять.Світ не читає Біблії, вона тягао для нього.Світ не читає Біблії - читає християн.Тому для християн, у цім житті, важливо,Куди вона направлена - твоя сердечна стежечка?Чи на стежини ті, що в Біблії - Господні,Що з її сторінок світло у серце ллють.Куди твоя стежина направлена сьогодні?Веде куди вона крізь ланцюги всіх літ?Чи прочитає в нас цей світ, у прірву йдучий,Ту Біблію Святу? Побачить він її?Нехай стежину серця лиш направляє Сущий,І Біблія те світло в твій розум пролиє. Л. Шпак